Допомога Європейського Союзу Україні з 24 лютого 2022 року
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загальна допомога Європейського Союзу нашій державі склала орієнтовно 98 млрд євро.
Зазначена допомога складається з економічної підтримки розміром 47,9 млрд євро (складається з фінансової, бюджетної, гуманітарної підтримки розміром 35,7 млрд євро та грантів, кредитів і гарантій від держав-членів ЄС розміром 12,2 млрд євро), військової розміром більш ніж 33,1 млрд євро та допомогиукраїнським біженцям (на території держав-членів ЄС) розміром 17 млрд євро.
ЕКОНОМІЧНА підтримка складається з:
- допомоги, наданої державами-членами ЄС розміром 12,2 млрд євро;
- допомоги (гранти/кредити), наданої ЄІБ та ЄБРР розміром 2,6 млрд євро;
- бюджетної та проектної допомоги розміром 2,4 млрд євро;
- макрофінансової допомоги розміром 25,2 млрд євро (включаючи МФД розміром 18 млрд євро на 2023 р.);
- фінансової допомоги в рамках Ukraine Facility розміром 16 млрд євро на 2024 р. (перший транш надійшов 20 березня 2024 р. розміром 4,5 млрд євро)
9 листопада 2022 р. Європейська Комісія представила комунікацію щодо фінансування України у 2023 році через надання нашій країні макрофінансової допомоги розміром 18 млрд євро. 24 листопада 2022 р. зазначене рішення було затверджено Європейським Парламентом. 15 грудня 2022 р. рішення було остаточно ухвалено Радою ЄС. Таке рішення передбачало внесення змін в Багаторічну фінансову перспективу ЄС на 2021-2027 р.та відповідне надання фінансування Україні в 2023 р. з бюджету ЄС на рівні з державами-членами ЄС. 16 січня 2023 р. сторони уклали відповідні Меморандум та Кредитну угоду щодо надання Україні МФД+.
Перший транш було виплачено 17 січня 2023 р. розміром 3 млрд євро. Другий транш – 21 березня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Третій транш – 25 квітня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Четвертий транш - 23 травня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. П’ятий транш – 22 червня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Шостий транш – 25 липня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Сьомий транш – 22 серпня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Восьмий транш – 22 вересня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Дев’ятий транш – 23 жовтня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Десятий транш – 22 листопада 2023 р. розміром 1,5 млрд євро. Одинадцятий (останній) транш – 21 грудня 2023 р. розміром 1,5 млрд євро.
Ця допомога була направлена на виплату зарплат і пенсій, підтримку основних державних послуг (лікарні, школи, житло для переселенців), а також дозволила забезпечити макроекономічну стабільність України та відновити критично важливу інфраструктуру (енергетичну, систему водопостачання, транспортні мережі, дороги, мости), зруйновану росією.
МФД+ - це кредит, який надається на вигідних умовах на 35 років (перші виплати по кредиту розпочнуться з 2033 р.). ЄС покриватиме витрати України на відсоткові ставки.
Кошти у рамках МФД+ надходили до України у 2023 р. рівномірними частинами, по 1,5 млрд євро на місяць починаючи з березня місяця в залежності від виконання умов Меморандуму.
Допомога ЄС на ВІДНОВЛЕННЯ України
2 лютого 2023 р. (м.Київ) під час спільної прес-конференції з Президентом України Володимиром Зеленським Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про допомогу ЄС на швидке відновлення України у 2023 р. розміром 1 млрд євро.
Згадана допомога складалася з:
1. Коштів в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (the Neighbourhood, Development and International Cooperation Instrument – NDICI), загальною сумою 469 млн євро:
- Бюджетна підтримка для швидкого відновлення – 100 млн євро;
- Інвестиційна платформа сусідства – 25 млн євро;
- «Парасольковий» інструмент для підтримки сталого розвитку сусідніх держав – 39 млн євро;
- «Подушка» нерозподілених коштів, що доповнює програми NDICI та має на меті швидке реагування для вирішення непередбачених/кризових обставин – 305 млн євро.
2. Коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).
29 березня 2023 р. Рада директорів ЄІБ схвалила ініціативу “ЄС для України” для фінансування відновлення та реконструкції̈ України.
Ініціатива “ЄС для України” задумана як тимчасовий механізм, який дозволить продовжити роботу ЄІБ в Україні, допоки не буде схвалено Фінансовий інструмент для нашої країни. У рамках зазначеної ініціативи ЄІБ створив Фонд “ЄС для України” з тим, щоб надати можливість державам-членам ЄС, Європейській Комісії та іншим державам і донорам підтримувати реконструкцію та відновлення в Україні.
