Представництво України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії

, Київ 09:04

Східне партнерство

Стисла характеристика

Східне партнерство – зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів Євросоюзу – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

Ініціативу формально започатковано на Празькому установчому саміті Східного партнерства 7 травня 2009 р.

Східне партнерство передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо.

Започаткування Східного партнерства привело до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які до цього перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. З точки зору України це був крок у правильному напрямку, оскільки східні сусіди є європейськими державами і можуть претендувати на членство в ЄС за умови досягнення відповідних критеріїв.

Стратегічним інтересом України щодо Східного партнерства є надання зацікавленим країнам-партнерам перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.

Реалізація Східного партнерства базується на принципах диференціації, спільної власності та спільної відповідальності, а також підході “більше за більше” (чим більший прогрес країн-партнерів у здійсненні реформ, тим більшу підтримку вони отримують з боку ЄС).

Окрім двосторонніх відносин ЄС з країнами-партнерами та низки двосторонніх програм, Східне партнерство також передбачає багатосторонній вимір взаємодії.

 Двосторонній вимір Східного партнерства

ЄС розглядає Східне партнерство як невід’ємну частину Європейської політики сусідства, яка, у свою чергу, є рамковою політикою ЄС щодо країн-сусідів. Тобто, з точки зору ЄС, увесь масив двосторонніх відносин між Україною та ЄС (й іншими східними партнерами) становить двосторонній вимір Східного партнерства.

Враховуючи, що Східне партнерство базується на основних напрацюваннях, які на час заснування ініціативи вже були досягнуті Україною у відносинах з ЄС (переговорний процес щодо угоди про асоціацію, безвізовий діалог тощо), наша держава розглядає Східне партнерство не як рамкову політику, а як доповнення до більш амбітного двостороннього формату своїх відносин з ЄС.

Таким чином, безумовним пріоритетом для України є розвиток відносин з ЄС у двосторонньому форматі, у той час як Східне партнерство розглядається передусім як форум для багатостороннього діалогу з питань впровадження реформ та відносин з ЄС.

Багатосторонній вимір Східного партнерства

Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей Східного партнерства від класичної Європейської політики сусідства.

Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:

• Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться раз на два роки.

Установчий саміт Східного партнерства відбувся 7 травня 2009 р. в Празі. З часу започаткування ініціативи відбулося чотири саміти. П’ятий саміт заплановано провести 24 листопада 2017 р. в Брюсселі. За результатами Самітів ухвалюються спільні заяви.

• Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і східноєвропейських партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік у Брюсселі.

Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку Східного партнерства. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ Східного партнерства.

У рамках багатостороннього виміру СхП також проводяться зустрічі у форматі Неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та єврокомісарів. Під час неформальних зустрічей обговорюються питання галузевого співробітництва та загального розвитку СхП.  

• чотири тематичні платформи Східного партнерства

Мета тематичних платформ – обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та перетворень. Вони також сприяють налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються, щонайменше, двічі на рік. Платформи є підзвітними щорічним зустрічам міністрів закордонних справ. У рамках кожної тематичної платформи приймаються робочі програми на наступний період (на рік).

Наразі діють такі тематичні платформи:

1.    “Демократія, належне врядування та стабільність”

Розглядає питання демократії та прав людини; юстиції та внутрішніх справ; безпеки та стабільності.

Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство юстиції України.

2.    “Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС”

Розглядає питання торговельного та регуляторного наближення; соціально-економічного розвитку; довкілля та зміни клімату.

Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.

3.    “Енергетична безпека”

Розглядає питання зміцнення солідарності; підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань; гармонізації політик у сфері енергетики.

Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

4.    “Міжлюдські контакти”

Розглядає питання культури; освіти та науки; інформаційного суспільства та медіа.

Куратором платформи з української сторони визначений профільний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Ініціативи-флагмани Східного партнерства

У рамках багатостороннього виміру Східного партнерства також функціонує низка ініціатив-флагманів та робочих груп (експертних панелей), створених для підтримки роботи тематичних платформ у конкретних сферах. Серед ініціатив-флагманів, які діють на сьогодні:

1)   “Інтегроване управління кордонами”;

2)   “Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу”;

3)   “Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів”;

4)   “Управління довкіллям”;

5)   “Посилення взаємодії у контексті попередження, підготовки та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф”.

