Портал в режимі тестування та наповнення
10-й Саміт Україна-ЄС (Гельсінкі, 27 жовтня 2006)
Опубліковано 12 листопада 2012 року о 19:18

Спільна заява для преси

27 жовтня 2006 року відбувся 10-й Самміт Україна – ЄС. Європейський Союз був представлений Прем’єр-міністром Фінляндії Матті ВАНХАНЕНОМ, який нині є Головою Європейської Ради, та Президентом Європейської Комісії Жузе Мануелем БАРРОЗУ. Прем’єр-міністра Ванханена супроводжували Міністр закордонних справ Фінляндії Ерккі ТУОМІОЯ та Міністр з європейських справ і з питань зовнішньої торгівлі та розвитку Паула ЛЕХТОМЯКІ. Президента Європейської Комісії супроводжувала Комісар ЄС з питань зовнішніх зносин і Європейської політики сусідства д-р Беніта ФЕРРЕРО-ВАЛЬДНЕР. Українську делегацію очолював Президент України Віктор ЮЩЕНКО у супроводі Міністра закордонних справ України Бориса ТАРАСЮКА.

Нинішній Самміт – це перша зустріч такого рівня після парламентських виборів, що відбулися в Україні у березні та формування нового Уряду України у серпні цього року. Вибори показали, що консолідація демократії та свобода слова стали ключовими досягненнями за останні два роки, і сьогодні необхідно зберегти ці досягнення. Три головні питання, які стояли на порядку денному Самміту, були події в Україні та ЄС, українсько-європейські відносини та міжнародні питання.

Європейський Союз і Україна погодилися щодо вирішальної важливості політичних і економічних реформ в Україні, а також щодо необхідності завершення процесу вступу України до СОТ, що створить можливості для посилення торгово-економічних відносин України з ЄС. Сторони також порозумілися щодо спільного комплексного та амбітного підходу до нової розширеної угоди між Україною та ЄС, значним елементом якої стане поглиблена зона вільної торгівлі. Україна і ЄС сподіваються розпочати офіційні переговори щодо цієї угоди на початку 2007 року. Сторони також привітали прогрес, досягнутий у реформуванні усіх сфер, на які поширюється План дій Україна-ЄС, і погодилися щодо потреби продовжити його виконання.

Учасники Самміту схвально відзначили посилення співпраці у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, зокрема у відношенні питань регіональної стабільності та управління кризовими ситуаціями. Також позитивно було сприйнято приєднання України до позицій ЄС щодо регіональних і міжнародних питань. Лідери України та ЄС підтвердили їхній подальший намір щодо конструктивної співпраці для досягнення стабільного, комплексного та справедливого вирішення придністровського конфлікту. Віталися також ініціативи Президента Ющенка, які дали додатковий поштовх процесу врегулювання. Сторони відзначили ефективну роботу Місії ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні як прикладу взаємовигідної та успішної співпраці між Україною та ЄС. Було також наголошено на важливості продовження дотримання Спільної заяви України та Молдови щодо митного режиму. Крім цього, лідери обговорили ситуацію у Білорусі та українсько-російські відносини, а також підтримали посилення співпраці між Україною та ЄС у сфері безпеки і оборони. Було відзначено, що значні потреби України у відношенні утилізації застарілої зброї та боєприпасів потребують комплексного і послідовного підходу. Дії ЄС у цій сфері спрямовані на те, щоб допомогти Україні посилити її утилізаційні можливості.

Під час Самміту також було відзначено прогрес, досягнутий у виконанні Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики. Нині у співпраці з ЄС проводиться значна робота для посилення безпеки енергетичних поставок в Україну та транзиту газу на ринок ЄС. Йшлося також про співпрацю, спрямовану на визначення можливостей реформування української газотранспортної системи, прийняття Україною законодавства ЄС щодо нафтових запасів, галузі електроенергії та газу, продовження нафтопроводу “Одеса-Броди”, завершення Боярського центру метрології нафти та газу, забезпечення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії.

