Співробітництво у сфері транспорту
Співробітництво України та Європейського Союзу у сфері транспорту є одним із важливих напрямів європейської інтеграції України. Воно охоплює розвиток транспортної інфраструктури, інтеграцію української транспортної мережі до європейських транспортних мереж, поступове наближення законодавства та технічних стандартів до права ЄС, спрощення міжнародних перевезень і розвиток стійких логістичних маршрутів.
Ключовим стратегічним документом у сфері розвитку транспортної системи України є Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1550. Оновлена Стратегія враховує наслідки повномасштабної війни та визначає пріоритети відновлення і подальшого розвитку транспортного комплексу України, зокрема його інтеграції до європейського транспортного простору. Її реалізація здійснюється відповідно до операційного плану заходів на 2025–2027 роки.
Інституційною основою транспортного співробітництва є Угода про асоціацію між Україною та ЄС, у межах якої транспорт належить до сфер економічного та галузевого співробітництва. Питання співпраці розглядаються в рамках органів Асоціації, зокрема Ради та Комітету асоціації, а також Кластера 3 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації. Кластер 3 охоплює, зокрема, транспорт, енергетику, довкілля та цивільний захист.
Важливим елементом співробітництва є поступове наближення українського законодавства до права ЄС у транспортній сфері. Цей процес охоплює автомобільний, залізничний, морський та внутрішній водний транспорт, а також питання безпеки, доступу до транспортних ринків, технічних стандартів і цифровізації. Транспортна інтеграція дедалі більше пов’язується також із виконанням Україною зобов’язань у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС. У 2026 році Україна отримала від Європейської Комісії умови (бенчмарки) для подальшого просування переговорів, зокрема за Кластером 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання».
Після початку повномасштабної війни транспортне співробітництво України з ЄС набуло додаткового стратегічного значення. Європейський Союз підтримує забезпечення альтернативних транспортних маршрутів, розвиток і модернізацію пунктів пропуску, залізничних та автомобільних сполучень, внутрішніх водних шляхів і портової інфраструктури. Особливого значення набула Ініціатива ЄС «Шляхи солідарності», яка забезпечують транспортну сполученість України з ЄС та сприяє підтриманню українського експорту й імпорту в умовах воєнних ризиків.
Практичними інструментами транспортної інтеграції є включення України до європейської мережі TEN-T, участь у програмі Connecting Europe Facility (CEF), розвиток «Шляхів солідарності», реалізація міжнародних транспортних угод та залучення європейського фінансування до інфраструктурних проєктів. Українська транспортна мережа вже інтегрована до чотирьох європейських мультимодальних транспортних коридорів TEN-T, що створює основу для подальшого розвитку транспортних зв’язків із державами ЄС.
Окремим напрямом співпраці є участь України у регіональних та міжнародних транспортних ініціативах і організаціях, зокрема ТРАСЕКА, а також виконання міжнародних транспортних угод і конвенцій. Ці механізми доповнюють двосторонню співпрацю України та ЄС і сприяють розвитку транскордонних та мультимодальних транспортних зв’язків.
Транспортне співробітництво України та ЄС поступово переходить від переважно секторальної взаємодії до комплексної інтеграції української транспортної системи до європейського простору. Його ключовими складовими є наближення законодавства до acquis ЄС, інтеграція до TEN-T, розвиток прикордонної та транспортної інфраструктури, участь у CEF, функціонування «Шляхів солідарності», цифровізація та підвищення безпеки транспорту, а також відновлення й модернізація транспортної інфраструктури з урахуванням європейських стандартів.
Україна та Транс'європейська транспортна мережа TEN-T
21 червня 2016 року в Роттердамі міністрами транспорту країн Східного партнерства, держав-членів ЄС та Європейською Комісією ухвалено рішення щодо поширення Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) на сусідні з ЄС країни, зокрема Україну.
Транспортні сполучення та вузли, визначені на індикативних картах TEN-T, ґрунтувалися на всеохоплюючій та базовій мережах (comprehensive and core network), затверджених Регламентом (ЄС) № 1315/2013 Європейського Парламенту та Ради про керівні принципи розвитку Транс'європейської транспортної мережі.
24 листопада 2017 року було підписано Взаєморозуміння високого рівня між Україною та ЄС про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T на Україну.
У грудні 2018 року ухвалено Індикативний інвестиційний план дій держав Східного партнерства у рамках TEN-T, який визначив інвестиційні пропозиції та потреби країн-партнерів у модернізації транспортної інфраструктури. На основі Плану держави формують проєктні пропозиції для залучення фінансування європейських та міжнародних фінансових інституцій.
22 грудня 2023 року підписано Порозуміння високого рівня між Україною та Європейським Союзом про поширення індикативних карт Транс'європейської транспортної мережі в Україні. Воно передбачає включення до TEN-T нових маршрутів до кордонів з державами-членами ЄС та Республікою Молдова.
У 2024 році ЄС оновив правову основу TEN-T. Регламент (ЄС) 2024/1679 визначив нову структуру Транс'європейської транспортної мережі та Європейських транспортних коридорів і замінив Регламент (ЄС) № 1315/2013.
