Представництво України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії

, Київ 09:41

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

З 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Глави IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Одночасно завершив свою дію режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, започаткований 3 квітня 2014 р., в рамках якого в односторонньому порядку українському експорту надавався доступ до ринку ЄС на умовах ПВ ЗВТ.

З текстами Закону України про ратифікацію Угоди про асоціацію та тимчасове застосування її окремих положень, рішень Ради Європейського Союзу щодо часових рамок та сфери тимчасового застосування окремих положень Угоди можна ознайомитися за наступними посиланнями:

1. Закон України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року про ратифікацію Угоди про асоціацію та її тимчасове застосування.

(вставити посилання: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1678-18/paran2#n2

2. Лист Міністерства закордонних справ України № 72/14-612/1-2980 від 30.11.2015 щодо тимчасового застосування Угоди про асоціацію з 1 січня 2016 року.

 

(вставити посилання:

 http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/v2980321-15/paran2#n2 )

 

3. Рішення Ради ЄС №2014/668/EU від 23.06.2014 р. про підписання та тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і його державами-членами.

 

(вставити посилання:

http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32014D0668  )

 

4. Рішення Ради ЄС № 2014/691/EU від 29.09.2014 р. про внесення змін до Рішення Ради ЄС ЄС №2014/668/EU від 23.06.2014 р. стосовно підписання та тимчасове застосування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і його державами-членами.

 

(вставити посилання:

http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32014D0691 )

Початок тимчасового застосування режиму ПВ ЗВТ означає поступове розширення доступу до українського ринку для європейського імпорту в рамках лібералізованого митного режиму, зміни в правовому та адміністративному режимі експорту українських товарів на європейський ринок відповідно до положень Угоди про асоціацію, започаткування в Україні регуляторних реформ, передбачених ПВ ЗВТ.

 

Українські виробники та експортери потребують роз’яснень щодо нових чи змінених правил роботи у торгівлі з ЄС, які з’явилися у зв’язку із започаткуванням ПВ ЗВТ. З цією метою, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було розроблено пакет відповідей на запитання, які найчастіше надходили від українських підприємств протягом перших шести місяців функціонування ПВ ЗВТ (Frequently Asked Questions, FAQs).  

 

Повний зміст FAQs з питань функціонування ПВ ЗВТ можна знайти за посиланням:

http://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b142801e-b932-4207-aea9-df3728dad379&title=FaqZPitanFunktsionuvanniaVilnoiTorgivliMizhUkrainoiuTas

 

 

Запитання та відповіді щодо функціонування режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС

Запитання 1. Які переваги отримає український бізнес від запровадження ПВЗВТ?

Положення Угоди про асоціацію в частині запровадження вільної торгівлі між Україною та державами-членами Європейського Союзу серед іншого передбачає поступове, впродовж певних перехідних періодів, скасування/зниження ставок увізного мита сторін на товари походженням з іншої сторони.

Для українського бізнесу це означає в першу чергу можливість виходу на достатньо сильно захищений (в тому числі і рівнями увізних мит) ринок держав-членів ЄС та вигравати порівняно з товарами ЄС не лише в якості, а й у ціні.

Крім того, домовленості щодо вільної торгівлі передбачають також і проведення Україною низки реформ, в першу чергу в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів, підвищення стандартів якості та безпечності продукції.

Крім того, визнання української продукції на такому великому та цікавому для всіх держав світу ринку, як ЄС, автоматично означає спрощений вихід української продукції на ринки третіх країн.

Водночас, зона вільної торгівлі з ЄС не означає автоматичного збільшення експорту та пожвавлення торгівлі. Вільна торгівля з ЄС – це можливість:

  • виходу на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу;
  • конкурувати на рівних умовах та нарощувати обсяги експорту до одного з найважливіших торговельних партнерів України;
  • збільшення кола потенційних споживачів української продукції;
  • знайти нових партнерів та диверсифікувати свої експортні потоки з метою мінімізації ризиків у разі неможливості доступу на ринки певних країн СНД;
  • спрощення процесів залучення технологічних та інноваційних рішень, що реалізуються у країнах ЄС;
  • зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів;
  • покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо; збереження суверенітету у визначенні та здійсненні зовнішньоекономічної політики.

Запитання 2. Що означає тимчасове застосування торговельної частини Угоди про асоціацію і як це впливає на можливість українських виробників та експортерів скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Тимчасове застосування положень Угоди не впливає на можливість українських виробників та експортерів скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС.

Зазвичай процес ратифікації усіма державами-членами ЄС таких масштабних угод, як Угода про асоціацію між Україною та ЄС, займає 4-5 років. За такий довгий період часу домовленості в частині двосторонньої торгівлі можуть втратити свою актуальність, особливо враховуючи розвиток системи захисту якості продукції, економічний розвиток сторін, тощо.

Водночас, оскільки в ЄС формування зовнішньої торговельної політики належить до компетенції Європейської Комісії, то існує процедура так званого “тимчасового застосування” відповідних положень укладених угод. Фактично, це повноцінне функціонування вільної торгівлі та виконання сторонами своїх зобов’язань по Угоді.

У випадку Угоди про асоціацію між Україною та ЄС тимчасове застосування розпочалося з 1 січня 2016 року. Це означає, що сторони розпочали виконання своїх зобов’язань, зафіксованих у розділі IV Угоди (вільна торгівля та інші положення, що стосуються торгівлі), в тому числі і розпочали знижувати/скасовувати ставки увізних мит для товарів походженням з іншої сторони.

Таким чином, будь-який український виробник та/або експортер має можливість користуватися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС починаючи з 1 січня 2016 року.

Запитання 3. Що необхідно для того щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій є наявність сертифікату походження (переміщення) товарів EUR.1, який з 1 січня 2016 року видають митні органи на безоплатній основі.

З метою організації повноцінного функціонування системи визначено місця видачі сертифікатів – 162 підрозділи митниць, які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників. Детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів оприлюднено на веб-порталі ДФС.

Важливим фактором є також те, що наяність сертифіката з перевезення товарів з України EUR.1 не вимагається у випадках, якщо:

  • загальна фактурна вартість партії товарів, походженням з України, не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій в країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України в декларації інвойсі, текст якої наведено в додатку IV до Угоди);
  • експортер має статус уповноваженого (схваленого) відповідно до статті 23 Правил походження;
  • в країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

Запитання 4. Що таке статус уповноваженого (схваленого) експортера?

Інститут схваленого експортера при визначенні преференційного походження товарів запроваджено у 2015 році (Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера затверджено наказом Мінфіну від 07.10.2014 № 1013).

При цьому, схваленим експортером може бути підприємство-експортер, юридична особа, зареєстрована в Україні, за винятком митного брокера, яка здійснює постійні відправлення товарів на умовах угод та має право самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару.

Для отримання тарифних преференцій в країнах ЄС український експортер товару має змогу без оформлення сертифіката “EUR.1” самостійно декларувати походження товарів на товаросупровідних документах без залучення митниці. Строк дії статусу схваленого експортера не обмежений у часі.

Впровадження в Україні інституту схваленого експортера при визначенні походження товарів забезпечить підтримку та прискорення процедури експорту товарів українського походження на ринки країн ЄС, а також застосування тарифних преференцій (пільговий режим оподаткування) до товарів українського походження в країнах ЄС.

Запитання 5. До запровадження вільної торгівлі ставка мита в ЄС для українських товарів була нижчою. Як уникнути втрат?

До запровадження вільної торгівлі українська продукція при ввезенні до ЄС багато років користувалася преференціями в рамках Генералізованої системи преференцій ЄС (GSP).

Відповідно до законодавства ЄС пільговий режим GSP продовжуватиме діяти паралельно з режимом вільної торгівлі впродовж двох років (до 31 грудня 2017 року включно).

