Представництво України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії

4, Київ 19:11

Основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості товарів

Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів. Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами:

  • Технічні вимоги;
  • Екологічні вимоги;
  • Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпорті обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу.   

 

Технічні вимоги

Основні технічні вимоги класифікуються у секторах безпеки продукції, технічної стандартизації, упаковки та маркування продукції.

Загальні вимоги у сфері безпеки продукції визначені Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/95/ЄС від 3.12.2001 р. “Про загальну безпеку продукції”. Даний законодавчий акт застосовується за відсутності конкретних правил, що регулюють безпеку окремих категорій товарів або якщо конкретні правила (галузеві), є недостатніми.

Відповідно до положень Директиви, продукт вважається безпечним, якщо відповідає положенням безпеки, передбаченим в європейському законодавстві або, у разі відсутності таких правил, за умови відповідності національним вимогам держави-члена ЄС де він продається, або запускається у ринковий обіг. Продукт також вважається безпечними, якщо він відповідає європейському стандарту.

У свою чергу, виробник продукції та  дистриб'ютор зобов'язані:

-         поставляти на ринок продукти, які відповідають загальним вимогам безпеки;

-         забезпечувати споживачів необхідною інформацією щодо потенційної загрози продукту, зокрема, коли це безпосередньо не очевидно;

-         інформувати відповідні національні органи про факти щодо потенційної або прямої небезпеки продуктів, а також співпрацювати з цими органами у контексті реалізації заходів, вжитих для захисту споживачів.

Директивою передбачено, що контроль за безпекою продукції покладається на компетентні органи держав-членів ЄС. Зокрема, такі органи відповідають за:

-         моніторинг відповідності продукції вимогам нормам техніки безпеки;

-         вжиття необхідних заходів по відношенню до небезпечних продуктів і відповідне інформування ЄК.

У свою чергу на рівні ЄС, запроваджено функціонування “Системи швидкого сповіщення про непродовольчі товари, що створюють серйозний ризик” - RAPEX (Rapid Alert System for non-food products posing a serious risk), створеної з метою оперативного обміну інформацією між державами-членами ЄС та Єврокомісією у разі виявлення продукції, яка становить серйозну небезпеку (пряме посилання на сайт RAPEX: http://ec.europa.eu/consumers/archive/safety/rapex/index_en.htm). Процедури функціонування RAPEX встановлені згаданою вище Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/95/ЄС від 3.12.2001 р.

 

Загальний порядок та умови розміщення продукції на внутрішньому ринку ЄС, проведення робіт з оцінки відповідності та акредитації, а також механізм ринкового нагляду окреслені у Регламенті Ради ЄС № 765/2008 від 9.07.2008 р. та Рішенні Європейського Парламенту та Ради ЄС № 768/2008 від 9.07.2008 р.

Гармонізовані стандарти можуть бути розроблені трьома незалежними органами по стандартизації:

  • Європейським комітетом з стандартизації (CEN);
  • Європейським комітетом з стандартизації в галузі електротехніки (CENELEC);
  • Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів (ETSI).

У свою чергу, процедури з оцінки відповідності здійснюються виробником продукції або третьою стороною, яка несе відповідальність за таку оцінку. В якості третьої сторони виступають уповноважені органи в кожній державі-члені ЄС (пряме посилання: http://ec.europa.eu/enterprise/newapproach/nando).

 Маркування СЕ вказує, що продукт відповідає всім діючим вимогам і пройшов процедуру оцінки відповідності. Упаковка товарів, що постачаються на ринок має відповідати вимогам, викладеним у Директиві Європейського Парламенту та Ради 94/62/ЕС від 20.12.1994 р. щодо пакування та поводження з відходами пакування.

 Екологічні вимоги

Екологічні вимоги до продукції, яка постачається на ринок ЄС складаються з наступних основних елементів: 

  • Регулювання торгівлі небезпечними хімікатами.

Імпорт небезпечних хімічних речовин в ЄС підлягає контролю відповідно до Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обгрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі. Положення Конвенції імплементовані в законодавство ЄС Регламентом ЄП та Ради ЄС 689/2008 від 17.06.2008 р. щодо експорту та імпорту небезпечних хімікатів. Уся інформація щодо вимог імпорту, встановлених для конкретних товарів міститься в Європейській базі даних експорту та імпорту небезпечних хімічних речовин - EDEXIM (Пряме посилання:  http://edexim.jrc.ec.europa.eu/).

  • Контроль на наявність стійких органічних забруднювачів.

Політика ЄС спрямована на усунення або зведення до мінімуму використання цих продуктів у відповідності до Стокгольмської конвенції про стійки органічні забруднювачі та Протоколу до регіональної Конвенції ЄЕК ООН з транскордонного  забруднення повітря на великі відстані. Базовий документ законодавства Євросоюзу  - Регламент ЄП та Ради ЄС № 850/2004 від 29.04.2004 р.

  • Реєстрація, оцінка, дозвіл та обмеження хімічних речовин (REACH).