6)  “Сталий муніципальний розвиток”

Реалізацією ініціатив-флагманів опікується Європейська Комісія. Результати опрацювання представляються на засіданнях відповідних тематичних платформ.

Форум громадянського суспільства Східного партнерства

У світлі реалізації положень Спільної заяви Празького саміту Східного партнерства Європейською Комісією започатковано діяльність Форуму громадянського суспільства (ФГС) – метою якого є „...розвиток контактів між організаціями громадянського суспільства та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади...” у країнах-партнерах.

16-17 листопада 2009 р. у Брюсселі відбулося установче засідання Форуму. У заході взяли участь представники близько 200 неурядових організацій та дослідницьких центрів з країн ЄС та країн-партнерів. Зустрічі ФГС у форматі пленарних засідань відбуваються щонайменше раз на рік.

Діяльність ФГС організована за принципом тематичних платформ багатостороннього виміру Східного партнерства. У рамках ФГС створено тематичні робочі групи, які працюють паралельно з відповідними  міжурядовими тематичними платформами. На сьогодні у рамках ФГС діють п‘ять робочих груп:

  1. „Демократія, права дюдини, належне врядування та стабільність”;
  2. „Економічна інтеграція та зближення з політиками ЄС”;
  3. „Навколишнє природне середовище, зміна клімату та енергетична безпека”;
  4. „Міжлюдські контакти”;
  5. „Соціально-трудова політика та соціальний діалог”.

Засідання робочих груп проводяться один раз на рік в Брюсселі і обговорюють спільні цілі і заходи, які були висунуті відповідними структурами робочих груп в країнах СхП. Представники РГ регулярно беруть участь у засіданнях експертних панелей багатосторонніх платформ СхП.

За підсумками установчого засідання обрано координаторів робочих груп (по два на кожну РГ), які також є членами Керуючого комітету ФГС – колегіального органу, що відповідає за роботу з організаціями-учасниками Форуму та підготовку пленарних засідань.

Під егідою ФГС у кожній з країн-партнерів відбулося формування національних платформ Форуму. Учасники Форуму виходять з того, що уряди країн-партнерів мали б розглядати національні платформи ФГС як основних „співрозмовників” з питань реалізації внутрішніх реформ, спрямованих на досягнення цілей Східного партнерства.

Українська національна платформа (УНП) ФГС об’єднує понад 150 неурядових організацій України.

http://eap-csf.eu/

Парламентський вимір Східного партнерства

Парламентський вимір Східного партнерства забезпечує Парламентська асамблея Євронест (ПА ЄВРОНЕСТ), у якій Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради України.

http://www.euronest.europarl.europa.eu/

 

Корисні посилання:

Спільна заява Ризького саміту Східного партнерства 21-22 травня 2015 року

Робочі програми тематичних платформ Східного партнерства на 2014-2017

Спільна заява Вільнюського саміту Східного партнерства 29 листопада 2013 року

Дорожня карта Східного партнерства (2012-2013)

Засідання Міністрів закордонних справ Східного партнерства (23 липня 2012)

Спільна заява Варшавського саміту Східного партнерства 29-30 вересня 2011 (англ.мовою)

Висновки головування за результатами міністерської зустрічі Східного партнерства (13 грудня 2010)

Висновки головування за результатами міністерської зустрічі Cхідного партнерства (08 грудня 2009)

Рекомендації Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

Спільна заява Празького саміту Східне партнерство (07 травня 2009)

Коментар МЗС України щодо рішення Європейської Ради стосовно Східного партнерства від 19-20 березня 2009 року

Східне партнерство: Комунікація Європейської Комісії до Європейської Ради (англ.мовою)

Доповідь Європейського економічного і соціального комітету по Східному партнерству (англ.мовою)

Коментар МЗС України щодо Комунікації Європейської Комісії Східне партнерство від 3 грудня 2008 року

 

 

 

Політика ЄС щодо України