По низці товарів враховуючи перехідні періоди буде вигідніше певний час експортувати в рамках GSP режиму, оскільки ставка GSP буде нижчою від зниженої відповідно до Угоди про асоціацію. Тому перед здійсненням експорту важливим є перевірити ставки увізного мита ЄС та режими. Таку інформацію можна отримати на електронних ресурсах ЕК за посиланням або тут.

Попередній швидкий аналіз показує, що по 547 тарифних лініях класифікації митного тарифу ЄС у 2016 році буде вигідніше експортувати в рамках режиму GSP (перелік продукції доступний за посиланням). А у 2017 році таких ліній залишиться 424.

При цьому для експорту в рамках GSP режиму необхідно отримати сертифікат форми А, який видається ТПП.

Запитання 6. Який орган видає сертифікати з перевезення товарів EUR.1 і скільки ця послуга коштує?

З 1 січня 2016 року сертифікати походження (переміщення) товарів EUR.1 видають митні органи на безоплатній основі.

Детальну інформацію про місця розміщення підрозділів митниць, які здійснюватимуть видачу сертифікатів оприлюднено на веб-порталі ДФС.

Запитання 7. Як будуть зменшуватися ставки увізного мита сторін?

Ставки увізного мита будуть зменшуватись відповідно до графіків сторін, викладених у додатку І-А до Угоди про асоціацію. При цьому,

Базова ставка – означає ставку увізного мита з якої починається зниження/скасування.

Перехідний період – означає кількість років впродовж яких ставку мита буде знижено/скасовано.

Перехідний період “0” – означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі (тобто з 1 січня 2016 року) ставку увізного мита встановлено на рівні 0%.

Скасування/зниження ставок увізних мит по решті товарів відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду. Наприклад, якщо перехідний період встановлено 3 роки, то впродовж 3 років до досягнення ставки 0% у четвертому році (тобто починаючи від 1 січня 2016 року, ставка 0% буде діяти з 1 січня 2019 року).

Запитання 8. Як дізнатися які ставки увізного мита встановлено для продукції, яка експортується в ЄС/Україну в рамках вільної торгівлі?

Рівні ставок увізного мита України, які застосовуються у 2016 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС розміщені на сайті Мінекономрозвитку за посиланням.

Інформація щодо актуальних ставок увізного мита ЄС для товарів походженням з України доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі “Мій експорт” за посиланням.

Запитання 9. Як користуватися веб-порталом Export Helpdesk?

Для того, щоб отримати всю актуальну інформацію, зокрема щодо мит та інших податків, а також інших актуальних умов експорту до ЄС з України необхідно на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі “Мій експорт” за посиланням заповнити відповідну форму пошуку, зокрема вибрати у розділі:

“Enter a product code (10 digits)” – код вашої продукції згідно комбінованої номенклатури ЄС (аналог Української класифікації кодів зовнішньоекономічної діяльності);

“Select a country of origin” – країну походження “Україна”;

“Select a destination country” – державу ЄС до якої маєте намір експортувати.

База даних доступна англійською, французькою, іспанською та португальською мовами.

Якщо невідомий код товару, можна переглянути Гармонізовану систему або шукати за ключовим словом, натиснувши на посилання “Find my product code” (знайти код мого товару – розташоване праворуч від поля “Enter a product code” (уведіть код товару)).

Для врахування сезонності та графіків запровадження певних правил необхідно також зазначити очікувану дату експорту.

Після введення усіх даних натисніть на кнопку пошуку “Search”.

Cистема надасть інформацію в кількох вкладках, серед яких:

  • вимоги до товару (Requirements) (містить загальний опис правового і регуляторного поля по певній категорії вимог, точні посилання на правові акти ЄС, розміщені на EurLex, додаткові джерела інформації, а також додаткову інформацію щодо країни імпорту (профільні органи влади і їхні контакти, додаткові акти національного законодавства (якщо такі є), інші національні інформаційні джерела). Може також містити інформацію щодо специфічних (необов’язкових) вимог (назва починається зі слова “Voluntary“ (добровільний)),
  • тарифи (Tariffs),
  • правила походження / Генеральна система преференцій (Rules of Origin GSP),
  • автономні торгові преференції (Autonomous Trade Preferences).