REACH введено в дію Регламентом ЄП та Ради ЄС № 1907/2006 від 18.12.2006 р. Ним встановлено систему обліку існуючих і нових речовин, а також визначено вимоги для виробників держав-членів ЄС та імпортерів Євросоюзу щодо продуктів, які містять хімічні речовини. Управління системою REACH здійснюється з боку Європейського хімічного агентства (ECHA). Пряме посилання: http://www.echa.europa.eu.

  • Класифікація, маркування та упаковка речовин і сумішей.

Хімічні речовини можуть бути розміщені на ринку ЄС, якщо вони класифіковані, марковані та упаковані відповідно до положень Регламенту ЄП та Ради ЄС № 1272/2008 від 16.12.2008 р.

  • Вимоги до засобів захисту рослин та біоцидів.

В ЄС засоби захисту рослин для розміщення на ринку мають бути авторизовані у відповідності до положень Регламенту ЄП та Ради ЄС № 1107/2009 від 21.10.2009 р. У свою чергу, біоциди (дезінфікуючі засоби, консерванти, несільськогосподарські пестициди), що постачаються на ринок ЄС мають відповідати вимогам Директиви ЄП та Ради ЄС 98/8/ЕС від 18.02.2008 р.  та низці інших законодачих актів Євросоюзу.

Поряд з окерсленим вище основними екологічними вимогами також регламентовано імпорт на територію ЄС миючих засобів, добрив, озоноруйнуючих речовин, фторованих парникових газів, вимираючих видів тварин, відходів тощо.

 Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Товари, що ввозяться на митну територію ЄС, мають відповідати санітарним і фітосанітарним вимогам ЄС щодо захисту здоров'я людей і тварин. Ці вимоги класифікуються у секторах безпеки продуктів харчування та кормів, здоров'я рослин і громадського здоров’я. 

Правила ЄС з офіціного контролю у сфері СФЗ втсновлені Регламентом ЄП та Ради ЄС № 882/2004 від 29.04.2004 р. (контроль за дотриманням законодавства у сферах продуктів харчування, кормів, здоров’я та благополуччя тварин) та Регламентом ЄП та Ради ЄС № 854/2004 від 29.04.2004 р. (спеціальні правила організації офіціного контролю щодо продуктів тваринного походження призначених для споживання людиною).

Контроль у сфері СФЗ здійснюється комптентними органами держав-членів ЄС, координується Європейською Комісією та Європейським органом з питань безпеки продуктів харчування (European Food Safety Authority, http://www.efsa.europa.eu).

 

Продукти харчування, які імпортуються на територію ЄС мають відповідати умовам, які включають:  

-         загальні принципи і вимоги харчового законодавства (Регламент ЄП та Ради ЄС  № 178/2002);

-         реєстрацію імпортерами ЄС постачальників продукції з країни походження товару;

-         загальні правила гігієни харчових продуктів та специфічні ваимоги до  гігієни харчових продуктів тваринного походження;

-         правила щодо мікробіологічних критеріїв харчових продуктів;

-         правила щодо залишків пестицидів, ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах харчування;

-         спеціальні правила щодо генетично-модифікованих харчових продуктів та кормів, біо-білків і нових продуктів;

-         спеціальні правила щодо окремих груп продовольчих товарів (мінеральних вод, какао, швидкозаморожених харчових продуктів) і продуктів харчування, спрямованих на конкретні групи населення (продукти для немовлят і дітей);

-          конкретні маркетингові вимоги та вимоги щодо маркування, вимоги щодо  вихідних матеріалів, складових кормів і кормів, призначених для конкретних поживних цілей;

-         загальні правила щодо матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами.

 

Імпорт тварин і продуктів тваринного походження здійснюється у відповідності до таких правил:

-         країна-експортер має бути включена до списку держав, яким дозволено експортувати відповідну категорію продукції до ЄС;

-         продукти тваринного походження можуть бути імпортовані на терторію  ЄС за цймови їх виробництва на затверджених переробних підприємствах, в країні-експортері;

-         увесь імпорт тварин і продуктів тваринного походження має супроводжуватися сертифікатом здоров'я, виданим офіційним ветеринарним компетентним органом країни-експортера;

-         кожна партія товару підлягає перевірці на пункті пропуску, де перетинається митний кордон ЄС.  

У разі, якщо у країні-екпортері зафіксовано спалах ветиринарного захворювання, яке становить серйозну загрозу для тваринного або громадського здоров'я, Євросоюзом  застосовуються тимчасові захисні заходи, у тому числі призупинення імпорту з усієї   або частини трериторії країни.

 

Директива Ради ЄС 2000/29/ЕС від 8.05.2000 р. визначає основні вимоги, які застосвуються до рослин та продуктів рослинного походження, що ввозяться на терторію ЄС. Зокерма, при імпорті продукції рослинного походження має бути представлено фітосанітарний сертифікат, виданий компетентним органом країни-експортера, провдено процедури фітосанітарного кнтролю на пункті пропуску, де перетинається митний кордон ЄС.  Крім того, до насіння і посадкового матеріалу, що імпортуються до ЄС, висуваються спецефічні маркетиногові умови.