Після початку збройної агресії Російської Федерації проти України в окремих районах Луганської і Донецької областей Європейський Союз на підставі Рішення Ради ЄС 2014/512/CFSP від 31 липня 2014 року запровадив низку обмежувальних заходів проти РФ у зв’язку з діями з дестабілізації ситуації в Україні (т.зв. секторальні санкції). Згадані санкції ЄС обмежили доступ до первинного та вторинного ринків капіталу ЄС для певних російських банків та компаній, наклали заборону на експорт та імпорт торгівлі зброєю з РФ, встановили заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або військових кінцевих споживачів у Росії, а також обмежили доступ РФ до певних чутливих технологій та послуг, які можуть бути використані для видобутку та розвідки нафти. Рада ЄС продовжує дію секторальних санкції кожні півроку.
Гуманітарна допомога
ЄС допомагає Україні долати гуманітарні, соціальні та економічні наслідки російської агресії на Донбасі. Надавши загалом понад 402 млн євро з початку агресії в 2014 року, Європейський Союз та його держави-члени разом є найбільшим гуманітарним донором, що реагує на потреби людей у районах, що безпосередньо постраждали від конфлікту, внутрішньо переміщених осіб та біженців, які залишили свої домівки в зоні конфлікту, а також осіб, які повернулися в місця свого постійного проживання. Крім того, ЄС надає підтримку для якнайшвидшого відновлення та співфінансує Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ, для якої ЄС та його держави-члени є найбільшим донором, забезпечуючи приблизно дві третини як бюджету місії, так і кількості спостерігачів.
16 квітня 2020 року Європейська Комісія оголосила про виділення Україні 13 млн. євро на підтримку вразливих верст населення, які страждають внаслідок триваючої агресії Росії у східних регіонах нашої держави. Євросоюз також підтримуватиме реалізацію гуманітарних проектів, спрямованих на боротьбу з COVID 19.
Представляючи цей пакет допомоги, Комісар ЄС з питань гуманітарної допомоги та управління кризовими явищами Янез Ленарчіч зазначив, що Євросоюз є солідарним в питаннях надання громадянам східних регіонів України, які живуть по обидві сторони лінії розмежування, необхідної гуманітарної допомоги. Допомога найбільш вразливим верствам населення внаслідок триваючої шостий рік поспіль агресії залишається для Євросоюзу важливим питанням, особливо що стосується надання необхідних медичних послуг та вирішення проблеми, пов’язаної із водою. Вирішення цих проблемних питань набуває особливої актуальності у контексті боротьби з COVID 19. Оголошений пакет допомоги у розмірі 13 млн. євро також покриватиме ремонт будинків, ушкоджених внаслідок військових дій, таких як школи та лікарні, а також задовольнятиме освітні потреби. Для реалізації окреслених цілей Євросоюз активно залучатиме неурядові організації, а також представників Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Розмінування
HALO Trust (британська неприбуткова організація, яка працює в секторі протимінної діяльності по всьому світу з 1988 році, а в Україні з 2015 року) має спільний проект з Європейським Союзом — Instrument contributing to Stability and Peace — Інструмент сприяння стабільності і миру, який розпочав свою роботу у серпні 2019 року і розрахований до січня 2021 року.
Одним з завдань спільного проекту HALO Trust та Європейського Союзу є навчання мінним ризикам:
Окрім того, важливою і суттєвою частиною роботи HALO Trust з ЄС є розвиток національного потенціалу України в протимінній діяльності. Основним компонентом цього напрямку роботи є проведення повноцінної та всебічної підготовки представників ДСНС для виконання задач з гуманітарного розмінування. Після проходження підготовки чотири групи розмінування ДСНС отримають не тільки знання, але і все необхідне обладнання: автомобілі, металодетектори, особисте захисне спорядження та інші необхідні інструменти для виконання задач гуманітарного розмінування. Після цього 4 групи мають розпочати роботи на півдні Донецької області, що є найбільш пріоритетним для Європейського Союзу.
Засудження процесу паспортизації на Донбасі
24 квітня 2019 року Президент Російської Федерації підписав указ, який спрощує мешканцям тимчасово підконтрольних Україні окремих областей Донецької та Луганської областей України отримання російського громадянства та отримання російських паспортів. Згідно з указом, жителі цих регіонів можуть подати заяву на отримання громадянства Росії, використовуючи ідентифікаційний документ, виданий так званими "органами влади" в недержавних контрольованих районах, не вимагаючи проживання в Російській Федерації.
Європейська Рада у своїх Висновках, прийнятих 20 червня 2019 року, висловила глибоку стурбованість цим указом російського президента, заявивши, що він суперечить духу та цілям Мінських домовленостей. Європейська Рада погодилася розглянути подальші варіанти, включаючи невизнання цих паспортів, виданих всупереч Мінським домовленостям.
У результатів Європейська Комісія у жовтні 2019 року запровадила Рекомендації ЄС з питань поводження з візовими заявками жителів тимчасово непідконтрольних Україні окремих регіонів Донецької та Луганської областей.
Зазначені Рекомендації можна розділити на три частини, дві з яких (територіальна компетенція консульського округу та доведення відповідної інформації до населення) є обов’язковими, а одна (невизнання паспортів) носить рекомендаційний характер. Під поняттям «територіальна компетенція консульського округу» розуміється, що заявники на отримання Шенгенської візи, які проживають на тимчасово непідконтрольних територіях Донецької і Луганської областей, мають подавати свої заявки на отримання візи у консульства держав-членів ЄС в Україні, або можуть скористатися безвізовим режимом. Під поняттям «доведення відповідної інформації до населення» розуміється, що консульства держав-членів ЄС в Україні та РФ повинні чітко комунікувати, що жителі тимчасово непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей мають подавати заявку на отримання візи лише у консульстві відповідної держави-члена ЄС в Україні. І зрештою, під поняттям «невизнання паспортів» розуміється надання консульствам держав-членів ЄС в Росії критеріїв, які допоможуть консулам виявляти російські паспорти, видані мешканцям тимчасово непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей. При цьому важливо врахувати, що критерії «невизнання паспортів» можуть формувати підґрунтя для політики невизнання ЄС, яка має впроваджуватися державами-членами у порядку їхньої виняткової компетенції.