Крім того база Служби підтримки експорту містить багато іншої інформації.

Посібник “Умови експорту до ЄС (російською мовою)” доступний за посилання.

Відео інструкція (англійською мовою) як користуватись службою Export Helpdesk та її можливостями доступна за посиланням.

Запитання 10. На які товари ЄС встановлено тарифні квоти в рамках вільної торгівлі з ЄС?

Встановлення безмитних тарифних квот ЄС передбачено для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни, інші). При чому по 4 видах встановлено додаткові обсяги.

В свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3 видів товарів (м'ясо свинини; м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці та цукор) та передбачила додаткові обсяги для 2-х.

Узагальнений перелік тарифних квот викладено у доповненні до додатку І-А до Угоди про асоціацію. З текстом доповнення можна ознайомитись на сайті Кабінету Міністрів України.

Переліки тарифних квот України та ЄС, а також ставок увізного мита в межах квот та поза межами квот, розміщені на сайті Мінекономрозвитку у розділі “Співробітництво між Україною та Європейським Союзом » Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС” за посиланням.

Запитання 11. Які механізми адміністрування тарифних квот в України/ЄС?

Адміністрування тарифних квот для імпорту в Україну м'яса свинини; м'яса птиці та цукру відбуватиметься за принципом “перший прийшов – перший обслуговується”. Порядок контролю за розподілом тарифної квоти затверджено наказом Мінфіну від 11.12.2014 № 1203.

Відповідно до законодавства ЄС, адміністрування тарифних квот здійснюється за двома принципами:

  • “перший прийшов – перший обслуговується” та
  • через систему імпортних ліцензій.

Запитання 12. Як дізнатися про наявність невикористаного залишку в рамках тарифної квоти?

Інформація про поточні залишки тарифних квот, які управляються на основі принципу “перший прийшов – перший обслуговується”, доступна в режимі он-лайн у відповідному розділі на офіційному порталі Європейської Комісії.

Інформація щодо невикористаних залишків тарифних квот коригується ввечері кожного робочого дня.

Інформація про поточні залишки тарифних квот доступна на сайті Державної фіскальної служби України в розділі “Митне оформлення>Суб'єктам ЗЕД>Тарифні квоти” за посиланням.

Запитання 13. Як відбувається адміністрування тарифних квот через систему імпортних ліцензій?

Така система діятиме для таких товарів, як м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці (основна та додаткова); молоко, вершки, згущене молоко та йогурти; пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули; яйця та альбуміни (основна та додаткова); кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули; свинина (основна та додаткова); ячмінь, ячмінне борошно та гранули; вершкове масло та молочні пасти; яловичина; сухе молоко.

Тарифні квоти віднесено до компетенції Генерального директорату ЄК, відповідального за сільське господарство і розвиток сільських районів.

Видача ліцензій на ввезення в рамках тарифних квот здійснюється на запит імпортера держави-члена ЄС.

Потенційні імпортери української продукції подають відповідну заявку на право здійснення імпорту (видачу ліцензії) до Генерального директорату Європейської комісії "Аграрні питання та розвиток сільської місцевості". При цьому існують обмеження у часі, протягом якого можна зарезервувати відповідний обсяг квот.

Інформація про залишки тарифних квот, які видаються через систему імпортних ліцензій, надається у разі звернення компетентного органу з відповідним запитом на адресу директорату ЄК з питань сільського господарства.

Запитання 14. Що означає додаткова тарифна квота?

Додаткова тарифна квота, це додатковий обсяг товару якій можна експортувати зі ставкою мита 0% для окремих товарів по яких встановлено квоти. Так додаткові тарифні квоти на безмитне ввезення встановлені для імпорту:

з ЄС – на м’ясо птиці та свинини;

з України – на м’ясо птиці, м’ясо свинини, гриби, а також яйця та альбуміни.

Запитання 15. Чи можна буде експортувати після того, як тарифна квота була використана?

Так. Водночас, імпорт товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли для України до запровадження вільної торгівлі.

Запитання 16. Чи передбачена процедура збільшення обсягів тарифних квот?

Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розгляд питання перегляду умов лібералізації, зокрема в частині прискорення, можливий через 5 років після набрання Угодою чинності.

Запитання 17. Які податки діють в державах-членах ЄС при експорті продукції з України?

Актуальна інформація щодо основних податків, які справляються при ввезенні товарів до держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі “Мій експорт” за посиланням (вкладка “вимоги до товару” (Requirements), після заповнення форми. Див. відповідь до питання 9).

Крім того, база даних Служби підтримки експорту також містить додаткову інформацію, зокрема щодо:

- податку на додану вартість (Value Added Tax (VAT)),

- акцизних зборів (excise duties), тощо.

Додаткова інформація щодо системи податків в ЄС доступна за посиланням.

Запитання 18. Чи діють якісь преференції в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС при експорті до ЄС з третіх країн?

Будь-які преференції однією країною іншій надаються на підставі відповідної міжнародної двосторонньої/багатосторонньої Угоди та розповсюджуються лише на товари походженням з країн, які є сторонами даної Угоди.

Тому при експорті до ЄС з будь-якої третьої країни необхідно перевіряти наявність відповідних Угод між ЄС та цією країною.

Преференції, які надаються товарам походженням з України на підставі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розповсюджуються виключно на товари походженням з України.

Запитання 19. Як знайти партнерів в ЄС?

Посилання, які можуть бути корисними при пошуку партнерів, дослідженні ринків та інші корисні посилання розміщені на сайті Мінекономрозвитку за посиланням.

В контексті розвитку експортної діяльності підприємства та пошуку партнерів також можна приймати участь у відповідних виставках та ярмарках, які серед іншого заплановані Мінекономрозвитку та Мінагрополітики (План-календар проведення виставково-ярмаркових заходів в країнах – основних торговельних партнерах України на 2016 рік розміщений на сайті Мінекономрозвитку у відповідному розділі Виставково-ярмаркова діяльность » Виставково-ярмаркова діяльність у країнах-основних партнерах України » План-календар проведення виставково-ярмаркових заходів в країнах – основних торговельних партнерах України на 2016 рік за посиланням.

Водночас, при Мінекономрозвитку на постійній основі проводяться засідання Ради з просування експорту, метою якої є активізація роботи щодо виходу національних виробників на нові ринки. Також, на веб-сайті Мінекономрозвитку розміщується інформація, стосовно організації та проведення виставок, виставок-ярмарок, які організовуються для національних виробників.

Запитання 20. Які основні вимоги законодавства ЄС до безпеки та якості продукції?

Усі товари, які імпортуються на митну територію ЄС в обов’язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу, спрямованим на забезпечення захисту споживачів. Ці вимоги суттєво різняться у залежності від конкретного товару, але у цілому можуть бути згруповані за такими напрямами:

  • Технічні вимоги;
  • Екологічні вимоги;
  • Вимоги у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Крім того, до певних видів продукції на рівні ЄС встановлюються маркетингові стандарти, а також застосовуються імпорті обмеження, що також можуть розглядатися як механізми захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів, якість і безпека яких не відповідає вимогам Євросоюзу.

Актуальна інформація щодо основних вимог до продукції, яка ввозиться до держав-членів ЄС доступна в режимі он-лайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Export Helpdesk в розділі “Мій експорт” за посиланням (вкладка “вимоги до товару” (Requirements), рубрика “спеціальні вимоги” (Specific requirements), після заповнення форми. Див. відповідь до питання 9).