Україна: вибори Президента України
Після першого туру виборів та одночасної появи цілої низки публікацій щодо президентських виборів в Україні, увага до Україні наразі відійшла на другий план, в очікуванні другого туру виборів. Водночас окремі публікації продовжують з’являтися, так само як і тривають дискусії у блогах.
Електронне видання „ЄврАктів” протягом тижня публікує дві статті, присвячені виборам в Україні: „Тимошенко вмовляє колишнього суперника напередодні вирішальних виборів” та „Проросійський Янукович лідирує напедодоні голосування”. В першій йдеться про намагання як Ю.Тимошенко, так і В.Януковича отримати підтримку С.Тигіпка. Видання відзначає, що обидва кандидати охотяться за голосами С.Тигіпка, але Ю.Тимошенко потрібне його рішення до 07 лютого, щоб перетягнути російськомовну частину електорату на Сході України, яка віддала йому голоси у першому турі. „ЄврАктів” водночас повідомляє, що сам Тигіпко відмовився підтримувати будь-кого з кандидатів. У публікації також відзначається, що на цьому тижні як Тимошенко, так і Янукович виступили із заявами, що їхні економічні програми насправді майже ідентичні з програмою Тигіпка. Щодо останнього, то він повідомив, що готовий буди прем’єр-міністром за умови дотримання його економічної програми, яка передбачає „непопулярні заходи” заради відновлення економіки. „Просто посада мене не цікавить, я не підпишуся під закулісними домовленостями”, - цитує його видання.
В іншій публікації повідомляється, що останні соціологічні опитування свідчать, що В.Янукович буде попереду Ю.Тимошенко у другому турі. Наводяться дані міжнародного інституту соціології (55,9% за Януковича та 40,7% за Тимошенко), групи Research & Branding Group (Тимошенко переможе в західних областях, але програє в цілому), та дані російського інформагентства РІА Новини (44,9% за Януковича та 31,6% за Тимошенко). Водночас „ЄврАктів” зауважує, що досвід свідчить, що не завжди можна довіряти українським соціологічним опитуванням.
В цій самій публікації повідомляється також про звільнення парламентом з ініціативи Партії регіонів „ключового” міністра – міністра внутрішніх справ – з посади.
Європейський тижневик „Нью Юроп” розмішує коротку публікацію власного кореспондента в Києві Ірини Демко „Вибори в Україні: ще раз”. В публікації наводяться офіційні результати першого туру, які „не стали сюрпризом”. Очікувані труднощі у другому турі, на думку кореспондента, – це чесні вибори та відсутність реального вибору. В іншій короткій публікації під заголовком „Європейський шлях Україна як хрещенська вода” повідомляється, що кандидат в президенти України В.Янукович пообіцяв привести сильну та незалежну Україну в Європу та відновити рівноправні відносини з РФ. „Європейський шлях України буде таким само прозорим та справедливим, як хрещенська вода”, - цитує вислів В.Януковича тижневик.
Дискусії щодо виборів в Україні та їх вплив на стабільність на європейському континенті продовжують тривати в блогах. Так, А.Петерсон у власному блозі на „ІюОбзвервер” стверджує, що результат голосування 7 лютого великою мірою визначить, чи триватимуть газові кризи надалі, і яким буде рівень відповідно газового споживання в Європі. Автор вважає, що саме перемога Тимошенко, яка вміє поводитися з Московою на рівноправних умовах, може забезпечити відсутність криз у наступні роки. Але це не одзначатиме прозахідний вимір її політики і відповідно довготермінової енергетичної безпеки, яку можна досягти тільки реформами, що реалізуються у передвступний період. На думку автора, на жаль, новому президенту України у найближчий час не варто очікувати відповідних позитивних сигналів з боку ЄС чи країн-членів.
Традиційно продовжує вести свій блог щодо виборів в Україні українська дослідниця центру „ЄС-Росія” в Брюсселі О.Пристайко. „Затишшя перед бурею..”, - озаглавлює вона свою публікацію, в якій стверджує, що вибори 2010 відзначаються насамперед ірраціональністю, боротьбою не ідей чи інтересів, а символів та почуттів. Свідченням відсутності ідей є відмова кандидатів від теледебатів, пише О.Пристайко. Другий тур – важчий за перший, адже переважна частина виборів має обирати серед двох „ворожих” сил, вважає автор блогу.
Україна: інше
Телеканал „Євроньюз” повідомив, що київський центр мистецтв В.Пінчука приймає двох видатних митців: індійця С.Гупта та українця С.Браткова. Виставка на тему змін в національних культурах.
Європейський Союз:
Основною темою в брюссельських виданнях продовжує бути реформування ЄС, налагодження роботи інституцій відповідно до лісабонського договору та формування нового складу Європейської комісії.
Після того, як кандидат на посаду комісара від Болгарії Р.Желева зняла свою кандидатуру, парламентське слухання нового болгарського кандидата К.Георгієвої призначили на 03 лютого. Відповідно, заплановане попередньо на кінець січня голосування по всій колегії комісарів перенесено на 09 лютого. Очікується, що нова Комісія може приступити до виконання обов’язків вже 10 лютого, безпосередньо напередодні неформального саміту ЄС (11 лютого).
В контексті проведення неформального саміту ЄС 11 лютого, на якому глави держав та урядів країн-членів мають розглянути стратегію ЄС-2020, питання клімату після Копенгагенського саміту, ситуацію в Гаїті, в ЗМІ („Європолітікс”) з”явилося декілька публікацій, в яких висловлюється невдоволення започаткуванням практики проведення „неформальних” самітів. З одного боку незадоволення висловлюють журналісти, які скептично поставилися до рішення Президента Ради ЄС провести цей неформальний саміт у більш „інтимній” атмосфері, подалі від присутності медіа, в приміщенні бібліотеки „Солве”, а не в традиційному обладнаному приміщенні „Юстус Ліпсіус”. Проте, як підкреслює „Європолітікс”, ЗМІ не єдині, кого тривожить нова практика „нефомарльних самітів”. Так, міністри закордонних та європейських справ країн-членів ЄС також висловлюють свій протест таких самітів, підготовка до яких відбуватиметься не на зустрічах Ради міністрів, як це було раніше, а на засіданнях Постійних Представників, що загрожує тим, що міністри не братимуть достатньої участі у дискусіях і не матимуть належного доступу до документів.
„Юропіан Войс” повідомляє, що Президент ЄК Ж.М.Баррозо та Європейський парламент в загальному погодили формат співпраці у наступні 5 років, голосування щодо якого відбудеться також 09 лютого. Зокрема домовлено, що Президент Європейського парламенту буде відвідувати щотижневі засідання колегії Європейської комісії, натомість Президент ЄК – зустрічі лідерів політичних груп ЄП, на яких розглядатимуться законодавчі та бюджетні питанні. Водночас, як повідомляє „Юропіан Войс”, Баррозо відкинув окремі запити парламенту, які, за його словами, виходили за межі лісабонського договору. Так, Баррозо відмовився надати парламенту вирішальний голос у затвердженні спеціальних представників із питань зовнішньої політики та голів делегацій ЄС, що залишається компетенцією К.Ештон. Проте голови відповідних парламентських комітетів зможуть бути присутні на важливих міжнародних переговорах, які вестиме комісія, але виключно в статусі спостерігачів. Крім того, за інформацією „ІюОбзервер” Баррозо відхилив намагання депутатів зобов”язати комісію розробляти проект законодавчого акту, якщо є відповідне депутатське звернення, оскільки ЄК вважає це наступом на свої права як єдиного органу, наділеного законодавчою ініціативою, повідомляє електронне видання. Натомість Комісія буде відповідати протягом трьох місяців на законодавчі запити депутатів та, якщо вважатиме за доцільне, висуватиме проект закону впродовж року, або пояснюватиме причини відмови.
Європейський Союз – Румунія-Молдова:
Європейські спеціалізовані видання, зокрема „ІюОбзервер” та „ЄврАктів” повідомили про візит Президента Румунії до Молдови, використовуючи такі заголовки: „Румунський президент закликає Молдову вступити до ЄС” (ІюОбзервер), „Румунія прагне причепити Молдову до балканського ЄСівського потягу” („ЄврАктів”). Незважаючи на невдачі, Румунія продовжуватиме підтримувати включення Молдови до групи країн Західних Балкан, яким обіцяли вступ до ЄС, пише „ЄврАктів” з посиланням на президента Румунії Т.Басеску. Т.Басеску визнав, що намагання переконати ЄС застосувати щодо Молдови аналогічний підхід провалилися, але зазначив: „Наше прохання поставитися до Молдови як до країн Західних Балкан буде взяте до уваги, коли Молдова буде достатньо розвиненою”, повідомляє видання.
Як додає „ЄврАктів” Басеску також визнав, що Румунія спочатку перешкоджала отриманню Сербією безвізового режиму у сподіванні, що Молдова зможе також отримати аналогічні умови. „Ми підтримували обидві країни Сербію і Молдову. Але ми усвідомили, що через брак прогресу в Молдові за минулого керівництва, якщо б ми продовжували наполягати на обох країнах, ми б завдали шкоди Сербії”, - цитує Т.Басеску „Дойче Велле”. Після того, як Румунія зняла свої початкові претензії, Сербія змогла подати заявку на вступ та отримати безвізовий режим, пише „ЄврАктів”.
Також перешкодою на шляху Молдови до ЄС, на думку Т.Басеску, є „заморожений конфлікт” в Придністров”ї. США мають бути більш активними в цьому контексті, - повідомляє „ЄврАктів” з посиланням на Т.Басеску.