Сьогодні планується продовжити спільні зусилля для виконання проектів розвитку енергетичної інфраструктури у співпраці з Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції та розвитку для покращення прозорості транскордонних енергетичних потоків, підвищення ефективності газової інфраструктури, обліку внутрішнього споживання енергії та взаємопід’єднання електроенергетичних мереж.

ЄС привітав намір України приєднатися до Договору енергетичного співтовариства після виконання необхідних умов.

Сторони схвально відзначили нещодавнє укладення “горизонтальної” угоди про послуги авіаперевезення між Європейським Співтовариством і Україною, що забезпечує правову основу для повітряних операцій між Україною та ЄС. Вони наголосили на важливості посилення відносин між обома Сторонами у сфері авіації та привітали зусилля України, спрямовані на подальшу інтеграцію у європейські авіаційні структури. У цьому контексті вони підкреслили важливість повноправного членства України у Спільних авіаційних органах.

Сторони ще раз наголосили на важливості співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки і привітали прогрес, досягнутий у перегляді Плану дій Україна-ЄС у сфері свободи, безпеки та юстиції.

Також учасники Самміту привітали успішне завершення переговорів щодо угод між Україною і ЄС про спрощення візового режиму та реадмісії та парафували обидва документи.

На додаток, під час Самміту було відзначено нещодавнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо структурного діалогу з сільськогосподарських питань.

Парафування Угод між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та про реадмісію осіб

27 жовтня 2006 у м. Гельсінкі відбулося парафування Угод Україна – ЄС про спрощення оформлення віз та про реадмісію осіб.

З української сторони Угоди парафував Міністр закордонних справ Борис Тарасюк, з боку Єврокомісії – Комісар з питань зовнішніх зносин Беніта Ферреро-Вальднер.

Парафування обох Угод означає завершення переговорного процесу щодо їхнього укладання. Наступним кроком з реалізації досягнутих домовленостей стане підписання та ратифікація Угод парламентами України та держав-членів ЄС. Загальний баланс вказаних угод для України є більш вигідним, у порівнянні з аналогічними Угодами ЄС з іншими країнами.

Українська сторона вбачає одним з основних результатів цих угод є забезпечення прозорості процесу отримання Шенгенських віз громадянами України. Проектом Угоди про реадмісію осіб передбачено дворічне відтермінування дії положень, що стосуються прийому-передачі громадян третіх держав та осіб без громадянства.

Принципово важливим є те, що Єврокомісія, за наполяганням української сторони, погодилася додати до тексту проекту Угоди про реадмісію декларацію щодо надання Україні технічної та фінансової допомоги для її реалізації та визначення цього напрямку одним з пріоритетних у співробітництві з Україною, а до проекту Угоди про спрощення візового режиму – декларацію Польщі, Словаччини та Угорщини приступити до переговорів з Україною з укладення Угод про малий прикордонний рух (тобто безвізові поїздки мешканців прикордонних регіонів у визначених межах).

За підсумками 10-го Саміту Україна-ЄС

У Гельсінкі під головуванням Президента України Віктора Ющенка та Голови Європейської Ради Прем’єр-міністра Фінляндської Республіки Матті Ванганена пройшов Десятий саміт Україна – ЄС.

На порядку денному саміту – низка питань, що стосуються подальшого розвитку співпраці України та Євросоюзу, поглиблення європейської інтеграції України. Серед головних тем засідання – політична та економічна ситуація в Україні, подальше розширення ЄС, укладання між Україною та ЄС угод про спрощений візовий режим та реадмісію, співпраця з ряду спільних проектів, зокрема, у сфері енергетики, продовження курсу реформ в Україні, а також вступ нашої держави до СОТ та готовність Євросоюзу розпочати переговорний процес щодо зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Говорячи про нинішню ситуацію в Україні, В. Ющенко зазначив, що за останні 5-6 місяців «нам вдалося досягти політичної стабілізації в державі». «Всі політичні сили, – підкреслив він, – після завершення виборів зуміли сісти за стіл перегорів та знайти порозуміння із ключових загальнонаціональних пріоритетів». Серед таких пріоритетів – інтеграція України до європейських та євроатлантичних структур. «Для нас є знаковою готовність Євросоюзу нарощувати відносини та темпи співпраці з Україною», – сказав він. Віктор Ющенко відзначив успішне завершення переговорів щодо спрощення візового режиму та реадмісії. Він висловився також за доцільність подальшого поглиблення співпраці у торговельно-економічних відносинах України з ЄС.

