Європейський Зелений Курс | Представництво України при Європейському Союзі

Європейський Зелений Курс

Опубліковано 31 липня 2026 року о 12:00

Європейський зелений курс (European Green Deal)

Європейський зелений курс (ЄЗК) є комплексною дорожньою картою заходів, спрямованих на перетворення Європейського Союзу на ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку. Його головною метою є досягнення кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року шляхом стимулювання економічного розвитку, підвищення рівня здоров'я та якості життя населення, а також перетворення кліматичних і екологічних викликів на нові можливості в усіх сферах політики ЄС. Водночас ЄЗК має забезпечити справедливий та інклюзивний характер «зеленого переходу».

ЄЗК був офіційно представлений Президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у Європейському Парламенті 11 грудня 2019 року. Його ключовими напрямами є розвиток чистої енергетики, боротьба зі зміною клімату, енергоефективне будівництво та реновація будівель, розвиток сталої промисловості й мобільності, зменшення забруднення довкілля, збереження біорізноманіття та реформування аграрної політики відповідно до Стратегії «Від лану до столу».

ЄЗК стосується не лише кліматичної політики, а насамперед комплексної модернізації економіки та переходу до моделі економічного розвитку, що забезпечує гармонійне співіснування людини й довкілля. Для досягнення цих цілей ЄС запроваджує широкий спектр нових і переглянутих законодавчих актів, які передбачають поетапну відмову від найбільш вуглецевоємних виробничих практик, електрифікацію окремих секторів економіки, посилення цілей зі скорочення викидів парникових газів, удосконалення ринкових механізмів, зокрема системи торгівлі викидами ЄС (ETS) та механізму коригування вуглецю на кордоні (CBAM), а також застосування нових фінансових інструментів, включаючи Соціальний кліматичний фонд.

ЄЗК передбачає скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55 % до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року та виконання цілі досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Оновлений Кліматичний закон ЄС (квітень 2026 року) також визначає проміжну ціль - скорочення чистих викидів парникових газів на 90 % до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року.

Одним із ключових інструментів реалізації цієї політики є реформування ETS. Зокрема, її дію поширено на додаткові сектори економіки, включаючи морський транспорт, а також запроваджено окрему систему торгівлі викидами для будівель і автомобільного транспорту (ETS2).

З метою забезпечення рівних конкурентних умов ЄС запроваджує механізм CBAM, який передбачає застосування вуглецевого коригування щодо імпортованої продукції з енергоємних галузей. Механізм покликаний запобігати перенесенню вуглецевоємного виробництва за межі ЄС, підтримати рівні конкурентні умови та стимулювати декарбонізацію виробництва у країнах-партнерах.

У разі застосування ЄС індивідуального підходу до України з урахуванням її національної специфіки механізм CBAM може створити окремі конкурентні переваги для українських експортерів порівняно з виробниками з інших третіх країн. Водночас неврахування надзвичайних умов, пов'язаних із військовими діями та об'єктивними труднощами із забезпеченням виконання вимог CBAM, може стати додатковим бар'єром для української промисловості та торгівлі з ЄС.

Важливою складовою досягнення цілей ЄЗК є програма REPowerEU, започаткована у 2022 році як відповідь ЄС на енергетичну кризу, спричинену повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Її основною метою є зменшення залежності ЄС від імпорту російських викопних енергоносіїв шляхом диверсифікації джерел постачання енергії, прискорення розвитку відновлюваної енергетики та підвищення енергоефективності. Програма також передбачає збільшення цільового показника частки відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі ЄС до 45 % до 2030 року.

Реалізація ЄЗК в Україні має позитивно вплинути на енергетичний баланс держави та сприяти сталому розвитку енергетичного сектору. З огляду на це пріоритетними завданнями є:

· створення повноцінного конкурентного середовища на енергетичному ринку України;

· поступова заміна теплової генерації відновлюваними джерелами енергії та комплексна трансформація вугільних регіонів, що передбачає поетапне закриття нерентабельних вугледобувних підприємств із паралельним створенням альтернативних робочих місць;

· забезпечення економічно обґрунтованої та соціально справедливої тарифної політики;

· збільшення частки відновлюваних джерел енергії та збереження сприятливого інвестиційного клімату;

· збереження значної частки атомної енергетики в енергобалансі України із забезпеченням безпечної експлуатації енергоблоків, дотриманням установлених строків їх експлуатації та мінімізацією техногенних ризиків.

Важливим напрямом реалізації ЄЗК є План дій щодо циркулярної економіки, ухвалений у 2020 році. Документ передбачає перетворення виробництва стійкої продукції на загальний стандарт функціонування внутрішнього ринку ЄС. У довгостроковій перспективі це сприятиме зменшенню попиту на окремі види промислової продукції завдяки збільшенню строку експлуатації товарів, їх повторному використанню, ремонту та переробці.

План охоплює насамперед сектори, що мають найбільший вплив на довкілля, зокрема виробництво електроніки, акумуляторів, пакування, пластмас, текстилю та будівельних матеріалів. Основними завданнями Плану є мінімізація утворення відходів, продовження життєвого циклу продукції, розвиток повторного використання та переробки матеріалів, а також зменшення екологічного впливу продукції на всіх етапах її життєвого циклу.

У контексті підтримки європейських малих і середніх підприємств (МСП) провідні бізнес-асоціації ЄС наголошують на необхідності створення сприятливих умов для їх участі у «зеленому переході». Зокрема, Європейська Комісія має забезпечити гнучке регуляторне середовище для розвитку МСП, регулярний діалог із бізнес-асоціаціями, достатній доступ до фінансових ресурсів, а також підтримку ліквідності підприємств і стимулювання зайнятості.

Одним із ключових напрямів ЄЗК є реформування сільськогосподарської політики та перехід до сталої продовольчої системи, здатної забезпечити конкурентоспроможне, стійке до криз і екологічно збалансоване сільське господарство, а також розвиток життєздатних сільських територій.

Досягнення екологічних цілей ЄЗК забезпечується насамперед реформою Спільної сільськогосподарської політики ЄС (Common Agricultural Policy, CAP), а також реалізацією Стратегії ЄС із збереження біорізноманіття та Стратегії «Від лану до столу».

Крім того, ЄС посилює вимоги до імпорту харчової продукції, виробленої в країнах, де не забезпечується належне дотримання екологічного законодавства або вимог щодо сталого виробництва.

Посилення уваги ЄС до продовольчої безпеки, захисту довкілля та скорочення негативного впливу сільського господарства на клімат зумовлюватиме подальше підвищення вимог до українських виробників і експортерів агропродовольчої продукції.

Для України це становить як виклик, так і можливість. У зв'язку з цим одним із ключових завдань є адаптація аграрного сектору до законодавства та стандартів ЄС. Особливого значення набувають розвиток екологічно чистого агропродовольчого виробництва, впровадження технологій точного (розумного) землеробства та дотримання європейських природоохоронних вимог.

Важливу роль у досягненні цілей ЄЗК відіграє декарбонізація транспортного сектору.

Стратегія ЄС зі сталої та інтелектуальної мобільності спрямована на реалізацію цілей ЄЗК, зміцнення промислової конкурентоспроможності ЄС та збереження біорізноманіття.

Відповідно до стратегічних цілей ЄС до 2050 року викиди парникових газів у транспортному секторі мають бути скорочені на 90 %. Передбачається масштабний перехід до використання транспортних засобів із нульовим рівнем викидів, розвиток електромобільності, широке застосування водневих технологій та інших альтернативних видів палива.

Пріоритети цієї Стратегії значною мірою відповідають інтересам України у розвитку співробітництва з ЄС. Зокрема, перспективними напрямами є:

· розвиток швидкісного залізничного сполучення;

· збільшення частки мультимодальних перевезень;

· цифровізація транспортної інфраструктури;

· перенесення значної частини вантажних перевезень з автомобільного транспорту на залізничний та внутрішній водний транспорт;

· інтеграція України до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T), зокрема шляхом включення українських внутрішніх водних шляхів до її складу.

Одним із важливих напрямів співробітництва України та ЄС у рамках ЄЗК є збереження біорізноманіття Чорного моря та відновлення його екосистем.

Особливої актуальності набуває проблема забруднення моря пластиком, який складає більше 80% морського сміття, виявленого в Чорному морі. Не меншою загрозою є мікропластик, який негативно впливає на морські екосистеми, флору та фауну.

У зв'язку з цим важливими завданнями залишаються:

· розширення програм моніторингу морського сміття;

· дослідження поширення мікропластику;

· запровадження сучасних систем управління відходами;

· розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони Чорного моря.

Україна бере активну участь у реалізації Спільного морського порядку денного для Чорного моря та Стратегічної програми досліджень та інновацій для Чорного моря (Black Sea SRIA), спрямованих на досягнення головної екологічної мети – забезпечення здорового стану морських і прибережних екосистем Чорного моря.

У ЄС існує чітке розуміння того, що саме регіони та міста відіграють визначальну роль у досягненні національних і загальноєвропейських кліматичних та енергетичних цілей. Саме на місцевому рівні реалізується переважна більшість заходів ЄЗК.

Для підтримки місцевих і регіональних органів влади ЄС використовує інструменти політики згуртованості, діяльність Комітету регіонів ЄС та низку спеціалізованих ініціатив, зокрема Угоду мерів (Covenant of Mayors), Угоду зелених міст (Green City Accord), Місію ЄС «100 кліматично нейтральних і розумних міст», Платформу справедливого переходу (Just Transition Platform) та інші програми підтримки.

У червні 2020 року Комітет регіонів ЄС створив робочу групу «Green Deal Going Local» («Зелений курс на місцевому рівні»), покликану забезпечити безпосередню участь міст і регіонів у розробленні, реалізації та оцінюванні ініціатив ЄЗК.

Для України цей підхід є особливо актуальним, оскільки успішне впровадження відповідних реформ значною мірою залежить від ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, наукової спільноти та громадянського суспільства.

У лютому 2023 року Європейська Комісія представила Промисловий план Зеленого курсу (Green Deal Industrial Plan), який започаткував новий підхід до промислової політики ЄС. Його метою є прискорення переходу до кліматично нейтральної економіки шляхом розвитку виробництва технологій із нульовим рівнем викидів (net-zero technologies), зміцнення конкурентоспроможності європейської промисловості та підвищення її стійкості до зовнішніх викликів.

Основна увага приділяється секторам, які традиційно продукують значні викиди парникових газів: генерація електроенергії, енергетична та транспортна інфраструктура, виробничі галузі.

Новий план ЄС базується на чотирьох основних елементах:

Передбачуване та спрощене регуляторне середовище.
Прискорення доступу до фінансів.
Заохочення навичок.
Торгівля та стійкі ланцюжки поставок.

З 2024 року ЄС у рамках реалізації ЄЗК прийняв низку нових ініціатив, зокрема Clean Industrial Deal, Competitiveness Compass, Affordable Energy Action Plan, а також Net-Zero Industry Act і Critical Raw Materials Act. Зазначені документи спрямовані на прискорення розвитку виробництва чистих технологій, забезпечення доступної вартості енергії для промисловості, скорочення стратегічної залежності від імпорту критично важливої сировини, зміцнення ланцюгів постачання та створення сприятливих умов для інвестицій у низьковуглецеву економіку. Ці ініціативи покликані посилити промисловий та економічний виміри «зеленого переходу».

Фінансування є одним із ключових інструментів реалізації ЄЗК.

