Представництво України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії

Київ 16:17

"Український ‪#‎хештег‬ на європейському просторі" (Інтерв'ю Любові Непоп для видання Дніпропетровської торгово-промислової палати «Дніпровий кур’єр»)

31 серпня 2015, 16:52

"Український ‪#‎хештег‬ на європейському просторі"
(Інтерв'ю Любові Непоп, Т.в.о. Представника України при Європейському Союзі для видання Дніпропетровської торгово-промислової палати «Дніпровий кур’єр»)

– Любове Василівно, чим відзначився поточний рік у відносинах між Україною та ЄС?
– 2015-й продемонстрував, що європейський вибір України і солідарність Євросоюзу з нашою державою є не просто красивими гаслами, а інтенсивним рухом назустріч один одному, наповненим практичним змістом та реальними результатами.
Про динамічність політичних контактів свідчить кількість двосторонніх візитів керівництва України та Європейського Союзу, профільних міністрів, комісарів, яка обчислюється не одним десятком, включаючи безпрецедентні запрошення Президента Петра Порошенка до участі у засіданнях Європейської ради.
Ключовою подією року став квітневий саміт Україна–ЄС, який чітко засвідчив готовність євроспільноти підтримувати нашу країну на шляху реформ і зберігати єдність з нею у світлі актуальних загроз її безпеці, територіальній цілісності й суверенітету.
Упродовж року в робочих органах ЄС «українське питання» обговорювалося на понад 200 зустрічах. Євросоюз фактично виступив захисником, гарантом незалежності та територіальної цілісності України в умовах російської агресії проти нашої держави. Він активно підтримує мирний процес врегулювання конфлікту на Донбасі на основі мінських домовленостей. Дія санкцій спільноти проти Росії була продовжена до кінця січня 2016 року, також застосовані відповідні обмеження й за незаконну анексію нею АР Крим і м. Севастополь. Позиція Європейського Союзу у цьому питанні непохитна й принципова.
Разом із цим Україна отримує потужну підтримку від Європи у здійсненні внутрішніх реформ та стабілізації макроекономічних показників, стала одним з найбільших зовнішніх одержувачів фінансової допомоги від неї. Із березня 2014 року нашій державі виділено близько 6млрд. євро, з яких 3,4 млрд. – макрофінансові надходження, які сьогодні реалізуються вже у рамках третьої програми ЄС.
Враховуючи безпекові виклики, котрі постали перед Україною, ЄС розгорнув Консультативну місію з реформування сектору цивільної безпеки та опрацьовує питання подальшого розширення її мандата.
Окремо слід сказати про гуманітарну допомогу, яка надається Євросоюзом та його державами-членами на підтримку вимушених переселенців зі Сходу України. Її поточний обсяг вже сягнув близько 230 млн. євро.

Як відбувається імплементація Угоди про асоціацію?
– Попри те, що формально Угода ще не набула чинності у повному обсязі, вона вже стала головним орієнтиром у впровадженні широкомасштабних реформ.
Євроінтеграційні перетворення торкнулись усіх сфер внутрішнього життя України: змін до Конституції, децентралізації, системи судочинства, боротьби з корупцією, енергетики та ринку газу, бізнес-клімату, стандартизації тощо. Уже адаптовано велику кількість європейських регламентів у різних галузях економіки. Як свідчать оцінки експертного і громадського середовища, попри зовнішню агресію і складні фінансово-економічні виклики українська сторона загалом дотримується термінів упровадження відповідних законодавчих змін згідно з положеннями Угоди. Визнає наявний прогрес і євроспільнота.
З метою забезпечення ефективності моніторингу і планування реалізації Угоди про асоціацію у березні цього року сторонами був схвалений оновлений Порядок денний асоціації. В Україні запроваджено відповідну внутрішню інституційну систему координації. Зокрема, майже в усіх міністерствах створені посади заступників міністра з питань європейської інтеграції, обраних на основі відкритого конкурсу. Це важливо з тієї точки зору, що Угода є документом, спрямованим на внутрішній розвиток держави.
Із 2014р. в структурі Єврокомісії діє окрема група підтримки України, яка взаємодіє з урядом та майже усіма міністерствами фактично щоденно.
Розпочали діяльність спільні органи, передбачені Угодою, – Рада і Комітет асоціації, Парламентський комітет, планово запускається робота спільних галузевих підкомітетів.
Головне, що в України є чітке бажання швидко і у повній мірі імплементувати Угоду про асоціацію для того, аби вже у середньостроковій перспективі перейти до наступного етапу європейської інтеграції. У свою чергу, ЄС налаштований на подальшу підтримку нашої держави на цьому шляху.

– Як Україна будує стосунки з тими європейськими державами, які ще не ратифікували Угоду?
– Взагалі, ратифікація триває досить динамічно і в цілому сприятливо для України. Нагадаю, що аналогічний процес утвердження незрівнянно менш амбітної, далеко не такої масштабної Угоди про партнерство і співробітництво між нашою країною та Європейським Союзом тривав 4 роки, попри те, що потребував згоди лише 15 держав-членів.
Угоду про асоціацію лише упродовж одного року повністю ратифікували понад 20 країн-учасників ЄС, у більшості з тих, що лишилися, або очікується формальне затвердження главою держави вже ухваленого рішення парламенту, або воно вже відбулося в одній з палат законодавчого органу.
Символічною та безпрецедентною стала процедура синхронної ратифікації Угоди про асоціацію Верховною Радою України та Європейським Парламентом у вересні минулого року.
Підтримка керівництва ЄС в прагненні України до якнайшвидшого завершення усіх ратифікаційних процедур була задекларована у спільній заяві за підсумками згадуваного вже саміту Україна–ЄС та у декларації Ризького саміту Східного партнерства (травень, 2015р.). Європейські інституції перебувають на постійному зв’язку з тими державами, які ще не завершили процес. І є усі підстави сподіватися на набуття чинності Угоди у повному обсязі вже у наступному році.

– Як Ви оцінюєте готовність українських виробників до роботи у зоні вільної торгівлі?
– Значна їх частина вже не один рік присутня на європейському ринку, адже Євросоюз завжди був одним з основних торговельних партнерів України, а в минулому році став найбільшим.
Разом з тим зростання українського експорту товарів та послуг в ЄС у 2014 р. всього лиш на 2,5% – після запровадження для України режиму автономних торговельних преференцій – дозволяє говорити, що вітчизняний потенціал використовується не на повну потужність.
Поступове усунення складних нетарифних бар’єрів має посприяти вирішенню цієї проблеми. Підстав для оптимізму додає відчутний прогрес, якого досягла наша держава в імплементації відповідних положень, зокрема в частині технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних норм.
Так, переважну більшість технічних регламентів ЄС, адаптація яких передбачена Додатком ІІІ до Угоди, уже імплементовано. За останній рік гармонізовано з європейськими нормами понад 2 тис. стандартів. Створено новий орган зі стандартизації. Схвалено необхідне горизонтальне законодавство.
Кінцевим результатом роботи має стати укладення галузевих угод про оцінку відповідності та взаємну прийнятність промислових товарів, що забезпечить вільний рух вітчизняної продукції на ринку ЄС, а сертифікати українських органів з оцінки відповідності визнаватимуться європейськими регуляторами. Уряд ставить перед собою амбітні цілі укласти перші такі документи вже у найближчі роки.
Про поступове усунення санітарних та фітосанітарних обмежень може свідчити розширення доступу на ринок ЄС української харчової продукції тваринного походження, яка є однією з найскладніших галузей регулювання – рішення про надання третій країні права експортувати такі товари ухвалюються на вищому рівні керівництвом 28-ми держав-членів ЄС за результатами тривалої роботи та моніторингу за впровадженням європейських вимог до безпеки продуктів харчування. Сьогодні Україна має дозвіл на експорт до ЄС більшості з них, за винятком свинини, яловичини та молочної продукції.
Безперечно, запровадження високих європейських стандартів є витратним процесом, втім, їх дотримання є глобальною конкурентною перевагою, що відкриває доступ не лише на європейські, а й на ринки інших розвинених країн. Крім того, очікувана тарифна лібералізація з ЄС сприятиме здешевленню необхідної модернізації виробництва.
– Чи не здаються Вам завищеними очікування безвізового режиму для українців? Адже скористатися цим зможе, у кращому випадку, 30-40% населення.

