Співробітництво України та Європейського Союзу у сфері енергетики має на меті підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та стабільності, що є необхідним для просування економічного зростання та досягнення прогресу у напрямку ринкової інтеграції.
Співпраця ґрунтується на всеохоплюючому партнерстві, виходячи з принципів спільних інтересів, взаємності, прозорості та передбачуваності, що відповідають ринковій економіці, Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики, Угоді про асоціацію України та ЄС, а також інших двосторонніх домовленостей.
Взаємне співробітництво включає, серед іншого, такі сфери:
- імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора;
- створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності;
- модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, яка становить спільний інтерес, зокрема енергогенеруючі потужності, цілісність, надійність та безпеку енергетичних мереж, поступову інтеграцію електроенергетичної системи України до європейської електроенергетичної мережі;
- розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;
- співробітництво в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року;
- активізацію та посилення довготермінової стабільності та безпеки торгівлі енергоресурсами на взаємовигідній і недискримінаційній основі відповідно до міжнародних правил, зокрема Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Угоди СОТ і Угоди про асоціацію;
- досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату, а також шляхом сприяння взаємному інвестуванню у сферу енергетики на недискримінаційній основі;
- сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС;
- розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива;
- просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики;
- науково-технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку та удосконалення технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання;
- співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в енергетичній сфері.
Співробітництво на двосторонньому та багатосторонньому рівнях
Питання двостороннього співробітництва Україна – ЄС у сфері енергетики обговорюються в рамках органів Асоціації: Ради Асоціації, Комітету Асоціації, а також на експертному рівні – у рамках Кластера 3 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.
Питання координації заходів в енергетичному секторі з ЄС та державами «Східного партнерства» обговорюються у рамках спеціально створених додаткових механізмів взаємодії, зокрема енергетичної панелі ЄС – «Східне партнерство» та Платформи 3 «Сполучення, енергоефективність, довкілля та зміна клімату».
Серед питань порядку денного цих механізмів: подальша перспектива Східного партнерства у сфері енергетики, розвиток взаємопов’язаних енергетичних систем, можливість фінансування окремих проектів та реалізація енергетичних реформ.
Окремі питання реалізації проектів у рамках удосконалення енергетичної інфраструктури у газовому та електроенергетичному секторах обговорюються у рамках Групи високого рівня Центральної та Південно-Східної Європи (CESEC).
Стан гармонізації законодавства України та співпраці з ЄС
Україна забезпечує ухвалення базових законів, а також нормативно – правових актів вторинного законодавства, спрямованих на імплементацію норм європейського права в українську правову систему у сфері паливно-енергетичного комплексу.
Закон України "Про ринок природного газу" набув чинності 1 жовтня 2015 р. Ухвалення закону ознаменувало виконання зобов’язання перед Енергетичним Співтовариством, взяті Україною підписанням Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та щодо імплементації положень та вимог Третього енергетичного пакета ЄС (Директиви 2009/73/ЄС "Щодо спільних правил для внутрішнього ринку природного газу" та Регламенту ЄС 715/2009 "Про умови доступу до мереж транспортування природного газу").
На сьогодні завершено процедуру реформування (анбандлінгу) НАК «Нафтогаз України». Незалежного оператора газотранспортної системи – ТОВ «Оператор ГТС України» відокремлено від НАК «Нафтогаз України» та передано в управління АТ «Магістральні газопроводи України», яке підпорядковано Міністерству фінансів України. У квітні 2020 року новий Оператор став членом-спостерігачем Європейської мережі операторів газотранспортних систем ENTSO-G. З 1 січня 2020 року ТОВ «Оператор ГТС України» відповідає за передачу газу до країн Європи та у рамках внутрішнього ринку, у тому числі з використанням розгалуженої системи газових сховищ на території України (показники транзиту і рівня газу у сховищах за посиланням).
Верховною Радою України був ухвалений 22 вересня 2016 р. Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг".
Закон України "Про ринок електричної енергії" № 4493 ухвалений Верховною Радою України 13.04.2017 у другому читанні та в цілому.
19 липня 2017 року Кабінет Міністрів України схвалив План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", на сьогодні триває робота з розробки понад 50 актів вторинного законодавства в сфері електроенергетики.
Нова Енергетична стратегія України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність" була схвалена 18 серпня 2017 року.
У Брюсселі 28 червня 2017 року під час проведення Асамблеї ENTSO-E відбулась церемонія підписання "Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи". За процедурою Угоду також мають підписати "Moldelectrica SE" та усі системні оператори, що входять до складу Регіональної групи ENTSO-E "Континентальна Європа".
Угода набрала чинності 7 липня 2017 року після підписання документу достатньою кількістю системних операторів, що входять до складу Регіональної групи ENTSO-E "Континентальна Європа".
ENTSO-E почало публікувати дані про об’єднану енергосистему України на електронній онлайн-платформі ENTSO-E Transparency Platform.
Україна провела підготовчу роботу для розвитку проекту об’єднання української та польської енергосистем, реалізації проекту "Енергетичний міст Україна – Європейський Союз". Проведені переговори та отримана позитивна попередня оцінка з боку Єврокомісії, керівництва Європейської мережі операторів систем електропередач (ЕNТSO-Е).
Державне агентство резерву України в рамках Концепції реформування системи державного матеріального резерву, стало ініціатором впровадження вимог Директиви 2009/119/ЕС, яка зобов’язує держави-члени Європейського енергетичного співтовариства до створення мінімальних запасів сирої нафти та нафтопродуктів на випадок надзвичайних ситуацій.
Спільно із спеціалістами Енергетичного Співтовариства Держрезерв розрахував мінімальний обсяг нафти та нафтопродуктів, а також розробив план заходів до робочого плану з імплементації Директиви 2009/119/ЕС.
Наразі здійснюються заходи для подальшого реформуванні ринків газу та електричної енергії відповідно до норм та правил Третього енергопакету ЄС та реалізації положень оновленого Меморандуму про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та Європейським Союзом спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії. Україна приймає активну участь в обговоренні можливих змін до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
На сьогодні вже прийнято та реалізується План заходів з реалізації 1-го етапу Енергетичної стратегії України (2020 рік), який було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. №497.
Рішенням № 1/2019 Ради асоціації ЄС – Україна від 8 липня 2019 р. про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, оновлено Додаток XXVII. Він містить перелік обов'язкових до імплементації Україною актів ЄС у сфері енергетики, з урахуванням зобов'язань України в рамках Енергетичного Співтовариства та розвитку права ЄС в даній сфері з метою інтеграції енергетичного ринку України в енергетичний ринок Європейського Союзу в секторах газу та електроенергії. Зазначена інтеграція має стратегічне значення для України як з точки зору членства в Енергетичному співтоваристві, так і з точки зору інших міжнародних зобов'язань, а також підвищення енергетичної безпеки.
10 листопада 2020 року на пленарному засіданні Європейської групи регуляторів ядерної безпеки (ENSREG) було розглянуто запит України та надано статус спостерігача Державній інспекції ядерного регулювання України. Це дозволить Україні краще інтегруватись в європейську мережу регуляторів, брати участь в експертному обговоренні нових технологій та процесів, а також поліпшити співпрацю у галузі ядерної безпеки та поводження з радіоактивними відходами.
10 грудня 2020 року перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець та Комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон провели засідання Міністрів у форматі відеоконференції в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС.
Сторони схвалили Річний план роботи на 2021 рік, який визначає заходи для співпраці у всіх ключових сферах, з акцентом на долучення України до Європейського зеленого курсу та наміром продовжувати ринкові реформи. Окреслено перспективи співпраці у сферах енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії та ядерної безпеки.