Європейська Комісія визначила за мету спрямувати приблизно третину із 1,8 трлн євро, передбачених бюджетом NextGenerationEU та багаторічною фінансовою рамкою ЄС, на фінансування заходів із реалізації ЄЗК.

Інструмент NextGenerationEU став одним із головних джерел фінансування переходу до кліматично нейтральної економіки. При цьому початковий орієнтир щодо спрямування 37% коштів на кліматичні інвестиції вже перевищено – фактична частка таких інвестицій досягла 42,8%. Частина коштів NextGenerationEU спрямовується на реалізацію заходів REPowerEU.

Європейська Комісія розглядає дослідження та інновації як один із ключових чинників досягнення цілей ЄЗК.

У межах рамкової програми «Горизонт Європа» (2021–2027 роки) передбачено фінансування обсягом понад 30 млрд євро. Це формує довгостроковий і стабільний попит на інноваційні технології та наукові розробки.

Тематика досліджень охоплює практично всі сфери економіки, включаючи: енергетику, транспорт, промисловість, будівництво, агропромисловий комплекс, управління природними ресурсами, циркулярну економіку, цифровізацію, кліматичну адаптацію.

Водночас інновації необхідні не лише у виробничих і технологічних галузях. Важливими залишаються дослідження у сферах економіки, державного управління, соціальної політики, права, менеджменту, психології, поведінкових наук та інших суспільних дисциплін, які забезпечують ефективність «зеленого переходу».

Особливу увагу в межах програми приділено підтримці малих і середніх підприємств, інноваційних компаній та стартапів.

Новими інструментами рамкової програми стали Європейські партнерства та Місії ЄС, які об'єднують наукові установи, університети, бізнес, промисловість та органи державної влади для спільного досягнення стратегічних цілей ЄС. Значна частина таких партнерств і місій безпосередньо присвячена реалізації завдань ЄЗК.

Україна має можливість брати участь у цих програмах, що відкриває додаткові можливості для залучення фінансування, розвитку міжнародного наукового співробітництва та трансферу сучасних європейських технологій.

Долучення України до ЄЗК

З 2020 року триває системна робота щодо інтеграції України до політик Європейського зеленого курсу, включаючи консультації з бізнесом, підготовку спільних позицій із Європейською Комісією та адаптацію законодавства до права ЄС.

Впровадження ЄЗК в Україні має здійснюватися за наскрізним принципом, коли питання кліматичної політики та охорони довкілля інтегруються в усі напрями державної політики, зокрема у сфери енергетики, промисловості, транспорту, сільського господарства, фінансів, регіонального розвитку та державного управління.

Долучення України до реалізації ЄЗК відкриває нові можливості для здійснення спільних проєктів під час повоєнної відбудови держави.

На сьогодні в Україні триває масштабна адаптація екологічного законодавства до права ЄС. Більшість реформ, що реалізуються на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, мають виражений регіональний вимір, оскільки передбачають передачу нових повноважень органам місцевого самоврядування та створюють додаткові можливості для розвитку регіонів.

Важливою передумовою успішної реалізації ЄЗК в Україні є ефективна взаємодія між центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянським суспільством, науковими установами та бізнесом. Такий діалог має забезпечити вироблення узгоджених рішень щодо проведення необхідних реформ та досягнення екологічних і кліматичних цілей.

З огляду на широкий спектр політик, охоплених ЄЗК, його впровадження матиме довгостроковий вплив на умови доступу українських товарів і послуг до внутрішнього ринку ЄС, розвиток промисловості, енергетики, транспорту, аграрного сектору та фінансової системи.

13 серпня 2020 року Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль листом до Європейської Комісії передав позиційний документ щодо участі України в реалізації ЄЗК.

У документі, серед іншого, Уряд України запропонував встановити структурований і регулярний діалог з ЄС щодо модальностей раннього залучення української сторони до розробки та реалізації політик у рамках ЄЗК, розробити спільну Дорожню карту участі України у ЄЗК, а також відзначити перспективні напрямки співробітництва у рамках ЄЗК.

19 січня 2021 року відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс» під головуванням Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Під час засідання було представлено бачення формування українського зеленого курсу на основі принципів ЄЗК та визначено основні пріоритети державної політики у відповідних сферах.

Одним із ключових завдань Уряду визначено вироблення узгодженої позиції органів державної влади щодо рівня кліматичних амбіцій України, напрямів декарбонізації економіки, а також забезпечення конструктивного діалогу з представниками бізнесу та громадянського суспільства.

2 лютого 2023 року Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль та Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн підписали Меморандум про стратегічне партнерство між Україною та ЄС у сфері біометану, водню та інших синтетичних газів.

Стратегічне партнерство спрямоване на підтримку «зеленого переходу» та декарбонізації енергетичних секторів України та ЄС. Документ передбачає розвиток співробітництва у сфері виробництва, транспортування, зберігання та використання біометану, відновлюваного і низьковуглецевого водню, його похідних, а також інших синтетичних відновлюваних газів.

18 березня 2024 року своїм розпорядженням № 244-р Кабінет Міністрів України схвалив План України, необхідний для реалізації ініціативи ЄС «Ukraine Facility» обсягом 50 млрд євро на період 2024-2027 років. Ці кошти ЄС спрямовані на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації програми.

Загальний порядок денний реформ у 2024-2027 роках Плану України визначає необхідність вирішити проблеми, що стосуються спроможності ухвалення відповідного законодавства ЄС, інтеграції зобов'язань щодо ЄЗК в усі сфери політики та державні установи, а також імплементації та забезпечення дотримання законодавства.

Визнаючи глобальні тенденції та виклики, Україна зобов'язується здійснювати реконструкцію на основі зеленого, тобто низьковуглецевого, циркулярного, природозберігаючого та нульового забруднення, підходу та відповідно до стандартів ЄС, що призведе до більшого процвітання та конкурентоспроможності в короткостроковій та середньостроковій перспективі, неоціненних переваг для здоров'я громадян, флори та фауни, а також підвищить стійкість до стихійних лих та негативних наслідків зміни клімату.

Боротьба зі зміною клімату, забезпечення захисту довкілля від забруднення, вдосконалення управління відходами в напрямку більшої циклічності та захист біорізноманіття включені до всіх важливих елементів Плану України.

25 червня 2024 року своїм розпорядженням № 587-р Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року. НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.

Україна розробила НПЕК відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн-членів ЄС, у рамках своїх зобов'язань як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС. Цей документ слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти.

Висновки

Європейський зелений курс є довгостроковою стратегією трансформації економіки Європейського Союзу, спрямованою на досягнення кліматичної нейтральності, забезпечення сталого економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності європейської економіки.

Для України участь у реалізації ЄЗК є не лише важливим елементом виконання євроінтеграційних зобов'язань, а й інструментом модернізації економіки, зміцнення енергетичної безпеки, розвитку інновацій, підвищення екологічних стандартів виробництва, залучення міжнародних інвестицій та інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Водночас успішна інтеграція до політик ЄЗК потребуватиме подальшої гармонізації законодавства України з правом ЄС, ефективної міжвідомчої координації, належного фінансового забезпечення реформ, розвитку людського капіталу та активної взаємодії держави, бізнесу, наукової спільноти й громадянського суспільства.

Корисні посилання

European Green Deal

The European Green Deal (europa.eu)

The European Green Deal - European Commission (europa.eu)

Green Deal Industrial Plan

https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal/green-deal-industrial-plan_en

The European Green Deal Investment Plan and Just Transition Mechanism

Financing the green transition (europa.eu)

Commission Communication on the Sustainable Europe Investment Plan

Communication on the Sustainable Europe Investment Plan (europa.eu)

Proposal for a European climate law

EUR-Lex - 52020PC0080 - EN - EUR-Lex (europa.eu)