Двосторонні органи Україна-ЄС торговельного формату

Опубліковано 01 серпня 2026 року о 15:38

Торговельно-економічні відносини між Україною та Європейським Союзом розвиваються в рамках розгалуженої системи двосторонніх інституційних механізмів, створених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Ці механізми забезпечують регулярний політичний і технічний діалог, координацію торговельної політики та моніторинг виконання Україною зобов’язань у рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Ключову роль у цьому процесі відіграють Комітет асоціації Україна–ЄС у торговельному складі та його підкомітети, які охоплюють широкий спектр питань — від санітарних і фітосанітарних заходів, митного співробітництва та технічних бар’єрів у торгівлі до сталого розвитку, інтелектуальної власності та цифрової економіки. Через ці формати Україна та ЄС узгоджують пріоритети реформ, обговорюють практичні питання доступу до ринків, здійснюють оцінку прогресу в наближенні українського законодавства до acquis ЄС та визначають подальші кроки для поглиблення економічної інтеграції України з Європейським Союзом.

Особливого значення ці механізми набули в контексті підготовки України до вступу в ЄС, оскільки виконання зобов’язань у торговельній сфері безпосередньо пов’язане з поступовим включенням України до єдиного ринку ЄС та адаптацією національної нормативно-правової бази до законодавства Європейського Союзу. У 2025 році в рамках двосторонніх органів Україна-ЄС торговельного формату було забезпечено регулярний діалог та координацію з широкого кола питань торговельно-економічного співробітництва, обговорено прогрес у виконанні зобов’язань за Угодою про асоціацію та визначено подальші кроки щодо поглиблення інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Комітет асоціації Україна-ЄС у торговельному складі

2.12.2025 у гібридному форматі відбулося Десяте спільне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі. З боку Української сторони головувала О. Засипкіна, директор Департаменту міжнародної торговельної політики СКМУ, з боку Сторони ЄС – Л. Дельво, директор Директорату Е ГД ЄК “TRADE“.

Представлені основні результати впровадження торговельної політики сторін, висвітлено перебіг перемовин у торговельній сфері, які наразі здійснюються Україною та ЄС, заходи з набуття чинності вже укладеними угодами. Під час обміну статистичними даними двосторонньої торгівлі зазначено, що Євросоюз є головними торговельними партнером для України, в свою чергу, Україна є 16-м за значущістю торгпартнером ЄС.

Констатовано належний рівень реалізації Пріоритетного плану дій з імплементації ПВЗВТ Україна – ЄС на 2025-2026. Підтверджено налаштованість сторін сфокусувати зусилля на імплементації Плану у 2026; з цією метою буде забезпечено щоквартальний моніторинг виконання заходів ППД на рівні секретаріатів КАТС.

Обговорена підготовка до застосування взаємного режиму внутрішнього ринку щодо роумінгу з 1.01.2026 (Рішення КАТС № 2/2025 від 16.07.2025).

З боку сторони ЄС відмічений прогрес Української сторони в сфері електронної ідентифікації, автентифікації та довірчих послуг. Україна набула повноправного членства в Форумі європейських органів нагляду за постачальниками довірчих послуг (FESA). Оновлення законодавчої бази ЄС щодо цифрової ідентифікації та довірчих послуг має бути фіналізовано до кінця 2025. На основі цього, сторони опрацюють оновлення Доповнення XVIII-3 до Додатка XVII до Угоди про асоціацію до кінця ІІІ кварталу 2026.

Українська сторона продовжить гармонізацію національного законодавства з законодавством ЄС у сфері поштових послуг, у IV кварталі 2026 буде представлений письмовий звіт про прогрес модернізації українського законодавства в сфері поштових послуг із acquis ЄС.

Українська сторона висвітлила кроки, вжиті з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Сторона ЄС закликала до прискорення прийняття усього українського законодавства, необхідно для входження до SEPA. Водночас, буде продовжена робота сторін, спрямована на оновлення Додатку XVII-2 щодо правил, які застосовуються до фінансових послуг.

Відбулася дискусія щодо перебігу процесу адаптації законодавства України у сфері публічних закупівель до законодавства ЄСЮ

В частині дискусії стосовно нівелювання технічних бар’єрів в торгівлі, стороною ЄС наголошено, що відсутність суттєвого прогресу з виконанні Україною рекомендацій за результатами попередньої оцінки інфраструктури якості України, викладених в листі ЄК у грудні 2023, фактично стримує подальше просування в напрямі започаткування переговорів щодо укладення Угоди про оцінку відповідності і прийнятність промислової продукції (ACAA).

Українська сторона порушила питання щодо проблем, з яким стикаються українські експортери певних типів продукції через надання критичного статусу тарифним квотам на товари походженням з України.

Українська сторона поінформувала про поточний стан імплементації актів, зазначених у Доповнені С до Додатку І-Е до УА, введеного в дію Рішенням КАТС 3/2025 від 14.10.2025 (Стандарти виробництва).

ГД ЄК ENEST оновлено статус опрацювання стороною ЄС можливих механізмів фінансової підтримки поновлення присутності українського експорту на традиційних ринках Азії та Африки. Було поінформовано, що наразі здійснюється відповідне дослідження, на основі якого буде забезпечена подальша дискусія ЄК з МФО.

Сторони проведуть на технічному рівні обмін інформацією для узгодження переглянутого списку арбітрів протягом І кв. 2026. При цьому, такий обмін має відбутися із дотриманням законодавства України та ЄС у сфері захисту персональних даних. До кінця ІІ кв. 2026 має бути підготовлено проект рішення КАТС щодо оновлення списків арбітрів в рамках процедури врегулювання суперечок УА.

Української стороною ініційовано обговорення питання нових торговельних заходів ЄС щодо нівелювання негативного впливу глобальних надлишкових потужностей на ринок сталі Євросоюзу, пов'язаного з торгівлею. Сторону ЄС закликано до врахування всіх аспектів, пов’язаних з виробництвом сталі в Україні, необхідності створення належних виробничих зав’язків на етапі набуття Україною членства в ЄС. Досягнуто домовленості щодо проведення двосторонніх консультацій з окресленої проблематики протягом І-ІІ кварталів 2026.

Обговорені чутливі питання двосторонніх торговельних відносин.

Підкомітет Україна-ЄС з питань санітарних та фітосанітарних заходів

Десяте засідання 27.11.2025, онлайн формат. Відбулася дискусія щодо:

реалізації Дорожньої карти з благополуччя тварин;
подальших кроків після проведеного ЄС скринінгу за розділом 12 “Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика”;
завершення процесу визнання політики регіоналізації АЧС в ЄС;
авторизація експорту до ЄС стосовно: (і) термічно оброблених продуктів зі свинини; (іі) інкубаційних яєць:; (ііі) двостулкових молюсків та живої риби; (iv) живих овець і кіз;
розгляд можливості включення України до Додатку II, Частини 2 Імплементаційного регламенту ЄК № 577/2013;
обговорення включення України до Додатку XVII Регламенту (ЄС) 2021/404 щодо молока та молочних продуктів;
результатів роботи в TRACES NT та визначення кроків для підвищення ефективності використання системи;
представлення з боку ЄС оновленої інформації щодо поточних й майбутніх технічних та фінансових програм підтримки, які допомагають Україні наближати СФЗ-стандарти до європейських.