13 липня 2023 р. ЄІБ та міністри фінансів 16 держав-членів ЄС підписали листи-наміри щодо підтримки Фонду ЄІБ «EU for Ukraine Fund» із загальним розміром 500 млн євро. До держав-членів ЄС, які оголосили про свій намір зробити внесок до Фонду входять: Бельгія (внесок до 6 млн євро), Франція (100 млн євро), Ірландія (7 млн євро), Італія (100 млн євро), Латвія (7 млн євро), Литва (10 млн євро), Люксембург (1,3 млн євро), Польща (25 млн євро), Словаччина (5 млн євро), Іспанія (до 70 млн євро), Нідерланди (52 млн євро). Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія та Греція підтвердили свою підтримку Україні.
Кошти із зазначеного Фонду направляються на втілення проєктів як державного, так і приватного секторів, зосереджуючись на муніципальній інфраструктурі: школах та лікарнях, транспортних мережах, водопровідних та очисних спорудах, а також покращить доступ до фінансування для українських підприємців.
20 червня 2023 р. Європейська Комісія вийшла з комунікацією щодо створення спеціального Фінансового інструменту для України на період 2024-2027 рр. загальним розміром до 50 млрд євро. Новий Інструмент стане частиною Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2021-2027 рр.
Інструмент буде направлено на підтримку макрофінансової стабільності України, сприятиме відновленню і реконструкції, а також модернізації нашої країни під час впровадження ключових реформ на шляху вступу до ЄС. Він підтримуватиме перехід до зеленої, цифрової та інклюзивної економіки, яка поступово узгоджуватиметься з правилами та стандартами ЄС.
1 лютого 2024 р. лідери держав-членів ЄС одноголосно ухвалили рішення щодо запровадження нового Фінансового інструменту для України “Ukraine Facility” розміром 50 млрд євро на 2024-2027 рр. (33 млрд євро кредитів і 17 млрд євро грантів) в рамках Багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2024-2027 рр. 27 лютого 2024 р. Інструмент було схвалено Європейським Парламентом, 28 лютого 2024 р. Радою ЄС. Інструмент набув чинності 1 березня 2024 р.
Перший транш Україна отримала 20 березня 2024 р. розміром 4,5 млрд євро.
Інструмент буде включати в себе три складові:
I) Фінансову підтримку у вигляді грантів і позик. Це забезпечить стабільне та передбачуване фінансування, направлене на підтримку фінансової стабільності України, водночас забезпечуючи міцну основу для захисту бюджету ЄС. Щоб отримати таку підтримку, Уряд України повинен буде підготувати План відновлення, реконструкції та модернізації країни і деталізувати реформи та інвестиції, які необхідно буде здійснити в рамках процесу вступу до ЄС. Кошти за цією складовою Інструменту надаватимуться на основі виконання Плану, який підкріплюватиметься низкою умов і графіком виплат, погоджених з ЄС. Кошти надаватимуться у визначеному розмірі на щоквартальній основі, за умов виконання таких умов. У разі недосягнення прогресу, кошти тимчасово будуть призупинені, але Україна може розраховувати на таку виплату протягом 12 місяців у разі впровадження відповідних реформ. Значний акцент буде зроблено на реформі державного управління, належному урядуванні, верховенстві права, боротьбі з корупцією та ефективному управлінні фінансами.
ЄС планує покривати відсоткові ставки позик за цією складовою.
ІІ) Спеціальну інвестиційну структуру, призначену для залучення та мобілізації державних і приватних інвестицій для відновлення та реконструкції України на підтримку реалізації Плану. Він доповнить усі існуючі інструменти підтримки України, такі як бюджетні гарантії, фінансові інструменти або змішане фінансування (фінансування та гарантії), з можливістю розширення, коли це дозволять умови.
III) Технічну допомогу, включаючи експертну підтримку реформ, підтримку муніципалітетів, громадянського суспільства і інші форми двосторонньої допомоги, які зазвичай доступні для країн, які готові до вступу в рамках Інструменту підготовки до вступу (IPA). У рамках цієї складової також можна буде підтримувати інші ініціативи, спрямовані на реагування на російську агресію проти України, в тому числі на забезпечення дотримання міжнародного права щодо злочинів, скоєних росією на території України.
21-22 червня 2023 р. на полях конференції з відновлення України 2023 у Лондоні Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс разом із президентом Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), президентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та керуючим директором Міжнародної фінансової корпорації (IFC) підписали угоди на суму понад 800 млн євро. Кошти в рамках підписаних угод будуть направлені на фінансування відновлення економіки, енергетики та комунальної інфраструктури України.
ГУМАНІТАРНА допомога складається з:
- підтримки, наданої ЄС розміром 860 млн євро;
- підтримки, наданої державами-членами ЄС розміром 2,1 млрд євро.
Ця допомога спрямована через гуманітарних партнерів ЄС на місцях, включаючи агентства ООН, Червоний Хрест та міжнародні неурядові організації.
Завдяки зазначеній підтримці 16 млн українців отримали відповідну допомогу.
Всі 27 держав-членів ЄС та 5 країн-учасниць (Ісландія, Північна Македонія, Норвегія, Туреччина та Сербія) запропонували допомогу Україні через Механізм цивільного захисту ЄС (МЦЗ ЄС).
Завдяки зазначеному Механізму Україна отримала понад 145.000 тони гуманітарної допомоги, загальна фінансова вартість якої, за оцінками Єврокомісії, складає понад 796 млн. євро.
3.049 українських пацієнтів було направлено на лікування / реабілітацію до європейські шпиталів.
У відповідь на масштабні руйнування енергетичної інфраструктури в Україні Єврокомісія надає допомогу для подолання наслідків атак та підтримки українського енергетичного сектору. За оцінками ЄК, понад 344 тисяч одиниць різного роду обладнання (трансформатори, автоматичні вимикачі, кабелі тощо) було надіслано в Україну через МЦЗ ЄС від 25 держав-членів ЄС та 4 країн-учасниць МЦЗ ЄС, включаючи 2.718 трансформаторів та 5.989 генераторів, з яких 2.347 було мобілізовано зі стратегічних резервів ЄС rescEU та 169 надійшло від приватного сектору (з Австралії) з метою задоволення негайних енергетичних потреб України.
Крім того, ЄС підтримав ініціативу української влади щодо обміну лампочок розжарювання на LED-лампи для населення та передав Україні 35 млн. LED-ламп.
Також у рамках ініціативи солідарності ЄС Україні було надано майже 300 автобусів (переважношкільних), запропонованих регіонами, містами або транспортними установами 11 країн-членів Євросоюзу. 276 з них було направлено через МЦЗ ЄС: 85 зі Швеції, 49 з Франції, 48 з Естонії, 32 з Іспанії, 22 з Люксембургу, 18 з Фінляндії, 15 з Німеччини, 3 з Австрії, 3 з Польщі та 1 з Чехії. На двосторонній основі м.Дортмунд (Німеччина) передало 5 автобусів, а м.Любляна (Словенія) - 2 автобуси. Крім того, Європейська Комісія додатково виділила 14 млн. євро на закупівлю нових шкільних автобусів.
Більше 7.938 електронних пристроїв було отримано в рамках реалізації ініціативи «Ноутбуки для України».
20 квітня 2023 р. Україна підписала Угоду з ЄС щодо участі в Механізмі цивільного захисту ЄС, ставши його 36-ю державою-учасницею. 14 грудня 2023 р. Угода набрала чинність
Для подолання наслідків підриву рф Каховської ГЕС, ЄС додатково мобілізував 500 тис. євро гуманітарного фінансування, щоб забезпечити постачання питної води, непродовольчих товарів та гігієнічних наборів, надання медичної допомоги та психосоціальної підтримки постраждалим.
14 листопада 2023 р. Європейська Комісія оголосила рішення про виділення 110 мільйонів єврогуманітарної допомоги для додаткової підтримки постраждалих від війни українців. Нове фінансування має на меті допомогти гуманітарним партнерам ЄС забезпечити основні послуги, такі як грошова допомога, їжа, вода, притулок, медичне обслуговування, психосоціальна підтримка та захист.
ВІЙСЬКОВА допомога складається з:
- підтримки, наданої державами-членами ЄС загальним розміром
більш ніж 33,1 млрд. євро, у тому числі й з урахуванням підтримки, наданої ЄС через Європейський фонд миру розміром 5,6 млрд євро, а також через утворений Єврорадою спеціальний Фонд допомоги Україні розміром 5 млрд євро
2 грудня 2021 р. Рада Європейського Союзу ухвалила остаточне рішення про започаткування практичної співпраці з Україною у рамках новоствореного Європейського фонду забезпечення миру (European Peace Facility, EPF). Розмір затвердженого пакету допомоги Україні в рамках EPF становить 31 млн. євро та включає заходи з фінансування для оснащення Збройних Сил України за напрямами: військова медицина (польові госпіталі), спроможності інженерних підрозділів, мобільність та логістика, а також кібербезпека.
