Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Парламентський діалог
Опубліковано 10 квітня 2020 року о 18:20

Європейський Парламент (ЄП), як інституція ЄС, напряму обрана його громадянами, є активним і послідовним у підтримці України, її європейських прагнень та заходах з протидії триваючій російській агресії проти нашої держави. Україна отримує потужну і сталу підтримку з боку керівництва та більшості депутатського корпусу ЄП, від усіх найбільших і проєвропейських політичних сил Парламенту.

З часу початку російської агресії проти України, окупації АР Крим та м.Севастополь зазначені питання не сходять з порядку денного ЄП. Цим темам присвячено значну кількість резолюцій, регулярно відбуваються дебати під час пленарних сесій та засідань робочих органів ЄП. У своїх резолюціях ЄП чітко засуджує незаконну анексію Криму Росією та її поточні дії на території півострова, чітко визнає наявність фактів триваючої агресії РФ проти України, підтверджує свою тверду відданість підтримці суверенітету і територіальної цілісності України, а також продовженню ЄС «політики невизнання» та застосування відповідних санкцій проти РФ до остаточного припинення окупації, припинення агресії та повного виконання Мінських домовленостей.

Особливу увагу Європарламент приділяє питанням звільнення українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в РФ, а також системним порушенням прав людини в окупованому Криму, зокрема прав кримських татар та етнічних українців. Протягом останніх років ухвалено декілька спеціальних резолюцій, які констатують незаконність та політичну вмотивованість дій російської влади щодо утримуваних в РФ громадян України і закликають негайно їх звільнити, засуджують системні порушення прав кримських татар, вимагають від РФ скасувати рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу.

Керівництво ЄП, його депутатських груп і робочих органів, а також окремі євродепутати регулярно виступають зі зверненням, заявами і коментарями на підтримку України, зокрема у контексті триваючої російської агресії проти нашої держави, а також з питань широкого порядку денного відносин України та ЄС. Членами ЄП проводяться публічні акції, зокрема у контексті міжнародних зусиль зі звільнення українських політичних в’язнів в РФ та на тимчасово окупованих територіях, а також соціально-гуманітарних акцій, на кшталт збору гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Європейський Парламент у своїх резолюціях неодноразово висловлював підтримку європейської перспективи України відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз, а також запровадження для громадян України безвізового режиму з боку ЄС.

Одним із ключових досягнень міжпарламентського діалогу після Революції Гідності стала синхронна ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Верховною Радою України та Європейським Парламентом 16 вересня 2014 року.

6 квітня 2017 р. ЄП було завершено парламентську частину процедур щодо лібералізації візового режиму для України шляхом переконливого голосування за відповідне законодавче рішення на пленарній сесії (521 голосів «за»).

17 травня 2017 р. під час урочистої церемонії в Європейському Парламенті у м. Страсбург за участі Президента України П.Порошенка, Президент Європарламенту А.Таяні та представник Мальтійського Головування в Раді ЄС К.Абела підписали законодавче рішення про лібералізацію ЄС візового режиму для України, яке було офіційно опубліковане 22 травня 2017 р.

Стаття 467 Угоди про асоціацію передбачає, що форумом для обміну думками між членами Верховної Ради України та Європейського Парламенту є Парламентський комітет асоціації (ПКА), який замінює Комітет парламентського співробітництва, що діяв у рамках Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Перше засідання Парламентського комітету асоціації відбулося 24-25 лютого 2015 року у м. Брюссель, яке спільно відкрили Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман та Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц. Засідання ПКА проводяться, як правило, двічі на рік.

10 грудня 2014 р. за ініціативою євродепутата П.Ауштрявічуса (Литва, АЛДЄ) в ЄП створено неформальну групу «Друзі Європейської України».  Діяльність цієї групи доповнює роботу Парламентського комітету асоціації та має на меті максимальне розширення підтримки України з боку різних політичних сил ЄП. Об’єднання було заново сформовано і продовжило свою діяльність в Європарламенті 9-го скликання (2019-2024 роки). 

За багатосторонній компонент відносин ЄП з Україною, а також іншими країнами-партнерами «Східного партнерства» (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова) відповідає Парламентська асамблея Євронест (ПА ЄВРОНЕСТ).   

Надзвичайно насиченою є динаміка контактів між Україною та ЄП на найвищому, високому і робочому рівнях.

У контексті подальшого поглиблення міжпарламентського діалогу 3 липня 2015 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою України та Європейським Парламентом про спільні рамки парламентської підтримки і підвищення інституціональної спроможності. На виконання цього Меморандуму у вересні 2015 року в Україні розпочала свою роботу Місія Європейського Парламенту з оцінки потреб, яку очолює колишній Президент ЄП П.Кокс. Згадана місія за результатами своєї роботи підготувала рекомендації щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, які були презентовані під час «Українського тижня» в Європейському Парламенті 29 лютого – 2 березня 2016 року і наразі реалізуються Українським парламентом.

В ЄП також проведено десятки тематичних депутатських конференцій, слухань або семінарів з різних аспектів української тематики, здійснюються презентації реформ в Україні, організовано покази документальних і художніх фільмів на українську тематику, фільмів з дискусіями за участю авторів («Зима у вогні», «Кримські татари. Боротьба за дім», «Анексія», «Гіркі жнива», «Гаамер»), документальні і художні виставки, зокрема, українського митця І.Марчука за його участю, концертні виступи тощо.

Європейський Парламент 8-го скликання (2014-2019 роки) був активним і послідовним у підтримці України, її європейських прагнень та заходах з протидії триваючій російській агресії проти нашої держави. Україна отримувала потужну і сталу підтримку з боку керівництва та більшості депутатського корпусу ЄП, від усіх найбільших і проєвропейських політичних сил Парламенту.

За останні п'ять років Європарламент ухвалив близько 25 законодавчих актів, резолюцій і доповідей, безпосередньо присвячених Україні. А загалом Україна згадується в майже 120 рішеннях ЄП. 

До цих цифр не входять регулярні пленарні дебати, зокрема ті, що відбулися на передостанній сесії ЄП 8-го скликання у березні 2019 року (присвячені 5-м роковинам незаконної окупації Росією Криму), численні рішення і тематичні засідання парламентських комітетів та делегацій, публічні депутатські слухання, зустрічі в рамках візитів до ЄП українських делегацій (лише 2018 року відбулося 30 офіційних засідань комітетів ЄП на українську тематику і близько 30 публічних заходів та акцій, присвячених Україні).

26 листопада 2019 року Європарламент вручив свою найвищу відзнаку — Премію "За свободу думки" ім. Сахарова — українському режисерові, політичному в’язню Кремля Олегу Сенцову, визнавши його боротьбу за людську гідність, свободу слова і верховенство права з режимом Путіна як приклад для наслідування в усьому світі.

Європейський парламент чітко визнав і неодноразово наголосив на невід'ємному праві України претендувати на членство в ЄС. Він також підтримав ідею щодо поглиблення галузевої інтеграції з ЄС асоційованих партнерів у форматі "Східне партнерство +", а також погодився з ініціативами України щодо поступової інтеграції нашої держави в Енергетичний союз ЄС, щодо Спільного цифрового ринку ЄС, Митного союзу ЄС і навіть Шенгенської зони. 

За останні п'ять років ЄП сформував надійний політичний запобіжник проти спекуляцій щодо можливого послаблення санкцій ЄС проти РФ чи нормалізації відносин з Москвою. Низкою своїх резолюцій ЄП не лише підтримав діючий санкційний режим ЄС щодо РФ, а й закликав до його посилення, включаючи затвердження на рівні ЄС "Списку Магнітського", спрямованого проти Кремля та наближених до нього російських олігархів.

Європейський парламент став однією з перших міжнародних інституцій, яка звернула свою увагу на ескалацію Росією конфлікту в Азовському морі та Керченській протоці наприкінці 2018 року, ухваливши відповідну резолюцію із засудженням агресивних дій РФ.

ЄП на постійній основі підтримував міжнародну увагу до ситуації з українськими політичними в'язнями Кремля. У своїх резолюціях європарламентарі згадали ім'я практично кожного з майже 70 українських бранців на території Росії та окупованого Криму. Жодна справа злочинного переслідування Росією українських громадян не пройшла повз увагу ЄП.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux