20-ТЕ ЗАСІДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Віце-прем’єр-міністр у справах європейської та міжнародної інтеграції Григорій Немиря провів двадцяте засідання Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

В ході засідання було розглянуто наступні питання:

1. Про залучення зовнішньої допомогиЄС;

2. Використання інструменту інституціональної розбудови Twinning в Україні;

3. Щодо участі України в тематичних програмах та агенціяхЄС;

4. Про результати засідань Підкомітетів з питань юстиції, свободи та безпеки, з торгівлі та інвестицій та з політики в сфері підприємств, конкуренції, співробітництва у регуляторній сфері;

5. Про підготовку Української Сторони на черговий раунд переговорів щодо укладання нової посиленої угоди між Україною та ЄС;

6. Про підготовку плану заходів з виконання Плану дій Україна-ЄС протягом 2008 року;

7. Про готовність Української Сторони до роботи в рамках запровадження Європейським Союзом законодавства щодо реєстрації, оцінки та авторизації хімічних речовин (система REACH);

8. Щодо плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих під час Другого раунду переговорів про створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;

9. Щодо створення Громадської експертної ради при Українській частині комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

За результатами дискусії було прийнято протокольне рішення засідання Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Віце-прем'єр-міністр зазначив, що з переважної більшості розглянутих питань стан виконання не співпадає з інтеграційними прагненнями України. “Сьогодні перед Україною відкриваються нові можливості, Європейський Союз пропонує нові інтеграційні інструменти, наприклад, через участь в агенціях та програмах ЄС. Україна не повинна втратити ці можливості через низьку адміністративну спроможність бюрократичної машини”, - зазначив Григорій Немиря.

Джерело: Прес-служба Віце-прем'єр-міністра http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=134847863&cat_id=35883

ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР ГРИГОРІЙ НЕМИРЯ ДАВ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЮ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ 20-ГО ЗАСІДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ СПІВРОБІТНИЦТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Шановні колеги, доброго дня. Сьогодні було проведено 20-те засідання Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Що таке Українська частина Комітету? Існує три інституційних рівні, в яких Україна розвиває відносини з ЄС з точки зору процесу прийняття рішень у відповідності до Угоди про партнерство і співробітництво: Рада, Комітет і Парламентський Комітет співробітництва.

Я, як Віце-прем’єр-міністр, очолюю Українську частину Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Моїм рішенням було запроваджено проведення засідання Української частини Комітету щомісячно. Не раз на рік, як це було до того, іноді двічі на рік, а щомісячно. Це дозволить, на мою думку, по-перше, ґрунтовно відслідковувати процес поглиблення відносин України і ЄС. По-друге, дозволить піднімати і швидко вирішувати проблемні питання там, де вони виникають. Третє, не менш важливе, - планувати стратегічні завдання.

Дозвольте мені повідомити про основні питання, які обговорювались сьогодні і по яких було прийнято рішення сьогодні на засіданні Української частини Комітету. Всього було розглянуто 12 питань порядку денного. Серед основних – Угода про поглиблену вільну торгівлю з ЄС. Ви знаєте, що після того, як було прийнято позитивне рішення про членство України в СОТ, 18 лютого розпочалися переговори щодо цієї Угоди. Їх успіх залежить від того, наскільки українська сторона зможе чітко сформулювати свою позицію, бути не реактивною, а проактивною на цих переговорах. Елементом цієї проактивності є чітке розуміння наслідків запровадження поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.

Дуже важливим є чітке розуміння пріоритетів для української сторони, дуже важливо з самого початку мати розуміння і підтримку процесу з боку українського бізнесу і громадськості. Саме тому одним з ключових елементів успіху таких переговорів є систематичні консультації Уряду з представниками бізнесу і експертного середовища. Зважаючи на це, ми змінили формат підготовки до переговорів. Координація підготовки до переговорів здійснюється Віце-прем’єр-міністром, звіти про підготовку і хід переговорів розглядатимуться щонайменше раз на місяць, і саме щомісячний формат Української частини Комітету дозволяє це зробити. Крім того, у випадку необхідності запроваджено тематичні обговорення в рамках тих робочих груп, які створені на переговорах між Україною та ЄС.

Другий елемент щодо зміни формату підготовки і ведення переговорів – це чітке розуміння того, що потрібно зробити якісний аналіз наслідків поглибленої ЗВТ. Для того щоб цей аналіз був якісним, Уряд України має намір залучити незалежні, неурядові українські та європейські аналітичні центри, за сприяння донорської підтримки, окремих країн-членів ЄС. Це рішення стало наслідком усвідомлення того, що внутрішньої спроможності, яка існує на експертному рівні в різних міністерствах, недостатньо для того, щоб такий аналіз був дійсно якісним.

І третій елемент. Ми завершуємо підготовку графіку проведення консультацій з бізнесом по кожному ключовому питанню переговорів. Один з висновків, який ми зробили з нашої „саги” переговорів щодо вступу України до СОТ, було те, що в процесі переговорів цей аспект був практично провалений. Оскільки ми хочемо інтенсивних і динамічних переговорів, які принесуть позитивні наслідки для України, ми вважаємо, що запорукою цього є саме процес консультацій з бізнесом.

Третій раунд переговорів щодо зони вільної торгівлі відбудеться у липні місяці у нас в Києві.

Друге питання, яке я хотів би виділити, і яке обговорювалося сьогодні, це те, що Уряд розпочинає активну роботу щодо приєднання України до тематичних агенцій та програм ЄС. Про що йдеться? Ви знаєте, що Україна не має того, що називають сьогодні європейською перспективою членства, юридично оформленої відповідним чином. І є два способи реакції на цей факт. Перший – «нас там не чекають і тому нам треба шукати альтернативу». Ми знаємо, що в Україні є деякі політичні сили, які такий спосіб пропонують. І є інший підхід, який сповідує Уряд і більшість політичних сил, що є можливості, є інструменти, якими Україна може і повинна скористатися вже зараз, не чекаючи формального закріплення перспективи членства. Про що йдеться? Йдеться про програми і агенції ЄС, в яких беруть участь як держави-члени ЄС, країни-кандидати, які ведуть переговори про вступ, наприклад, Хорватія, так і країни, які не є членами ЄС, але які входять до Європейської економії зони. Такі, наприклад, як Норвегія.

Зараз я можу просто сказати про можливості, які вже зараз існують для України. Щодо агенцій ЄС. Двадцять дві агенції відкриті для України. Я можу навести приклади таких агенцій. Це Європейська екологічна агенція, це Європейська агенція з безпеки на морі, Європейська оборонна агенція, Європейська агенція з мережевої та інформаційної безпеки, Європейський поліцейський коледж, Європейська агенція хімічних речовин, Інститут досліджень безпекиЄС, Залізнична агенція. 22 агенції (я навів неповний перелік), в яких Україна вже зараз може брати участь.

Сім агенцій залишаються закритими на сьогодні для України. Але, очевидно, що це питання часу. І тут немає безпосередньої прив’язки щодо формального отримання статусу країни-кандидата або в перспективі членства, закріплених в договорі.

Програми ЄС. Вже зараз є 5 програм, в яких Україна може брати участь. Це Програма захисту прав споживачів, це Програма охорони здоров’я, це Програма “Митниця-2013”, це Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій, це Програма організації повітряного руху в єдиному європейському повітряному просторі. Є програми, які відкриті частково, є певні обмеження щодо участі і доступу до них. Таких програм 15, це “Марко Поло”, “Перікл”, “Молодь у дії”. Є програми, які поки що закриті для України, таких програм 8. І сьогодні ми обговорювали ситуацію, коли доступ і можливість брати участь в таких програмах і агенціях є, але з огляду на те, що адміністративна спроможність в більшості міністерствах і відомствах є недостатньою – по-перше, і по-друге – система і якість координації політики європейської інтеграції є недостатньою і потребує суттєвого зміцнення, Україна втрачає реальні можливості, інструменти для того, щоб інтегруватися до ЄС де-факто.

І коли я говорю про Україну, то я говорю про громадян України, за професіями, за віком, ті, хто навчаються і ті, хто перенавчаються, громадян, як споживачів, які всі зацікавлені в більшій безпеці, стосується це безпеки транспорту чи безпеки харчових продуктів, стандартів з охорони навколишнього середовища. Виникає загроза, що можливості, не використані зараз і у майбутньому, можуть створити реальні підстави для серйозних застережень з боку ЄС щодо обмежень щодо перспективи членства для України. Більш того, це може призвести до послаблення тих, хто виступає за надання Україні європейської перспективи членства вже в найближчому майбутньому. Ми детально проговорили ці питання і домовилися, в тому числі і з цього питання, що ми запроваджуємо „картки прогресу”.

Кожне міністерство, кожне відомство матиме “картку прогресу”. Що таке “картка прогресу”? Це спосіб моніторингу якості інтеграції, участі міністерств і відомств в тих програмах і тих інституційних механізмах, які існують на сьогодні між Україною і ЄС. На кожному засіданні Кабінету Міністрів ми будемо слухати почергово за графіком міністрів, керівник центральних органів виконавчої влади щодо стану цих “карток прогресу”. На нашу думку, це один із інструментів контролю, який дозволяє в кожний конкретний момент побачити, хто працює добре, хто погано, хто зовсім не працює.

Я хочу повідомити також, що сьогодні було прийнято дуже важливе рішення про створення Громадської ради при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. В цю Громадську раду увійдуть експерти провідних неурядових організацій. Мета її роботи - забезпечення громадської думки у виконанні Українською частиною Комітету обов’язків і завдань, які Україна взяла перед ЄС та перед собою.

В рамках Української частини є 7 підкомітетів і експертна допомога буде надаватися там, де це потрібно. Хочу наголосити на ключових відмінностях Громадської ради, яку ми сьогодні створили, від громадських рад, які створені та з перемінним успіхом діють при окремих міністерствах. Висхідною організуючою ідеєю для створення Ради при Українській частині Комітету було чітке розуміння Уряду, що якісна експертиза часто існує і поза межами Уряду, в неурядовому секторі. Тому має бути створений механізм, можливості, в тому числі фінансові можливості для того, щоб цю експертизу використати. Це будуть замовлення на дослідження, це будуть спільні робочі групи. Це буде можливість залучення і експертизи, яка існує не лише в Україні, а в державах–членах ЄС. І, безумовно, з точки зору покращення адміністративної спроможності, це своєрідний інкубатор для майбутніх державних службовців, для тих, хто бачить свою кар’єру поспіль на державній службі, для того, щоб ставати членами відповідних переговорних груп, для того, щоб працювати далі вже безпосередньо в тих інституціях, які існують між Україною та ЄС. Аналітична підтримка – основна мета створення такої Громадсько-експертної ради.

Тут присутні представники провідних неурядових організацій, які ми залучали, і я хотів би зараз запросити тих з них, хто хотів би висловитися, щоб це не було одноканальне спілкування.

Я хочу сказати, що коли ми зібралися, перший раз ми просто пригадали стару мудрість, що свобода – це коли люди, громадяни можуть вільно говорити, а демократія – це тоді, коли уряд дослухається до того, що говорять громадяни.

Управління у зв'язках із ЗМІ Секретаріату Кабінету Міністрів України

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=134860852&cat_id=35883