Говорячи про подальше розширення ЄС, Глава Української держави відзначив: «Я переконаний, що найближче розширення, а також подібні дії у майбутньому будуть успішно працювати на цей великий європейський проект». На його переконання, розширення Євросоюзу є «унікальним фактором європейської стабілізації, стимулом для демократичних і ринкових перетворень на континенті й особливо у Східній Європі». В. Ющенко зазначив, що Україну «час від часу турбують ідеї щодо визначення кордонівЄС». «Ми віримо, що ця полеміка не завершиться формуванням якоїсь нової версії «Берлінської стіни» на кордонахЄС», – сказав він.

Президент підкреслив, що Україна готова й надалі працювати над втіленням реформ, необхідних для подальшої інтеграції в ЄС, і висловив переконання, що в цьому питанні сторони знайдуть стратегічний компроміс.

У свою чергу М. Ванганен підкреслив, що ЄС не має на меті відмовлятися від свого подальшого розширення, проте, безперечно, вимагатиме від країн, які прагнуть долучитися до цієї структури, виконання всіх необхідних зобов’язань. Він наголосив, що Євросоюз готовий з початку 2007 року розпочати з Україною переговори щодо нового формату Угоди між Україною та ЄС. За його словами, основним елементом цього поглибленого документу має стати створення зони вільної торгівлі, яка виведе економічні відносини України та ЄС на якісно новий рівень. До цього, підкреслив Голова Європейської Ради, Україна, безперечно, повинна вступити до СОТ.

Голова Єврокомісії Ж. Баррозу зазначив, що поглиблена Угода між Україною та ЄС буде «важливою складовою стратегічного партнерства двох сторін». «Ми вважаємо, що це повинен бути інноваційний амбітний документ», – наголосив він. За словами Ж. Баррозу, нова Угода між Україною та Євросоюзом повинна базуватися на інноваційних цінностях. Він наголосив, що початку переговорів щодо розширеної Угоди повинно передувати створення зони вільної торгівлі і також висловив сподівання, що Україна докладе усіх зусиль для вступу до СОТ.

На переконання представників ЄС, йдеться про угоду, яка також має містити питання щодо співпраці в торговельно-економічній, енергетичній та інших сферах. Водночас було підкреслено, що для успішного процесу євроінтеграції українська влада, безперечно, має приділити значну увагу підтриманню політичної стабільності в Україні, скоординованій та конструктивній роботі усіх гілок влади, поглибленню реформ, боротьбі з корупцією та забезпеченню незалежності судів, створенню умов для прозорого бізнесу, покращенню інвестиційному клімату. У цьому контексті Ж. Баррозу вважає важливим кроком внесення Президентом України до Верховної Ради пакету антикорупційних законопроектів.

Президент України підтримав позицію Голови Єврокомісії у тій частині, що до нової Угоди між Україною та ЄС «необхідно закласти амбітні конкретні плани». «Суть нового базового договору між Україною та ЄС – перехід від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Для України дуже важливо, щоб нова угода не перетворилася на модернізовану угоду про партнерство і співробітництво. Положення угоди повинні містити конкретні цілі та строки їх досягнення, а також чітко визначені терміни дії», – переконаний Глава держави.

Він наголосив, що для українського народу важливо, щоб двері ЄС залишалися відкритими. «Без цього принципового елементу політична складова майбутньої Угоди не матиме сенсу», – заявив він.

