• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Новини з Брюсселя
Опубліковано 30 жовтня 2020 року о 16:35

19 листопада 2020 року Європейська Комісія представила Стратегію ЄС щодо морських відновлюваних джерел енергії, яка має на меті досягнення кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року.

Стратегія пропонує збільшити європейські потужності офшорного вітру з поточного рівня 12 ГВт до щонайменше 60 ГВт до 2030 року та до 300 ГВт до 2050 року. Це буде посилено до 2050 року додатковими 40 ГВт енергії океану та інших новітніх технологій, таких як плавучий вітер та енергія Сонця.

Таке амбіційне зростання ґрунтуватиметься на потенціалі всіх європейських морських басейнів та глобального лідерства компаній ЄС у цьому секторі. Це створить нові можливості для промисловості, «зелені» робочі місця на всьому континенті та зміцнить світове лідерство ЄС в офшорних енергетичних технологіях, а також забезпечить захист довкілля, біорозмаїття та рибальства.

З метою розширення офшорного енергетичного потенціалу Комісія заохочуватиме транскордонну співпрацю між державами-членами щодо довгострокового планування та розгортання. З цією метою цілі розвитку офшорних відновлюваних джерел енергії будуть інтегровані до Національних морських просторових планів, які прибережні держави мають подати Комісії до березня 2021 року. Комісія також запропонує програму в рамках переглянутого Регламенту TEN-E для довгострокового планування офшорних мереж із залученням регуляторів та держав-членів у кожному морському басейні.

Комісія підрахувала, що досягнення запропонованих цілей потребуватиме близько 800 млрд євро інвестицій до 2050 року. Для забезпечення належного інвестування Комісія вживатиме наступні кроки:

  • забезпечуватиме чітку та сприятливу правову базу. З цією метою Комісія також пояснила правила ринку електроенергії у супровідному робочому документі та здійснить оцінку щодо потреби у впровадженні більш конкретних та цільових правил. Комісія забезпечить сприяння економічному використанню відновлюваних офшорних джерел енергії у рамках переглянутих Керівних принципів державної допомоги з питань енергетики та охорони довкілля та Директиви про відновлювану енергію;
  • сприятиме мобілізації відповідних коштів для підтримки розвитку сектору. Комісія закликає держави-члени використовувати Механізм відновлення та стійкості і співпрацювати з Європейським інвестиційним банком та іншими фінансовими установами для підтримки інвестицій в офшорну енергетику через InvestEU. Фонди Horizon Europe будуть мобілізовані для підтримки досліджень та розробок, особливо щодо менш розвинутих технологій;
  • забезпечуватиме посилений ланцюжок постачання. Стратегія підкреслює необхідність вдосконалення виробничих потужностей і портової інфраструктури та збільшення відповідної кваліфікації робочої сили. Комісія планує створити спеціальну платформу щодо офшорних відновлюваних джерел енергії в рамках Промислового форуму «Чиста енергія» з метою об’єднання всіх учасників та розвитку ланцюжка поставок;
  • морські відновлювані джерела енергії є швидко зростаючим світовим ринком, зокрема в Азії та США, який забезпечує можливості для промисловості ЄС у всьому світі. У рамках Європейського зеленого курсу, торгової політики та енергетичному діалогу із країнами-партнерами Комісія підтримуватиме глобальне впровадження зазначених технологій.


Для аналізу та моніторингу екологічних, соціальних та економічних наслідків морських відновлюваних джерел енергії для морського середовища та економічної діяльності, яка від цього залежить, Комісія буде регулярно консультуватися із спільнотою експертів з державних органів, зацікавленими сторонами та науковцями.

Комісія також ухвалила новий керівний документ щодо розвитку вітроенергетики та природоохоронного законодавства ЄС.

За словами Виконавчого віце-президента з питань Європейського зеленого курсу Франса Тіммерманса, Стратегія демонструє терміновість та можливість нарощування інвестицій ЄС в офшорні відновлювані джерела енергії. Офшорні відновлювані джерела енергії вже є справжньою європейською історією успіху. ЄС прагне перетворити це на ще більшу можливість для чистої енергії, високоякісних робочих місць, стійкого зростання та міжнародної конкурентоспроможності.

Як зазначила Комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон, Європа є світовим лідером у галузі офшорних відновлюваних джерел енергії і може стати двигуном свого глобального розвитку. Потрібно активізувати зусилля ЄК, використовуючи весь потенціал офшорного вітру, та вдосконалюючи інші технології, такі як хвилі, припливи та плавучі сонячні батареї. Ця стратегія встановлює чіткий напрямок та стабільні рамки, які мають вирішальне значення для органів державної влади, інвесторів та девелоперів у цьому секторі. Потрібно активізувати внутрішнє виробництво ЄС для досягнення кліматичних цілей, забезпечити зростаючий попит на електроенергію та підтримати економіку в її відновленні після пандемії Covid-19.

Комісар з питань охорони довкілля, океанів та рибного господарства Віргініюс Сінкевічюс відзначив, що Стратегія окреслює шляхи розвитку офшорних ВДЕ у поєднанні з іншими видами діяльності людини, такими як рибальство, аквакультура або судноплавство, у гармонії з природою. Ці пропозиції дозволять захищати біорозмаїття та вирішувати можливі соціально-економічні наслідки для секторів, які залежать від міцного здоров’я морських екосистем, сприяючи тим самим здоровому співіснуванню в морському просторі.

Додаткова інформація доступна за посиланнями: https://cutt.ly/nhwpYlp, https://cutt.ly/ThwaFUR, https://cutt.ly/4hwaLTe.

10 листопада 2020 р. ініціатива «EU4Business», що охоплює діяльність ЄС, спрямовану на підтримку малих та середніх підприємств (МСП) в країнах «Східного партнерства», запустила веб-портал (www.eu4business.org.ua), спрямований на допомогу українським МСП подолати економічні виклики, спричинені пандемією COVID-19.

Нова платформа, яка доступна англійською та українською мовами, пропонує ресурси, спеціально розроблені для потреб МСП.

Портал функціонує як єдина точка доступу до можливостей розвитку бізнесу, які пропонує ЄС для України, зокрема тих, що спрямовані на допомогу українським МСП у вирішенні економічних проблем, пов’язаних з пандемією.

Європейська Комісія запустила портал для підтримки малого бізнесу у здійсненні торгівлі поза межами ЄС «Access2Markets» (https://cutt.ly/CgghWgZ).

Новий портал відповідає на запити щодо кращого пояснення торгових угод та допомоги компаніям у забезпеченні того, щоб їх продукція мала право на митні пільги. Він буде обслуговувати як компанії, які вже торгують на міжнародному рівні, так і ті, які лише починають вивчати можливості на зовнішніх ринках.

Європейський Союз має розвинуту мережу торгових угод із понад 70 країнами та регіонами, тривають переговори щодо ряду нових угод. «Access2Markets» розкладає цей набір правил на практичну інформацію, завдяки чому менші фірми можуть легше отримати доступ до відповідної інформації. «Access2Markets» забезпечує торгові умови для імпорту товарів до ЄС та експорту товарів на понад 120 зовнішніх ринків.

Портал дозволяє компаніям лише за кілька натисків переглянути такі деталі щодо імпортованих та експортованих товарів: тарифи, податки, правила походження, вимоги до продукту, митні процедури, торгові бар'єри, статистика торгових потоків.

Новий портал «Access2Markets» також включає пояснення, навчальні посібники та поширені запитання, щоб допомогти новим, а також досвідченим трейдерам проаналізувати переваги торгівлі з кожним з торгових партнерів ЄС. Він надає огляд законодавства ЄС про товари та послуги, а також контактні дані митних та інших державних органів держав-членів ЄС та торгових партнерів ЄС. Підприємства також можуть використовувати портал для зв’язку з DG «Trade», щоб повідомити про торгові бар’єри, з якими вони стикаються.

Інструмент самооцінки «Access2Markets» - «ROSA» надає спеціальну допомогу щодо правил, які визначають "економічну національність" товару, відомого як "правила походження". Вони спеціально розроблені в кожній торговій угоді, забезпечуючи захист чутливих ринкових секторів. Компанії можуть вимагати зниження чи усунення митних зборів, як це встановлено угодами. Компанії також можуть знайти інформацію про те, як торгівельні угоди регулюють торгівлю послугами, або про умови інвестування, або брати участь у відкритих тендерах на іноземному ринку.

Кожен товар, що торгується на міжнародній арені, має код, який визначає, які імпортні мита та національні чи місцеві податки потрібно сплачувати. На «Access2Markets» підприємства можуть знайти не тільки код, але й те, які мита їм потрібно сплачувати в кожній юрисдикції. Інструмент «My Trade Assistant» дає змогу компаніям шукати інформацію про мита, податки, правила та вимоги до товарів на основі кожного продукту для кожного ринку.

Портал оптимізований для використання на смартфонах та планшетах. Він включає низку додаткових зручних функцій, щоб допомогти бізнесу отримати максимальну віддачу від торгових угод ЄС.

Використання функцій порталу є безкоштовним.

14 жовтня 2020 року Європейська Комісія ухвалила Стратегію ЄС щодо хімічних речовин, яка є першим кроком для досягнення нетоксичного середовища у рамках Європейського зеленого курсу.

Нетоксичне середовище є частиною амбіцій Комісії щодо нульового забруднення повітря, води та ґрунту. Відповідна законодавча пропозиція буде представлена у 2021 році.

Стратегія сприятиме стимулюванню інновацій щодо безпечних та стійких хімічних речовин, а також збільшить захист здоров'я людей та екології від небезпечних хімічних речовин. Це включатиме заборону використання найшкідливіших хімічних речовин у споживчих товарах, таких як іграшки, предмети для догляду за дітьми, косметика, миючі засоби, матеріали, що контактують з продуктами харчування, та текстиль, а також забезпечення безпечного та стійкого використання хімічних речовин.

Стратегія визнає фундаментальну роль хімічних речовин для добробуту людей та для «зеленого» і цифрового переходу європейської економіки та суспільства. Водночас, визнається нагальна потреба вирішення проблем охорони здоров'я та довкілля, викликаних найбільш шкідливими хімічними речовинами. У цьому контексті Стратегія визначає конкретні дії щодо забезпечення безпечності та стійкості хімічних речовин, а також забезпечення переваг хімікатів без заподіяння шкоди планеті, нинішнім та майбутнім поколінням. Це стосується також уникнення використання найбільш шкідливих хімічних речовин для здоров’я людини та екології для несуттєвих для суспільства потреб, зокрема у споживчих товарах та щодо найбільш вразливих груп. Передбачено також вжиття низки інноваційних та інвестиційних заходів, які підтримуватимуть хімічну промисловість через цей перехід. Стратегія привертає увагу держав-членів ЄС до можливостей Фонду відновлення та стійкості щодо інвестування в екологічний та цифровий перехід галузей промисловості ЄС, у т.ч. числі в хімічному секторі.

Підвищення рівня охорони здоров’я та довкілля

Стратегія має на меті значно підвищити захист здоров'я людей та екології від шкідливих хімічних речовин, приділяючи особливу увагу вразливим групам населення. Очікувані ключові ініціативи:

  • поступова відмова від споживчих товарів, таких як іграшки, предмети для догляду за дітьми, косметика, миючі засоби, матеріали, що контактують з продуктами харчування, та текстиль, найбільш шкідливих речовин, до яких належать, зокрема, ендокринні руйнівники, хімічні речовини, що впливають на імунну та дихальну системи, та стійких речовин, таких як поліхлоровані біфеніли (ПХБ), діоксини, деякі пестициди (наприклад, ДДТ) та пер- і поліфтороалкільні речовини (PFAS). Як тільки стійка хімічна речовина потрапляє у довкілля, її вплив триватиме протягом дуже довгого періоду, навіть за умов відсутності нових викидів. Стратегія спрямована на перевірку хімічних речовин на основі їх стійкості та здатності діяти швидко, регулюючи інші властивості, які викликають занепокоєння (наприклад, рухливість у довкіллі, біоакумуляція, токсичність). Такі речовини слід дозволяти лише у тих випадках, які є суттєво важливими для суспільства  та за відсутності альтернатив;
  • мінімізація та заміна небезпечних речовин у всіх продуктах. Пріоритет буде надаватися тим категоріям товарів, які впливають на вразливі верстви населення та тих, хто має найбільший потенціал для циркулярної економіки;
  • вирішення питання щодо комбінованого впливу хімічних речовин (коктейльний ефект) шляхом більш повного врахування ризику, який створює для здоров’я людини та довкілля щоденний вплив широкого спектру хімічних речовин з різних джерел;
  • забезпечення доступу виробників та споживачів до інформації про хімічний вміст та безпечне використання шляхом запровадження інформаційних вимог у контексті Ініціативи щодо стійкої товарної політики.


Стимулювання інновацій та підвищення конкурентоспроможності ЄС

Забезпечення безпечності та стійкості хімічних речовин є не тільки необхідністю, але й значною економічною можливістю. Стратегія має на меті скористатися цією можливістю та забезпечити «зелений» перехід хімічного сектору та його ланцюгів створення вартості. Нові хімічні речовини та матеріали повинні бути безпечними та стійкими від моменту виробництва до кінця життєвого циклу. Це допоможе уникнути найбільш шкідливого впливу хімічних речовин та забезпечить мінімально можливий вплив на клімат, використання ресурсів, екосистеми та біорозмаїття. Стратегія передбачає, що промисловість ЄС є глобальним конкурентоспроможним гравцем у виробництві та використанні безпечних і стійких хімічних речовин. Проголошені в Стратегії заходи підтримуватимуть промислові інновації, завдяки чому такі хімічні речовини стануть нормою на ринку ЄС та еталоном у всьому світі. Це передбачатиме наступне:

  • розроблення критеріїв безпечного та стійкого проектування та забезпечення фінансової підтримки комерціалізації та впровадження безпечних і стійких хімічних речовин. Безпечне та стійке проектування означає, що хімічні речовини, матеріали та процеси на етапі проектування мають уникати обсягів та хімічних властивостей, які можуть бути шкідливими для здоров’я людей чи довкілля на будь-якій стадії свого існування. Зокрема, це групи хімічних речовин, які можуть бути (еко) токсичними, стійкими, біоакумулюючими або мобільними. Нетоксичні кругообіги матеріалів передбачають безпечність матеріалів та виробів упродовж усього життєвого циклу, від виробництва до утилізації та переробки. Їх досягнення та перехід до чистої циркулярної економіки означає, що присутність речовин, що викликають занепокоєння, повинна бути обмежена у первинних та перероблених матеріалах, а забруднені відходи мають сортуватися та знезаражуватися. Стійкість повинна забезпечуватися шляхом мінімізації впливу хімічних речовин на екологію, зокрема на зміну клімату, використання ресурсів, екосистеми та біорозмаїття з точки зору життєвого циклу. Стратегія пропонує визначити критерії загальної концепції разом із зацікавленими сторонами;
  • забезпечення розроблення та споживання безпечних та стійких за проектом речовин, матеріалів та продуктів за допомогою інструментів фінансування та інвестицій ЄС і державно-приватного партнерства;
  • значна активізація виконання правил ЄС як на кордонах, так і на Єдиному ринку;
  • розроблення порядку денного ЄС з досліджень та інновацій щодо хімічних речовин з метою заповнення прогалин в знаннях щодо впливу хімічних речовин, заохочення інновацій та припинення випробувань на тваринах;
  • спрощення та посилення законодавчої бази ЄС, наприклад, шляхом запровадження  процесу «одна речовина – одна оцінка», зміцнюючи принципи «відсутні дані, відсутній ринок», а також внесення поправок до Регламенту про реєстрацію, оцінку, авторизацію та обмеження хімічних речовин (REACH), Регламенту про маркування та пакування (CLP) та галузевого законодавства. Принцип «одна речовина, одна оцінка» сприятиме спрощенню, впорядкуванню та покращенню координації процесів, які лежать в основі оцінки ризиків та ризиків хімічних речовин, такі як ініціювання оцінок, розподіл відповідальності за оцінки, застосування методологій, використання даних та застосування правил прозорості. Це спрямоване на покращення узгодженості та якості оцінок у законодавстві, ефективніше використання досвіду та ресурсів, зменшення навантаження на зацікавлені сторони та збільшення їхньої довіри до наукової основи оцінок, а також на більш швидке та передбачуване прийняття рішень.

Комісія просуватиме стандарти безпеки та стійкості у всьому світі, пропонуючи послідовний підхід, спрямований на заборону виробництва на експорт заборонених в ЄС небезпечних речовин.

Наміри ЄС щодо посилення впровадження та застосування європейського законодавства у галузі хімічних речовин зумовлено необхідністю забезпечення дотримання всього життєвого циклу хімічних речовин: виробництва, розміщення на ринку, випуску та утилізації. Наразі майже 30% повідомлень про небезпечні товари на ринку пов'язані з ризиками, спричиненими хімічними речовинами. Крім того, лише третина реєстраційних досьє хімічних речовин, зареєстрованих промисловістю згідно з REACH, повністю відповідає вимогам щодо інформації. Стратегія пропонує низку заходів для забезпечення кращого контролю з боку органів влади, зокрема для націлювання на імпортовані товари та продажі в Інтернеті, у т.ч. за допомогою цифрових інструментів. Комісія проведе аудит систем правозастосування держав-членів та внесе пропозиції щодо подальшого посилення згаданих принципів «відсутні дані, немає ринку» та «забруднювач платить».

Вплив небезпечних хімічних речовин на людей послаблює їхню стійкість і підвищує вразливість, у т.ч. до інфекційних захворювань. Хімічні речовини можуть по-різному впливати на функціонування людського організму. Особливе значення в контексті пандемії COVID-19 мають хімічні речовини, які впливають на імунну та дихальну системи.

Ендокринні руйнівники змінюють функціонування ендокринної (гормональної) системи і, як наслідок, по-різному негативно впливають на здоров’я людей і тварин (негативно впливаючи на репродуктивне здоров’я або відіграючи роль у розвитку гормоно-пов'язаних ракових захворювань). Деякі з цих речовин містяться в таких повсякденних продуктах, як косметика, іграшки та харчова упаковка. Відповідно до Комунікації ЄК (2018) «До всеосяжних рамок Європейського Союзу щодо ендокринних збудників», Комісія та держави-члени працюють над включенням ідентифікації ендокринних збудників до Регламенту про класифікацію, маркування та упаковку хімічних речовин (CLP) та до Глобальної гармонізованої системи ООН. Паралельно ЄК працює над зміною додатків REACH, щоб дозволити ідентифікувати речовини як ендокринні руйнівники.

За словами Виконавчого віце-президента ЄК з питань Європейської зеленої угоди Франса Тіммерманса, Хімічна стратегія є першим кроком до амбіцій Європи щодо нульового забруднення. Хімічні речовини є частиною повсякденного життя, дозволяють розробляти інноваційні рішення для екологізації економіки. Але хімічні речовини мають вироблятися та використовуватися без заподіяння шкодити здоров’ю людей та навколишньому середовищу. Особливо важливо припинити використання найбільш шкідливих хімічних речовин у споживчих товарах, від іграшок та товарів для догляду за дітьми до текстилю та матеріалів, які контактують з продуктами харчування.

На думку Комісара ЄС з питань довкілля, океанів та рибного господарства Віргініюса Сінкевічуса, благополуччя та високий рівень життя досягнуто саме завдяки багатьом корисним хімічним речовинам, які люди винайшли за останні 100 років. Стратегія запобігатиме потраплянню найнебезпечніших хімічних речовин в довкілля та вразливий організм людини.

Комісар з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів Стелла Кіріакідес впевнена, що здоров’я людини завжди має бути на першому місці, що знайшло своє відображення у флагманській Стратегії ЄС щодо хімічних речовин. Стратегія свідчить про високий рівень прихильності та рішучість захищати здоров’я громадян у цілому ЄС.  

Додаткова інформація доступна за посиланням: https://cutt.ly/xggjzHM.

14 жовтня 2020 року Європейська Комісія представила Стратегію ЄС щодо зменшення викидів метану.

Метан є другим після вуглекислого газу фактором, який впливає на зміну клімату. В Європі на нього припадає 10% загальних викидів парникових газів. Це також потужний місцевий забруднювач повітря, що викликає серйозні проблеми зі здоров’ям. Тому боротьба з викидами метану є важливою для досягнення кліматичних цілей ЄС до 2030 року та цілей до 2050 року щодо кліматичної нейтральності та нульового рівня забруднення.

Стратегія визначає заходи щодо скорочення викидів метану в Європі та на міжнародному рівні. Вона містить законодавчі та незаконодавчі заходи в енергетиці, сільському господарстві та поводженні з відходами. На ці сектори припадає близько 95% викидів метану, пов’язаних з глобальною діяльністю людини. Комісія розвиватиме співпрацю з міжнародними партнерами ЄС та промисловістю для досягнення скорочення викидів вздовж ланцюгу постачання.

Одним із пріоритетів Стратегії є вдосконалення вимірювання та звітування про викиди метану. Рівень моніторингу наразі різниться між секторами та державами-членами, а також у міжнародному вимірі. На додаток до заходів на рівні ЄС щодо посилення стандартів вимірювання, перевірки та звітності, Комісія підтримає створення незалежної міжнародної обсерваторії викидів метану у партнерстві з Програмою ООН з охорони довкілля, Коаліцією з питань клімату та чистоти повітря та Міжнародним енергетичним агентством. Супутникова програма ЄС «Copernicus» покращить спостереження та допоможе виявити глобальні над-емітенти та масштабні витоки метану. Обсерваторія буде збирати,  узгоджувати, перевіряти та публікувати дані про антропогенні викиди метану на глобальному рівні. На основі цих даних обсерваторія розробить індекс постачання метану для підвищення прозорості глобальних викидів метану.

Комісія підтримуватиме виробництво біогазу із сільськогосподарських відходів за допомогою Національних стратегічних планів у рамках Спільної аграрної політики та перегляне нормативно-правову базу ринку газу, щоб полегшити споживання розподіленого та локального виробництва біогазу. Запланований у червні 2021 року перегляд Директиви про відновлювані джерела енергії сприятиме прискоренню розвитку ринку біогазу.

Для зменшення викидів метану в енергетичному секторі будуть внесені законодавчі пропозиції щодо обов'язкового вимірювання, звітності та верифікації всіх викидів метану, пов'язаних з енергетикою, зобов'язання щодо покращення виявлення та усунення витоків у газовій інфраструктурі, а також щодо заборони практики спалювання та вентиляції. У діалозі зі своїми міжнародними партнерами ЄК вивчить можливі стандарти, цілі та стимули щодо скорочення викидів метану від викопної енергії, що споживається та імпортується в ЄС, за відсутності значних зобов'язань щодо скорочення викидів метану від міжнародних партнерів.

ЄС також має намір підтримати використання та пом'якшення впливу метану з активних та покинутих вугільних шахт за допомогою ініціативи «Трансформація вугільних регіонів».

Комісія посилить звітність про викиди у сільському господарстві шляхом удосконалення збору даних та сприятиме зменшенню викидів за підтримки Спільної аграрної політики ЄС. Основна увага буде зосереджена на обміні кращими практиками щодо інноваційних технологій зниження метану, раціону тварин та управління розведенням. Потоки органічних людських та сільськогосподарських відходів і залишків, що не підлягають переробці, можуть бути використані для виробництва біогазу, біоматеріалів та біохімікатів. Це може створити додаткові доходи у сільській місцевості та одночасно уникати викидів метану. Збір таких відходів буде всіляко заохочуватися.

Комісія розгляне пропозицію цілеспрямованого дослідження технологічних рішень щодо перетворення відходів на біометан у своєму Стратегічному плані Horizon Europe на 2021-2024 роки. NextGenerationEU та Спільна аграрна політика також підтримуватимуть проекти з виробництва біогазу у сільській місцевості. Комісія запропонує пілотний проект для підтримки сільських районів та сільськогосподарських громад у створенні біогазових проектів та доступі до коштів для виробництва біогазу із сільськогосподарських відходів.

Комісія підтримає створення групи експертів для аналізу життєвого циклу викидів метану. Група вивчатиме поголів'я худоби, гною та кормів, характеристики кормів, нові технології, практики та інші питання.

Комісія розробить перелік найкращих практик та доступних технологій для вивчення та сприяння більш широкому впровадженню інноваційних пом'якшувальних дій, які  приділятимуть особливу увагу метану при кишковій ферментації.

У секторі відходів Комісія розгляне подальші заходи щодо вдосконалення управління звалищним газом, використання його потенціалу для використання енергії при одночасному скороченні викидів, а також перегляне у 2024 році відповідне законодавство про звалища. Мінімізація захоронення відходів, що біологічно розкладаються, на звалищах матиме ключове значення для запобігання утворення метану. Комісія також розгляне можливість проведення подальших досліджень щодо відходів та технологій біометану.

Комісія перегляне Регламент про розподіл зусиль та розгляне можливість розширення сфери дії Директиви про промислові викиди з метою охоплення секторів, що спричиняють  викиди метану та ще не включені до її сфери застосування.

У контексті вартості зменшення викидів метану в ЄС слід відзначити, що існує низка варіантів пом’якшення наслідків для нафтогазових операцій, які не мають ані чистих витрат, ані майже нульових. Найбільші переваги у чистому економічному, екологічному та соціальному плані можна досягти за рахунок зменшення вентиляційних та спалювальних відходів, зменшення витоків видобутку викопного газу та нафти, передачі, спалювання та зменшення викидів метану від вугільних шахт.

Відзначається також позитивний економічний потенціал від пом'якшення витрат на скорочення викидів у сільському господарстві через зменшення втрат поживних речовин у кормі для тварин шляхом кишкової ферментації та виробництва біогазу.

Будь-яка законодавча пропозиція базуватиметься на оцінці впливу, яка буде всебічно оцінювати наслідки законодавства, у т.ч. з точки зору витрат, і проводитиметься у тісних консультаціях з міжнародними партнерами, громадянським суспільством та ключовими зацікавленими сторонами.

За словами Комісара ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон, на тлі важливості секторів енергетики, сільського господарства та відходів, в енергетичній галузі викиди можна скоротити значно швидше з мінімальними витратами. ЄС співпрацюватиме з міжнародними партнерами для вирішення питань викидів метану від енергії, яку він імпортує.

На молекулярному рівні метан є потужнішим за вуглекислий газ. Він сприяє утворенню тропосферного озону та є потужним місцевим забруднювачем повітря, що провокує проблеми зі здоров’ям. Наприкінці свого життєвого циклу метан перетворюється на вуглекислий газ та водяну пару, провокуючи подальші зміни клімату. Тому зменшення викидів метану сприяє як уповільненню кліматичних змін, так і покращенню якості повітря.

Вперше ЄС ухвалив Стратегію щодо викидів метану у 1996 році. У наступні роки ЄС прийняв регулятивні ініціативи, які сприяли скороченню викидів метану у ключових секторах. Порівняно з рівнем 1990 року викиди метану в енергетичному секторі зменшились удвічі, тоді як викиди від відходів та сільського господарства скоротились відповідно на третину та трохи більше однієї п'ятої. Тим не менше, викиди метану залишаються значним викликом у кожному з цих секторів, при цьому глобальні викиди метану, за прогнозами, мають тенденцію до суттєвого збільшення.

Оцінка впливу щодо виконання Цільового кліматичного плану ЄС на 2030 рік виявила, що поточна політика призведе до зменшення викидів метану в ЄС до 2030 року на 29% порівняно з рівнем 2005 року. Це вимагатиме посилення рівня амбіцій щодо скорочення викидів парникових газів до щонайменше 55% до 2030 року та прискорення зусиль для боротьби з викидами метану. Так, за прогнозами, потрібно забезпечити скорочення викидів метану до 35-37%. Незважаючи на те, що ЄС виробляє 5% глобальних викидів метану, він також заохочуватиме міжнародні дії як найбільший світовий імпортер енергії та стейкхолдер у сільському господарстві та відходах. Так, ЄС є найбільшим імпортером викопного газу, проте більшість викидів, пов'язаних з цим імпортом палива, викидаються до потрапляння газу до ЄС.

Нова Стратегія зосереджена на вирішенні антропогенних викидів метану. Викиди цього типу становлять близько 59% всього метану, що знаходиться в атмосфері, решта - результат процесів, що відбуваються в природі (біогенні викиди). В ЄС 53% антропогенних викидів метану надходять із сільськогосподарського сектору, 26% - з відходів та 19% - з енергетики. Подібні тенденції існують і на світовому рівні: близько 95% загальних антропогенних викидів охоплюються цими трьома секторами.

Додаткова інформація доступна за посиланнями: https://cutt.ly/GggXAAA; https://cutt.ly/WggXFeR; https://cutt.ly/VggXXPC.

14 жовтня 2020 року Європейська Комісія ухвалила Комунікацію ЄК до ЄП, Ради ЄС, Європейського соціально-економічного комітету та Комітету регіонів «Хвиля реновації для Європи – «озеленeння» будівель, створення робочих місць, покращення життя» (т.зв «Хвиля реновації»).

Ключовою метою «Хвилі реновації» є покращення енергетичних показників будівель.

Упродовж наступних десяти років Комісія має намір подвоїти темпи реконструкції та забезпечити підвищення енергоефективності та використання ресурсів. Це покращить якість життя людей, які живуть у будинках та користуються ними, зменшить викиди парникових газів у Європі, сприятиме оцифруванню та покращенню повторного використання і переробки матеріалів. Очікується, що до 2030 року буде відремонтовано 35 млн будівель та створено до 160 тис додаткових «зелених» робочих місць в будівельному секторі.

Стратегія визначатиме пріоритетні дії у трьох сферах: декарбонізація опалення та охолодження; подолання енергетичної бідності та найгірших будівель; реновація громадських будівель, таких як школи, лікарні та адміністративні будівлі. Комісія пропонує зруйнувати існуючі бар'єри по всьому ланцюжку реконструкції від розробки проекту до його фінансування та завершення за допомогою набору політичних заходів, інструментів фінансування та технічної допомоги.

На будинки припадає близько 40% енергоспоживання в ЄС та 36% викидів парникових газів від енергії. Але лише 1% будівель щороку зазнає енергоефективного оновлення. Оскільки майже 34 млн європейців не можуть дозволити собі опалювати свої будинки, державна політика сприяння енергоефективному ремонту також є реагуванням на енергетичну бідність, підтримку здоров'я та добробуту людей, сприяння зменшенню їхніх рахунків за енергію. Комісія також оприлюднила Рекомендацію для держав-членів щодо подолання енергетичної бідності.

Ключові елементи Хвилі реновації: 

  • посилення законодавства, стандартів та інформації щодо енергоефективності будівель для встановлення кращих стимулів щодо реконструкції державного та приватного секторів, включаючи поетапне запровадження обов’язкових мінімальних стандартів енергоефективності для існуючих будівель, оновлені правила сертифікатів енергетичної ефективності та можливе продовження вимог щодо оновлення будівель для державного сектору;
  • забезпечення доступного та цілеспрямованого фінансування, у т.ч. за допомогою флагманських ініціатив «Відновити» та «Посилити» Механізму відновлення та стійкості в рамках NextGenerationEU, спрощення правил поєднання різних потоків фінансування та різноманітних стимулів для приватного фінансування;
  • збільшення потенціалу для підготовки та реалізації проектів реконструкції, починаючи від технічної допомоги національним та місцевим органам влади і закінчуючи навчанням та розвитком навичок для робітників на нових «зелених» робочих місцях;
  • розширення ринку стійких будівельних продуктів та послуг, включаючи інтеграцію нових матеріалів та природо-обґрунтованих рішень, а також перегляд законодавства щодо маркетингу будівельних продуктів та цілей повторного використання і відновлення матеріалів;
  • створення нового європейського Баухауса (Bauhaus) – міждисциплінарного проекту під спільним керівництвом дорадчого комітету зовнішніх експертів, включаючи вчених, архітекторів, дизайнерів, художників, проектувальників та громадянське суспільство. До літа 2021 року Комісія проводитиме процес спільної творчості, після чого планує створити мережу з п'яти Bauhaus у 2022 році в різних країнах ЄС.
  • вироблення підходів на основі сусідства для місцевих громад для інтеграції відновлюваних джерел та цифрових рішень і створення районів з нульовою енергією, де споживачі стають прозюмерами, які продають енергію в електромережу. Стратегія також включає ініціативу доступного житла для 100 районів.


Перегляд Директиви про відновлювану енергію у червні 2021 року охопить питання посилення цілей відновлюваного опалення та охолодження, запровадження мінімального рівня відновлюваної енергії в будівлях. Комісія також розгляне питання щодо можливості використання бюджетних ресурсів ЄС, поряд із доходами від Системи торгівлі викидами ЄС, для фінансування національних схем енергоефективності та заощаджень, орієнтованих на населення з нижчими доходами. Основи екодизайну будуть надалі розроблятись для забезпечення використання в будівлях ефективної продукції.

Хвиля реновації полягає не лише у перетворенні існуючих будівель на більш енергоефективні та кліматично нейтральні, але й у заохоченні масштабної трансформації європейських міст та забудованого середовища. Це розпочне перспективний процес, який відповідає стійкості та стилю. Як оголосила Президент ЄК Урсула фон дер Лейєн, майбутній європейський Баухаус сприятиме вихованню нової європейської естетики, яка поєднує в собі ефективність та винахідливість. ЄС прагне зробити придатне для життя середовище доступним для кожного та поєднати у новому стійкому майбутньому доступність і творчість.

