18 липня 2019 року в Європейському Парламенті відбуваються дебати та голосування стосовно Резолюції щодо Росії, особливо ситуації з екологічними активістами та українськими політичними в'язнями
Резолюція Європейського Парламенту щодо Росії, особливо ситуації з екологічними активістами та українськими політичними в'язнями (витяг з проекту)
Європейський Парламент,
- враховуючи свої попередні резолюції щодо Росії та ситуації в Криму, зокрема такі як від
11 червня 2015 р. щодо стратегічної воєнної ситуації у Чорноморському басейні після незаконної анексії Криму Росією; від 10 вересня 2015 р. щодо Росії, зокрема справ Естона Когвера, Олега Сенцова і Олександра Кольченка; від 4 лютого 2016 р. щодо ситуації правами людини в Криму, особливо кримських татар; від 12 травня 2016 р. щодо кримських татар; від 16 березня 2017 р. щодо українських в'язнів в Росії та ситуації в Криму; від 5 жовтня
2017 р. щодо справ кримськотатарських лідерів Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова і журналіста Миколи Семени; від 8 лютого 2018 р. щодо Росії, справи Оюба Тітієва і правозахисного центру "Меморіал"; від 14 червня 2018 р. щодо Росії, особливо справи українського політичного в'язня Олега Сенцова; від 25 жовтня 2018 р. щодо ситуації в Азовському морі; від 14 лютого 2019 р. щодо ситуації в Чечні і справи Оюба Тітієва; від 12 грудня 2018 р. щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та від 12 березня 2019 р. щодо стану політичних відносин ЄС - Росія,
- враховуючи заяви Речника Європейської служби зовнішньої діяльності від 25 травня 2018 р. щодо справ кількох затриманих у незаконно анексованому Криму і Севастополі чи із цих територій, від 10 січня 2019 р. щодо справ незаконно затриманих українських громадян, від 17 січня щодо триваючого незаконного затримання Росією українських службовців, від 22 березня 2019 р. щодо засудження Павла Гриба та від 17 квітня 2019 р. щодо продовження незаконного затримання українських службовців,
- враховуючи резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від 28 червня
2018 р. щодо українських громадян, затриманих Російською Федерацією як політичних в'язнів,
- враховуючи резолюцію ПАРЄ від 24 січня 2019 р. щодо ескалації напруження довкола Азовського моря та Керченської протоки та загроз європейській безпеці,
- враховуючи резолюцію ПАРЄ від 25 червня 2019 р. щодо посилення процесу прийняття рішень Парламентської Асамблеї стосовно повноважень і голосування,
- враховуючи наказ Міжнародного трибуналу з морського права (ITLOS) від 25 травня
2019 р. у справі №26 щодо затримання трьох українських морських суден,
- враховуючи Конвенцію із захисту прав людини та основоположних свобод,
- враховуючи резолюцію Генеральної Асамблеї ООН №68/262 від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України» та резолюцію Генеральної Асамблеї ООН №71/205 від 19 грудня 2016 р. «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна»,
- враховуючи Європейську конвенцію з прав людини та Протокол до неї, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та Декларацію ООН про права корінних народів,
- враховуючи статтю 5 Загальної Декларації прав людини, стороною якої є Російська Федерація, та статтю 7 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожна з яких передбачає, що ніхто не може бути підданий катуванню або жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, статтю 9 Декларації, яка передбачає, що ніхто не може бути підданий свавільному арешту, затриманню або вигнанню, та статті 19 і 20 Декларації, які закріплюють свободу переконань і висловлювань та свободу мирних зібрань і асоціацій відповідно,
- враховуючи Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року,
D. оскільки органи влади РФ та її політичне керівництво продовжують застосовувати репресивний та авторитарний режим щодо своїх громадян, громадянського суспільства, політичної опозиції та працівників ЗМІ; оскільки сповзання Росії до авторитарного правління мало негативний вплив на відносини ЄС – РФ і стабільність у Європі та світі; оскільки такі репресії також застосовуються до опозиційних кандидатів шляхом позбавлення їх права брати участь у виборах, зокрема щодо кандидатів на цьогорічні муніципальні вибори – Іллі Яшина, Любові Соболь та Івана Жданова, а також кандидатів на вибори до Московської міської думи;
F. оскільки про застосування катувань та жорстокого і принижуючого гідність поводження повідомлялося у різних випадках; оскільки ці звинувачення до цього часу не були адекватно розслідувані; оскільки катування застосовувалося для отримання зізнання і підтримки неправдивих доказів щодо провини; оскільки кримські юристи, які надають правову допомогу жертвам, правозахисники, які повідомляють про випадки політично вмотивованих примусових зникнень в Криму, та журналісти, які повідомляють про становище кримських татар, також були ціллю переслідувань;
G. оскільки багато ув'язнених і затриманих стикалися з суворими і негуманними умовами у в'язницях, що спричиняє фізичні та психологічні ризики для їхнього здоров'я; оскільки ув'язнені терміново потребують медичної допомоги та лікування;
H. оскільки 25 листопада 2018 р. 24 українських моряки були захоплені, а їхні три судна вилучені Російською Федерацією біля Керченської протоки з використанням військової сили; оскільки ці українські службовці незаконно утримуються з 25 листопада 2018 року;
I. оскільки сепаратистські сили, що підтримуються Росією, утримують щонайменше 130 ув'язнених українців на Донбасі, у тому числі не менше 25 солдатів;
J. оскільки у своєму наказі від 25 травня 2019 р. ITLOS ухвалив 19 голосами за при 1 проти, що Російська Федерація: "повинна негайно звільнити українські військово-морські судна Бердянськ, Нікополь і Яні Капу, та повернути їх Україні", та "повинна негайно звільнити 24 затриманих українських службовців і дозволити їм повернутися в Україну", а також, що "обидві сторони повинні утримуватимуться від вчинення будь-яких дій, які можуть посилити або розширити суперечку";
K. оскільки у відповідь на ескалацію у Керченській протоці та Азовському морі, включаючи незаконне затримання 24 українських військовослужбовців, 15 березня 2019 р. Європейський Союз додав вісім російських чиновників до списку фізичних і юридичних осіб щодо яких застосовуються обмежувальні заходи у зв’язку з діями, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;
L. оскільки, відповідно до доповіді УВКПЛ ООН від 25 червня 2019 р., 27 березня 2019 р. Росія провела 26 обшуків у будинках, а потім заарештувала 24 особи, більшість з яких є активістами з числа кримських татар, які були незаконно засуджені до тюремного ув'язнення строком до 20 років; оскільки принаймні 37 громадян України були незаконно заарештовані Росією в незаконно окупованому Криму протягом перших шести місяців
2019 року; оскільки майже всі вони є представниками корінного кримськотатарського народу;
N. оскільки на початок червня 2018 р. понад 70 українських громадян були затримані з політичних причин у різних регіонах Російської Федерації та в окупованому Криму; оскільки за оцінками Правозахисного центру "Меморіал" станом на березень 2019 р. в Росії як політичні в'язні утримуються 297 осіб, порівняно з 50 особами чотири роки тому, у тому числі режисер, лауреат Премії Сахарова за свободу думки 2018 р. Олег Сенцов;
S. оскільки Європейський Союз і Україна в своїй спільній заяві після останнього Саміту Україна - ЄС 8 липня 2019 р. закликали до негайного звільнення усіх незаконно затриманих і ув'язнених українських громадян на Кримському півострові та в Росії, зокрема кримськотатарських активістів;
Т. оскільки четверо українських політичних в'язнів – лауреат Премії Сахарова 2018 р. за свободу думки Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Олександр Шумков і Володимир Балух – голодували в червні 2018 р. на знак протесту проти тривалого затримання українських політичних в'язнів;
U. оскільки ПАРЄ дозволила делегації Російської Федерації повернутися до Ради Європи, провідної європейської правозахисної організації, і 25 червня 2019 р. відновила її право голосу, наполягаючи на тому, що відновлення участь Росії узгоджується з її цінностями та нормами;
1. Закликає російську владу без жодних затримок та додаткових умов звільнити усіх незаконно затриманих громадян України, як в Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України, а також забезпечити їхнє безпечне повернення, у тому числі й кримських татар, нещодавно затриманих через мирний протест на Червоній площі 10 липня 2019 р., а також громадян України, які затримані за політично мотивованими звинуваченнями і 24 членів екіпажів українських морських суден;
4. Закликає Росію опублікувати повний перелік ув'язнених, які утримуються на окупованих територіях України на Донбасі і у Луганську, та сприяти їхнім контактам із сім'ями та адвокатами;
5. Рішуче засуджує триваючі порушення Росією основоположних принципів і норм міжнародного права, зокрема її відмову виконувати рішення міжнародних трибуналів та судів; закликає Російську Федерацію виконувати рішення Європейського суду з прав людини про порушення прав осіб, затриманих на Кримському півострові та в Російській Федерації;
6. Підкреслює, що російські суди, військові або цивільні, не мають права виносити рішення щодо дій, вчинених за межами міжнародно визнаної території Росії, і зазначає, що судові процедури у таких випадках не можуть вважатися законними;
7. Закликає Російську Федерацію гарантувати безперешкодний доступ на окуповані українські території Криму та Донбасу для міжнародних міжурядових організацій, зокрема Моніторингової місії ООН з прав людини, Місії ОБСЄ з оцінки стану справ із дотриманням прав людини в Криму, Комісара Ради Європи з прав людини, інших конвенцій та інституційних механізмів Ради Європи та міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста;
10. Пропонує Європейському Союзу розглянути можливість запровадження постійного моніторингу судових процесів над жертвами політичних переслідувань у Російській Федерації та окупованому Криму, а також закликає Представництво ЄС у Росії та посольства держав-членів ЄС продовжувати моніторинг та участь у судових процесах над правозахисниками і українськими політичними в'язнями, а також організувати місії із залученням незалежних лікарів для українських громадян, затриманих з політичних причин у Російській Федерації та окупованому Криму, з метою контролю за умовами їхнього утримання та станом здоров'я;
15. Висловлює занепокоєння з приводу повідомлень про умови утримання, включаючи заяви про катування і жорстоке поводження та відмову в доступі до базових медичних послуг, і тому повторює свій заклик до російської влади забезпечити повну повагу до прав усіх затриманих осіб, отримання належної медичної допомоги та лікування, а також повагу до медичної етики, включаючи недопущення небажаного лікування або примусового годування у разі голодування, яке може призвести до катування та іншого погане поводження;
16. Вітає рішення Ради ЄС про продовження обмежувальних заходів; підтверджує тверде переконання, що санкції ЄС не повинні бути скасовані допоки Росія не виконає своїх міжнародних зобов’язань, у т.ч. Мінські домовленості; закликає держави-члени залишатися твердими та єдиними у своїй прихильності до узгоджених санкцій проти Росії та розглянути цільові заходи проти окремих осіб, відповідальних за затримання політичних в’язнів і здійснення над ними суду; закликає міжнародне співтовариство посилити тиск, щоб забезпечити звільнення усіх політичних в’язнів, які утримуються на окупованій Росією території;
17. Закликає наступного Віце-президента Комісії / Високого представника Європейського Союзу із зовнішньої і безпекової політики розробити нову всеосяжну стратегію відносин
ЄС – Росія, спрямовану на зміцнення миру та стабільності; підкреслює, що необхідний діалог має ґрунтуватися на твердих принципах, включаючи повагу до міжнародного права і територіальної цілісності сусідів Росії, і в той же час зміцнювати міжлюдські контакти з громадянами Росії; підкреслює, що санкції проти Росії можуть бути скасовані лише тоді, коли країна повністю дотримується своїх зобов’язань; наголошує, однак, що ЄС повинен також бути готовим, у разі необхідності, запроваджувати подальші санкції, включаючи цільові персональні санкції, та обмежувати доступ до фінансів і технологій, якщо порушення Росією міжнародного права продовжуватиметься;
18. Підтверджує свою підтримку європейського режиму санкцій за порушення прав людини, який повинен запроваджувати санкції проти осіб, що вчинили серйозні порушення прав людини, і закликає Раду ЄС без затримки продовжити свою роботу над цим питанням; підкреслює, що особам, які вчиняють порушення прав людини, не слід надавати візи в ЄС, а також не слід дозволяти їм зберігати активи в державах-членах ЄС;
19. Підтверджує своє рішуче засудження акта агресії, вчиненого Російською Федерацією проти України 25 листопада 2018 року біля Керченської протоки поблизу узбережжя незаконно окупованого Криму; підкреслює, що Міжнародний трибунал ООН з морського права наказав Росії негайно і беззастережно звільнити судна і військовослужбовців; підкреслює, що невиконання наказу Міжнародного трибуналу ООН з морського права є ще одним грубим порушенням міжнародних зобов'язань; вважає, що «умови» Росії для звільнення суден і військовослужбовців, викладені в записці до України від 25 червня 2019 р., чітко порушують наказ і, можливо, порушують його ще більше, посилюючи або розширюючи спір;
20. Закликає Спеціального представника ЄС з прав людини продовжувати приділяти увагу питанням, пов’язаним із ситуацією щодо забезпеченням прав людини на Кримському півострові та непідконтрольних Уряду територіях сходу України;
21. Закликає Російську Федерацію до повної імплементації Резолюцій Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 р. під назвою «Територіальна цілісність України», від 19 грудня 2016 р. під назвою «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», від 19 грудня 2017 р. і від 22 грудня 2018 р., та наказу Міжнародного суду ООН щодо проміжних заходів у справі України проти Росії стосовно порушення нею положень Міжнародної Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації;
22. Із занепокоєнням нагадує, що багато російських судових рішень щодо українських політичних в'язнів пов'язані зі шпигунством (у тому числі у справах Павла Гриба, Олексія Стогнія, Гліба Шаблія, Володимира Присіча, Володимира Дудки, Дмитра Штиблікова, Євгена Панова, Андрія Захтея, Валентина Вигівського, Віктора Шура і Дмитра Долгополова), що нагадує про репресивний період з 30-х до середини 50-х років минулого століття, коли багато громадян тодішнього Радянського Союзу були затримані і засуджені на цій підставі;
23. Висловлює протест проти рішення Генеральної прокуратури Російської Федерації щодо визнання Світового Конгресу Українців загрозою національній безпеці Росії;
24. Очікує, що рішення ПАРЄ від 25 червня 2019 року призведе до негайного покращення дотримання прав людини і стандартів Ради Європи в Росії, зокрема, стосовно виконання рішень Європейського суду з прав людини;
25. Доручає своєму Президенту передати цю резолюцію Віце-президентові Європейської Комісії/ Високому представнику ЄС із зовнішньої і безпекової політики, Раді, Європейській Комісії, урядам і парламентам держав-членів ЄС, Раді Європи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також Президенту, Уряду і Парламенту Російської Федерації та Президенту, Уряду і Парламенту України.
http://www.europarl.europa.eu/plenary/en/texts-submitted.html?tabType=motions#banner_session_live