Таким чином на Україну поширено чотири Європейських транспортних коридорів TEN-T:
Таке включення сприяє інтеграції української транспортної інфраструктури до мережі ЄС, розвитку транскордонних сполучень та міжнародних логістичних маршрутів.
Співпраця у рамках Connecting Europe Facility
6 червня 2023 року у м. Львові Україна та Європейський Союз підписали Угоду про участь України у програмі ЄС «Механізм “Сполучення Європи”» (Connecting Europe Facility, CEF). Приєднання до програми відкрило для українських організацій можливість брати участь у конкурсах та залучати фінансування ЄС для розвитку транспортної, енергетичної та цифрової інфраструктури. Водночас участь у CEF сприяє подальшій інтеграції України до транс’європейських мереж та посиленню транспортних зв’язків з Європейським Союзом.
У транспортній сфері програма створює додаткові можливості для модернізації прикордонної та транспортної інфраструктури, підвищення пропускної спроможності кордону та розвитку логістичних маршрутів між Україною та ЄС.
Пріоритетними напрямами є:
Участь України у CEF стало важливим інструментом залучення європейського фінансування для модернізації транспортної інфраструктури та поступової інтеграції української транспортної мережі до європейської.
Ініціатива ЄС «Шляхи солідарності»
12 травня 2022 року Україна спільно з Європейською комісією започаткувала ініціативу «Шляхи солідарності» (EU-Ukraine Solidarity Lanes), яка створила альтернативні логістичні маршрути для підтримки зовнішньої торгівлі України в умовах блокування основних морських шляхів Росією. Ініціатива забезпечила функціонування автомобільних, залізничних та внутрішніх водних маршрутів через країни Європейського Союзу та стала одним із ключових елементів стійкості української економіки.
Після запуску Україною власного морського коридору у другій половині 2023 року частина експорту, передусім зернових та інших аграрних товарів, була переорієнтована на морські маршрути. Водночас «Шляхи солідарності» зберегли стратегічне значення для імпорту в Україну та експорту неаграрної продукції, а також забезпечували альтернативні маршрути для аграрного експорту.
Станом на вересень 2026 року ситуація з морськими перевезеннями суттєво ускладнилася через систематичні російські удари по портовій інфраструктурі Одеського регіону та цивільному судноплавству. Унаслідок безпекових ризиків робота чорноморського морського коридору була різко обмежена, а окремі порти та маршрути фактично припинили повноцінну роботу. Це знову підвищило роль сухопутних і дунайських маршрутів та «Шляхів солідарності» як альтернативних каналів українського експорту та імпорту.
За даними Європейської комісії, з травня 2022 року «Шляхи солідарності» забезпечили експорт з України майже 230 млн тонн товарів, у тому числі близько 94 млн тонн зернових, олійних культур та пов’язаної з ними продукції. Крім того, через ці маршрути в Україну було імпортовано близько 111 млн тонн товарів, зокрема пального, транспортних засобів, добрив, гуманітарної та іншої необхідної допомоги.
Таким чином, станом на вересень 2026 року «Шляхи солідарності» залишаються критично важливою складовою транспортно-логістичної системи України. Їх значення особливо зросло в умовах фактичного блокування або суттєвого обмеження морських перевезень через постійні російські атаки. Подальший розвиток автомобільних, залізничних та дунайських маршрутів, а також прикордонної інфраструктури з країнами ЄС є необхідною умовою забезпечення безперервності зовнішньої торгівлі України.
Автомобільний транспорт
Автомобільний транспорт є одним із основних засобів забезпечення зовнішньоторговельних та транзитних зв’язків України з Європейським Союзом. Особливого значення він набув після початку повномасштабної війни, коли автомобільні маршрути стали важливим елементом «Шляхів солідарності» та забезпечення безперервності постачання товарів між Україною та державами ЄС.
Важливим інструментом транспортної інтеграції є Угода між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, підписана 29 червня 2022 року в Ліоні. Угода спрямована на спрощення міжнародних автомобільних вантажних перевезень та передбачає лібералізацію транзитних і двосторонніх перевезень у межах її сфери застосування, зокрема шляхом скасування відповідних дозвільних вимог.
Дію Угоди було продовжено до 31 березня 2027 року. Вона залишається одним із ключових механізмів підтримки стабільного автомобільного сполучення України з ЄС та сприяє інтеграції українського ринку міжнародних автомобільних перевезень до європейського транспортного простору.
Після початку повномасштабної війни на західному кордоні України було розширено та модернізовано транспортно-логістичну інфраструктуру. Зокрема, збільшувалася пропускна спроможність окремих пунктів пропуску, відкривалися нові автомобільні та пішохідні переходи, впроваджувалися цифрові інструменти для оптимізації перетину кордону. Важливим напрямом залишається також розвиток спільного та скоординованого прикордонного контролю з державами-членами ЄС.
Залізничний транспорт
Залізничний транспорт є одним із ключових напрямів інтеграції України до транспортної системи ЄС. Війна суттєво підвищила його значення як для перевезення вантажів, так і для пасажирського сполучення з державами Європейського Союзу. Основними напрямами співпраці є розвиток транскордонних сполучень, модернізація залізничної інфраструктури та пунктів пропуску, збільшення пропускної спроможності транспортних коридорів і подальша інтеграція української мережі до TEN-T.
