Співробітництво між Україною та ЄС у сфері транспорту регламентується Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами та має на меті сприяння розвитку стабільних транспортних систем, здійсненню ефективних і безпечних транспортних перевезень, а також інтермодальності й оперативної сумісності транспортних систем.
Відповідно до глави 7 Розділу 5 ("Економічне та галузеве співробітництво"), ця співпраця має на меті сприяння реструктуризації та оновленню транспортного сектору України і поступовій гармонізації діючих стандартів та політики з існуючими в ЄС, зокрема шляхом впровадження заходів, викладених у Додатку XXXIІ до цієї Угоди.
Співробітництво також спрямовується на покращення руху пасажирів та вантажів, зростання плинності транспортних потоків між Україною, ЄС і третіми країнами регіону за рахунок усунення адміністративних, технічних, прикордонних та інших перешкод, покращення транспортної мережі та модернізації інфраструктури.
У контексті гармонізації національного законодавства України розпорядженням КМ України від 30 травня 2018 р. № 430-р схвалено Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року, основним завданням якої є адаптація національного законодавства до законодавства ЄС, що сприятиме лібералізації та взаємному доступу на ринки України та Європейського Союзу.
У процесі імплементації положень Угоди про асоціацію у сфері транспорту Україна потребує ухвалення законодавства, яке б відповідало вимогам ЄС, у галузях автомобільного, залізничного транспорту, внутрішніх водних шляхів та перевезення небезпечних речовин. Очікується ухвалення Плану дій з імплементації Національної транспортної стратегії на період до 2030 року та прийняття Комплексного плану дій щодо вдосконалення управління циклом інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів.
Співробітництво на двосторонньому та багатосторонньому рівнях
Питання двостороннього співробітництва Україна – ЄС у сфері транспорту обговорюються в рамках органів Асоціації: Ради Асоціації, Комітету Асоціації, а також на експертному рівні – у рамках Кластера 3 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС.
Україна та ЄС співпрацюють в рамках різних регіональних ініціатив, зокрема ТРАСЕКА, на міжнародному рівні – в рамках міжнародних транспортних організацій, угод та конвенцій, ратифікованих сторонами.
Наприкінці 2011 року було також створено додатковий багатосторонній формат взаємодії з питань транспорту – Панель з питань транспорту Східного партнерства (Тематична платформа № 2 «Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС»), засідання якої проводяться двічі на рік.
Важливим кроком у напряму посилення інтеграції між ЄС та країнами Східного партнерства стало створення спільної транспортної мережі між ЄС та його східними сусідами 9 жовтня 2013 р. у Люксембурзі під час зустрічі Міністрів транспорту Східного партнерства. Регіональна транспортна мережа Східного партнерства, схвалена міністрами, визначає найважливіші транспортні поєднання між ЄС та його східними сусідами, включаючи Україну. Мережу було розроблено у відповідності до поєднань TEN-T в Литві, Латвії, Польщі та інших країнах-членах ЄС.
21 червня 2016 року в Роттердамі міністрами транспорту країн Східного партнерства, країн-членів ЄС та Європейською Комісією ухвалено рішення щодо поширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на сусідні з ЄС країни, в тому числі Україну. Транспортні сполучення та вузли, зображені на мапі транс’європейських транспортних коридорів ґрунтуються на всеохоплюючій та базовій мережах (comprehensive and core network), затверджених Регламентом № 1315/2013 Європейського Парламенту та Ради про керівні принципи розвитку Транс’європейської транспортної мережі.
24 листопада 2017 року Міністр закордонних справ України П.Клімкін та Високий представник ЄС Ф.Могеріні підписали «Взаєморозуміння високого рівня між Україною та ЄС про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T на Україну».
У грудні 2018 року ухвалено Індикативний інвестиційний план дій держав СхП у рамках TEN-T, який включив пакетні інвестиційні пропозиції та потреби цих країн з модернізації транспортної інфраструктури. На основі цього Плану держави СхП формулюють проектні пропозиції для отримання фінансування у європейських та світових фінансових інституціях.
22 грудня 2023 року підписано Порозуміння високого рівня між Україною та Європейським Союзом про поширення індикативних мап Транс'європейської транспортної мережі в Україні, що забезпечить включення до TEN-T нових маршрутів, які ведуть до кордонів з країнами-членами Європейського Союзу, а також до Республіки Молдова.
Україна запланувала модернізацію транспортної інфраструктури у рамках цього плану на загальну суму близько 4,5 млрд. євро.
29 червня 2022 року у м. Ліон (Французька Республіка) було укладено Угоду між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом (далі – Угода).
Це значно прискорило та покращило логістику між Україною та Європейським Союзом та сприяло значному зростанню обсягів імпортних та експортних вантажів перевезених автомобільним транспортом.
16 березня 2023 року у ході першого засідання Спільного комітету, створеного відповідно до Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, було ухвалено відповідне рішення щодо продовження дії Угоди до 30 червня 2024 року. Зараз триває робота над подальшим продовженням її дії.
З початку повномасштабного вторгнення на західному кордоні з ЄС вдалось розширити логістичні можливості і у частині інфраструктури. Запущена і успішно функціонує система електронного перетину кордону єЧерга на пунктах пропуску. Збільшено пропускну здатність пункту «Краківець» на кордоні з Польщею. Відкрито два нові пункти пропуску на кордоні з Румунією: 1) автомобільний ПП «Красноїльськ» у листопаді 2022 р. і 2) ПП «Дяківці – Раковець» для пішоходів та легкових авто у лютому 2023 р. Відновлено роботу на залізничному маршруті «Рахів – Валя Вишеулуй» до Румунії.
Розпочато будівництво ще двох пунктів пропуску на кордоні з Румунією: ПП «Біла Церква-Сігету Мармацієй» та ПП «Руська – Ульма».
06 червня 2023 у м. Львів, укладено Угоду між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у програмі ЄС «Механізм «Сполучення Європи» (CEF), що дозволить залучати фінансування ЄС для розвитку транспортних артерій та підтримки стійких транс’європейських мереж у сферах транспорту, енергетики та цифрових послуг.
Інструмент CEF є ключовим для покращення транспортного сполучення з Європейським Союзом шляхом включення України в транс’європейські мережі. У межах програми планується реалізація шести проєктів розбудови західного кордону. Проєкти спрямовані на модернізацію автомобільних та залізничних пунктів пропуску, під’їздних шляхів, майданчиків для паркування вантажівок, закупівлю обладнання для митного та прикордонного контролю.
16 травня 2024 року завершено реконструкцію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Рені». Запуск повноцінного спільного контролю – це перший крок у рамках реалізації ініціативи «зелений коридор» між українським пунктом пропуску «Рені», молдавським «Джурджулешти» та румунським «Галацом». Запуск спільного контролю на українському боці дозволить збільшити пропускну спроможність цієї ділянки кордону.
Також триває робота над проектами угод про контроль у спільних пунктах пропуску та взаємодію контролюючих органів з сусідніми з Україною країнами-членами ЄС.
Одним з цільових форматів співпраці з ЄС є щорічні засідання на рівні міністрів з питань розвитку річки Дунай. З метою забезпечення належного рівня безпеки та обслуговування на внутрішніх водних шляхах, а також надання уніфікованих гармонізованих послуг відповідно до найкращої практики ЄС у січні 2024 року українською стороною ініційовано подачу заявки на реалізацію проекту «Українська річкова інформаційна служба на р. Дунай - УкрРІС на р. Дунай (River Information Service on the Ukrainian Danube – UkrRIS-Danube)» в рамках поточного конкурсу по програмі ЄС Connecting Europe Facility (CEF).
12 травня 2022 року Уряд України спільно з Єврокомісією запровадили ініціативу “Шляхи солідарності”. Під час повномасштабної війни і до початку функціонування зернового коридору, ініціатива була єдиним шляхом експорту українських товарів до решти світу, а також єдиним шляхом імпорту всіх необхідних Україні товарів, як паливо та гуманітарна допомога, добрива, медичні препарати тощо.
Всього з початку роботи тимчасового коридору (з вересня 2023) перевантажено 14,7 млн тонн, з них 10,3 млн тонн зернових, та 4,3 млн тон інших вантажів.
Протягом 2023 року в морських портах України було оброблено 45,3 млн тонн зернових вантажів, з яких 19,8 млн тонн портами Дунайського регіону і 25,5 млн тонн портами Великої Одеси.
Угода між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір
28 листопада 2013 року Україна та ЄС парафували Угоду про Спільний авіаційний простір в рамках Вільнюського саміту «Східного партнерства».
12 жовтня 2021 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Віцепрезидент Єврокомісії — Високий представник із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель та Посол Головуючої в Раді ЄС Республіки Словенія в Україні Томаж Менцін підписали між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір.
Відповідно до положень Угоди, сторони встановлять Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС на основі рівних правил безпеки авіації, управління повітряним рухом, соціальних прав працівників, електронних систем бронювання, захисту довкілля та забезпечення прав споживачів.