Президент переконаний, що співпраця України зЄС йде «хорошими темпами». В. Ющенко також висловив переконання, що «у найближчі 15-18 місяців ми можемо адаптувати дві енергетичні системи». Говорячи про план вступу України до СОТ, він висловив упевненість, що до 20 листопада український парламент прийме необхідний для цього пакет законопроектів, а 21 грудня робоча група в Женеві дасть позитивний висновок щодо можливості України вступити до СОТ.

У своєму виступі Глава держави також окреслив напрямки співпраці України зЄС, одним із найважливіших якої є енергетична сфера. Насамперед, йдеться про поглиблення співробітництва в інтегруванні до великих енергетичних проектів української транзитної мережі, активне використання європейськими партнерами українських газосховищ, а також питання добудови нафтопроводу Одеса – Броди – Плоцьк.

Прес-служба Президента України

УКРАЇНА ВВАЖАЄ ОДНИМ ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ НАПРЯМКІВ СПІВПРАЦІ З ЄС ЕНЕРГЕТИЧНУ СФЕРУ – ВІКТОР ЮЩЕНКО

Україна високо оцінює рівень співробітництва з Євросоюзом у будівництві нафтопроводу Одеса – Броди – Плоцьк і сподівається, що найближчим часом вдасться вийти на практичний етап будівництва відрізку Броди – Плоцьк. Про це Президент України Віктор Ющенко заявив сьогодні під час Десятого саміту Україна – ЄС у Гельсінкі. «Ми звертаємося до Євросоюзу з пропозицією сприяти залученню провідних європейських компаній та фінансових установ до участі в цьому проекті», – сказав він. Президент також відзначив, що українська сторона звертається до Єврокомісії з проханням сприяти в наданні можливості транспортувати мережею Словаччини для проведення експерименту з прокачування легкої каспійської нафти з Бродів до нафтопереробного заводу в місті Кралупи у Чехії.

Віктор Ющенко також підкреслив, що Україна готова долучитися до реалізації газотранспортного проекту НАБУККО, в тому числі, в контексті можливого будівництва відгалуження газопроводу через українську територію. Президент відзначив, що українська сторона високо оцінює підтримку ЄС та рівень співробітництва в енергетичній сфері. «Ми зацікавлені у налагодженні конструктивного діалогу з усіма учасниками енергетичного ринку», – зазначив В.Ющенко. Він підкреслив, що Україна готова на міжнародному рівні підтвердити – вона бере на себе зобов’язання виступити гарантом транспонування енергоносіїв через її територію до країн Євросоюзу.

Президент, крім того, нагадав, що у травні цього року Єврокомісія офіційно отримала пропозиції щодо співробітництва з розробки енергетичної стратегії ЄС. «Інтеграція української енергосистеми до європейської є складовою реалізації стратегічної мети України щодо входження до Євросоюзу», – наголосив Глава держави. Він також висловив зацікавленість української сторони у якнайшвидшому створенні спільного пан’європейського газового енергетичного простору, що забезпечуватиме відповідну транспарентність з єдиними правилами гри для всіх учасників. Енергетичний сектор, підкреслив Президент, залишається сьогодні для України – як і для інших суверенних держав – «стратегічним пріоритетом розвитку». У цьому контексті він нагадав, що саме питання енергетики нерідко стають знаряддям політичного тиску, а такі дії «становлять серйозну загрозу для загальної енергетичної безпеки Європи».

Президент України також зазначив, що на сьогодні найбільш потужні запаси нафти та газу зосереджені в Каспійському регіоні, проте країни-виробники не мають прямого каналу транспортування своїх енергоносіїв до Європи і зараз розглядають можливість альтернативних проектів, спрямованих, зокрема, в бік Азіатського регіону.

На переконання В. Ющенка, Євросоюз мав би виявити зацікавленість у повороті цих джерел енергоносіїв до європейського регіону. У цьому контексті Україна готова сісти за стіл переговорів щодо майбутнього аверсного використання нафтопроводу Одеса – Броди. «Ми готові максимально інтегрувати в цей проект основних нафтовиробників», – сказав Віктор Ющенко, звернувшись до представників ЄС з проханням політично підтримати такий проект.

У своєму виступі на засіданні заступник міністра палива та енергетики Юрій Недашковський наголосив, що Україна сьогодні успішно реалізує Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між нашою державою та ЄС. Зокрема, наступного тижня Єврокомісія отримає остаточний варіант звіту української сторони щодо стану безпеки атомних станцій.

У свою чергу, Голова Європейської Ради, Прем’єр-міністр Фінляндської Республіки Матті Ванганен зазначив, що ЄС вітає укладену між Росією та Україною угоду щодо газопостачання. «ЄС високо оцінює роль України як транзитера енергоносіїв», – сказав він. М. Ванганен також відзначив прогрес в енергетичній співпраці України та ЄС та покращення в Україні ситуації з енергетичною безпекою. «ЄС підтримуватиме українську політику енергетичної безпеки, надаватиме допомогу в ядерному секторі», – сказав він.

Голова Єврокомісії Жозе Баррозу високо оцінив початок реалізації Меморандуму про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між нашою державою та ЄС. Він зауважив, що дія цього документу продовжиться в наступ ному році. Зокрема, передбачається протягом наступних трьох років надати енергетичному сектору Україні допомогу на суму близько 100 млн. євро.

Прес-служба Президента України

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ЗАЯВЛЯЄ, ЩО ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З ЄВРОСОЮЗОМ ВИЙШЛИ НА ЯКІСНО НОВИЙ РІВЕНЬ

Президент України Віктор Ющенко задоволений результатами Десятого саміту Україна – ЄС та переконаний, що відносини України з Євросоюзом вийшли на якісно новий рівень. Про це він заявив представникам ЗМІ сьогодні у Гельсінкі після завершення саміту на спільній прес-конференції із Головою Європейської Ради, Прем’єр-міністром Фінляндської Республіки Матті Ванганеном та Головою Європейської Комісії Жозе Баррозу. «Я задоволений результатами саміту. Ми діємо як природні стратегічні партнери. Взаємна інтеграція – процес неминучий і незворотній», – сказав В. Ющенко. Він підкреслив, що і Україну, і ЄС у їхній співпраці перш за все цікавлять «чіткі вагомі та конкретні результати». «Це – головний орієнтир, який визначає суть наших дій та перспективи України», – наголосив Президент.

Найголовнішим позитивним результатом саміту Віктор Ющенко назвав започаткування діалогу, який має на меті вивести відносини України зЄС «у нову політичну площину взаємодії». «На найвищому рівні домовлено про поглиблену нову Угоду між Україною та ЄС, над якою розпочнеться робота з початку 2007 року», – підкреслив В. Ющенко.

За його словами, учасники саміту також обговорили стан та перспективи реалізації чинного Плану дій Україна – ЄС. «Всі сторони відзначили великий прогрес у реалізації цього документу», – зазначив Глава Української держави. Президент, крім того, звернув увагу на «очевидний прагматичний прогрес» фактично в усіх галузях співпраці України та ЄС.

Серед найбільш очікуваних результатів сьогоднішнього саміту Президент назвав домовленість про зону вільної торгівлі. За його словами, майбутня поглиблена зона вільної торгівлі між Україною та ЄС виходитиме за рамки класичної. Вона включатиме зближення регуляторної політики і значне посилення секторальної співпраці. «Це перший крок інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та його чотирьох свобод: вільного руху товарів, послуг, капіталів та людей», – зауважив В. Ющенко. Він також відзначив значний прогрес у ряду угод, що, зокрема, стосуються енергетичної, авіаційної, безпекової сфер. Говорячи про енергетику, Віктор Ющенко назвав її «стратегічним напрямком співпраці України та ЄС». «Наше партнерство в енергетичній сфері успішно розвивається на основі п’яти планів дій. Їхня реалізація передбачає інтеграцію української енергетики в енергетичну системуЄС».

Крім того, учасники саміту підтвердили пріоритетність проекту будівництва нафтопроводу Одеса – Броди – Гданськ в енергетичній стратегії ЄС. Сторони також домовилися тісніше співпрацювати в диверсифікації джерел енергоносіїв та маршрутів їхнього постачання.

За словами Президента, учасники саміту також обговорили теми безпеки та юстиції: «У цих питаннях ми твердо стоїмо на єдиному спільному ґрунті». Президент України підкреслив, що ЄС послідовно підтримує українські ініціативи щодо врегулювання придністровського конфлікту. На саміті, крім того, було підтримано новий план дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки – він має надійніше захистити наші кордони від злочинців та терористів.

У свою чергу, М. Ванганен та Ж. Баррозу теж висловили задоволення успішним проведенням саміту, відзначивши «відкриту всебічну дискусію з усіх актуальних питань, що цікавлять Україну та ЄС». Представники ЄС відзначили значний прогрес України на шляху реформування і заявили, що для сторін настав час розпочати переговори щодо поглибленої Угоди між Україною та ЄС.

Прес-служба Президента України

ВІКТОР ЮЩЕНКО ВІТАЄ ПАРАФУВАННЯ УГОД ПРО РЕАДМІСІЮ ТА СПРОЩЕННЯ ОФОРМЛЕННЯ ВІЗ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Президент України Віктор Ющенко вітає парафування угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС і угоди про реадмісію і переконаний, що громадяни нашої держави високо оцінять ці документи. Про це він заявив представникам ЗМІ сьогодні у Гельсінкі після завершення саміту на спільній прес-конференції із Головою Європейської Ради, Прем’єр-міністром Фінляндської Республіки Матті Ванганеном та Головою Європейської Комісії Жозе Баррозу.

На переконання Президента України, парафовані сьогодні документи є довгоочікуваним результатом співпраці двох сторін, що тривала протягом останніх 4-5 місяців. Парафування цих угод, підкреслив Президент, свідчить про те, що рівень сьогоднішньої співпраці між Україною та ЄС «має конкретні результати, котрі впливають на життя конкретних громадян». «Я думаю, це перший такого роду внесок в організації наших двосторонніх відносин», – сказав В. Ющенко.

На переконання Президента, угода про спрощення візового режиму повністю відповідає національним інтересам України. «Це було однією із моїх цілей – наблизити простого громадянина до Євросоюзу», – сказав Глава держави.

Серед головних позитивних моментів угоди В. Ющенко відзначив широкий перелік категорій осіб, які мають право на безкоштовне оформлення візи, фіксований розмір плати за візу, необхідність надання пояснень у випадку відмови у візі, можливість отримання багаторазових та довготермінових віз тощо.

Зокрема, серед категорій громадян, які мають право на безкоштовні візи – близькі родичі, журналісти, учні, студенти, аспіранти, інваліди, учасники міжнародних спортивних, наукових або культурних заходів, пенсіонери. Водночас Віктор Ющенко висловив переконання, що цей перелік міг би бути ще повнішим, і зазначив, що це може бути напрямком подальшого співробітництва між Україною та ЄС. «Це все – ті конкретні рішення, які, я переконаний, досі формували колосальні нарікання людей. Думаю, цей прогрес відчує кожен громадянин України», – сказав Президент, додавши, що в даному випадку йдеться також про «недискримінаційний підхід до громадян України».

У свою чергу, коментуючи парафування даної угоди, Ж. Баррозу підкреслив, що вона підтвердила бажання ЄС наблизити Україну до Євросоюзу.

Прес-служба Президента України

Довідка. Україна і Європейський Союз сьогодні у рамках Десятого саміту Україна – ЄС у Гельсінкі парафували угоду про реадмісію, а також угоду про спрощення візового режиму. Документи підписали міністр закордонних справ України Борис Тарасюк та комісарЄС з питань зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux