Східне партнерство є окремою складовою політики сусідства ЄС, яка є рамковою політикою ЄС щодо країн-сусідів. Ініціативу формально було започатковано на Празькому установчому саміті Східного партнерства 7 травня 2009 р.
Східне партнерство спрямоване на поглиблення та зміцнення відносин між ЄС, його державами-членами та його Східними сусідами. СхП охоплює 6 країн – Азербайджан, Білорусь (участь призупинено), Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Основна мета СхП – сприяння політичним та економічним реформам у країнах-партнерах через:
- укладання угод про асоціацію;
- створення зони вільної торгівлі (ЗВТ);
- лібералізацію візового режиму з ЄС;
- підтримку стабільність та безпеки у регіоні;
- розвиток енергетичної галузі;
- захист навколишнього середовища.
Реалізація СхП базується на принципах диференціації, спільної власності і відповідальності, а також на підході “більше за більше” (чим більший поступ країни-партнера у реформах, тим вагомішу підтримку вона отримає з боку ЄС).
Ініціатива охоплює як двосторонні відносини ЄС з країнами-партнерами, так і багатосторонній формат.
Двосторонній формат. ЄС розглядає Східне партнерство як невід’ємну частину Європейської політики сусідства, яка є рамковою політикою ЄС щодо країн-сусідів. Тобто, з точки зору ЄС, увесь масив двосторонніх відносин між Україною й іншими східними партнерами та ЄС становить двосторонній вимір Східного партнерства.
Багатосторонній формат. На багатосторонньому рівні запроваджується політичний та експертно-секторальний діалог з усіма країнами учасницями СхП на основі спільних інтересів.
Особливістю Східного Партнерства є широке залучення громадськості до реалізації ініціатив СхП за допомогою Форуму громадянського суспільства.
Співробітництво на рівні парламентів в СхП реалізується за допомогою Парламентської асамблеї Східного Партнерства – ЄВРОНЕСТ.
Співпраця між регіонами ЄС та регіонами країн Східного Партнерства відбувається на Конференції регіональних і місцевих влад СхП (CORLEAP). До складу CORLEAP представники Комітету регіонів ЄС та представники місцевих та регіональних влад країн СхП.
Шостий саміт Східного партнерства.
Шостий Саміт Східного партнерства відбувся у Брюсселі 15 грудня 2021 року за участі України, Молдови, Грузії, Вірменії та Азербайджану, лідерів ЄС та держав-членів ЄС. Україну на цьому заході представляв Президент В.Зеленський. Це був останній саміт перед початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Під час саміту лідери погодили порядок денний СхП на період після 2020 року і Регіональний економічний та інвестиційний план для регіону та його флагманські ініціативи для кожної країни.
План обсягом 2,3 мільярда євро мав реалізуватися у вигляді грантів, змішаного фінансування та фінансових гарантії̆, що має сприяти додатковій̆ мобілізації̈ до 17 млрд євро державних та приватних інвестиції̆.
Поточна ситуація. 6-й саміт СхП хоча і підтвердив свої основні цілі: стійкість економік і суспільств, екологічний та цифровий порядок денний, підзвітні інституції та верховенство права, але останні події в регіоні ще більше підкреслили недоліки СхП. Незважаючи на постійний наголос України на необхідності посилення безпеки країн СхП, ЄС волів розглядати безпеку у «більш широкому» контексті та зробив стійкість (resilience) головним завданням нового порядку денного СхП.
12 грудня 2022 року відбулось перше після початку повномасштабної війни Росії проти України засідання міністрів закордонних справ держав-учасниць ініціативи ЄС Східне партнерство. Ключовою темою заходу було обговорення майбутнього політики Східного партнерства.
За підсумками зустрічі учасники дійшли згоди, що ініціатива СхП залишається релевантною, незважаючи на геополітичні зміни в регіоні. ЄС продовжить підтримувати стійкість східних партнерів в умовах російської агресії та зміни безпекової, енергетичної та економічної ситуації в регіоні.
Високий представник ЄС окреслив 4 пункти, на яких базуватиметься майбутнє партнерство:
1. Співробітництво має продовжуватися паралельно з процесом розширення та має були синергічним з іншими регіональними ініціативами.
2. СхП продовжує бути локомотивом регіонального співробітництва.
3. Безпека та оборона на регіональному рівні має бути посилена.
4. Продовжити зусилля для побудови безпечного та стабільного Південного Кавказу. З’явилися нові стратегічні можливості для енергетики та зв’язку з ширшим регіоном Чорного моря та за його межами до Центральної Азії та Західних Балкан.
Ж.Боррель також підкреслив, що СхП повинне залишитися інклюзивним.
Для України інструмент Східного залишається, насамперед, додатковим майданчиком для регіональної співпраці та фінансування проектів у сферах, що становлять спільний інтерес.
Дмитро Кулеба назвав три принципи модернізації Східного Партнерства.
Ініціатива має стати транзитним інструментом для тих країн, які зацікавлені у зміцненні політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС.
Має надалі втілюватися потужний інструмент «Глобальна Європа» з бюджетом у майже 80 мільярдів євро.
Східне Партнерство має стати інструментом поглиблення секторальної співпраці з ЄС у галузях безпеки, міграції, енергетики, транспорту, протидії гібридним загрозам і дезінформації. При цьому ключовим компонентом має бути
саме безпека.
Корисні посилання:
https://www.consilium.europa.eu/en/policies/eastern-partnership/
https://www.consilium.europa.eu/en/meetings/international-summit/2021/12/15/
https://www.consilium.europa.eu/media/53527/20211215-eap-joint-declaration-en.pdf
https://www.consilium.europa.eu/en/meetings/international-ministerial-meetings/2022/12/12/
https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-nazvav-tri-principi-modernizaciyi-shidnogo-partnerstva-yes