Брюссель, (Ажанс Юроп) - у момент, коли проросійські озброєні активісти намагаються дестабілізувати Східну Україну, Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв закликав Євросоюз запровадити проти Росії нові санкції. В інтерв'ю агентству «Ажанс Юроп» Посол також говорив про майбутні президентські вибори і про підтримку ЄС для своєї країни в період, який він описав як "найважливіший в історії України".

Ажанс Юроп: Проросійські озброєні активісти захопили контроль над урядовими будівлями в Східній Україні і проголосили незалежну республіку в Донецькій області. Чи боїтеся ви повторення сценарію на кшталт того, що реалізувався у Криму?

Костянтин Єлісєєв: Ні, тому що існує багато відмінностей з тією ситуацією, що була у Криму. Міжнародна спільнота дуже добре організована, підготовлена і знаходиться напоготові. На сході України немає російської військової бази: у Криму Росія використовувала військово-морські бази як основу для здійснення агресії. Події у Криму сприяли консолідації патріотизму, який все частіше можна спостерігати в Україні, особливо на сході, у зв’язку з необхідністю захисту територіальної цілісності та протистояння брутальним діям Росії. Ось чому я не думаю, що «кримський сценарій» буде повторений у Східній Україні.

Що у цій ситуації робить український Уряд і що повинен робити ЄС і міжнародне співтовариство?

Тільки від нас, українців, залежить, чи буде зроблено все можливе для стабілізації ситуації, особливо у зв'язку з подіями у східній частині країни. У той же час ми очікуємо, що ЄС і надалі надаватиме суттєву підтримку. Найбільш важливим фактором у контексті збереження миру та стабілізації ситуації є те, що Євросоюз надає фінансову, економічну і технічну допомогу ( ...). ЄС повинен «дати добро» на запровадження третьої фази санкцій, тому що, якщо подивитися на події у Східній Україні, очевидно, що Росія не зупиниться. Ескалація продовжується, є зіткнення з проросійськими силами на сході України. ЄС не повинен зупинятися, потрібні рішучі дії.

Чи під рішучими діями мається на увазі запровадження третьої фази санкцій?

Так. У певних колах казали, що, якщо спокій не відновиться, буде запроваджена третя фаза санкцій, але чи спокійна ситуація нині? Зовсім ні. Ми не повинні приймати ситуацію в Криму як доконаний факт. Ми повинні продовжувати роботу, рухатися вперед. На мій погляд, стимулом для всіх, особливо для Євросоюзу, повинна стати остання резолюція Генеральної Асамблеї ООН. Я думаю, що найважчими санкціями, які ЄС може застосувати по відношенню до Росії, це 100%, а не 99 % солідарність з Україною у скоординований спосіб ... Є країни у ЄС, які вагаються, і ці сумніви допомагають Росії, агресору. Це також тест на європейські цінності.

Деякі країни-члени ЄС стурбовані втратами від запровадження санкцій проти РФ. Так, за мир необхідно постраждати, немає такої ціни, яку неможливо заплатити за мир! Також відповідальність європейських лідерів полягає в інформуванні громадян ЄС, чому саме вони застосовують такі заходи по відношенню до РФ.

Чи думаєте Ви, що реакція ЄС на анексію Криму була занадто м’якою?

Не мені судити, чи є прийняті заходи достатніми, чи ні. Ті кроки, до яких вдався ЄС у контексті введення санкцій, вони вже приносять результати, але ми не повинні зупинятися на півшляху, маємо йти далі. Я б дуже хотів, щоб на майбутніх засіданнях держави-члени ЄС продовжували розглядати і приймати обмежувальні заходи, щоб продемонструвати Росії, що невігластво і брутальні дії є порушенням норм міжнародного права і вони не є прийнятними.

У понеділок Держсекретар США Джон Керрі і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров обговорили можливу організацію зустрічі представників США, Росії, ЄС та України для вирішення української кризи. Що ви думаєте з цього приводу?

У мене не було детальної інформації. Україна готова до діалогу з Російською Федерацією. У понеділок Міністр закордонних справ України Андрій Дещиця подзвонив своєму російському колезі. Якщо я правильно розумію, вони також домовилися щодо двостороннього формату наступної зустрічі. Україна підтримує дипломатичні та мирні зусилля, і хотіла би використовувати «дипломатичну зброю» для розв'язання цієї кризи, спровокованої незаконними і брутальними діями РФ.

Чи діє зараз місія ОБСЄ на Сході України ?

Ми дуже раді, що нарешті після багатьох дискусій, було прийнято рішення відправити місію спостерігачів ОБСЄ, ми також підтримуємо ідею розгортання наглядової місії ЄС на підтримку місії ОБСЄ. Ми вважаємо, що ця операція ЄС буде гарантією того, що Росія не блокуватиме зусилля міжнародного співтовариства щодо забезпечення спокою і що ця місія буде використовуватися для отримання правди про те, що відбувається у східній частині України. Наразі ми стикаємося з трьома видами російської агресії: військовою, інформаційною та енергетичною. У цьому контексті всі, включаючи ЄС, повинні бути напоготові і проявляти ініціативу і творчий підхід щодо того, як ці проблеми будуть вирішені.

