Центральним інформаційним приводом тижня в Брюсселі стала загибель польської делегації разом з Президентом Польщі та його дружиною. Свої співчуття польському народу висловили всі лідери Європейського Союзу, протягом тижня в Європейському парламенті відбувалися заходи із вшанування пам’яті загиблих, майже кожен інший захід супроводжувався хвилиною мовчання.
Ця трагічна подія спровокувала появу в пресі численних матеріалів, присвячених темі історичної пам’яті та примирення. „Чи настане примирення після трагедії?” (Юропіан Войс), „Місця для польсько-російської конфронтації немає: М.Качиньський (CEPS)”, “Перегорнути сторінку може означати втратити можливість” (Юропіан Войс), „Світові лідери їдуть до Польщі серед дебатів щодо заслуг Качинського” (ІюОбзервер), „Дипломати в роздумах над практичним наслідком авіакатастрофи польського літака” (ІюОбзервер). Всі автори публікацій погоджуються, що катастрофа сприяла потеплінню відносин між Польщею та РФ. Шок після загибелі делегації дав додаткового стимулу процесу зближення між Польщею та РФ, що почався незадовго до того. Питання, яке ставлять собі автори публікації, щодо майбутніх відносин Польща-РФ має два аспекти: історична пам’ять та прагматичні політико-економічні та енергетичні відносини. З одного боку, підозра до росіян і розчарування у поляках та ігнорування їх, які існували дотепер, поступилися місцем відкритості, яка може прокласти шлях до „початку дружби” (М.Качинський, СЕPS). Але це можуть бути тільки емоції, які незабаром вгамуються. Чи зможе тоді ця „демонстрація турботи” перерости у довготривале примирення і надати конкретних імпульсів для покращення відносин Польща-РФ, РФ-ЄС, питає К.Бобінський (Unia &Polska)? Путін висловив жаль з приводу Катинської трагедії, але не вибачився, підкреслюється в публікаціях (Юропіан Войс, ЄврАктів, ІюОбзервер). В Росії продовжується реабілітація сталінізму, спонсорована Кремлем – стверджує Г.Готєв, редактор „ЄврАктів”, з яким погоджується дослідник CEPS М.Качинський. Доки Росія сама не перегляне ставлення до сталінізму, доки не буде дебатів з цього питання всередині РФ, повноцінне примирення з Польщею не буде можливим (М.Качинський). Частковим підтвердженням такого тлумачення офіційної лінії Москви можна вважати сумнів Представника РФ при ЄС Чижова щодо того, що Москва розсекретить архіви стосовно Катині для сприяння процесу примирення. „Окрім символізму (загибелей у 2010 та 1940 роках), я не думаю, що існує якийсь прямий зв’язок з подією в Катині”, - цитує його журналіст „ІюОбзервера”. „Російсько-польські відносини мають довгу та непросту історію. Я можу згадати російсько-польську війну 1920 р. та долю 20000 радянських солдатів, захоплених польською армією, більшість з яких загинула в полоні”.
Натомість цитований в публікації Юропіан Войс російський експерт Ф.Лук’янов переконаний, що Путін вирішив порвати зі сталінізмом, і саме тому поїхав в Катинь. „Як Медвєдєв, так і Путін зрозуміли, що риторика сталінізму ні до чого не приведе. Насправді, це приносить Росії більше шкоди, ніж добра”, - цитує його автор К.Бобінський.
Відтак інший аспект, який далі обговорюють ЗМІ, - це практичний. Експерт Московського Карнегі центру Л.Шевцова, яку автор публікації в Юропіан Войс відносить до категорії „експертів зі здоровим глуздом” , відзначає, що інтереси російської еліти в кінці кінців превалюватимуть. Дійсно, Москва наразі „перезавантажує” відносини з Європою, але це для того, щоб отримати „підтримку Заходу для модернізації держави”, вважає вона.
Серед таких практичних „позитивних” наслідків трагедії і відповідного зближення Польщі та РФ називається насамперед енергетичне питання. „Польща виробляє 90% своєї енергії з вугілля, з екологічної точки зору – це не найкраще рішення. Ми могли б разом подумати, які інші рішення цьому можуть бути, чи то газ, чи то атомна енергія”, - відзначив Представник РФ при ЄС Чижов в коментарі „ІюОбзерверу”. Це також можливість прокладення газопроводу „Північний Потік” не в обхід Польщі, а через Польщу. Експерт СEPS М.Качинський вітає таку позицію РФ і переконаний, що саме такого роду жестів варто чекати на даному етапі. З цим погоджується також К.Бобінський в Юропіан Войс. Крім того, Польща може пом’якшити власну позицію стосовно переговорів по Угоді про партнерство і співробітництво РФ-ЄС, а також у переговорах про вступ РФ до СОТ, вважає далі М.Качинський і додає, що позитивні зрушення у відносинах вже почалися (спільне польське-російське звернення до ЄК дозволити росіянам, які проживають в калінінградській області користуватися програмою спрощеного перетину кордону; надання Росією польським кораблям доступу через калінінградську протоку до відкритого моря).
Але чи зробить Польща також додаткові поступки, питає Г.Готєв. „Це не змінить польської підтримки членства України в ЄС та в НАТО, навіть якщо українці не хочуть наразі вступати в Альянс. Те саме стосується територіальної цілісності Грузії, диверсифікації газових постачань тощо. Це не зміниться” – відповідає йому М.Качинський, CEPS (ЄврАктів)
Україна-ЄС:
В статті „Нагода для енергетичної реформи в Україні” для Нью Юроп дослідник А.Петерсен піднімає питання підтримки ЄС реформування газового сектору України та переконує, що енергетична реформа в Україні – це залог енергетичної безпеки ЄС. І в цьому контексті підтримка ЄС газпромівських Північного та Південного потоку, мета яких – обхід України, не сприяє ані українській енергетичній реформі, ані європейській енергетичній безпеці. Фактор підтримки з боку ЄС є ключовим у переговорах з РФ щодо створення тристороннього консорціуму. При цьому Києву варто усвідомлювати, пише автор, що якщо він віддасть третину ГТС Росії, це жодним чином не змінить планів Росії продовжувати будівництво газопроводів, які обходять Україну. Єдине, на що можна реалістично сподіватися – домовитися про кращу ціну транспортування газу територією України.
Висновок, який робить автор публікації: ЄС має скористатися зараз нагодою, зважаючи на формування нового уряду в Києві, і надати підтримку реальним змінам, щоб запобігти наступній газовій кризі.
ЄС:
Щоденник Європоліткіс інформує, що уряд Албанії подав Європейській Комісії 14 квітня відповіді на передвступну анкету, що відкриває шлях до початку підготовки Європейською Комісією висновку щодо готовності країни до вступу до ЄС. „Ми звернемо особливу увагу на виконання Копенгагенських критеріїв та зобов’язань в рамках Угоди про стабілізацію та асоціацію”, - відзначив Комісар ЄС з питань розширення та ЄПС Ш.Фюле. Привітавши подачу анкети, Фюле водночас висловив занепокоєння тим, що політична ситуація в країні у глухому куті, і попередив, що це може негативно відобразитися на висновку Комісії.