Стисла характеристика
Східне партнерство – зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів Євросоюзу – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Ініціативу формально започатковано на Празькому установчому саміті Східного партнерства 7 травня 2009 р.
Східне партнерство передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ПВ ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо.
Започаткування Східного партнерства привело до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які до цього перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. З точки зору України це був крок у правильному напрямку, оскільки східні сусіди є європейськими державами і можуть претендувати на членство в ЄС за умови досягнення відповідних критеріїв.
Стратегічним інтересом України щодо Східного партнерства є надання зацікавленим країнам-партнерам перспективи членства в ЄС і, як наслідок, перетворення ініціативи на з’єднуючу ланку з політикою розширення ЄС.
Реалізація Східного партнерства базується на принципах диференціації, спільної власності та спільної відповідальності, а також підході “більше за більше” (чим більший прогрес країн-партнерів у здійсненні реформ, тим більшу підтримку вони отримують з боку ЄС).
Окрім двосторонніх відносин ЄС з країнами-партнерами та низки двосторонніх програм, Східне партнерство також передбачає багатосторонній вимір взаємодії.
Двосторонній вимір Східного партнерства
ЄС розглядає Східне партнерство як невід’ємну частину Європейської політики сусідства, яка, у свою чергу, є рамковою політикою ЄС щодо країн-сусідів. Тобто, з точки зору ЄС, увесь масив двосторонніх відносин між Україною та ЄС (й іншими східними партнерами) становить двосторонній вимір Східного партнерства.
Враховуючи, що Східне партнерство базується на основних напрацюваннях, які на час заснування ініціативи вже були досягнуті Україною у відносинах з ЄС (переговорний процес щодо угоди про асоціацію, безвізовий діалог тощо), наша держава розглядає Східне партнерство не як рамкову політику, а як доповнення до більш амбітного двостороннього формату своїх відносин з ЄС.
Таким чином, безумовним пріоритетом для України є розвиток відносин з ЄС у двосторонньому форматі, у той час як Східне партнерство розглядається передусім як форум для багатостороннього діалогу з питань впровадження реформ та відносин з ЄС.
Багатосторонній вимір Східного партнерства
Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей Східного партнерства від класичної Європейської політики сусідства.
Багатосторонній вимір функціонує на чотирьох рівнях:
• Саміти за участю глав держав та урядів держав-членів ЄС та країн-партнерів – проводяться, як правило, раз на два роки.
Установчий саміт Східного партнерства відбувся 7 травня 2009 р. в Празі. З часу започаткування ініціативи відбулося п’ять самітів. Шостий саміт запланований у 2021 році. За результатами Самітів ухвалюються спільні заяви.
• Засідання міністрів закордонних справ країн ЄС і східноєвропейських партнерів. Проводяться, як правило, раз на рік у Брюсселі або Люксембурзі.
Засідання присвячені оцінці досягнутого прогресу та обговоренню перспектив подальшого розвитку Східного партнерства. Відбувається політичне схвалення основних цілей та робочих програм діяльності багатосторонніх тематичних платформ Східного партнерства.
У рамках багатостороннього виміру СхП також проводяться зустрічі у форматі Неформального діалогу на рівні міністрів закордонних справ і галузевих міністрів країн-партнерів та єврокомісарів. Під час неформальних зустрічей обговорюються питання галузевого співробітництва та загального розвитку СхП.
Крім того, на виконання домовленостей П’ятого Саміту СхП (24.11.2017) та за активної підтримки Комісара ЄС з питань торгівлі С.Мальмстрьом були започатковані неформальні Міністерські зустрічі в форматі ЄС – країни-учасниці ПВ ЗВТ (Тріо – Україна-Молдова-Грузія). Перша зустріч відбулася у Брюсселі 20.09.2018р. Враховуючи ефективність такого формату співпраці, українська сторона запропонувала зробити ці зустрічі регулярними. Ця ініціатива була підтримана також Молдовою і Грузією. Друга зустріч відбулася у Києві 21.05.2019 р. у розширеному форматі за участі експортерів з трьох країн. Наступна зустріч попередньо планується протягом року у Тбілісі.
• чотири тематичні платформи Східного партнерства
Мета тематичних платформ – обмін інформацією та досвідом країн-партнерів у контексті здійснення реформ та перетворень. Вони також сприяють налагодженню безпосередніх зв’язків між експертами країн-партнерів та держав-членів ЄС. Засідання кожної з тематичних платформ відбуваються, щонайменше, один раз на рік. Платформи є підзвітними щорічним зустрічам міністрів закордонних справ. У рамках кожної тематичної платформи приймаються робочі програми на наступний період (на рік).
Наразі діють такі тематичні платформи:
1. “Зміцнення інституцій і належне урядування ”
Розглядає питання демократії та прав людини; юстиції та внутрішніх справ; безпеки та стабільності.
Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство юстиції України.
2. “Економічний розвиток та ринкові можливості ”
Розглядає питання торгівлі; фінансового сектора, сільського господарства, малих та середніх підприємств; гармонізації цифрових ринків.
Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
3. “Взаємозв’язки, енергоефективність, довкілля та зміна клімату”
Розглядає питання підтримки розвитку інфраструктури, взаємозв’язків та диверсифікації постачань енергоносіїв; гармонізації політик у сфері довкілля і зміни клімату.
Куратором платформи з української сторони визначене Міністерство енергетики та захисту довкілля України.
4. “Мобільність і міжлюдські контакти”
Розглядає питання культури та молоді; освіти, науки досліджень та інновацій; міграції та інтегрованого управління кордонами.
Куратором платформи з української сторони визначений профільний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Тематичні панелі та експертні робочі групи Східного партнерства
У рамках багатостороннього виміру Східного партнерства також функціонують тематичні панелі та експертні робочі групи, які створені для підтримки роботи відповідних платформ у конкретних сферах.
Форум громадянського суспільства Східного партнерства
У світлі реалізації положень Спільної заяви Празького саміту Східного партнерства Європейською Комісією започатковано діяльність Форуму громадянського суспільства (ФГС) – метою якого є „...розвиток контактів між організаціями громадянського суспільства та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади...” у країнах-партнерах.
16-17 листопада 2009 р. у Брюсселі відбулося установче засідання Форуму. У заході взяли участь представники близько 200 неурядових організацій та дослідницьких центрів з країн ЄС та країн-партнерів. Зустрічі ФГС у форматі пленарних засідань відбуваються щонайменше раз на рік.
Діяльність ФГС організована за принципом тематичних платформ багатостороннього виміру Східного партнерства. У рамках ФГС створено тематичні робочі групи, які працюють паралельно з відповідними міжурядовими тематичними платформами. На сьогодні у рамках ФГС діють п‘ять робочих груп:
Засідання робочих груп проводяться один раз на рік в Брюсселі і обговорюють спільні цілі і заходи, які були висунуті відповідними структурами робочих груп в країнах СхП. Представники РГ регулярно беруть участь у засіданнях експертних панелей багатосторонніх платформ СхП.
За підсумками установчого засідання обрано координаторів робочих груп (по два на кожну РГ), які також є членами Керуючого комітету ФГС – колегіального органу, що відповідає за роботу з організаціями-учасниками Форуму та підготовку пленарних засідань.
Під егідою ФГС у кожній з країн-партнерів відбулося формування національних платформ Форуму. Учасники Форуму виходять з того, що уряди країн-партнерів мали б розглядати національні платформи ФГС як основних „співрозмовників” з питань реалізації внутрішніх реформ, спрямованих на досягнення цілей Східного партнерства.
Українська національна платформа (УНП) ФГС об’єднує понад 150 неурядових організацій України.
Парламентський вимір Східного партнерства
Парламентський вимір Східного партнерства забезпечує Парламентська асамблея Євронест (ПА ЄВРОНЕСТ), у якій Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради України.
Корисні посилання:
Коментар МЗС у зв'язку зі схваленням Радою ЄС Висновків щодо ініціативи ЄС "Східне партнерство"
Висновки Ради ЄС щодо політики Східного партнерства після 2020 року
Висновки головуючого з нагоди 10-річчя Східного партнерства 13.05.2019 (англ.мовою)
Спільна декларація Брюссельського саміту Східного партнерства 24 листопада 2017 року
Декларація ЄНП щодо Брюссельського саміту СхП.docx
Спільна Комунікація ЄК та ЄСЗД «Перегляд Європейської політики сусідства» (англ. мовою)
Спільна декларація Ризького Саміту СхП.docx
Спільна заява Вільнюського саміту Східного партнерства 29 листопада 2013 року
Дорожня карта Східного партнерства 2012-2013 ENG.pdf
Засідання Міністрів закордонних справ Східного партнерства (23 липня 2012 року)
Спільна заява Варшавського саміту Східного партнерства 29-30 вересня 2011 (англ.мовою)
Висновки головування за результатами міністерської зустрічі Східного партнерства (13 грудня 2010)
Рекомендації Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (англ. мовою)
Спільна заява Празького саміту Східне партнерство (07 травня 2009) (англ. мовою)
Східне партнерство: Комунікація Європейської Комісії до Європейської Ради (англ.мовою)
Доповідь Європейського економічного і соціального комітету по Східному партнерству (англ.мовою)
Коментар МЗС України щодо Комунікації Європейської Комісії Східне партнерство від 3 грудня 2008 року