Що може зробити ЄС, щоб допомогти Україні у галузі енергетики?

ЄС може зробити багато чого. Ми знаходимося у вирішальній стадії щодо вирішення питання, пов'язаного із забезпеченням реверсного постачання газу з країн ЄС (Словаччина, Угорщина і Польща). ЄС повинен зробити все від нього залежне, щоб зупинити розвиток проекту Південний потік, тому що очевидно, що цей проект суперечить законодавству ЄС. Ми будемо обговорювати питання модернізації газотранспортної системи. Ми готові говорити про проблеми, пов'язані зі створенням на території України газового хабу, який включатиме газотранспортну систему, підземні газові сховища, використання сланцевого, скрапленого та природного газу. Ми також очікуємо на підтримку ЄС при зверненні України у Міжнародний суд проти Росії, яка захопила газ, нафту та енергетичні активи у Криму ... Був дуже активний діалог між Прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком і Президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу щодо допомоги ЄС у гарантуванні енергетичної безпеки України, якщо Росія перекриває поставки газу. Ми працюємо разом над вирішенням проблеми енергетичної безпеки України та Євросоюзу і над забезпеченням транзиту газу по всій території ЄС за будь-яких обставин, тому що це наша відповідальність.

ЄС просуває ідею проведення вільних, справедливих і прозорих виборів. У нинішніх умовах, чи є виконання цих умов реалістичним 25 травня на президентських виборах?

Україна налаштована провести прозорі та демократичні вибори, ми працюємо з міжнародним співтовариством у цьому напрямку. Місія ОБСЄ здійснюватиме моніторинг виборів у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Ми також запросили делегацію спостерігачів з ЄС. Враховуючи, що Крим є тимчасово анексованим, ми розробляємо інформаційну кампанію, щоб громадяни України, які проживають у Криму, мали змогу проголосувати на виборах у південних регіонах країни, які межують з Кримом.

Чи боїтеся ви інцидентів, що відбуваються на Сході?

Звичайно, у цьому зв’язку існують дві проблеми. По-перше, Росія робить все, що може, щоб запобігти проведенню демократичних виборів. Ми очікували, що вона провокуватиме нестабільність і ворожість у цих регіонах. По-друге, необхідно зберегти і захистити їхні результати, бо після того, як вибори відбудуться, деякі агресивні сили будуть робити все можливе для їхньої дискредитації. Тим не менш, необхідно, щоб ці вибори відбулися, нам потрібен Глава держави, який зможе працювати на 100 % над забезпеченням політичної та фінансової стабільності в України. Після виборів ми продовжимо впроваджувати зміни до Конституції. Ми зробимо все можливе, щоб реформувати місцеве самоврядування, децентралізувати владу, дати більше повноважень місцевим радам та додаткову ініціативу регіонам з метою економічного та фінансового розвитку.

Чи буде це також включати посилення боротьби з корупцією?

Корупція є однією з найбільших проблем, з якою ми стикаємося у нашій внутрішньополітичній ситуації. Протягом наступних кількох днів Парламент прийме законодавство, необхідне для створення законодавчої бази для боротьби з цією недугою. Ми створимо Національне бюро по боротьбі з корупцією. Ми координуватимемо наші дії з Радою Європи та Групою держав проти корупції (ГРЕКО), отримуємо сприяння ЄС.

Повертаючись до питання про Угоду про асоціацію, що означає підписання її політичної частини?

Підписання було жестом політичної солідарності з Україною з боку ЄС, який вирішив у найкоротші терміни підготувати і підписати політичну частину Угоди ще до проведення президентських виборів. Підписуючи політичні розділи, ЄС прийняв політичну відповідальність за незалежність, територіальну цілісність та суверенітет України ( ...). У цих розділах також йдеться про співпрацю з підтримки миру, регіональної стабільності та військово-технічне співробітництво. Ми очікуємо, що вся Угода буде підписана одразу після президентських виборів в Україні (...). Ми вважаємо, що найголовніше підписати її якомога швидше, щоб документ був ратифікований українським Парламентом і ми приступили до його імплементації. Ще до підписання глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі ЄС почне надавати преференції Україні. Це дуже важливий жест і це жест солідарності ЄС.

З вашої точки зору, коли економічна частина Угоди може бути імплементована?

Як тільки вона буде підписана, ми представимо документ для ратифікації і я вірю, що Парламент проголосує за це дуже швидко. Процедури дозволяють нам тимчасово застосовувати більшість розділів, що відносяться до зони вільної торгівлі.

«Аgence Europе»,