• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Співробітництво у воєнно-політичній, військовій та військово-технічній сферах
Опубліковано 15 квітня 2021 року о 12:00

Співробітництво України з ЄС у воєнно-політичній, військовій та військово-технічній сферах.

Співробітництво Міністерства оборони України з агенціями (інституціями) ЄС здійснюється відповідно до положень:

Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством від 07.12.2015;

Робочого плану співробітництва Збройних Сил України (ЗС України) та Секретаріату Ради ЄС (у сфері Спільної політики безпеки і оборони) на поточний рік;

Зведеного плану заходів міжнародного співробітництва МО України та Збройних Сил України на поточний рік.


На сьогодні визначено чотири ключові пріоритети у оборонній сфері в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом:

1. Розширення формату діалогу з ЄС за воєнно-політичним, військово-технічним та військовим напрямами.

2. Посилення практичного співробітництва з ЄС у рамках Спільної політики безпеки і оборони (залучення сил і засобів Збройних Сил України до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під проводом ЄС та бойових тактичних груп ЄС).

3. Участь в ініціативі ЄС “Східне партнерство”.

4. Розвиток співпраці з Європейським оборонним агентством (ЄОА), залучення до проектів програми Постійного структурованого співробітництва в сфері безпеки і оборони (PESCO).


Розширення формату воєнно-політичного діалогу

Регулярно проводяться зустрічі (консультації) керівництва МО України
та командування ЗС України з представниками інституцій (агенцій) ЄС, Військового комітету ЄС та Військового штабу ЄС.

У рамках розвитку військового співробітництва щорічно підписується Робочий план співробітництва ЗС України та Секретаріату Ради ЄС (у сфері СПБО).

Заходи, проведені на вищому рівні:

19-20.06.2019, м. Київ – відбувся візит в Україну Голови Військового комітету ЄС генерала Клаудіо Граціано.

09-10.10.2019, м. Вільнюс – заступник Міністра оборони України взяла участь семінарі високого рівня в рамках ініціативи ЄС “Східне партнерство”.

20-22.11.2019, м. Брюссель – начальник Генерального штабу –Головнокомандувач ЗС України взяв участь у засіданні Військового комітету ЄС на рівні начальників генеральних штабів держав-членів ЄС.

Червень 2020 року – відбулась телефонна розмова Головнокомандувача Збройних Сил України з Головою Військового ЄС, під час якої були обговорені питання щодо поточної ситуації в ЄС (військовий вимір), впливу COVID-19
на місії та операції ЄС та Збройні Сили України, а також інші питання, що становлять взаємний інтерес для Збройних Сил України та військових структур ЄС.

22.09.2020, м. Київ – зустріч Міністра оборони України з Високим представником ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки паном Ж.Боррелем.

09.02.2021, за ініціативи Представництва відбулася презентація та обмін думками заступника Міністра оборони України з питань європейської інтеграції з Послами Політико-безпекового комітету Європейського Союзу
(у відео-форматі). Темою презентації стала триваюча мілітаризація Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також динаміка нарощування військового потенціалу збройних сил РФ вздовж державного кордону України.

14.04.2021, участь Міністра оборони України у засіданні Підкомітету Європейського Парламенту з питань безпеки та оборони (у відео-форматі). Мета – ознайомлення членів Європейського парламенту з реальним розвитком безпекової ситуації в Україні та навколо її кордонів, мілітаризації російськими агресорами АР Крим, загострення оперативної обстановки в районі проведення операції об’єднаних сил на Сході нашої держави, а також обговорення стану та перспективних напрямків розширення співробітництва з Європейським Союзом у військовій та оборонній сферах.

Посилення практичного співробітництва з ЄС у рамках СПБО

1. Щодо участі України в місіях під егідою ЄС

На сьогодні опрацьовується питання нормативно-правового врегулювання направлення представника Збройних Сил України до складу міжнародної операції з підтримання миру та безпеки під проводом ЄС “Алтея” (Боснія і Герцеговина).

Довідково. Операцію “Алтея” започатковано 02.12.2004 на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН від 22.11.2004 №1575. Ключовими військовими завданнями операціями є підтримка миру і безпеки в регіоні, а також підготовка ЗС Боснії і Герцеговини як партнера у військовій сфері.

2. Щодо залучення України до формування бойових тактичних груп ЄС (БТГ ЄС)

У 2020 році (01.01 – 30.06.2020) підрозділи ЗС України заступали на оперативне чергування в БТГ ЄС “Хелброк”.

Вищим керівництвом ЗС України прийнято рішення стосовно готовності залучити національні сили і засоби до наступних етапів чергування у складі БТГ ЄС “Хелброк” у першій половині 2023 та 2026 років.

Довідково. Держави-учасниці БТГ ЄС “Хелброк”: Грецька Республіка, Республіка Болгарія, Кіпр, Румунія, Україна та Республіка Сербія.

Сили та засоби ЗС України, які у період 01.01 – 30.06.2020 заступали на оперативне чергування у складі БТГ ЄС “Хелброк” (чергування відбувалось у пунктах постійної дислокації):

- рота морської піхоти Військово-Морських Сил ЗС України (96 військовослужбовців);

- транспортний літак Іл-76 МД Повітряних Сил ЗС України з екіпажем (25 військовослужбовців);

- група штабних офіцерів (10 військовослужбовців).

ЗС України п’ять  разів (у 2011, 2014, 2016, 2018 та 2020 роках) залучались до чергування у складі БТГ ЄС “Хелброк” у такому ж форматі, перебуваючи у місцях постійної дислокації на території України.


Участь Міністерства оборони України в ініціативі ЄС “Східне партнерство” (СхП)

Програму СхП започатковано на виконання рішення Ради ЄС
від 20.03.2009 з метою зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. Програма є продовженням Європейської політики сусідства та передбачає участь
6 держав Східної Європи (Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Молдови та України) за різними напрямами (у тому числі і з питань СПБО).

Починаючи з 2012 року представники оборонного відомства України беруть участь у заходах у рамках СхП за такими напрямами: 

1. Воєнно-політичний.

Двічі на рік участь в дискусіях та обговореннях в рамках Багатосторонньої платформи СхП: Платформа 1 “Демократія, належне урядування та стабільність” (питання співробітництва у сфері СПБО та цивільного захисту).

2. Військовий.

У рамках ініціативи СхП за підтримки європейської сторони проводиться підготовка представників Збройних Сил України з питань СПБО.

Зокрема, під егідою Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського (далі – НУОУ) з 2014 року щорічно проводиться Орієнтаційний курс СПБО. В останні роки зазначений курс проводився за сприяння Європейського коледжу безпеки і оборони (далі – ЄКБО). Крім того, щорічно представники ЗС України проходять навчання на закордонних курсах з питань СПБО, які проводяться за сприяння ЄКБО.

 Довідково. Національний університет оборони України імені Івана Черняховського набув статусу Асоційованого партнера та приєднався до мережі  Асоційованого партнерства ЄБОК.

Розвиток співпраці з ЄОА та залучення України до проектів PESCO

Відповідно до Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством визначено початкові напрями співробітництва:

1. Матеріальна стандартизація (Material Standardisation).

2. Єдине Європейське небо (Single European Sky).

3. Логістика (Logistics), у т.ч. запасні частини і транспортні перевезення, Європейський авіатранспортний флот (European Air Transport Fleet).

4. Тренування (Training).


Протягом 2020 року вдалося досягти динамічного розвитку співпраці між МО України та Європейським оборонним агентством (далі – ЄОА).

Українські представники на постійній основі беруть активну участь у засіданнях Військової авіаційної ради політичного рівня за напрямом “Єдине Європейське небо” (Single European Sky). Також, на запрошення сторони ЄОА, у жовтні 2020 року військовослужбовці ЗС України залучалися до тренувальних заходів з вертолітної підготовки на базі Багатонаціонального тренувального центру з вертолітної підготовки у м. Сінтра, Португалія.

Влітку 2020 року стороною ЄС було ухвалено рішення щодо можливості залучення українських спеціалістів до роботи у складі Європейського оборонного комітету з питань стандартизації (European Defence Standartization Committee) та експертних груп ЄОА (ЕГ № 10 – Ammunition, ЕГ № 14 – Life Cycle Technical Documentation, ЕГ № 15 – Quality of electric power supply/Portable electric power generators).

Крім того, на звернення МО України європейські партнери прийняли
у листопаді 2020 року рішення щодо погодження питання про приєднання української сторони до участі у роботі Проектної групи з питань логістичної підтримки “Project Team Logistic Support”.

Участь України на постійній основі у вказаних проектах дозволить ефективно імплементувати домовленості, визначені в Адміністративній угоді між МО України та ЄОА, і сприятиме подальшому зміцненню взаємовигідної співпраці з країнами-учасницями ЄОА.

Україна прагне приєднатися до програми PESCO. Участь у проектах PESCO розглядається як один із пріоритетних шляхів розвитку військово-технічного співробітництва між Україною та ЄС та вдосконалення національних оборонних можливостей відповідно до найкращих європейських практик та стандартів.

05 листопада 2020 року Рада ЄС ухвалила остаточне рішення щодо визначення загальних умов, згідно з якими країни, що не входять до ЄС, можуть брати участь в окремих оборонних проектах у рамках програми PESCO.

Практична участь у конкретних проектах програми PESCO потребуватиме від української сторони відповідності низки, визначених ЄС для такого залучення третіх країн, політичних, матеріальних та правових умов. На сьогодні розпочато підготовчі заходи до започаткування попередніх консультацій з міжнародними партнерами для подальшого можливого приєднання до зазначених пріоритетних проектів PESCO.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux