Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів як головуючої в Раді Європейських Співтовариств держави у своєму листі від імені ЄС офіційно визнав незалежність України.
Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є "забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС".
Разом з цим намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року "Про основні напрями зовнішньої політики України" Україна вперше заявила про власні євроінтеграційні прагнення. У документі закріплювалося, що "перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна укладе з ними Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом – до повного її членства у цій організації".
Відповідні положення щодо підтримки курсу на інтеграцію до ЄС містяться також в Постанові Верховної Ради України щодо рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС від 28 листопада 2002 року, Заяві Верховної Ради України від 22 лютого 2007 року стосовно підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, а також Постанові Верховної Ради України щодо рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом від 19 травня 2011 року.
Відмова вищого керівництва держави у листопаді 2013 року від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС спричинила початок масового мирного протесту в Україні на захист євроінтеграційних прагнень народу України, що отримав назву "ЄвроМайдан".
Після перемоги в Україні Революції Гідності, 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову "Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі", якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі. Було також відзначено, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Цією Постановою Верховна Рада України рекомендувала Виконуючому обов’язки Президента України та Кабінету Міністрів України низку першочергових кроків у сфері європейської інтеграції, передусім у контексті укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися у якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції. Під час підписання Угоди про асоціацію 27 червня 2014 року Президентом України П.О.Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції – набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.
Окремі розділи Угоди про асоціацію почали тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 р., з 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. Процес ратифікації Угоди усіма державами-членами та інституціями ЄС було завершено 11 липня 2017 р. У повному обсязі Угода набула чинності 1 вересня 2017 р.
7 лютого 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Метою Закону є законодавче закріплення в Конституції України цивілізаційного вибору, європейської ідентичності Українського народу та незворотності стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.
28 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. Також разом із Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком і Прем'єр-міністром Денисом Шмигалем було підписано Спільну заяву.
9 квітня 2022 року під час візиту до Києва Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України Володимиру Зеленському опитувальник для оцінки готовності України до початку переговорів про вступ до ЄС. Передаючи опитувальник, високопосадовиця зауважила, що цей процес зазвичай триває роками, але у випадку України йдеться про тижні.
18 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський передав Главі Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу відповіді на першу частину опитувальника.
9 травня 2022 року Україна передала Європейському Союзу заповнену другу частину опитувальника, необхідну для отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Під час зустрічі по відеозв’язку з Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн Президент України Володимир Зеленський продемонстрував другу частину заповненої анкети-опитувальника. У цьому документі Україна оцінювала відповідність українського законодавства європейському (acquis communautaire). Відповіді на другу частину складають майже 4000 сторінок, на яких розгорнута картина стану нашого законодавства після 8 років виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
17 червня Європейська Комісія опублікувала думку щодо заявки України на членство в ЄС, яку Президент України подав 28 лютого 2022 року. Документ було підготовлено на основі відповідей України на опитувальник Єврокомісії щодо відповідності України Копенгагенським критеріям членства в ЄС – політичним (демократичні інституції) та економічним (ринкова економіка).
Першою правовою основою відносин між Україною та ЄС, яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань стала Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 року (набрала чинності 1 березня 1998 року).
Укладення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС) започаткувало співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Укладення УПС дозволило встановити регулярний двосторонній діалог між Україною та ЄС на політичному та секторальних рівнях, впровадити впорядкований режим торгівлі між обома сторонами на основі принципів ГАТТ/СОТ, визначити пріоритети адаптації законодавства України до стандартів та норм Європейського Співтовариства (acquis communautaire) у пріоритетних секторах української економіки.
З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС. Після завершення вступу України до Світової організації торгівлі 18 лютого 2008 року були започатковані переговори в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що відкрило шлях до лібералізації руху товарів, капіталів та послуг та широкої гармонізації нетарифних інструментів економічного регулювання.
9 вересня 2008 року на Паризькому Саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої угоди в форматі Угоди про асоціацію, яка будуватиметься на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції.
У ході 15-го Саміту Україна – ЄС в Києві 19 грудня 2011 сторони оголосили про завершення перегорів по майбутній Угоді про асоціацію, а 30 березня 2012 текст майбутньої Угоди було парафовано главами переговірних команд України та ЄС.
