Європейський зелений курс (European Green Deal)
Європейський зелений курс є дорожньою картою заходів, які перетворять Євросоюз на ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку, визначать засоби перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року, стимулюючи розвиток економіки, покращення здоров’я та якості життя людей, а також трансформують кліматичні та екологічні виклики на можливості у всіх сферах та політиках ЄС, гарантуючи справедливий та інклюзивний характер зеленого переходу.
Зелений курс був офіційно представлений Президентом ЄК Урсулою фон дер Леєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року.
Ключовими напрямами Європейського зеленого курсу (ЄЗК) є чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика (Стратегія «Від лану до столу»).
ЄЗК стосується не стільки кліматичної політики, скільки зеленої концепції модернізації економіки та економічного зростання для забезпечення життя людини у гармонії з планетою та її ресурсами.
У 2020 році в Україні розпочалися внутрішні дискусії з бізнес-колами щодо ЄЗК, який створює як виклики, так і можливості для українського та європейського бізнесу. З огляду на широке коло напрямів, охоплених курсом, він матиме суттєвий вплив на нашу торгівлю та економічну співпрацю з ЄС.
Варто відзначити майбутній Механізм коригування вуглецю на кордоні (CBAM), щодо якого у ЄС зараз тривають консультації. Уряд України пропонує стороні ЄС розглядати Україну разом з ЄС при впровадженні цього механізму, адже Україна вже взяла зобов’язання імплементувати відповідне законодавство ЄС.
У випадку застосування ЄС індивідуального підходу до України з урахуванням національної специфіки, CBAM може створити певні конкурентні переваги для українських експортерів у порівнянні з іншими третіми країнами. Однак, якщо ЄС не піде нам назустріч у цьому питанні, CBAM може стати додатковим бар’єром для торгівлі.
Деякі наслідки зелених ініціатив ЄС для торгівлі проявляться лише у довгостроковій перспективі.
План дій щодо циркулярної економіки, що передбачає перетворення стійкої продукції на норму в ЄС, з часом призведе до зниження попиту на промислову продукцію через продовження терміну використання товарів. З огляду на це та заохочення використання вторинної сировини, можна прогнозувати пропорційне зниження попиту на сировину.
Ініціативи у сільськогосподарській сфері та перехід до стійкої харчової системи ЄС ймовірно підвищить вимоги до с/г і харчової продукції – це може стати додатковим торговельним бар’єром та негативно вплинути на український експорт. З іншого боку, популяризація органічної продукції у ЄС створить і нові можливості на ринку для виробників.
У контексті підтримки європейських малих та середніх підприємств (МСП) провідні бізнес-асоціації ЄС виходять з того, що Європейська Комісія повинна надати підтримку МСП в «зеленому переході», забезпечити гнучке регуляторне середовище для розвитку МСП, регулярні консультації між Європейською Комісією та відповідними бізнес асоціаціями, забезпечити МСП необхідною ліквідністю для ведення бізнесу та стимулювання зайнятості.
Енергетичний перехід - одна з найбільших проблем, з якою зіштовхуються МСП. На думку бізнес-асоціацій, підприємці повинні отримувати рішучу підтримку в цьому переході. Європейська Комісія також повинна уважно вивчити сукупний вплив нових (інвестиційних) зобов'язань для МСП, які походять з ЄЗК. Бізнес-асоціації та їх члени повністю підтримують зелені амбіції Європейської Комісії, але звертаються з проханням враховувати фінансово-економічну ситуацію багатьох МСП при розробці нових «зелених» політичних заходів, що на них впливатимуть.
Реалізація Зеленого курсу в Україні має позитивним чином вплинути на енергетичний баланс та забезпечити розвиток сектору, зокрема зважаючи на необхідність:
- створення повноцінного конкурентного середовища на енергетичному ринку Україні;
- зміни теплової генерації відновлюваними джерелами енергії та здійснення повноцінної трансформації вугільних регіонів, що означає поступове закриття нерентабельних підприємств з паралельним створенням у цих регіонах альтернативних робочих місць;
- забезпечення споживачів пропорційними тарифами;
- вибудовування пропорційної тарифної політики у сфері використання відновлюваних джерел енергії задля забезпечення зростання частки відновлюваної енергетики та збереження сприятливого інвестиційного клімату у цій сфері;
- збереження високої частки атомної генерації, враховуючи при цьому необхідність забезпечення дотримання граничних термінів експлуатації, безпеки і попередження техногенних ризиків.
Європейська Комісія відзначає особливу роль досліджень та інновацій у досягнені цілей ЄЗК.
За програмою «Горизонт Європа» в 2021-2027 рр. очікуваний бюджет досліджень та інновацій може скласти понад 30 млрд євро. Це створює багаторічний стабільний попит на інновації у цьому напрямку. Перелік тематик, що входять до «Зеленої Угоди» дуже широкий і пов'язаний з докорінною трансформацією економіки, транспорту, енергетики, будівництва, сільського господарства та багато іншого. Інновації потребуватиме не тільки прикладні фізичні сфери, але сфера економічної теорії, менеджменту, соціальної трансформації, психології, тощо.
Окремим пріоритетом Горизонту 2020 виступають проекти для залучення МСП, стартапів.
Нові елементи рамкової програми - Партнерства та Місії - це кристалізовані механізми об'єднання науковців, бізнесу та крупної промисловості для досягнення амбітних цілей. Значна частина Партнерств та Місій будуть присвячені саме зеленому напрямку.
Україна має доступ до участі в цих проектах, що можуть не тільки забезпечити їм фінансування, але і сприяти трансферу сучасних європейських технологій в Україну.
Наслідки прискорених змін клімату спонукають з поміж наявних проблем виокремити, насамперед, сільськогосподарську сферу.
Відповідно, положення щодо досягнення еко-цілей ЄЗК закріплені у рамках реформи Спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР) та стратегій ЄС про біорозмаїття і «Від лану до столу».
Насамперед, передбачається зниження використання пестицидів (на 25% - до 2030 року), добрив та антибіотиків (на 25% - до 2030 року) у сільському господарстві, а також введення заборони на імпорт харчової продукції з ринків, де держави не дотримуються законодавства ЄС з охорони довкілля.
Акцентування уваги с/г політики ЄС на харчовій безпеці та зниженні впливу с/г на навколишнє середовище різко вплине на посилення вимог держав-членів ЄС до українських експортерів харчової продукції.
І це - певний виклик для України, а саме для її сільського господарських експортерів. У зв’язку з цим нагальною потребою є приведення аграрного сектору у відповідність до вимог ЄС. Вже сьогодні слід розпочати переорієнтацію на екологічно-чисте агропродовольче виробництво та розвиток розумного землеробства.
Крім органічного виробництва, Україна, як одна з провідних ІТ-держав робить акцент на розумному веденні сільського господарства. Нам слід започаткувати співпрацю з ЄС за цим напрямком та залучити українські ІТ-компанії до розроблення і надання відповідних ІТ-платформ фермерським господарствам ЄС.
Цей напрям кореспондується із дотриманням Україною законодавства ЄС з охорони довкілля. Реалізуючи зазначене, ми досягнемо відповідності сільськогосподарської продукції екологічним вимогам ЄС. У результаті, український традиційний експорт залишатиметься у попиті на ринку ЄС.
Ключову роль у реалізації амбіційних цілей Європейської зеленої угоди відіграє озеленення (greening) транспортної сфери.
Стратегія ЄС щодо стійкої та інтелектуальної мобільності буде спрямована на реалізацію цілей ЄЗК, а також пріоритетів ЄС у сфері індустріальної співпраці та біорозмаїття.
Так, викиди у транспортному секторі повинні бути скорочені на 90% до 2050 року. Очікується максимальний перехід на транспортні засоби з нульовим показником викидів, а також які поєднуватимуть у своєму функціонуванні електроенергію та водень.
Ключові пріоритети Стратегії повністю відповідають цілям та завданням України у співпраці з ЄС. Отже, будемо й надалі працювати спільно з ЄС над переорієнтацією на швидкісний залізничний транспорт, мультимодальні перевезення, цифровізацію транспортної сфери, зміщення навантаження з автомобільних вантажних перевезень на залізничний та водний транспорт. Також Стратегія передбачає завершення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), яке однозначно можливо лише із включенням до неї українських внутрішніх водних шляхів.
Ще одним пріоритетом для України у рамках ЄЗК є контроль за забрудненням Чорного моря для збереження його біорозмаїття та підтримки і відновлення функцій екосистеми.
Критичним для України є зниження рівня забруднення пластиком Чорного моря (83% морського сміття, знайденого в Чорному морі, складає пластик). Важливо працювати над розширенням програм моніторингу сміття, включаючи мікропластик, який становить найсерйознішу загрозу для фауни і флори Чорного моря.
Україна бере активну участь у реалізації Спільного морського порядку денного для Чорного моря (СМПДЧМ) та Стратегічної програми досліджень та інновацій для Чорного моря (СПДІ-SRIA) для досягнення еко-цілі - здорові морські та прибережні екосистеми Чорного моря.
В ЄС є чітке усвідомлення того, що саме регіони та міста відіграють життєво важливу роль у досягненні національних та загальноєвропейських кліматичних та енергетичних цілей. Саме вони є головними виконувачами Європейського зеленого курсу. Його успіх значною мірою залежатиме від спроможності місцевих та регіональних органів влади втілювати в життя політику, ухвалену на європейському рівні, а також від спроможності національних урядів та установ ЄС розуміти і враховувати конкретні потреби кожного регіону, кожної території.
Євросоюз безпосередньо залучає міста та регіони до розробки та реалізації інвестицій, що стосуються Зеленого курсу, зокрема через Комітет регіонів ЄС. Це дозволяє посилити механізми згуртованості та регіональних фондів для міст та регіонів для отримання прямого доступу до ресурсів ЄС, оскільки саме місцеві та регіональні органи влади найкраще знають реальну ситуацію на місцях.
Наразі в ЄС впроваджується ціла низка ініціатив для підтримки місцевих та регіональних органів влади, які бажають бути активними у впровадженні "зеленого курсу", зокрема: Угода мерів, Угода зелених міст, Виклик для 100 розумних міст, Декларація європейських міст з круговою економікою, Платформа справедливого переходу та ін.
У червні 2020 р. Комітет регіонів ЄС створив нову робочу групу "Зелений курс йде на місцевий рівень" (‘Green Deal Going Local') з метою гарантувати безпосередню участь міст і регіонів ЄС у визначенні, реалізації та оцінці численних ініціатив, передбачених Європейським зеленим курсом для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
У лютому 2023 року Європейська Комісія опублікувала Промисловий план Зеленого курсу (Green Deal Industrial Plan), який започатковує новий підхід у промисловій трансформації ЄС з увагою до переходу на промислові технології з нульовими викидами. Основна увага приділяється сферам, які традиційно продукують значні викиди парникових газів: генерація електроенергії, енергетична та транспортна інфраструктура, виробничі галузі.
Новий план ЄС базується на чотирьох основних елементах:
Наразі в Україні триває адаптація законодавства в екологічній сфері до норм і стандартів ЄС. Більшість реформ у сфері охорони довкілля, які здійснюються на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, мають чітко виражену регіональну складову – вони покладають нові функції на місцеві органи влади та створюють нові можливості для регіонів.
Подібно до того, як це відбувається в ЄС, в Україні має бути налагоджений ефективний діалог між центральними та регіональними органами влади, місцевим самоврядуванням, громадянським суспільством та експертними колами з тим, щоб спільно напрацювати підходи і рішення для проведення необхідних трансформацій та досягнення амбітних екологічних цілей, які позитивно позначаться на житті кожного українця.
Долучення України до ЄЗК
Україна поділяє цілі ЄС у кліматичній політиці. У нинішніх умовах співпраця України і ЄС є важливим фактором безпеки у регіоні і надійності постачання критичного імпорту для обох сторін. Долучення України до Європейського зеленого курсу створить нові можливості для впровадження спільних проєктів у ході повоєнної відбудови.
Впровадження ЄЗК в Україні повинно мати наскрізний характер: екологічні та кліматичні питання мають розглядатись у сферах енергетики, промислової політики, сільського господарства, транспорту, фінансів тощо.
Листом Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля від 13 серпня 2020 року до Європейської Комісії було передано позиційний документ щодо Участі України у Європейському зеленому курсі.
У документі, серед іншого, Уряд України пропонує встановити структурований і регулярний діалог з ЄС щодо модальностей раннього залучення української сторони до розробки та реалізації політик у рамках Європейського зеленого курсу, розробити спільну Дорожню карту участі України у ЄЗК, а також відзначає перспективні напрямки співробітництва у рамках ЄЗК.
19 січня 2021 року відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс» під головуванням Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля. Під час засідання було обговорено питання формування українського зеленого курсу на основі європейського Green Deal та представлено пріоритети у головних його сферах. Ключовим завданням Уряду України є збалансування бачення різних міністерств і відомств, з у рахуванням думки бізнесу, та вироблення спільну позицію Уряду України щодо визначення рівня кліматичних амбіцій та кроків всередині країни, які будуть відповідати заявленим цілям.
2 лютого 2023 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн підписали Меморандум про стратегічне партнерство між Україною та ЄС у сфері біометану, водню та синтетичних газів.
Стратегічне партнерство буде зосереджуватися на зеленому переході та декарбонізації енергетичних секторів України та ЄС і, зокрема, сприятиме виробництву, транспортуванню, зберіганню та використанню біометану, відновлюваного та низьковуглецевого водню, його деривативів, а також інших синтетичних відновлюваних газів.
18 березня 2024 року своїм розпорядженням № 244-р Кабінет Міністрів України схвалив План України, необхідний для реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» обсягом 50 млрд євро на період 2024-2027 років. Ці кошти ЄС будуть спрямовані на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації програми.
Загальний порядок денний реформ у 2024-2027 роках Плану України визначає необхідність вирішити проблеми, що стосуються спроможності ухвалення відповідного законодавства ЄС, інтеграції зобов'язань щодо Європейського зеленого курсу в усі сфери політики та державні установи, а також імплементації та забезпечення дотримання законодавства.
Визнаючи глобальні тенденції та виклики, Україна зобов'язується здійснювати реконструкцію на основі зеленого, тобто низьковуглецевого, циркулярного, природозберігаючого та нульового забруднення, підходу та відповідно до стандартів ЄС, що призведе до більшого процвітання та конкурентоспроможності в короткостроковій та середньостроковій перспективі, неоціненних переваг для здоров'я громадян, флори та фауни, а також підвищить стійкість до стихійних лих та негативних наслідків зміни клімату.
Боротьба зі зміною клімату, забезпечення захисту довкілля від забруднення, вдосконалення управління відходами в напрямку більшої циклічності та захист біорізноманіття включені до всіх важливих елементів Плану України.
25 червня 2024 року своїм розпорядженням № 587-р Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.
Україна розробила НПЕК відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн–членів ЄС, у рамках своїх зобов'язань як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС. Цей документ слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти.
Корисні посилання
European Green Deal
The European Green Deal (europa.eu)
The European Green Deal - European Commission (europa.eu)
Green Deal Industrial Plan
The European Green Deal Investment Plan and Just Transition Mechanism
Financing the green transition (europa.eu)
Commission Communication on the Sustainable Europe Investment Plan
Communication on the Sustainable Europe Investment Plan (europa.eu)
Proposal for a European climate law
EUR-Lex - 52020PC0080 - EN - EUR-Lex (europa.eu)
European industrial strategy
https://single-market-economy.ec.europa.eu/industry/strategy_en
Circular Economy Action Plan
https://environment.ec.europa.eu/strategy/circular-economy-action-plan_en
European Clean Hydrogen Alliance
Ukraine Facility
https://eu-solidarity-ukraine.ec.europa.eu/eu-assistance-ukraine/ukraine-facility_en
https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/en/
National Energy and Climate Plan