Співробітництво України та Європейського Союзу у сфері енергетики має на меті підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та стабільності, що є необхідним для просування економічного зростання та досягнення прогресу у напрямку ринкової інтеграції.

Співпраця ґрунтується на всеохоплюючому партнерстві, виходячи з принципів спільних інтересів, взаємності, прозорості та передбачуваності, що відповідають ринковій економіці, Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики, Угоді про асоціацію України та ЄС, а також інших двосторонніх домовленостей.

Взаємне співробітництво включає, серед іншого, такі сфери:

- імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора;

- створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності;

- модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, яка становить спільний інтерес, зокрема енергогенеруючі потужності, цілісність, надійність та безпеку енергетичних мереж, поступову інтеграцію електроенергетичної системи України до європейської електроенергетичної мережі;

- розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;

- співробітництво в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року;

- активізацію та посилення довготермінової стабільності та безпеки торгівлі енергоресурсами на взаємовигідній і недискримінаційній основі відповідно до міжнародних правил, зокрема Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Угоди СОТ і Угоди про асоціацію;

- досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату, а також шляхом сприяння взаємному інвестуванню у сферу енергетики на недискримінаційній основі;

- сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС;

- розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива;

- просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики;

- науково-технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку та удосконалення технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання;

- співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в енергетичній сфері.

Співробітництво на двосторонньому та багатосторонньому рівнях

Питання двостороннього співробітництва Україна – ЄС у сфері енергетики обговорюються в рамках органів Асоціації: Ради Асоціації, Комітету Асоціації, а також на експертному рівні – у рамках Кластера 3 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.

Питання інтеграції енергетичних ринків ЄС та України є предметом розгляду робочої групи високого рівня Україна-ЄС з питань інтеграції ринків, яка була започаткована у 2021 році за ініціативою Європейської Комісії.

Загальною метою робочої групи є імплементація дорожньої карти, яка дозволить Україні стати частиною декарбонізованого та інтегрованого енергетичного ринку ЄС, шляхом встановлення належної міжнародної правової бази, регуляторних, політичних та ринкових передумов, враховуючи зв’язок між реформами і перевагами інтеграції ринків, а відтак усунення рішень щодо ручного/спеціального втручання в ринок і відступ від реформ.

Окремі питання реалізації проектів у рамках удосконалення енергетичної інфраструктури у газовому та електроенергетичному секторах обговорюються у рамках Групи високого рівня Центральної та Південно-Східної Європи (CESEC).

Стан гармонізації законодавства України та співпраці з ЄС

Україна забезпечує ухвалення базових законів, а також нормативно – правових актів вторинного законодавства, спрямованих на імплементацію норм європейського права в українську правову систему у сфері паливно-енергетичного комплексу.

Ухвалення Закону України "Про ринок природного газу" у 2015 році ознаменувало виконання зобов’язань, взятих Україною підписанням Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та щодо імплементації положень та вимог Третього енергетичного пакета ЄС (Директиви 2009/73/ЄС "Щодо спільних правил для внутрішнього ринку природного газу" та Регламенту ЄС 715/2009 "Про умови доступу до мереж транспортування природного газу").

Рішенням № 1/2019 Ради асоціації ЄС – Україна від 8 липня 2019 р. про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, оновлено Додаток XXVII. Він містить перелік обов'язкових до імплементації Україною актів ЄС у сфері енергетики, з урахуванням зобов'язань України в рамках Енергетичного Співтовариства та розвитку права ЄС в даній сфері з метою інтеграції енергетичного ринку України в енергетичний ринок Європейського Союзу в секторах газу та електроенергії. Зазначена інтеграція має стратегічне значення для України як з точки зору членства в Енергетичному Співтоваристві, так і з точки зору інших міжнародних зобов'язань, а також підвищення енергетичної безпеки.

На сьогодні завершено процедуру реформування (анбандлінгу) НАК «Нафтогаз України». Незалежного оператора газотранспортної системи – ТОВ «Оператор ГТС України» відокремлено від НАК «Нафтогаз України». У квітні 2020 року новий Оператор став членом-спостерігачем Європейської мережі операторів газотранспортних систем ENTSO-G.

У Брюсселі 28.06.2017 під час проведення Асамблеї Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E відбулась церемонія підписання "Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи".

У зв’язку з російською військовою агресією проти України, 16.03.2022 енергосистема України/Молдови в екстреному порядку була успішно синхронізована з енергосистемою континентальної Європи. З 01.01.2024 український оператор НЕК «Укренерго» став 40-м повноправним членом ENTSO-E.

З червня 2022 року оператори континентальної Європи регулярно збільшували потужності, доступні для торгівлі електроенергією з Україною та Молдовою, враховуючи стабільність енергосистеми та міркування безпеки.

Наразі здійснюються заходи для подальшого реформуванні ринків газу та електричної енергії відповідно до норм та правил Третього енергопакету ЄС та реалізації положень оновленого Меморандуму про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії.

Нова Енергетична стратегія України на період до 2050 року була схвалена відповідним розпорядженням КМУ № 373-р від 21.04.2023. Документ відображає цілі Європейського зеленого курсу та базується на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки України.

2.02.2023 Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Президент Європейської Комісії  Урсула фон дер Ляєн підписали Меморандум про стратегічне партнерство між Україною та ЄС у сфері біометану, водню та синтетичних газів. Цей Меморандум про взаєморозуміння поширить теперішню енергетичну співпрацю між ЄС та Україною на відновлювані гази, отримані шляхом сталого виробництва. Він підтверджує зобов'язання обох сторін зменшити залежність від імпорту викопного палива, особливо російського газу, і працювати над кліматичною нейтральністю.

План України, схвалений розпорядженням КМУ № 244-р від 18.03.2024 для реалізації ініціативи ЄС «Ukraine Facility», визнає важливість енергетичного сектору в українській економіці. Зокрема, у ньому визначено 7 реформ та 16 індикаторів з графіком їхнього виконання для досягнення енергетичної безпеки та переходу на низьковуглецеві і відновлювальні джерела енергії з постійним розвитком енергетичної стійкості.

Підтримка енергетичного сектору України з боку ЄС 

У зв'язку з викликами, які постали перед Україною унаслідок повномасштабної військової агресії РФ, стороною ЄС надається масштабна невідкладна допомога Україні у сфері енергетики та підтримується ряд ініціатив для забезпечення децентралізації і відновлення енергетичної системи нашої держави.

Наразі підтримка ЄС енергетичної безпеки України з лютого 2022 року складає більше 2 млрд євро. Основними інструментами надання допомоги стали Фонд підтримки енергетики України, Механізм цивільного захисту ЄС, гуманітарна допомога та доходи від заморожених російських активів.

У сфері ядерної енергетики 10.11.2020 на пленарному засіданні Європейської групи регуляторів ядерної безпеки (ENSREG) було розглянуто запит України та надано статус спостерігача Державній інспекції ядерного регулювання України. Це дозволить Україні краще інтегруватись в європейську мережу регуляторів, брати участь в експертному обговоренні нових технологій та процесів, а також поліпшити співпрацю у галузі ядерної безпеки та поводження з радіоактивними відходами.

У лютому 2024 року з метою прискорення розробки, демонстрації та розгортання малих модульних реакторів (ММР) в Європі Європейська Комісія ініціювала створення Європейського промислового альянсу малих модульних реакторів. До роботи в рамках альянсу долучилися українські державні інституції, а саме Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» та АТ «НАЕК «Енергоатом».