В рамках практичної реалізації зазначеного рішення Ради ЄС протягом 2022-2023 років в Україну було поставлено:
· медичного обладнання для польових госпіталів на суму
3,34 млн євро;
● 35 автомобілів швидкої медичної допомоги;
● 27 тисяч одиниць індивідуальних медичних аптечок;
● 93 вантажівки підвищеної прохідності;
● 15 реанімаційних автомобілів;
● 13 вантажних автомобілів на базі MAN (Double cabin truck)
● 58 одиниць металодетекторів та 29 наборів сапера;
● 13 костюмів сапера;
У листопаді 2022 р. на базі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут було встановлено устаткування для спеціальної кіберлабораторії, яка дозволить готувати майбутніх українських військових спеціалістів з питань протидії загрозам у кіберпросторі. 2 грудня 2022 р. відбулася урочиста церемонія відкриття цієї навчальної лабораторії.
3 жовтня 2023 року на сайті Європейської служби зовнішньої діяльності опубліковано повідомлення щодо відкриття у м. Київ додаткової аудиторії для підготовки підрозділів Збройних Сил України з питань кіберзахисту. Зазначений проєкт був реалізований за сприяння Естонської Академії електронного урядування (e-Governance Academy) в рамках імплементації вказаного вище рішення Ради ЄС із залученням ресурсів EPF.
Довідково: за наявною інформацією зазначену аудиторію було відкрито на базі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (далі – ВІТІ) у м. Київ.
Зокрема у повідомленні зазначається, що вказана навчальна кімната містить 15 робочих станцій та необхідне обладнання для проведення тренінгів та підготовки українських військовослужбовців з питань кіберзахисту. Крім того, за напрямком кібербезпеки сторона ЄС забезпечує Збройні Сили України додатковим обладнанням та навчанням для протидії кіберзагрозам.
Також, протягом 2022-2023 рр. було значно розширено співпрацю з ЄС у рамках Європейського фонду миру з метою отримання відповідної матеріально-технічної допомоги для збільшення бойового потенціалу Збройних Сил України. Так, після початку повномасштабної російської військової агресії проти України у лютому
2022 р., стороною ЄС було прийнято сім пакетів фінансової допомоги для потреб Збройних Сил України в рамках EPF по 500 млн євро кожний.
20 березня 2023 р. Радою ЄС було схвалено спільний підхід (три напрямки) щодо прискорення поставок артилерійських боєприпасів в Україну та поповнення власних запасів таких боєприпасів державами-членами ЄС.
Зазначений план на даному етапі передбачає постачання 1 мільйона артилерійських боєприпасів та, у разі необхідності ракет, протягом наступних
12 місяців для потреб Збройних Сил України, у тому числі й шляхом виділення додаткового ресурсу Європейського фонду миру (2 млрд євро).
У цьому контексті, 13 квітня та 5 травня 2023 р. Радою ЄС були прийняті рішення щодо виділення 1 млрд євро в рамках EPF для невідкладного постачання українській стороні артилерійських боєприпасів і ракет (track 1) та додаткового
1 млрд євро з метою здійснення спільних закупівель таких боєприпасів державами-членами ЄС (track 2) відповідно для підтримки критичних потреб Збройних Сил України.
Довідково: на сьогодні загальна сума виділених, з початку повномасштабної російської агресії у лютому 2022 року, коштів для допомоги Україні в рамках EPF становить 5,6 млрд. євро.
За наявною інформацією, в рамках реалізації зазначеної ініціативи держави-члени ЄС вже поставили в Україну 330 тис. артилерійських боєприпасів різного калібру і ракет.
Станом на 15 лютого 2024 року Європейське оборонне агентство підписало шістдесят рамкових контрактів з європейською промисловістю для здійснення спільних закупівель 155 мм артилерійських боєприпасів (track 2). За отриманою у робочому порядку інформацією від ЄОА, сім держав-членів ЄС вже розмістили замовлення на 155-мм снаряди в рамках прискореної процедури.
Довідково: 31 січня 2024 року під час прес-конференції за результатами неформального засідання за участі міністрів оборони держав-членів Європейського Союзу заходу Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель зазначив, що з березня 2023 року до цього часу в Україну було поставлено 330 000 боєприпасів, в основному з використанням наявних запасів зі складів.
Очікується, що до березня цього року зазначена цифра збільшиться ще приблизно на 200 000, таким чином досягнувши 524 000 боєприпасів (приблизно 52% від мети). Це відбувається за рахунок скорочення запасів, а також здійснення індивідуальних і спільних закупівель.
За поточними оцінками до кінця цього року планові поставки боєприпасів в Україну перевищать 1 мільйон, адже цифра на конвеєрі становить 630 000 одиниць.
Таким чином, на цей час рівень реалізації спільного плану ЄС (три напрямки) стосовно постачання 1 мільйона артилерійських боєприпасів і ракет в Україну протягом наступних 12 місяців (до березня 2024 року) складає лише близько 30%.
Крім того, 24 липня 2023 року на сайті офіційного журналу Європейського Союзу опубліковано узгоджений Європейським парламентом та Радою ЄС Акт про підтримку виробництва боєприпасів (Act in Support of Ammunition Production, ASAP) з бюджетом у розмірі 500 млн євро, процедуру погодження якого було завершено 20 липня 2023 року в ході засідання Ради ЄС із закордонних справ. Це рішення було прийнято в рамках практичної імплементації третього напрямку (track 3) спільного підходу щодо прискорення поставок та постачання артилерійських боєприпасів в Україну. Зазначений документ спрямований на збільшення виробничих потужностей європейської оборонної промисловості і посилення здатності ЄС забезпечити своєчасне постачання боєприпасів і ракет до Європи та продовження зусиль з підтримки України.
У відповідь на запит України про військову підтримку у жовтні та листопаді
2022 р. Радою ЄС із закордонних справ були прийняті відповідні рішення щодо започаткування та запуску практичної діяльності військової Місії ЄС з підтримки України в рамках Спільної політики безпеки і оборони (EU CSDP Military Assistance Mission in support of Ukraine, EUMAM Ukraine).
Сторона ЄС декларує, що починаючи з 15 листопада 2022 року станом на сьогодні в рамках Місії вже було забезпечено підготовку близько 40300 українських військовослужбовців на різними напрямками індивідуальної, колективної та спеціальної підготовки (729 модулів підготовки).
Також, 31 січня 2024 року під час прес-конференції за результатами неформального засідання за участі міністрів оборони держав-членів Європейського Союзу заходу Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель зазначив, що держави-члени ЄС погодились збільшити мету Місії на 20 000 осіб (загалом до 60 000), яку буде досягнуто до кінця літа цього року.
У 2022 р. започатковано співпрацю із залученням ресурсів Європейського Союзу до проектів з розмінування в Україні. Зокрема в рамках реалізації проекту із забезпечення безпеки міст та селищ від вибухонебезпечних предметів шляхом надання пошукових собак українським органам влади, які відповідають за протимінну діяльність (під координацією Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ, DG HOME), протягом 2023 року стороною ЄС підготовлено та передано на баланс кінологічних підрозділів Збройних Сил України 17 мінно-пошукових собак (перша партія у березні – 9 службових собак; друга партія у листопаді – 8 службових собак), які вже успішно залучаються до виконання завдань із розмінування забруднених вибухонебезпечними предметами територій України.
Також, у грудні 2023 року стороною ЄС було передано Збройним Силам України (в/ч А1333) дві спеціалізовані дронові системи DJI Matrice 300 із відповідним обладнанням для виявлення вибухонебезпечних предметів на великих площах місцевості (орієнтовна вартість однієї системи близько 75 тис. євро). Спеціалісти DG HOME зазначають, що у разі доведення ефективності застосування в Україні таких дронових систем європейська сторона буде готова розглядати можливість закупівлі та передачі більшої їх кількості для потреб Збройних Сил України.
Окрім того, DG HOME також розглядає можливість розвитку співпраці з іншими українськими силовими структурами (Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції України) в рамках зазначеного проекту ЄС – Україна.
У рамках Інструментів зовнішньої політики (Foreign Policy Instruments) на потреби гуманітарного розмінування в Україні буде надано 25 млн євро. Додаткове фінансування включатиме необхідне устаткування для державних операторів протимінної діяльності України та підтримку спроможності української влади ефективно керувати національним сектором протимінної діяльності.