Європейський Парламент,

 

-       зважаючи на свою резолюцію від 23 жовтня 2013 року щодо «Європейської політики сусідства: в напрямі зміцнення партнерства. Позиція Європейського Парламенту щодо звітів за 2012 рік»,

 

-       зважаючи на свою резолюцію від 12 вересня 2013 року щодо тиску Росії на країни «Східного партнерства» (у контексті наступного Саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі),

 

-       зважаючи на свою резолюцію від січня 2005 року,

 

-       зважаючи на Спільну декларацію Вільнюського саміту «Східного партнерства» від 29 листопада 2013 року,

 

-       зважаючи на спільні декларації Варшавського саміту «Східного партнерства» від 29-30 вересня 2011 року та Празького саміту «Східного партнерства» від 7 травня 2009 року,

 

-       зважаючи на ситуацію в Україні, що погіршується, яка розвинулася після рішення української влади не підписувати Угоду про асоціацію на Вільнюському саміті 28-29 листопада 2013 року, і мала своїм результатом початок масових народних демонстрацій на підтримку європейського вибору України на Євромайдані у Києві та містах по всій Україні,

 

-       зважаючи на спільні заяви Віце-президента Комісії / Високого представника Союзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон та Комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле, в яких засуджується надмірне застосування сили міліцією в Києві, щоб розігнати демонстрантів 30 листопада;

 

-       зважаючи на пункт 110(2) та (4) свого Регламенту;

 

беручи до уваги, що на Вільнюському саміті «Східного партнерства» Україна й інші учасники підтвердили їхню відданість принципам міжнародного права та основоположним цінностям, таким як демократія, верховенство права і дотримання прав людини;

 

беручи до уваги, зокрема, рішення Вірменії відмовитися від переговорів щодо Угоди про асоціацію та прийняте в останній момент рішення України відкласти підготовку до підписання Угоди про асоціацію розчарували докладені зусилля та підірвали роботу, здійснену протягом останніх років з метою поглиблення двосторонніх відносин та посилення європейської інтеграції;

 

беручи до уваги, що рішення Уряду України призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ), викликало незадоволення і масований протест всередині країни; беручи до уваги, що, у цьому контексті, українські сили безпеки вдалися до брутального і неприйнятного застосування сили проти мирних демонстрантів, опозиційних партій та засобів масової інформації;

 

беручи до уваги, що Грузія та Молдова парафували Угоди про асоціацію з ЄС, включаючи положення щодо започаткування ПВЗВТ, на Саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі 29 листопада 2013 року;

 

беручи до уваги, що єдиним має бути мирне рішення за підсумками переговорів з усіма сторонами;

 

1. Вітає парафування угод про асоціацію, включаючи ПВЗВТ, з Грузією та Молдовою, які встановлюють чіткий європейських порядок денний для цих двох країн; сподівається на якнайшвидше підписання та імплементацію цих угод; закликає Комісію, у цьому зв’язку, сприяти імплементації цих угод та допомагати відповідним органам двох країн, щоб у короткий термін забезпечити їхнім громадянам певні позитивні відчутні наслідки та вигоди, передбачені угодами;

 

2. Засуджує рішення української влади, під проводом Президента Януковича, відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС під час Саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, попри чітке бажання сторони ЄС продовжувати процес асоціації, у разі виконання умов; вважає це рішення великою втраченою нагодою у відносинах ЄС – Україна та для прагнень України; визнає європейські прагнення України, висловлені демонстраціями українського громадянського суспільства, що тривають, на Євромайдані у Києві та інших містах по всій Україні, які не вагалися вивести свою незгоду з рішенням Президента Януковича на вулиці, і підтверджує свою точку зору, що поглиблення відносин між ЄС та Україною і факт надання Україні європейської перспективи є вкрай важливими та відповідають інтересам обох сторін;

 

3. Засуджує жорстокі події в ніч з 9 на 10 грудня 2013 року, коли сили безпеки штурмували офіси опозиційних партій та незалежних медіа ресурсів, а також чинили тиск на протестуючих, і, у той же час, в ніч з 10 на 11 грудня, коли сили безпеки напали на мирних демонстрантів, намагаючись витиснути їх з Євромайдану та прилеглих вулиць і знести барикади; вказує, що ці події мали місце навіть під час візиту Віце-Президента Комісії/Верховного Представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики К.Ештон і триваючих зусиль щодо сприяння проведенню круглого столу; побоюється, що вони можуть призвести до подальшої ескалації вже напруженої ситуації;

 

4. Пригадує, що кілька каналів спілкування, включаючи Моніторингову місію Європейського Парламенту під керівництвом президентів Кокса та Квасьнєвського, відкриті між ЄС та Україною, і тому наголошує, що занепокоєння, порушені українською владою на виправдання прийнятого в останній момент рішення про відкладення, мали бути висловлені раніше, що дозволило б відреагувати на них;

 

5. Підтверджує свою сильну підтримку якнайшвидшому підписанню Угоди про асоціацію за умови виконання відповідних вимог, визначених Радою ЄС у закордонних справах 10 грудня 2012 року та підтриманих резолюцією Парламенту від 13 грудня 2012 року; тому закликає Європейську Раду на грудневому засіданні 2013 року надати сильний політичний сигнал, що ЄС залишається готовим взаємодіяти з Україною;

 

6. Закликає до негайного започаткування нової повноправної посередницької місії ЄС на найвищому політичному рівні, яка б досягла і сприяла у переговорах у форматі круглого столу між урядом і демократичною опозицією і громадянським суспільством та забезпечити мирне вирішення нинішньої кризи;

 

7. Висловлює свою повну солідарність з тими, хто бере участь у демонстраціях за європейське майбутнє; закликає українську владу повністю поважати громадянські права і основоположну свободу зібрань та мирного протесту; сильно засуджує використання брутальної сили проти мирних демонстрантів, і наголошує на потребі швидкого, ефективного та незалежного розслідування і покарання тих, хто виявиться винним; закликає до негайного та безумовного звільнення мирних протестувальників, що були заарештовані протягом останніх кількох днів; підкреслює міжнародні зобов’язання України у цьому зв’язку; наголошує, що такі заходи чітко суперечать проти основоположних принципів свободи зібрань та висловлювань і тому суперечать універсальним та європейським цінностям; нагадує, що у зв’язку з чинним головуванням України в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, її практика у контексті захисту і просування цих цінностей перебуває під ще більш щільною увагою;

 

8. Підтверджує своє рішуче засудження неприйнятного політичного і економічного тиску у поєднанні із загрозами торговельних санкцій, який чиниться Росією на Україну; закликає ЄС і його держави-члени говорити до Росії в один голос, і закликає ЄС, разом з його державами-членами, розробити та імплементувати політику адекватної відповіді на ці засоби і заходи, які використовуються Росією проти Східних партнерів, особливо з метою надання допомоги Україні у досягненні енергетичної безпеки, у світлі триваючої кризи щодо імпорту природного газу з Росії; наголошує, що Угода про асоціацію є виключно двостороннім питанням між двома сторонами і дуже чітко відкидає будь-які пропозиції залучити до процесу третю сторону;

 

9. Закликає Комісію розглянути можливі контрзаходи, які ЄС може використати, коли Росія порушує торговельні правила Світової організації торгівлі (СОТ) заради короткострокових політичних цілей; підкреслює факт, що легітимність та політична довіра до ЄС вимагають здатності реагувати та відповідати у випадках, коли він або його країни-партнери піддаються політичному або економічному тиску;

 

10.  Закликає українську владу вступити в переговори з протестуючими з метою уникнення ескалації насильства і дестабілізації країни, і закликає всі політичні партії забезпечити щоб організовані належним чином, спокійні і представницькі парламентські дебати могли бути проведені на тему економічної і політичної ситуації та перспектив майбутньої інтеграції з ЄС; нагадує, що у будь-якій демократії нові вибори можуть бути скликанні, коли поновлення народної легітимності є необхідним;

 

11. Закликає інституції ЄС та держави-члени бути відданими широкій відкритості до українського суспільства, зокрема шляхом невідкладного досягнення згоди щодо безвізового режиму, посилення науково-дослідницького співробітництва, розширення молодіжних обмінів та підвищення доступності стипендій; вважає, що подальші зусилля повинні бути спрямовані на повне включення України до внутрішнього енергетичного ринку  ЄС.

 

12. Підкреслює необхідність для ЄС підтримати залучення міжнародних фінансових інституцій, таких як Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції та розвитку, з метою надання фінансової допомоги Україні у подолані її фінансової ситуації, яка погіршується;

 

13. Нагадує, що підписання Угоди про асоціацію не є самоціллю, а швидше, засобом для досягнення довгострокової стабільності та соціально-економічного прогресу, а також сталої і системної  трансформації, і що, відтак, вона вимагає справжньої відданості її належної та якнайшвидшої імплементації; закликає ЄС провести переговори з українською владою щодо конкретної дорожньої карти для імплементації;

 

14. Висловлює жаль з приводу того факту, що після більш ніж трьох років успішного завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію, включно зі створенням поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ, вірменська влада замість цього прийняла рішення приєднатися до Митного Союзу, після застосування тиску з боку РФ; нагадує владі Вірменії, що протести і демонстрації проти цього рішення є вільним волевиявленням громадян країни, і що вони повинні поважатися відповідно до міжнародних зобов'язань, до яких Вірменія приєдналася; в цьому зв'язку нагадує, що переслідування і арешти є порушенням прав зібрань і висловлювань, і що репресивні заходи йдуть врозріз з нещодавньою риторикою про відданість спільним цінностям з ЄС; закликає Уряд Вірменії залучитися до широкого діалогу з громадянським суспільством щодо майбутнього напрямку країни;

 

15. Вітає підписання Угоди про спрощення оформлення віз між ЄС і Азербайджаном; висловлює стурбованість придушеннями інакодумців, яке мало місце в країні після президентських виборів у жовтні 2013 року, що проявляється триваючим утриманням під вартою і новими арештами активістів опозиції, залякування незалежних НУО та ЗМІ, а також звільненням критиків Уряду з їх робочих місць виключно на основі їхньої політичної діяльності; настійно закликає Міллі Меджліс Азербайджану переглянути своє рішення про призупинення участі у Парламентській Асамблеї ЄВРОНЕСТ, після схвалення Резолюції ЄП від 23 жовтня 2013;

 

16. Вітає законодавчу пропозицію Комісії про внесення змін до Регламенту (ЄС) 539/2001, з метою надання дозволу на здійснення молдавськими громадянами безвізових поїздок до Шенгенської зони, які мають біометричні паспорти; вважає, що це важливе рішення сприятиме між людським контактам та наблизить громадян Молдови ближче до ЄС;

 

17. Вітає підписання Рамкової годи з Грузією про участь в операціях ЄС з врегулювання криз, яка забезпечує постійну правову основу для участі Грузії в поточних і майбутніх зусиллях ЄС з врегулювання криз в усьому світі;

 

18. Вважає, що результати і загальний контекст Вільнюського саміту підкреслюють необхідність для ЄС сформулювати більш стратегічну і гнучку політику на підтримку європейського вибору своїх Східних партнерів, використовуючи повний спектр інструментів у своєму розпорядженні, таких як, макроекономічна допомога, полегшення торговельних режимів, проекти з підвищення енергетичної безпеки та економічної модернізації, та невідкладна імплементація візової лібералізації, у відповідності з європейськими цінностями та інтересами;

 

19. Підтримує  подальше залучення громадянського суспільства до національних процесів  реформ; заохочує до посилення міжпарламентського співробітництва з Парламентською Асамблеєю ЄВРОНЕСТ; закликає Місію Європейського Парламенту відправленими України якомога ближчим часом здійснити візит до України; вітає залучення Конференції місцевих і регіональних влад Східного партнерства;

 

20. Доручає своєму Президенту довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, Віце-президента Комісії / Верховного представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики, держав-членів, Президента України, урядів і парламентів країн Східного партнерства та Російської Федерації, Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ, і парламентських асамблей Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.