Політичну частину Угоди про асоціацію було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року. Від України політична частина Угоди про асоціацію була підписана Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, економічна – Президентом України П.О.Порошенком. Зі сторони ЄС Угоду підписали керівники інституцій ЄС та лідери усіх держав-членів Європейського Союзу.
16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію.
Завершення Україною та ЄС усіх необхідних внутрішніх процедур дозволило розпочати з 1 листопада 2014 року тимчасове застосування значної частини Угоди про асоціацію на період до набуття нею чинності у повному обсязі після завершення процесу ратифікації усіма державами-членами ЄС.
З 1 вересня 2017 року Угода почала застосовуватися у повному обсязі.
Укладення Угоди про асоціацію формує договірно-правову основу співробітництва України та ЄС на середньострокову перспективу.
Угодою про асоціацію передбачено підтримання регулярного діалогу на найвищому рівні у формі щорічних самітів, а також створення нових постійних органів двостороннього співробітництва – Рада асоціації, Комітет асоціації, Комітет асоціації у торговельному форматі, галузеві підкомітети Комітету асоціації, Парламентський комітет асоціації та Платформа громадянського суспільства.
Спільним політичним інструментом реалізації та моніторингу Угоди про асоціацію є Порядок денний асоціації. Цей інструмент був запроваджений Україною та ЄС ще на етапі переговорів щодо Угоди про асоціацію з метою підготовки умов та сприяння ефективній імплементації її положень. Рішення про розробку Порядку денного асоціації було прийнято під час Паризького Саміту Україна – ЄС у вересні 2008 року, спільний документ був схвалений 16 червня 2009 року і набув чинності у листопаді 2009 року. Порядок денний асоціації удосконалюється і доповнюється з урахуванням розвитку поточного діалогу між Україною та ЄС, а також досягнутих Україною результатів і цілей у впровадженні внутрішніх реформ. Сторони визначають пріоритети Порядку денного асоціації, які доповнюють зобов’язання сторін відповідно до Угоди про асоціацію для повної імплементації цієї Угоди. Оновлений Порядок денний асоціації був схвалений 16 березня 2015 року.
Важливу допомогу у впровадженні реформ, передбачених Угодою про асоціацію, надає Група підтримки України в Європейській Комісії (створена 10 квітня 2014 року).
Серед останніх важливих двосторонніх міжнародних договорів між Україною та ЄС слід відзначити угоди, які були укладені на полях 22-го Саміту Україна-ЄС (6 жовтня 2020 року, м. Київ):
Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу “Програма ЄС “Міцні регіони”
Метою укладання Угоди є залучення допомоги Європейського Союзу для підвищення стійкості України, в тому числі до гібридних загроз і дестабілізації, такої як пандемія COVID-19, а також збільшення її потенціалу з розбудови миру шляхом:
- збільшення соціального капіталу в уразливих регіонах шляхом допомоги місцевим органам влади щодо реагування на наслідки пандемії COVID-19;
- підвищення безпеки людини в регіонах, безпосередньо постраждалих від конфлікту, незаконної анексії Криму і пов’язаної уразливості в ширшому розумінні;
- збільшення загальної інформаційної цілісності та достовірності шляхом підтримки незалежних ЗМІ, журналістів, просування нових медіа ініціатив.
Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 30 млн. євро.
Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу “Механізм розвитку громадянського суспільства України”
Метою укладання Угоди є залучення допомоги Європейського Союзу для зміцнення демократії в Україні шляхом:
- зміцнення спроможності організацій громадянського суспільства брати участь у розробці політики та надання послуг, пов’язаних з просуванням реформ, активним громадянством, сталим розвитком і соціальною згуртованістю, в тому числі шляхом боротьби з домашнім та гендерним насильством;
- просування більш сприятливого середовища для роботи громадянського суспільства в Україні.
Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 20 млн. євро.
Угода між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування заходу “Кліматичний пакет для стабільної економіки: (CASE) в Україні”.
Угодою передбачається розробка та реалізація політики і заходів, які ефективно підтримують перехід до кліматично нейтрального, чистого, ресурсоефективного та безпечного енергопостачання і споживання; підтримка пом’якшення змін клімату за рахунок скорочення викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар; стимулювання переходу до чистої та кругової економіки.
Допомога надаватиметься для:
- підтримки енергоефективності місцевих МСП (надання грантів для енергоаудитів та підвищення енергоефективності);
- розвитку дрібномасштабних проектів в області відновлювальної енергії;
- надання консультацій щодо оптимальних рішень для економічно ефективного постачання тепла і гарячої води у муніципалітетах;
- розробки Планів сталої міської мобільності;
- підтримки місцевих громад у розумінні, розробці та ефективній реалізації заходів, що охоплюють повний життєвий цикл продукції: від виробництва і споживання до ринку вторинної сировини;
- визначення заходів з усунення прогалин та бар’єрів у цифровізації енергетичної інфраструктури, спрямованих на покращення збалансованості між попитом і пропозицією;
- розробки та реалізації регулятивних, адміністративних та ринкових заходів підтримки;
- оцінки потенціалу гнучкості енергетичних систем у вибраних муніципалітетах/районах та потреб у технологіях у секторі відновлюваної енергетики;
- створення спільного ресурсного центру з питань кліматичних інновацій між Україною та ЄС;
- сприяння декарбонізації транспортних засобів;
- реалізації «зелених» заходів у рамках Національної транспортної стратегії до 2030 року;
- впровадження надійного обліку та поступового припинення викидів парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар;
- прискорення переходу до чистої та ресурсоефективної кругової економіки.
Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 10 млн. євро.
Угода між Урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про фінансування проекту «Енергоефективність громадських будівель в Україні»
Метою укладення Угоди є залучення допомоги Європейського інвестиційного банку на фінансування заходів спрямованих на удосконалення процесу термо-модернізації громадських будівель в Україні.
Допомога ЄІБ буде спрямована на такі види робіт:
- Теплоізоляція даху, підвалу та стін;
- Енергоефективні вікна, двері та скління;
- Енергоефективне освітлення;
- Системи регенерування втрат тепла;
- Інвестиції у відновлювані джерела енергії, якщо вони є частиною більш широких інвестицій в енергоефективність;
- Ефективні системи конвекційного та водяного отоплення;
- Ефективні системи та механізми регулювання вентиляції та кондиціонування;
- Ефективні системи управління енергією будівлі;
- Інші компоненти, які Банк розглядає як елементи ЕЕ;
Загальний внесок ЄІБ в рамках Угоди складає 300 млн. євро.
Гарантійна угода між Урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)»
Підписання Угоди забезпечить закупівлю сортувального обладнання (автоматична сортувальна лінія crossbelt із пропускною здатністю 12 тис. одиниць на годину, сортувальна лінія posisorter, дві сортувальні лінії Oprisorter, напівавтоматичні роликові конвеєри, гравітаційні конвеєри, IT сервера та периферія) та створення 3 сортувальних об'єктів (зокрема будівництво хабу у Львові) та 22 сортувальних депо загалом (зокрема будівництво депо у 6 містах), впровадження систем автоматичного відслідковування пересування вантажів.
Повернення коштів позики передбачається здійснити повністю за рахунок коштів кінцевого бенефіціару – АТ «Укрпошта».
Умови кредитування, що встановлюються відповідно до Гарантійної угоди:
- сума позики – 30 млн євро;
- процентна ставка – фіксована ставка або плаваюча ставка;
- максимальний пільговий період 4 роки;
- період погашення (включаючи пільговий період) – 20 років;
- умови погашення – щопіврічно рівними частками від основної суми кредиту або фіксованими частинами від основної суми та відсотків.
Загальний обсяг коштів позики для реалізації Проєкту, відповідно до оцінок експертів ЄІБ, становить 30 млн євро (без ПДВ).
Фінансова угода між АТ «Укрпошта» та Європейським інвестиційним банком «Логістична мережа (Модернізація та цифровізація Укрпошти)». Завдяки кредиту «Укрпошта» модернізує логістичну мережу шляхом будівництва трьох нових сортувальних центрів, 20 поштових депо та відповідної ІТ-інфраструктури.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.