Підкомітет Україна-ЄС з митних питань

Дев’яте засідання, 7.10.2025, Вперше із часу повномасштабної збройної агресії рф засідання відбулось у змішаному форматі у м. Ужгород. Осноі результати:

представлено нову редакцію Митного кодексу України (МКУ), що відображає положення Митного кодексу ЄС, і яку передано стороні ЄС для оцінки;
презентовано довгостроковий стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби, який доповнений відповідно до інформації щодо митних ІТ-систем ЄС, отриманої від ГД ТАКСУД. Планується вчасний перехід на фазу 6 NCTS;
висвітлено середньостроковий план заходів з досягнення цілей реформування митних органів у рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року;
поінформовано про створення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Голови Держмитслужби;
окреслено інституційний розвиток Держмитслужби, який наразі фокусується на удосконаленні людського потенціалу (розроблені митні компетенції на основі практики ЄС);
представлені формати розширеної співпраці з бізнесом в рамках програми авторизованих економічних операторів (АЕО), чисельність яких вже досягла 105 підприємств. Створена система Help Desk для бізнесу.
Стороною ЄС констатовано високий рівень відповідності українського митного законодавства нормам ЄС;
Надано високу оцінку роботи української сторони під час скринінгу за переговорним Розділом 29 “Митний союз”.
ЄК надано позитивну оцінку розвитку митних ІТ-систем, програми АЕО, антикорупційним заходам. Окремо як позитив зазначенно прийняття СПЗ, підкреслено важливість його виконання для зміцнення інституційної спроможності митних органів (фінансування заходів, особливо ІТ-сфери, забезпечення адекватного рівня зарплат персоналу тощо);
ЄК поінформовано про хід митної реформи ЄС;
Сторонами зафіксовано намір працювати над впровадженням електронних сертифікатів походження Пан-Євро-Мед (ПЄМ).

Підкомітет Україна-ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку

Восьме засідання 7.11.2025, онлайн формат. У ході засідання:

Підкомітет відзначив важливість участі громадянського суспільства та те, що ЄС та Україна проінформують Форум громадянського суспільства 12 листопада 2025 року про питання, обговорені під час засідання Підкомітету з питань ТСР;
Україна підтвердила, що визнає себе невід'ємною частиною Європейської зеленої угоди та зобов'язується зробити свій внесок у спільні зусилля щодо створення кліматично нейтрального європейського континенту до 2050 року, зокрема, в рамках Паризької угоди, Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
Україна зобов'язалася запровадити національну систему торгівлі викидами з 2028 року та, зрештою, імплементувати Директиву 2003/87/ЄС про створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, а також статтю 363 та Додаток XXX Угоди про асоціацію;
ЄС надав оновлену інформацію про імплементацію автономних інструментів ЄС, таких як вирубка лісів, корпоративна належна перевірка та примусова праця. ЄС привітав поточні законодавчі зусилля України щодо примусової праці та попросив надати оновлену інформацію щодо їхньої передбачуваної форми відповідно до Регламенту про примусову працю;
Підкомітет відзначив прогрес у формуванні списку експертів з питань торгівлі та сталого розвитку відповідно до статті 301 Угоди;
Україна повідомила ЄС про поточну комплексну реформу трудового законодавства шляхом підготовки нового Трудового кодексу. Українська сторона наголосила на меті узгодити національне законодавство з відповідними трудовими директивами ЄС, зокрема у сферах робочого часу, безпеки та гігієни праці, недискримінації та гендерної рівності;
Україна надала оновлену інформацію про підготовку до ратифікації Розділу III Конвенції МОП № 173 та повідомила, що Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт, спрямований на посилення захисту вимог працівників щодо заробітної плати, зокрема у випадках неплатоспроможності роботодавця;
Українська сторона підтвердила свою відданість зміцненню соціального діалогу та колективних переговорів відповідно до Європейського стовпа соціальних прав та відповідної рекомендації Ради, а також висловила готовність поглиблювати співпрацю та обмін передовим досвідом з ЄС та його державами-членами;
ЄС запросив оновлену інформацію щодо функціонування Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Україна повідомила, що розпочато процедуру оновлення складу представників уряду в Раді, а проект розпорядження подано до Кабінету Міністрів. Україна працює над підготовкою процедури відбору кандидата на посаду нового голови Ради;
Україна підтвердила свій намір посилювати співпрацю з ЄС у боротьбі з незадекларованою та примусовою працею та трудовою експлуатацією, зокрема шляхом проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, обміну передовим досвідом між службами інспекції праці, систематичного навчання інспекторів та впровадження сучасних цифрових інструменті;
Україна надала дані про інвестиційні потреби для реалізації планів управління річковими басейнами відповідно до цілей Рамкової директиви про води та Директиви про очищення міських стічних вод;
ЄС привітав прийняття Україною у лютому 2025 року Плану дій щодо створення національної системи торгівлі викидами та відновлення обов'язкового моніторингу, звітності та верифікації (MRV) викидів парникових газів на рівні установок відповідно до закону 2019 року. ЄС закликав Україну продовжувати розширювати свою MRV до повної відповідності до рамкової бази ЄС згідно з Директивою ЄС про систему торгівлі викидами та Регламентом ЄС 2015/757, включаючи все відповідне вторинне законодавство;
ЄС поновив стурбованість щодо масштабів екологічної шкоди та підкреслив важливість ретельного документування всіх пов’язаних випадків. ЄС вказав на необхідність забезпечення процесу «зеленої реконструкції» в усіх сферах, зокрема для відновлення природи під час та після війни;
Україна надала оновлену інформацію про впровадження реформи енергоефективності, зокрема про прийняття довгострокової стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року;
Україна повторила необхідність підтримки муніципалітетів у розробці місцевих енергетичних планів, враховуючи складність та необхідний час, особливо на етапі збору даних;
Україна також повідомила про прогрес у сфері технічних регламентів щодо екодизайну та енергетичного маркування енергоспоживаючих продуктів, що разом із реформою державних закупівель забезпечує практичне застосування принципу «Енергоефективність понад усе». Україна підтвердила свою зацікавленість у відбудові інфраструктури на основі підходу до енергоефективності та закликала ЄС розглянути та підтримати такі зусилля.

Спільний форум громадянського суспільства з питань ТСР проведено 12.11.2025 в онлайн форматі.

Діалог Україна-ЄС з питань прав інтелектуальної власності

Двадцять друге засідання, 6.11.2025, онлайн формат. У ході заходу:

обговорено прогрес реформи IP прав в Україні, розвиток європейського законодавства та правозастосування;
висвітлено підготовку до імплементації норм EU acquis у національне законодавство, зміцнення інституційної та професійної спроможності системи інтелектуальної власності;
обговорено створення умов для мінімізації наслідків війни та забезпечення ефективної взаємодії з міжнародними партнерами;
презентовані пропозиції до проєкту Закону України “Про захист комерційних таємниць”, спрямованого на імплементацію Директиви (ЄС) Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу 2016/943/ЄС від 8.06.2016 про захист нерозкритих ноу-хау і комерційної інформації (комерційних таємниць) проти їх неправомірного набуття, використання та розкриття;
презентована діяльність організацій колективного управління (ОКУ) – перспектив відновлення акредитації, оновлення підходів до зборів, вдосконалення договірної практики з правовласниками та адміністративних процедур;
представлені результати та поточний стан співпраці з Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та Європейським патентним відомством (EPO);
висвітлені перспективи функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP суд);
поінформовано про завершення розробки Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 р.;
Сторона ЄС представила: (і) Звіт про захист прав інтелектуальної власності в ЄС; (іі) Звіт щодо стану дотримання прав інтелектуальної власності в третіх країнах у 2025; (ііі) Оновлений список спостереження за ринками, де виявляються системні порушення у сфері підробок і піратства 2025;
представлена оновлена інформація про діяльність правоохоронних та митних органів у сфері захисту прав інтелектуальної власності, а також про практичні результати співпраці з бізнесом і цифровими платформами.