– Безвізовий режим, на мою думку, це один із ключових елементів реалізації європейського вибору України, інструмент реального зближення з Європою шляхом стимулювання контактів між людьми.
Так, значна частина українців ніколи не була в ЄС, але цей факт повинен бути змінений. Немає кращого аргументу на користь проведення реформ, ніж на власні очі побачити, як функціонують держави, в яких ці реформи вже здійснені.
Коли ми говоримо про безвізовий режим, то маємо думати не лише про можливість безперешкодних туристичних подорожей, а й про розширення зв’язків між представниками бізнесу, науковцями, громадянським суспільством, активізацію молодіжних обмінів тощо. Саме тому очікування є такими високими.
Оприлюднена у травні поточного року доповідь Європейської Комісії про виконання нашою країною критеріїв другої фази Плану дій щодо візової лібералізації визнала значний прогрес, вже досягнутий Україною у цьому напрямку. Наразі ведеться активна робота, аби завершити виконання тих рекомендацій, що були надані у доповіді, в тому числі в частині безпеки документів і видачі біометричних паспортів, інтегрованого управління кордонами, модернізації пунктів пропуску через державний кордон та удосконалення прикордонного співробітництва, покращення управління міграцією, створення системи державних органів у сфері запобігання і протидії корупції тощо. Ми розраховуємо, що досягнуті результати дозволять Єврокомісії підготувати до середини грудня 2015 року доповідь, яка стане останньою і міститиме рекомендацію про надання безвізового режиму українським громадянам.

– Як Ви оцінюєте роль торгово-промислових палат у здійсненні євроінтеграційних процесів та вирішенні проблемних питань міжнародної торгівлі?
– Бізнес завжди йде першим. Процес формування Європейського Союзу починався саме з об’єднання окремих галузей промисловості (вугільної та сталеливарної) з подальшим формуванням спільного ринку, запровадженням єдиного митного тарифу, встановленням справедливих наднаціональних правил конкуренції.
Торгово-промислові палати й інші бізнес-об’єднання завжди були рушійною силою інтеграційних процесів, потужним голосом роботодавців. Своєю діяльністю вони сприяють розбудові міжнародних комерційних зв’язків, залученню інвестицій, зміцненню дружніх відносин між країнами. Це дуже важливо.
Якщо говорити про євроінтеграцію України, від здатності національних виробників наростити присутність на ринку ЄС істотною мірою залежить добробут наших громадян та відновлення економічного зростання в цілому.
Маючи добре розвинену інфраструктуру представленості як всередині держави, так і за її межами, налагоджені зв’язки з десятками іноземних торгово-промислових палат, ТПП України і регіональні палати, у тому числі Дніпропетровська, мають бути провідниками наших компаній в ЄС та й у світі. Зазначена функція набуває особливої актуальності в умовах нагальної потреби у диверсифікації експортних ринків у зв’язку з економічною та військовою агресією Росії проти України.
Одним з важливих інструментів підтримки Євросоюзом ТПП України у цьому процесі є проект East Invest, спрямований на зміцнення адміністративних спроможностей палати саме в напрямку сприяння вітчизняним експортерам у виході на ринок ЄС. Та й власних винаходів, проектів, освітніх семінарів у палат вистачає. Я можу лише позитивно оцінити таку діяльність і побажати подальших успіхів у досягненні нашої спільної мети.

http://cci.dp.ua/tl_files/data/curier/DC_63s_.pdf

Останні інтерв`ю

Це низькі стандарти журналістики – Микола Точицький про сюжет Euronews | 27 січня 2018, 13:16

Інтерв`ю | Джерело: Радіо свобода |

Представник України при ЄС

Контакти

Адреса: Avenue Louis Lepoutre 99-101, B-1050 Bruxelles . Переглянути на мапі
Телефон: (+322) 340-98-60
Факс: (+322) 340-98-79
Ел. пошта: pm_eu@mfa.gov.ua
Веб-сайт: ukraine-eu.mfa.gov.ua