Окреме стратегічне значення має розвиток залізничної колії європейського стандарту 1435 мм. Поступове розширення мережі європейської колії сприяє зменшенню технічних бар’єрів на кордоні, скороченню часу на зміну ширини колії або перевантаження вантажів та підвищенню ефективності міжнародних перевезень.
Важливим напрямом залишається також розвиток пасажирських залізничних сполучень України з країнами ЄС. Розширення таких сполучень сприяє мобільності населення, розвитку транскордонних контактів та подальшій інтеграції України до європейського транспортного простору.
Внутрішні водні шляхи та Дунай
Внутрішні водні шляхи, насамперед Дунайський транспортний напрям, набули особливого значення для транспортної системи України в умовах обмеження традиційних морських маршрутів. Україна та ЄС співпрацюють у розвитку Дунайського транспортного маршруту, модернізації портової та навігаційної інфраструктури, підвищенні пропускної спроможності портів та забезпеченні безпеки судноплавства.
Розвиток Дунайського напрямку сприяє диверсифікації українських експортних та імпортних маршрутів, посиленню транспортних зв’язків із Румунією та іншими державами ЄС, а також інтеграції української логістичної системи до європейських мультимодальних транспортних ланцюгів.
Морський транспорт та портова логістика
Морський транспорт має стратегічне значення для зовнішньої торгівлі України, оскільки забезпечує можливість перевезення значних обсягів аграрної, металургійної та іншої продукції. Співпраця з ЄС у цій сфері охоплює розвиток портової інфраструктури, забезпечення альтернативних маршрутів експорту, інтеграцію портів до TEN-T, розвиток залізничних та автомобільних підходів до портів і цифровізацію логістичних процесів.
Водночас морська транспортна інфраструктура залишається однією з найбільш уразливих до воєнних ризиків. Російські атаки на порти та цивільне судноплавство створюють значні ризики для стабільності морських перевезень. У зв’язку з цим стратегічного значення набуває поєднання морських маршрутів із залізничними, автомобільними та дунайськими шляхами, що дозволяє підвищувати стійкість української транспортно-логістичної системи.
Авіаційний транспорт
Основою співпраці у сфері цивільної авіації є Угода про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, підписана 12 жовтня 2021 року. Угода передбачає поступову інтеграцію авіаційного ринку України до внутрішнього авіаційного ринку ЄС та зближення українського законодавства і стандартів із європейськими вимогами.
Співпраця охоплює питання безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, захисту прав пасажирів, охорони довкілля, соціальних стандартів та регулювання авіаційного ринку. Для реалізації Угоди передбачено діяльність Спільного комітету, який забезпечує координацію її виконання та розвиток співробітництва.
Повноцінне відновлення цивільного авіасполучення України залежить від безпекової ситуації та можливості відновлення безпечного використання українського повітряного простору. Водночас гармонізація законодавства та стандартів продовжується як складова європейської інтеграції України.
Мультимодальні перевезення та логістика
Важливим напрямом транспортної інтеграції є розвиток мультимодальних перевезень, які передбачають поєднання автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту в межах єдиних логістичних ланцюгів. Такий підхід набув особливого значення в умовах війни, оскільки дозволяє переорієнтовувати вантажопотоки залежно від безпекової ситуації та доступності окремих маршрутів.
Розвиток мультимодальної логістики передбачає створення та модернізацію перевантажувальних терміналів, логістичних центрів, прикордонних вузлів та під’їзної інфраструктури. Важливу роль у цьому процесі відіграють «Шляхи солідарності», транспортні коридори TEN-T, дунайські порти та прикордонні переходи з державами ЄС.
Подальша транспортна інтеграція
Транспортне співробітництво України та ЄС поступово переходить від переважно секторальної взаємодії до комплексної інтеграції української транспортної системи до європейського простору. Цей процес охоплює наближення законодавства до acquis ЄС, розвиток транспортної інфраструктури та прикордонних пунктів пропуску, інтеграцію до TEN-T, участь у CEF, розвиток «Шляхів солідарності» та поглиблення транскордонного транспортного співробітництва.
Подальшими пріоритетами є розвиток залізничних сполучень та колії 1435 мм, підвищення пропускної спроможності автомобільних і залізничних коридорів, модернізація пунктів пропуску, розвиток Дунайського транспортного напряму, інтеграція українських портів до європейських логістичних ланцюгів, цифровізація транспортних процедур та залучення європейського фінансування до інфраструктурних проєктів.
Важливими наскрізними напрямами залишаються підвищення безпеки транспорту, розвиток екологічно сталих видів транспорту, цифровізація, забезпечення стійкості логістичних ланцюгів та відновлення пошкодженої війною інфраструктури відповідно до європейських стандартів. У довгостроковій перспективі ці заходи мають забезпечити повноцінне включення України до європейського транспортного простору та її інтеграцію до єдиного ринку ЄС.
Корисні посилання: