Розкажіть, які сфери і проекти цікаві Україні для співпраці з Європейським Союзом? Які проекти реалізуються, які найбільш успішні, а в яких потенціал не повністю використаний?

Cекторальне співробітництво між Україною і Європейським Союзом активно розвивається  приблизно по 25 напрямах. Ключовими з них є енергетика, транспорт, митні справи, питання, пов'язані з авіацією, наукою і технологією, охороною здоров'я, освітою і культурою, обміном молоддю. Є ряд важливих проектів, зокрема проекти в енергетичній сфері, які стосуються енергозбереження і енергоефективності. Також є вагомий проект, пов'язаний із підвищенням рівня безпеки атомних електростанцій на території України. У цьому зв'язку найближчим часом Україна підпише відповідні гарантійні угоди з Євроатомом і ЄБРР, які нададуть кредити на зазначені цілі.

Ви сказали найближчим часом, а більш конкретні строки підписання можете назвати?

Рішення про надання цих кредитних ресурсів вже ухвалено, і міністр енергетики України має підписати відповідні угоди.

Крім того, Україна зацікавлена в співпраці в галузі митної справи. Тому ми зараз працюємо над  тим, щоб підписати Домовленість між Державною митною службою України та Європейською Службою по боротьбі з шахрайством (ОЛАФ) про співробітництво у боротьбі з незаконним переміщенням тютюнової продукції.

Ми зацікавлені також в співпраці в транспортній галузі, в участі в програмах Європейського Союзу...

Я з цього приводу можу довго говорити, оскільки це – суть нашої співпраці з Європейським Союзом. Важливе значення в цій взаємодії відіграє і регіональний фактор. Ми приділяємо велику увагу сприянню розвитку регіонів України. Наприклад, в останній тиждень січня в Європейському парламенті в Брюсселі відбудеться презентація інвестиційно-бізнесового і культурного потенціалу Дніпропетровської області. Родзинкою цієї презентації стане виставка шедеврів Петриківського розпису.

Хочу повернутись до інтересів в економічній сфері. Раніше були заяви про зацікавленість з боку ЄС і України в створенні тристороннього консорціуму (Україна, ЄС і Росія) по управлінню українською газотранспортною системою. В кінці грудня посол Росії в Україні Михайло Зурабов повідомив про розгляд можливості по створенню двостороннього консорціуму (Україна і Росія). Прокоментуйте, будь ласка, цю інформацію: чи ведуться переговори з ЄС з приводу української ГТС?

Мені некоректно коментувати заяви посла Росії в Україні. Європейський Союз зацікавлений в участі в створенні спільного консорціуму з Україною і Росією, тобто в тристоронньому форматі, але звичайно Брюссель розуміє, що для залучення ЄС до цього проекту має бути передусім політична воля української і російської сторін. На сьогодні, наскільки я розумію, українська сторона зацікавлена в залученні Європейського Союзу до цього проекту. Але, звичайно, це питання і українсько-російських відносин, і відносин Росія – ЄС.

Тобто тристоронній формат управління українською ГТС є досі актуальним для України і Європейського Союзу?

Так. Мої контакти з Комісаром ЄС з питань енергетики паном Оттінгером свідчать про зацікавленість Європейського Союзу у тристоронньому співробітництві щодо газотранспортної системи України. Яскравим прикладом щирої зацікавленості є те, що Євросоюз готовий сприяти мобілізації ресурсів міжнародних фінансових інституцій на модернізацію ГТС України.

Ви знаєте, що зараз на завершальній стадії знаходиться пілотний проект з модернізації ГТС на ділянці "Уренгой-Помари-Ужгород". Це – чіткий сигнал з боку Брюсселя про те, що ЄС розуміє цінність української газотранспортної системи і важливість своєї участі в такому тристоронньому форматі.

Ще одним дискусійним питанням є можливість одночасної співпраці і інтеграції України в Митний союз і приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС. На вашу думку, наскільки вони суперечать одне одному і чи дійсно Україні необхідно зробити чіткий вибір?

Я не хотів би тут малювати жодних драматичних сценаріїв. Для нас не існує дилеми: або Митний союз, або Європейський Союз. Наш свідомий вибір – курс на європейську інтеграцію. Дійсно є багато інсинуацій навколо участі або неучасті України в Митному союзі. Проте, станом на сьогодні, всі наші законодавчі акти, зокрема Закон України про  засади внутрішньої і зовнішньої політики, чітко визначають, що стратегічним курсом є інтеграція до ЄС. Саме на цьому зараз сконцентровані всі зусилля української сторони, і наша ключова мета – підписати в цьому році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

З приводу Угоди про асоціацію, наскільки успішно ведуться переговори в цьому напрямі? Адже неодноразово були заяви, навіть зі сторони МЗС, про скептиків євроінтеграції України, власне країн-противників розширення ЄС. Чи вдасться Україні їх переконати і підписати угоду в листопаді?

У мене немає сумнівів, що Угода буде підписана. Ми працюємо заради того, щоб цю Угоду підписати не пізніше листопада поточного року, але наше завдання максимум – підписати навіть раніше цього терміну. Ми парафували Угоду 30 березня 2012 року, наразі завершуються  технічні процедури, пов'язані з підготовкою документа до підписання. Практично завершено переклад тексту на всі 23 офіційні мови країн ЄС, відбувається процедура юридичної звірки тексту документу. Я дуже сподіваюся, що в першому кварталі поточного року всі ці технічні речі будуть завершені.

Після цього, аби підписати Угоду, потрібно, щоб Рада міністрів ЄС надала мандат, а Європейський парламент – згоду на її підписання. Як тільки це буде зроблено, і українська сторона зі свого боку також виконає відповідні внутрішньодержавні процедури, ми зможемо визначитися щодо конкретної дату підписання Угоди. Вона має бути підписана всіма 27, навіть, напевно, 28 країнами-членами ЄС (я маю на увазі також  Хорватію). Цей аспект ми маємо враховувати в нашій роботі.

На сьогоднішній день немає розподілу країн на скептиків чи оптимістів: всі країни-члени ЄС консенсусом підтримали необхідність і важливість підписання Угоди не пізніше листопада поточного року. Я дуже сподіваюсь, що це буде зроблено.

Була інформація про можливість введення безвізового режиму в країни ЄС для українців раніше Угоди про асоціацію. На якому етапі цей процес і коли очікувати лібералізацію візового режиму з країнами ЄС?

Ми працюємо по двох напрямах. Перший напрям – це спрощення візового режиму для громадян України. Другий напрям – це лібералізація візового режиму чи так званий безвізовий режим. Що стосується безвізового режиму, то триває робота з виконання Плану дій лібералізації візового режиму. Зараз ми на завершальній стадії виконання першої фази Плану дій. Я сподіваюся, що протягом першого кварталу поточного року ми передамо ЄС третю фінальну доповідь щодо прогресу у виконанні  Плану дій. Цей проект доповіді практично готовий, ми зараз на технічному рівні його готуємо для передачі європейській стороні. Після того як ЄС проведе оцінку зазначеного документу, має бути прийняте рішення про перехід до завершальної, імплементаційної фази.

Я вважаю, що за минулий рік, особливо наприкінці 2012 року, ми зробили серйозний прогрес у виконанні умов першої фази Плану дій. Дуже сподіваюсь, що цього року ми розпочнемо другу, фінальну фазу і після цього можемо говорити про конкретні дати запровадження безвізового режиму короткотермінових поїздок громадян України до держав Шенгенської зоани. Дуже важливо, що ми маємо потужну підтримку з боку Європейського парламенту, який виступає за якнайскоріше запровадження безвізового режиму для громадян України.

В жовтні, коли ви приїжджали в Україну, ви говорили про проведення ЄС перевірки стосовно порушень при видачі деякими європейськими країнами віз українцям. Які результати перевірки?

Наша активна робота, пов'язана із захистом прав і інтересів українських громадян, яким видавали візи з порушенням, принесла свої результати. Внаслідок цього, Комісар ЄС з внутрішніх справ пані Мальмстрем заявила про початок процедури розслідування порушення законодавства ЄС і Угоди про спрощений порядок видачі віз з боку країн-членів ЄС. На мій погляд, цей сигнал-попередження позитивно вплинув на позицію тих країн, які дійсно порушували процедуру видачі віз громадянам України. В результаті, як свідчить наш спільний з ЄС моніторинг, протягом останніх декількох місяців значно скоротилася кількість порушень, і вони вже не носять такого масового характеру, як раніше, а є поодинокими, епізодичними випадками.

Ми заснували механізм оперативного інформування ЄС про випадки порушень, негайно передаємо інформацію про конкретні факти порушень і ЄС зі свого боку оперативно реагує, звертаючи увагу відповідних країн на необхідність виправлення ситуації.

Більше того, аби ЄС не забував про візові проблеми, з якими стикаються громадяни України, спільно з українськими неурядовими організаціями видано річний календар на 2013 рік з фотографіями провідних українців, яким було відмовлено у видачі візи протягом 2011-2012 років. Ми розповсюдили ці календарі серед членів Європейського парламенту, представників Європейської комісії і держав-членів з тим, щоб у них було постійне нагадування про українців, які досі страждають від візового бар'єру. Це приклад тих нестандартних підходів, які ми використовуємо в своїй роботі, аби привернути увагу до існування проблеми. Але до тих пір, поки існує візовий режим, проблеми, хочемо ми цього чи ні, будуть зберігатися. І лише запровадження безвізового режиму дозволить нам раз і назавжди усунути всі непорозуміння, інколи навіть і драми, з якими стикаються громадяни України.

Хто з європейських і українських посадовців планує відвідати Саміт Україна-ЄС? Що слід очікувати від цього заходу?

Початок 2013 року пройде під знаком України у політиці Європейського Союзу. Ключовою подією стане проведення 25 лютого в Брюсселі 16-го Саміту Україна-ЄС. Але до цього відбудеться низка високих візитів як до Брюсселю, так і керівництва ЄС до Києва. Наприкінці січня ми готуємо візит міністра закордонних справ Леоніда Кожари до Брюсселя.

Звичайно, якщо йдеться про Саміт, то йдеться про лідерів. Розраховуємо, що сторона ЄС буде представлена  Президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм, Президентом Європейської комісії Жозе-Мануелем Баррозу, Високим представником ЄС Кетрін Ештон та Комісаром ЄС з питань розширення та політики сусідства Штефаном Фюле.

Ми очікуємо, що Саміт надасть потужного імпульсу відносинам України і ЄС, а також визначить так звану дорожню карту, яка приведе нас до підписання Угоди про асоціацію не пізніше листопада поточного року.