Європейський Союз не визнає і продовжує рішуче засуджувати це грубе порушення міжнародного права – тимчасову окупації Автномної Республіки Крим і міста Севастополь – що залишається викликом для міжнародної безпеки. Ця позиція базується на Статуті ООН, де чітко зазначено, що територія держави не може бути анексована іншою державою внаслідок загрози або застосування сили, а також на Гельсінському заключному акті, в якому підписанти заявили про намір поважати непорушність кордонів та територіальна цілісність.
27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності України, єдності та територіальній цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів, підкреслюючи недійсність проведеного 16 березня так званого "референдуму" в Криму. Зафіксувавши 100 голосів «за» проти 11 проти 58, при 58 утрималися, Генеральна Асамблея прийняла Резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України», закликаючи держави, міжнародні організації та спеціалізовані органи не визнавати жодних змін у статусі Криму та міста Севастополь. Держави-члени ЄС підтримують Україну на майданчиках ключових міжнародних організацій – в ООН, ОБСЄ, Раді Європи – де щороку розглядаються та ухвалюються документи, які стосуються тимчасово окупації Криму.
Політика Європейського Союзу щодо невизнання базується на окреслених підходах і складається з широкого кола заходів. Мета - продемонструвати, що ЄС не визнає незаконну тимчасову окупацію Криму шляхом реалізації конкретних дій та ходів.
Зобов’язання не визнавати анексію було вперше взято Европейською Радою в березні 2014. З тих пір Рада підтверджувала це зобов’язання з багатьох нагод:
ЄС підтримує ініціативу України започаткувати Міжнародну Кримську Платформу для консолідації зусиль міжнародної спільноти щодо Криму, а також ідею проведення Саміту Кримської Платорми в серпні 2021 року.
Інформаційні нота для представників бізнесу
13 лютого 2018 року Європейська Комісія (ЄК) та Європейська служба зовнішньої дії (ЄСЗД) оприлюднили актуалізовану Інформаційну ноту для представників бізнесу Європейського Союзу (ІН ЄС) щодо особливостей діяльності в Криму/Севастополі з урахуванням чинника незаконної анексії півострову Росією та запровадження відповідних санкцій. ІН ЄС привертає увагу громадян та бізнес-операторів ЄС до ризиків, пов’язаних з поточною економічною та фінансовою ситуацією в Криму та м.Севастополь у контексті згаданої анексії, а також політики невизнання ЄС.
Замороження активів та заборона на отримання віз
Замороження активів щодо юридичних осіб та заборона на отримання віз щодо фізичних та осіб підтверджує політику невизнання Євросоюзу. Сюди входять особи та суб’єкти, відповідальні за дії проти територіальної цілісності України, Важливо підкреслити, що ці списки періодично розширюються. Так, наприклад, 15 березня 2019 року ЄС додав 8 російських осіб, причетних до дій, які призвели до затримання українських моряків та захоплення суден у Керченській протоці 25 листопада 2018 року. 1 жовтня 2020 року до санкційного списку додано 2 осіб та 4 компанії, залучених до спорудження Керченського залізничного мосту.
Заборона на імпорт товарів, що походять з Криму чи Севастополя, якщо вони не мають українських сертифікатів
Обмежувальні заходи у зв’язку з незаконною окупацією АР Крим та м. Севастополь (обмеження щодо товарів та послуг з походженням з АР Крим та м. Севастополь) запроваджені на підставі Рішення Ради ЄС 2014/386/CFSP від 23 березня 2014 року і поширюються на всі операції, пов’язані з інвестуванням імпорту товарів та послуг походженням з АР Крим та
м. Севастополь, за відсутності належних дозвільних документів, виданих компетентними органами України, надання послуг у сфері туризму, також постачання обладнання та супутніх матеріалів, що використовуються для розвідки та видобування мінеральних енергоносіїв.
Діє заборона на інвестиції в інфраструктурні проекти в Криму у таких галузях як транспорт, телекомунікації, енергетика та розвідка, розвідка та видобуток нафти, газу та корисних копалин, заборона на надання туристичних послуг у Криму чи Севастополі. Крім того, європейським операторам забороняється здійснювати будь-які платежі до портових адміністрацій Керчі та Севастополя. Це положення є частиною обмежувальних заходів ЄС щодо дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
У січні 2018 року Європейська Комісія оприлюднила Інформаційну ноту ЄС щодо особливостей бізнес-діяльності в Криму/Севастополі, яка чітко підкреслює принципи політики невизнання.
Вказівки Європейської Комісії щодо шенгенських заявок на візи від мешканців тимчасово окупованого Криму
Починаючи з травня 2014 року консульства та посольства держав-членів ЄС в Україні та Російській Федерації керуються у своїй діяльності положеннями Вказівок щодо опрацювання візових заявок, які подаються мешканцями АР Крим та м. Севастополь.
Відповідно до положень зазначених Вказівок, усі мешканці Криму, незалежно від того, чи мають вони українські або російські паспорти, повинні подавати документи на отримання шенгенських віз до консульського відділу Посольств держав-членів ЄС, розташованих в Україні. Таким чином сторона ЄС чітко імплементує статтю 6 Візового кодексу, затвердженого Регламентом ЄЄ No 810/2009 від 13 липня 2009 року (Regulation (EC) No 810/2009 of the European Parliament and of the Council of 13 July 2009 establishing a Community Code on Visas, мова йде про територіальну компетенцію).
У червні 2016 року Європейська Комісія та Європейська служба зовнішньої діяльності оприлюднили Вказівки щодо загальних підходів, які застосовуються державами-членами ЄС по відношенню до російських паспортів, виданих на території тимчасово окупованого АР Крим та м. Севастополь (Guidelines for the non-recognition of certain categories of Russian passports). Зазначені Вказівки стосуються невизнання двох типів російських паспортів: а) російські закордонні паспорти, видані російськими органами, створеними в окупованому Криму після його незаконної окупації та 2) російські закордонні паспорти, видані російськими органами мешканцям Криму після його незаконної анексії, які до моменту окупації Криму не мали російського громадянства. Невизнання консульськими особами держав-членів ЄС зазначених російських паспортів унеможливлює отримання шенгенської візи для власників таких паспортів.
Програми та проекти ЄС
Кримські державні організації не мають права брати участь у програмах ЄС, до яких приєдналася Україна, таких як «Творча Європа» (програма ЄС для підтримки культурного та творчого секторів) та «Горизонт 2020» (найбільша в історії програма досліджень та інновацій ЄС). Кримські суб'єкти не мають права брати участь у програмі Erasmus + (програма ЄС з питань освіти, навчання, молоді та спорту).
Політичні заяви
Європейський Союз засуджує дії російської окупаційної влади в Криму та регулярно публікує відповідні заяви ЄС (https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/).
Більше того, коли Росія посилається на Крим та Севастополь як частину Російської Федерації на багатосторонніх форумах, таких як ООН, ОБСЄ, Рада Європи та СОТ, ЄС робить заяву у відповідь, щоб нагадати світові, що вона не визнає незаконну анексію.