Різні типи ринкових бар'єрів буде усунено за допомогою низки спеціальних ініціатив у рамках різних фінансових інструментів, зокрема:

  • Фонд відновлення та стійкості забезпечить фінансування реконструкції будівель;
  • державні гарантії щодо мобілізації приватних інвестицій будуть забезпечені в рамках InvestEU;
  • допомога регіональним та місцевим органам влади у розробці та реалізації їх планів реконструкції будівель передбачена у фондах політики згуртованості в рамках REACT-EU або через ELENA (Європейська місцева енергетична допомога) для допомоги у розвитку проектів;
  • спеціальна підтримка вугільних регіонів у перехідному періоді для ініціатив з розбудови потенціалу, підвищення кваліфікації та перекваліфікації в галузі енергоефективності передбачена в рамках Механізму справедливого переходу;
  • Horizon Europe підтримуватиме інновації та розвиток нових технологій, включаючи цілеспрямоване партнерство зі сталого побудованого середовища (Built4people);
  • усунення ринкових бар'єрів для впровадження технологій та нових підходів для прискорення оновлення буде підтримуватися в рамках програми LIFE;
  • Комісія перегляне Регламент щодо групового звільнення з метою спрощення поєднання програм та інструментів ЄС, національних фондів та приватних фондів для проектів реконструкції.


За словами Комісара ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон, «зелене» відновлення починається вдома. Хвиля реновації допоможе подолати численні бар’єри, які роблять ремонт складним, дорогим та трудомістким. ЄК запропонує кращі способи оцінки переваг від оновлення, мінімальних стандартів енергоефективності, збільшення фінансування та технічної допомоги ЄС, заохочення «зелених» іпотечних кредитів та підтримку більшої кількості відновлюваних джерел енергії в опаленні та охолодженні. Такі кроки змінять ситуацію для власників будинків, орендарів та органів державної влади.

Спричинена COVID-19 криза звернула увагу на будівлі, їх значення у повсякденному житті людини та їх неміцність. Протягом усієї пандемії будинок був центральним центром повсякденного життя мільйонів європейців: офіс для тих, хто працює на дистанційному режимі, дитяча кімната або клас для дітей та учнів, а також центр для онлайн-покупок та розваг.

Інвестування в будівлі може забезпечити необхідний стимул для будівельного сектору та макроекономіки. Ремонтні роботи трудомісткі, створюють робочі місця та інвестиції, які часто ґрунтуються у місцевих ланцюгах постачання, створюють попит на високоефективне обладнання, підвищують стійкість клімату та забезпечують довготривалу цінність властивостям.

Для досягнення цільового показника зменшення викидів щонайменше на 55% у 2030 році, запропонованого Комісією у вересні 2020 року, ЄС повинен зменшити викиди парникових газів у будівлях на 60%, їх споживання енергії – на 14%, а споживання енергії на опалення та охолодження – на 18%.

Європейська політика та фінансування вже позитивно вплинули на енергоефективність нових будівель, які зараз споживають лише половину енергії від тих, що побудовані понад 20 років тому. 

Хоча європейські будівлі унікальні і різноманітні та відображають європейську культуру, багато з них дуже старі та неефективні. Понад 220 млн будівель, що становить близько 85% будівельного фонду, були побудовані до 2001 року і в основному (85-95%) все ще стоятимуть до 2050 року. Вони також не готові до постійних та майбутніх змін клімату, таких як підвищення температури та екстремальні погодні явища. Будинки відповідають за близько 40% загального споживання енергії в ЄС та 36% викидів парникових газів від енергії. Реконструкція будівель має вирішальне значення для вирішення питання використання енергії та викидів, досягнення цілі ЄС щодо зменшення викидів до 2030 року та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, а також для підвищення стійкості до впливу клімату.

Наразі оновлення зменшує споживання енергії будівель лише на 1% на рік. Глибокі реконструкції, що покращують енергетичні показники будівлі щонайменше на 60%, щороку проводяться лише в 0,2% будівельного фонду, лише у п’ятій частині енергоефективність значно покращується.

Темпи реконструкцій, що стосуються зміни опалювального обладнання, повинні становити близько 4% у 2026-2030 роках як у житловому, так і в секторі послуг. Поступове збільшення дозволяє адаптувати ланцюжок поставок та мобілізувати і використати запропоноване фінансування. Посилені темпи реконструкції доведеться підтримувати і після 2030 року, щоб досягти загальноєвропейської кліматичної нейтральності до 2050 року.

Додаткова інформація доступна за посиланнями: https://cutt.ly/XggQCZi; https://cutt.ly/7ggWBAg; https://cutt.ly/9ggW2Tl.

В оприлюднених 12 жовтня 2020 року доповідях Європейського агентства з охорони довкілля (EEA) наголошується на нагальній необхідності вжиття заходів для посилення адаптації та стійкості до наслідків змін клімату на місцевому та національному рівнях.

Згідно з повідомленням EEA, незважаючи на зростаючу обізнаність про наслідки зміни клімату та необхідність адаптації, багато міст та селищ Європи намагаються боротися із наслідками спеки, сильної посухи та руйнівних повеней.

Вирішення питань адаптації до кліматичних змін у містах стає все більш нагальним, оскільки майже 75% європейців проживають у міських районах. Очікується, що у найближчі роки ця кількість дедалі зростатиме. Так, згідно з доповіддю ЕЕА «Адаптація міст в Європі: як міста та селища реагують на кліматичні зміни», спосіб планування та побудови європейських міст продовжує залишатися нестійким. Зокрема, продовження будівництва на заплавах, збільшення покриття ґрунтових поверхонь бетоном або асфальтом, невелика кількість зелених насаджень, розростання міст на місцях пожеж та схильність до зсувів земельних ділянок значно підвищують вразливість міст та селищ.

У звіті наведено останні дані щодо європейського планування адаптації до кліматичних змін та зусиль на місцевому рівні. Попри усвідомлення багатьма місцевими органами влади важливості стійкості до змін клімату, прогрес у плануванні адаптації залишається повільним. Впровадження адаптаційних заходів та моніторинг успіху цих дій відбувається ще повільніше. У звіті зазначається, що наразі вжиті заходи здебільшого спрямовані на розвиток знань, підвищення обізнаності та розвиток відповідної політики. Рішення щодо фізичної адаптації, наприклад, збільшення зелених насаджень для зменшення впливу теплових хвиль або пристосування каналізаційних систем для подолання спалаху ще не застосовуються на однаковому рівні в Європі.

Адаптація міст потрібна і з економічної точки зору. Міські райони є ключовими економічними центрами для розвитку промисловості та послуг. Потрібні узгоджені дії на всіх рівнях управління: від ЄС через національний до місцевого - для підтримки адаптації міст шляхом покращення доступу до знань та фінансування, політичної підтримки та залучення громад.

У звіті ЕЕА «Моніторинг та оцінка національної політики адаптації упродовж усього політичного циклу» наголошується на важливості моніторингу, звітності та оцінки, а також міститься інформація щодо передового досвіду покращення національних стратегій та планів адаптації на майбутнє. У звіті також представлені приклади того, як показники можуть відігравати важливу роль у відстеженні прогресу впровадження та допомагають зрозуміти ефективність різних підходів та заходів. На додаток до місцевих та національних показників, додаткові показники на європейському рівні можуть покращити адаптаційну картину в ЄС.

Ключові висновки ЕЕА:

  • найбільш виражені наслідки зміни клімату в європейських містах будуть спричинені екстремальними погодними явищами, такими як спека, сильні опади, повені та посуха; інші ризики, у т.ч. пожежі та переносні хвороби, також зростають;
  • кількість міст, прихильних до адаптації до зміни клімату, значно зросла в Європі, що підтверджується акцентом на адаптацію міст у національних стратегіях адаптації, політиці ЄС та ключових міжнародних програмах;
  • ранні попередження, підвищення обізнаності та природні рішення оцінюються як ефективні та рентабельні дії з адаптації. Втім, успіх адаптаційних заходів значно залежить від контексту, а обмежений обсяг знань про успішність різних адаптаційних заходів вимагає вдосконалення моніторингу та оцінки впроваджених рішень;
  • відсутність єдиного, комплексного огляду планування та дій щодо адаптації на урядовому рівні в Європі виключає детальну оцінку рівня готовності до зміни клімату в Європі. Якщо уряди ЄС та національні уряди налаштовані ефективно підтримувати місцеву адаптацію, потрібен спрощений моніторинг та звітність про місцеві плани адаптації та дії;
  • фінансова підтримка є ключовою для сприяння адаптаційним заходам. Для оцінювання ефективності інвестицій потрібно чітко знати необхідні та заплановані витрати, а також фактичні видатки. Хоча прогрес є повільним, більша частина цієї інформації все ще відсутня. Державні фінанси все частіше спрямовуються на адаптацію до кліматичних змін, але фінанси приватного сектора визначити важче. Для цього необхідно підвищувати обізнаність, оскільки приватні фінанси будуть потрібні для подолання розриву в адаптації.

Додаткова інформація доступна за посиланнями: https://cutt.ly/Sgsdg9s; https://cutt.ly/Sgsdg9s; https://cutt.ly/Agsdnpy.

30 вересня 2020 р. Європейська Комісія офіційно опублікувала оновлену матрицю застосування діагональної кумуляції Пан-Євро-Мед (станом на 26 березня 2020 р.). Матриця враховує застосування діагональної кумуляції між Україною і Грузією.

Діагональна кумуляція дозволяє значно розширити режим вільної торгівлі для України з переліченими країнами. Наприклад, українські виробники можуть використовувати сировину, яка походить з однієї/декількох країн, і експортувати готову продукцію в інші країни-учасниці Конвенції з використанням преференційних правил торгівлі.

Українська продукція, за умови виконання вимог Конвенції Пан-Євро-Мед, зберігатиме преференційне походження з України і користуватиметься режимом вільної торгівлі у країні ввезення. Таким же чином виробники вказаних країн можуть використовувати сировину українського походження і експортувати готову продукцію до інших країн з переліку із застосуванням режиму вільної торгівлі.

Загалом, Україна може застосовувати діагональну кумуляцію зі всіма країнами-членами ЄС (27 країн), Великобританією, країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарією, Ліхтенштейном, Ісландією, Норвегією) і Грузією.

Матриця та більше інформації з питань застосування Конвенції Пан-Євро-Мед доступні за посиланням: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52020XC0930(01)&from=EN

Європейська Комісія спільно з Європейською радою інновацій (EIC) оголосила про намір провести 27-30 жовтня ц.р. перший хакатон для інноваторів на тему Європейського зеленого курсу – Greenathon.

Участь доступна всім можливим учасникам конкурсів EIC (дослідники, стартапи, МСП тощо). Greenathon дозволить об’єднати інноваторів та існуючий європейський бізнес в тематичні команди, які присвятять два дні вирішенню запропонованих викликів та розбудові нової «зеленої» співпраці. Учасники працюватимуть над викликами, що запропоновані крупними європейськими корпораціями. Це комплексні проблеми, пов’язані зі стійкою трансформацією енергетики, будівництва, харчової промисловості та сільського господарства. Всі вони потребуватимуть інноваційного мислення та нового підходу, заснованого на новітніх технологіях та моделях. Ці корпорації також є головними спонсорами хакатону.

Рішення будуть представлені журі, а переможці отримають нагороди від головних спонсорів. Також з учасниками буде проведено додаткове онлайн навчання навичкам презентації інноваційних проектів та комунікації з інвесторами. Крім того, захід має на меті сприяти налагодженню зв’язків між профільними інноваторами та промисловістю. Команди переможців проведуть зустріч із заінтересованими корпораціями та зможуть обговорити можливість довгострокової співпраці та підтвердження запропонованої інновації.

Крім того, до 5 жовтня триває реєстрація учасників «EIC Investor Day on the EU Green Deal». Захід орієнтований на інноваторів з фокусом на кліматичні зміни, ефективність використання ресурсів та стійкі агропродовольчі технології, відновлювальну енергію, сталі міста та циркулярна економіка, а також екологічний транспорт.

Для відібраних учасників захід включатиме спеціальні тренінги, пітчинги, заздалегідь домовлені зустрічі з європейськими інвесторами високого рівня та можливість встановити зв’язок з однодумцями-новаторами на спеціальному онлайн-заході.

Більше деталей про захід та реєстрація доступні за посиланням: https://community-smei.easme-web.eu/eic-investor-day-on-the-eu-green-deal

Європейська Комісія запустила перший комплексний конкурс проектів «European Green Deal Call H2020» в рамках програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», який присвячено Європейському зеленому курсу. Конкурс було розпочато 17 вересня та офіційно представлено під час щорічної конференції ЄК «Європейські дні досліджень та інновації» 22 вересня.

Бюджет конкурсу складає орієнтовно 1 млрд євро. Кінцевий термін подання заявок - 26 січня 2021 року, а обрані проекти будуть реалізовані, починаючи з вересня 2021 року.

Особлива роль досліджень та інновацій у досягненні цілей Європейського зеленого курсу була підтверджена Виконавчим віце-президентом ЄК з питань Європейської зеленої угоди Ф.Тіммермансом та Комісаром ЄС з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді М.Габріель в ході панельної дискусії.

Унікальною особливістю цього конкурсу є, в першу чергу, його масштаб, комплексність та орієнтованість на чіткі результати в коротко- та середньостроковій перспективі, які в подальшому можуть бути масштабовані для досягнення цілей Європейського зеленого курсу до 2050 року. Помітні та чіткі результати досліджень є ключовим фокусом ЄК. За словами Ф.Тіммерманса, швидкі відповіді щодо шляхів зеленої трансформації наразі потрібні як урядам держав-членів, промисловості, енергетичному сектору, так і простим людям, які прагнуть зрозуміти та повірити в цей процес.

В рамках конкурсу Комісія профінансує проекти в десяти сферах:

  • підвищення кліматичних амбіцій (зменшення викидів на 55% до 2030 року);
  • чиста, доступна та безпечна енергія;
  • промисловість для чистої та циркулярної економіки;
  • енергозберігаючі та економічні будівлі;
  • стійкий та розумний транспорт;
  • стратегія «Від лану до столу» - справедлива, здорова та екологічно чиста система харчування;
  • біорозмаїття та екосистеми;
  • нульове забруднення, нетоксичне середовище;
  • зміцнення знань про Європейський зелений курс;
  • розширення прав і можливостей громадян, їх залучення до реалізації Європейського зеленого курсу.


Українські учасники можуть взяти участь у цьому конкурсі, що відкриє можливість не тільки забезпечити їм фінансування, але і сприятиме трансферу сучасних європейських технологій в Україну. 

Детальніше за посиланням: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_20_1669 

24 вересня 2020 р. Європейська Комісія прийняла новий Цифровий Фінансовий пакет (Digital Finance Package), який включає в себе стратегії цифрових фінансів та роздрібних платежів (Digital Finance and Retail Payments Strategies), а також законодавчі ініціативи щодо крипто-активів та цифрової стійкості.

Зазначений пакет сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та інноваційності ЄС у фінансовому секторі в світі. Крім того, згаданий пакет надасть більше можливостей у сфері фінансових послуг та платежів для споживачів.

Такі заходи сприятимуть швидкому відновленню економіки ЄС, оскільки відкриють нові шляхи спрямування фінансування в європейські підприємства, одночасно реалізуючи Зелену угоду та Нову промислову стратегію для Європи.

Нові правила стануть більш безпечними та більш цифровими, що повинно сприяти залученню інновацій у фінансовий сектор ЄС, зокрема через цифрові стартапи.

У цьому контексті Виконавчий віце-президент Європейської Комісії за напрямом “Економіка, що працює для людей” Валдіс Домбровскіс відзначив: “Майбутнє фінансів - цифрове. Під час карантину ми побачили, як люди змогли отримувати доступ до фінансових послуг завдяки цифровим технологіям, таким як інтернет-банкінг та фінансово-технічні рішення (fintech solutions). Технологія може набагато більше запропонувати споживачам та бізнесу і ми повинні активно підтримувати цифрову трансформацію, одночасно пом'якшуючи будь-які потенційні ризики. Інноваційний цифровий єдиний ринок фінансів принесе користь європейцям і стане ключовим для відновлення економіки ЄС, пропонуючи кращі фінансові продукти для споживачів та відкриваючи нові шляхи фінансування для компаній”.

Метою Стратегії цифрових фінансів стане забезпечення європейських фінансових послуг цифровими та інноваційними рішеннями, що сприятиме конкуренції серед постачальників фінансових послуг в ЄС. Це зменшить фрагментацію на єдиному цифровому ринку, завдяки чому споживачі матимуть доступ до фінансових продуктів, не зважаючи на кордони, а стартапи “Fintech” збільшуватимуться та розвиватимуться. Це також призведе до відповідності правил у фінансовій сфері цифровим програмам, таким як штучний інтелект та блокчейн (artificial intelligence and blockchain).

Також в основі зазначеної стратегії лежить захист персональних даних. ЄС надалі зберігатиме високі стандарти щодо конфіденційності та захисту даних. Крім того, стратегія спрямована на забезпечення рівних умов для постачальників фінансових послуг, будь-то традиційні банки або технологічні компанії: однакова діяльність, однакові ризики, однакові правила.

Стратегія роздрібних платежів спрямована на надання безпечних, швидких та надійних платіжних послуг європейським громадянам та бізнесу. Це полегшить оплату в магазинах та здійснення транзакцій електронної комерції. Ця стратегія полягає в забезпеченні миттєвих роздрібних транскордонних платежів, що полегшить платежі в євро між ЄС та іншими юрисдикціями, а також сприятиме появі власних та загальноєвропейських платіжних рішень.

Законодавчі пропозиції щодо крипто-активів.

Європейська Комісія вперше запропонувала новий закон про крипто-активи (цифрове вираження цінностей або прав, які можна зберігати та продавати в електронному вигляді).

“Регламент про ринки крипто-активів” (The Regulation on Markets in Crypto Assets (MiCA) буде направлений на стимулювання інновацій, зберігаючи при цьому фінансову стабільність і захищаючи інвесторів від ризиків. Це дасть юридичну ясність і визначеність емітентам і постачальникам крипто-активів. Нові правила дозволять операторам, уповноваженим в одній державі-члені ЄС, надавати свої послуги на всій території ЄС (“паспортизація”).

Захисні заходи включають вимогу щодо достатності капіталу, фінансове гарантування безпеки активів, обов'язкову процедуру подання скарги, доступну інвесторам і права інвестора щодо емітента. До емітентів великих забезпечених активами крипто-активів (так званих глобальних “стабільних монет” “stablecoins”) будуть висуватися більш суворі вимоги.

Єврокомісія пропонує також пілотний режим для ринкових інфраструктур, які хочуть спробувати торгувати і проводити транзакції з фінансовими інструментами в формі крипто-активів.

Пілотний режим являє собою так званий підхід “пісочниці” (sandbox), або контрольованого середовища, який дозволяє тимчасово відступати від існуючих правил. Він дозволить компаніям перевірити на практиці існуючі правила і дізнатися більше про те, як вони працюють.

Законодавчі пропозиції щодо цифрової оперативної стійкості. 

Технологічні компанії набувають дедалі все більшого значення у сфері фінансів. Запропонований “Закон про цифрову операційну стійкість” (Digital Operational Resilience Act (DORA) має на меті забезпечити всіх учасників фінансової системи необхідними гарантіями, з тим щоб запобігти кібератакам та іншим ризикам. Запропоноване законодавство вимагатиме від усіх фірм встановлення програмного забезпечення, яке зможе протидіяти порушенням та загрозам, пов'язаним з інформаційно-комунікаційними технологіями (Information and Communication Technology (ICT). Ці правила також будуть розповсюджуватися на постачальників “хмарних” послуг.

Більш детально із зазначеною інформацією можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/6fBejcb.

До 31 серпня 2020 року тривають громадські консультації щодо попередньої оцінки впливу ініціативи ЄС про екологічний слід агропродовольчої продукції (product environmental footprinting - PEF).

Консультації проводяться Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань навколишнього середовища (DG ENVI) у рамках підготовки низки пілотних проектів, покликаних імплементувати зазначену ініціативу.

У зазначеному документі ЄК пропонує розробити методи підтримки компаній, які вже застосовують екологічні вимоги до своєї продукції та забезпечують відповідну поінформованість споживачів.

Європейська Комісія вважає, що ця ініціатива може мати позитивні економічні наслідки у частині забезпечення підтримки економічного зростання цих компаній та гарантій їхньої справедливої конкуренції на «зеленому» ринку ЄС. Це стосується, насамперед, компаній з інших країн, у т.ч. України, які експортують продукцію до ЄС.

Пропонуємо долучитись всім зацікавленим сторонам до обговорення зазначеної оцінки у частині можливого впливу на торгівлю агропродовольчою продукцією між Україною та ЄС та висловити свою позицію за посиланням: https://ec.europa.eu/info/law/better-regulation/have-your-say/initiatives/12511-Environmental-claims-based-on-environmental-footprint-methods

Одним з важливих кроків для протидії спалаху коронавірусу та наслідкам пандемії через наукові та клінічні дослідження стало вироблення Європейським Союзом Плану дій «ERA vs CORONA», який було представлено 7 квітня 2020 року. 

Україна активно взяла участь у двох раундах консультацій між ЄС та асоційованими країнами, надала змістовний огляд національних заходів, що відповідають зазначеному плану дій ЄС. Крім того, українські учасники активно долучились до конкурсу «EUvsVirus Hackathon» (24-26 квітня), де продемонстрували чудові результати серед асоційованих країн – 6 українських учасників увійшли в топ 117 фіналістів з усього світу.

Безумовно, план дій ЄС залишається, в першу чергу, орієнтовним на консолідацію науково-дослідних робіт, медичних досліджень та клінічних даних в межах ЄС, а також визначає механізми об’єднання фінансових можливостей ЄС та держав-членів. В той же час, асоційовані країни мають можливість та заохочуються стороною ЄС до участі в доступних їм частинах, а саме:

  • Пошук проектів на «European Research Area corona platform». Зважаючи на асоційований статус у Програмі «Горизонт 2020», українські дослідники мають можливість брати участь в тематичних конкурсах, присвячених боротьбі з COVID-19. Окрім конкурсів програми «Горизонт 2020» платформа включає корисні посилання на інші наукові проекти та заходи, що здійснюються міжнародними організаціями та консорціумами.
  • Долучення до заходів держав-членів ЄС та асоційованих країн. Розділ «National activities» згаданої платформи містить інформацію щодо національних заходів держав-членів ЄС та асоційованих країн, відкритих для участі іноземних партнерів. Також розділ містить корисні посилання та дані контактних осіб. У разі наявності відкритих до міжнародної співпраці науково-дослідних заходів в Україні сторона ЄС може розмістити відповідну інформацію на платформі. Зацікавлені можуть звертатись до Директорату науки та інновацій МОН України та Представництва України при ЄС.
  • Підвищення видимості результатів національних досліджень для консолідації зусиль та пошуку партнерів. Для пошуку потенційних партнерів (як для проектів проти COVID-19, так і інших) ЄК проводить пошук на спеціалізованій платформі «H2020 Results platform». Платформа наповнюється самими дослідниками та є важливим елементом для демонстрації отриманих результатів, компетентності та напрямків можливих робіт. Якщо українські дослідники раніше брали участь в дослідженнях програми «Горизонт 2020», що мають відношення до охорони здоров’я та боротьби з наслідками пандемії, сторона ЄС закликає створювати відповідні звіти в системі.


Крім того, 28 липня ЄК опублікувала Маніфест (Manifesto for EU COVID-19 Research) – заклик до європейської спільноти зробити інформацію про спільні дослідження щодо COVID-19 та їх результати доступними і відкритими.

Українські зацікавлені особи можуть приєднатися до Маніфесту.

Довідково:

План дій включає оптимізацію можливостей фінансування дослідників та інноваторів, поширення інформації про такі можливості, а також започаткування спільної платформи для досліджень та інновацій. Планом дій в короткостроковій перспективі, зокрема, передбачено:

  • налагодження координації фінансування науково-дослідних та дослідницьких робіт проти COVID-19;
  • створення можливостей для залучення сторонніх джерел фінансування для участі в науково-дослідницьких заходах щодо COVID-19;
  • створення єдиної платформи для фінансування відповідних заходів;
  • створення спеціальної Робочої групи високого рівня з питань науково-дослідних робіт стосовно COVID-19;
  • забезпечення пріоритетного доступу до дослідницької інфраструктури;
  • сприяння обміну результатами досліджень щодо SARS-CoV-2 та COVID-19;
  • розширення та підтримка великих європейських клінічних випробувань для клінічного лікування хворих на COVID-19;
  • посилення підтримки інноваційних компаній, залучених до протидії COVID-19;
  • проведення нового конкурсу в рамках програми «Горизонт-2020», що фокусуватиметься на інноваційних та швидких засобах реагування на COVID-19, які зможуть в найкоротші терміни підвищити рівень готовності систем охорони здоров’я або матимуть швидкий суспільний ефект;
  • проведення загальноєвропейського хакатону для мобілізації європейських інноваторів та громадянського суспільства.

Європейська Комісія проводить реєстрацію на безкоштовний онлайн курс «Copernicus MOOC (Massive Open Online Course)», що розпочнеться вже в вересні 2020 року. Реєстрація та отримання детальної інформації щодо курсу за посиланням: https://mooc.copernicus.eu/

«Copernicus MOOC» - це онлайн-тренінг, спрямований на те, щоб дати можливість людям зрозуміти, як використовувати дані спостереження за Землею супутників «Sentinel» для забезпечення суспільних та державних потреб, а також створення бізнес-можливостей. Програма ЄС «Copernicus» - комплексна програма спостереження за Землею за допомогою системи супутників та наземних систем, а також комплекс похідних програмних продуктів та сервісів для застосування даних в щоденному житті – від екологічних та аграрних проблем до питань безпеки та реагування на надзвичайні ситуації.

Онлайн курс орієнтований на представників державного сектору, підприємців, науковців та інноваторів, які зацікавлені у використанні геоінформаційних даних для вирішення суспільних викликів та розвитку нових можливостей для бізнесу.

Курс стосуватиметься трьох ключових тем:

  • Дані та послуги європейської системи «Copernicus» - що це за дані, як до них можна отримати доступ та використовувати.
  • Історії успіху - як були розроблені та розгорнуті служби та програми, що підтримуються програмою «Copernicus»
  • Як кожен може використати ці можливості - навчання ключовим навичкам та знанням для використання, розробки та розгортання продуктів та послуг на основі даних програми «Copernicus».

Курс складається з 2 годинних семінарів раз на тиждень (всього 24 години, 12 тижнів), викладається англійською мовою. Презентувати матеріал будуть представники провідних європейських університетів, державних установ, Європейського космічного агентства та інноваційних компаній ЄС, які безпосередньо використовують космічні дані для агро- та екологічного моніторингу, метеорології, картографування та міського планування, роботи з масивами даних, штучним інтелектом та машинним навчанням, тощо. Можливості використання можливостей програми будуть представлені компанією «PwC Luxemburg».


Довідково:

В 2018 році підписана Угода між Державним космічним агентством України та Європейською Комісією про співробітництво в галузі доступу до даних і використання даних супутників «Sentinel» програми ЄС «Copernicus», що забезпечує нам доступ до європейських космічних даних.

Ці знімки можуть бути використані в інтересах української економіки, фермерства, екологічного моніторингу, а також для реагування надзвичайні ситуації.

В 2020 році в Києві розпочав роботу Регіональний дзеркальний сайт програми ЄС «Copernicus», який забезпечує вільний доступ всіх бажаючих до матеріалів зйомок території України з супутників «Sentinel-1», «Sentinel-2» та «Sentinel-3». Процедура реєстрації та отримання даних є вільною та без обмежень.

28 липня 2020 р. Європейська Комісія оголосила конкурс на створення тематичних партнерств для пілотних міжрегіональних інноваційних проектів, спрямованих на реагування та відновлення після пандемії коронавірусу. Цим конкурсом ЄК має на меті допомогти регіонам знайти нові можливості в умовах кризи, розвинути стійкість та продовжити зелену та цифрову трансформацію як елементи відновлення найбільш постраждалих секторів, таких як охорона здоров'я та туризм.

У рамках конкурсу Європейська Комісія прагне з’ясувати інтерес регіональних органів влади та інших зацікавлених сторін (університети, науково-дослідні центри, малі та середні підприємства) започаткувати міжрегіональні інноваційні партнерства, спрямовані на сприяння комерціалізації та розширення міжрегіональних інноваційних проектів та стимулювання інвестицій в бізнес. Партнерства повинні складатися з регіональних органів влади щонайменше з чотирьох різних країн ЄС і представляти, наскільки це можливо, цілісний ланцюжок інноваційної системи: науково-дослідні установи, бізнес, державне управління та кінцеві споживачі з різних країн. Допускається участь у конкурсі учасників з третіх країн.

Коментуючи відкриття конкурсу, Комісар ЄС з питань єдності та реформ Е.Феррейра, сказала: "Комісія виходить з попереднього успіху подібних заходів з підвищення інновацій та конкурентоспроможності на регіональному рівні. Запуск цього конкурсу - це ще один приклад спроможності та готовності ЄС підтримувати місцеву економіку в такі складні часи. Орієнтація на охорону здоров'я, туризм, розбудову стійкості та цифрової компоненти економіки цілком відповідає пріоритетам Комісії та є необхідною реакцією для протидії наслідкам пандемії".

Конкурс передбачає створення 4 партнерств:

  • Поліпшення доступності медичних товарів та препаратів для боротьби з коронавірусом. Може включати інноваційні концепції на будь-якому етапі доступу пацієнтів до товарів - від розробки концепції ліків до процесу їх розповсюдження до користувачів.
  • Безпека та поводження з медичними відходами, в контексті провадження циркулярної економіки в сфері охорони здоров'я.
  • Проекти підтримки сталого та цифрового туризму.
  • Розробка водневих технологій у найбільш вуглемістких регіонах, наприклад, шляхом трансформації існуючих вугільних шахт, плавильниць або виробничих потужностей.

Кожне обране партнерство отримає технічну допомогу у сумі до 100 тис євро з Європейського фонду регіонального розвитку, які будуть направлені на експертну допомогу в роботі партнерства. Очікується, що до кінця 2021 року кожне обране партнерство проведе аналіз наявних фінансових та правових перешкод та визначить комплекс заходів для прискорення впровадження інновацій, комерціалізації та розширення масштабів міжрегіональних інвестиційних проектів. Партнерства будуть також заохочені долучатись до інших програм та ініціатив ЄС, а також спільних заходів в рамках Тематичних Платформ смарт-спеціалізації.

Збір пропозицій до конкурсу триватиме до 7 вересня 2020 року.

Деталі доступні за посиланням: https://bit.ly/3fmTKgr.

Об’єднаний дослідницький центр (JRC) Європейської Комісії оголосив 11 нових конкурсів в рамках програми «Відкритий доступ до дослідницьких інфраструктур JRC».

Цього разу мова йде про доступ до сучасних дослідницьких лабораторій в сфері ядерних досліджень. Програма стала можливою завдяки співпраці JRC та Євратом. Участь в конкурсах можуть брати держави-члени ЄС та країни, асоційовані з Євратом (Україна та Швейцарія).

До участі запрошуються в першу чергу заклади вищої освіти та науково-дослідні інститути, що спеціалізуються на ядерних дослідженнях, а також малі та середні підприємства з інженерним досвідом в об’єктах ядерної інфраструктури.

Конкурси розділені на три категорії:

Actinide User Laboratory (ActUsLab) (Карлсруе, Німеччина)

  • Три лабораторії в Карлсруе призначені для дослідження актиноїдів, які є основою ядерних технологій, що використовуються в енергетиці, дослідженнях космосу або ядерній медицині. Вчені зможуть провести новітні дослідження, щоб допомогти розробити нове ядерне обладнання чи матеріали
  • Термін подачі заявки: до 30 вересня 2020 р.

  • HC-KA, Hot Cell Laboratory
  • FMR, Fuels and Materials Research
  • PAMEC, Properties of Actinide Materials under Extreme Conditions


Laboratory of the Environmental & Mechanical Materials Assessment (EMMA) (Петтен, Нідерланди)

  • Чотири дослідницькі інфраструктури забезпечать можливість проведення механічних випробувань у навколишньому та корозійному середовищі від кріогенних до високих температур в мікро та макро масштабах. Вчені матимуть можливість дослідити механічні та корозійні властивості матеріалів, провести їх характеризацію та попрацювати над більш безпечною інфраструктурою ядерного реактора.
  • Термін подачі заявки: до 15 жовтня 2020 р.

  • AMALIA, assessment of nuclear power plants core internals
  • LILLA, Liquid Lead Laboratory
  • SMPA, Structural Materials Performance Assessment Laboratories
  • MCL, Micro-Characterisation Laboratory


European research infrastructure for nuclear reaction, radioactivity, radiation and technology studies in science and applications (EUFRAT) (Гель, Бельгія)


Більш детальна інформація про конкурси: https://ec.europa.eu/jrc/en/research-facility/open-access

Національний контактний пункт Євратом в Україні: https://uaineuratom.kipt.kharkov.ua/

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux