Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Інтерв'ю Представника України при ЄС Миколи Точицького для інформаційного агентства УКРІНФОРМ
Опубліковано 23 квітня 2020 року о 18:33

Інтерв'ю Представника України при ЄС Миколи Точицького для інформаційного агентства УКРІНФОРМ. 

Пандемія наклалася на всі аспекти відносин з ЄС, але не змінила пріоритети.


Минулої середи міністри закордонних справ Євросоюзу в режимі телеконференції обговорили ряд важливих зовнішньополітичних питань, серед яких окрему увагу приділили ситуації в Україні. Про те, з чим пов'язаний такий інтерес європейських партнерів до України, як розвиваються двосторонні відносини в умовах кризи COVID-19, скільки будуть тривати пов’язані з пандемією обмеження, Укрінформу розповів Посол України у Бельгії та Люксембурзі, Представник України при ЄС Микола Точицький.


ПАНДЕМІЯ НАКЛАЛАСЯ НА ВСІ АСПЕКТИ ВІДНОСИН З ЄС, АЛЕ НЕ ЗМІНИЛА ПРІОРИТЕТИ

- 22 квітня міністри обговорили питання щодо ситуації в країнах Східного партнерства в умовах COVID-19, з особливим наголосом на Україні. З чим пов’язана така увага і що ми можемо очікувати від такої зустрічі?

- Такі обговорення тривають регулярно, увага до України та триваючої російської військової агресії не є чимось новим у засіданнях міністрів закордонних справ держав-членів Євросоюзу. Тема Східного партнерства ж пов’язана з очікуваним ювілейним самітом цієї програми. На всі ці процеси наклалася пандемія, тому дійсно є про що говорити.

Зокрема, важливо дати оцінку спробам Росії використати пандемію для послаблення санкційних режимів, запроваджених за порушення територіальної цілісності України. Усі держави ЄС виступили у квітні в Нью-Йорку проти проєкту резолюції Росії в ГА ООН, що демонструє єдність Євросоюзу в цьому чутливому питанні.

Важливо, що 21 квітня, напередодні цієї зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн ЄС міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба разом із колегами з держав-членів ЄС та інституцій ЄС взяв участь у відеоконференції у форматі «Групи друзів України в ЄС». Це дало змогу звірити годинники з нашими європейськими партнерами з таких важливих питань, як ситуація на Донбасі та в Криму, санкційна політика ЄС, а також Східне партнерство.

Хочу зазначити, що 22 квітня Рада ЄС у закордонних справах обговорювала тематику Східного партнерства під кутом боротьби з пандемією коронавірусу. Тому детальне обговорення цієї зовнішньополітичної ініціативи та її майбутнього Рада ЄС проведе пізніше. Однак уже зараз інституції й держави-члени ЄС узгоджують спільну позицію щодо Східного партнерства – так звані висновки Ради ЄС. Для України важливо, щоб цей документ був максимально амбітним і містив ключові сигнали.

Серед них – чітке визнання з боку ЄС європейських прагнень і європейського вибору України. Ми очікуємо також на започаткування додаткового посиленого співробітництва між ЄС та асоційованими партнерами (так зване «Східне партнерство +»), визначення чітких цілей на майбутнє, таких як поступова інтеграція України до спільного ринку ЄС. І, зрозуміло, продовження послідовної політики Євросоюзу щодо підтримки суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України.


СИТУАЦІЯ В КРИМУ І НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНБАСУ НЕПОКОЇТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПАРТНЕРІВ

- Раніше, перед віртуальною зустріччю міністрів закордонних справ, під час виступу у профільному комітеті Європарламенту, Високий представник ЄС Боррель висловив жаль, що ситуацію на Донбасі європейцям інколи «важко зрозуміти». Чи достатньо інформації ЄС отримує у цьому сенсі від України?

- Ми уважно слідкували за обміном думками в Європарламенті. Я б сказав, що Високий представник, відповідаючи на запитання депутатів Європарламенту, говорив про те, що ситуація в окупованому Криму із захистом прав людини є дуже серйозною. Євросоюз уважно спостерігає за ситуацією в Криму, намагається отримати доступ до інформації щодо захисту прав людини, але це важко зробити, оскільки немає жодного доступу гуманітарних організацій до окупованого Криму.

Аналогічне занепокоєння викликає ситуація на тимчасово непідконтрольних Уряду України окремих територіях Донбасу. Підкреслено, що в зонах триваючих конфліктів великою проблемою є відсутність доступу представників міжнародних організацій до таких територій. Ця проблема спричиняє брак інформації про внутрішні процеси, які відбуваються на зазначених територіях. В умовах пандемії така ситуація є ще загрозливішою.

Щодо достатності інформації – то так, її дійсно достатньо. Не буду казати банальних речей про наш постійний зв'язок з ЄСЗД (Європейська служба зовнішніх дій – ред.), скажу лише, що буквально 21 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба мав змістовну телефонну розмову з Жозепом Боррелем. Це краща відповідь на питання про те, чи ми достатньо обмінюємося інформацією.

Про високий рівень обізнаності ЄС свідчить активна й оперативна реакція ЄС на події на Донбасі, зокрема стосовно забезпечення свободи пересування через лінію розмежування і надання доступу представникам СММ ОБСЄ та гуманітарним організаціям до тимчасово непідконтрольних територій. У цілому, за останній місяць було оприлюднено близько 4 заяв ЄС щодо України.

Загалом, попри пандемію COVID-19 триває активний політичний діалог між Україною та ЄС. Окрім активних контактів на рівні міністра закордонних справ, варто згадати, що 2 квітня відбулась телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем.

Слід також мати на увазі, що медіаторами в рамках Нормандського формату від ЄС є Франція і ФРН, які пильно відслідковують ситуацію на Донбасі та систематично брифінгують відповідні інституції ЄС та держав-членів про стан справ.


УКРАЇНА НАПОЛЯГАЄ НА ПОВНОМУ ДОСТУПІ ГУМАНІТАРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО КРИМУ Й ДОНБАСУ

- Так, Крим є темою, яку Боррель також порушував в Європарламенті, з огляду на важку ситуацію з правами людини на окупованому півострові. Як поставилася б Українська держава до того, якщо б завтра до Криму масово вирушили представники міжнародних гуманітарних організацій?

- З початку тимчасової окупації ми домагаємося від Росії доступу представників міжнародних організацій до території півострова. Такий доступ мав би бути у комісара Ради Європи з прав людини, ми також бачимо таку зацікавленість у спеціального представника ЄС з прав людини Емона Гілмора. У рамках щорічних діалогів Україна – ЄС з прав людини, а також консультацій з правових наслідків тимчасової окупації Криму ми постійно порушуємо питання про доступ моніторингових механізмів до Криму. Світ має дізнатися про правові свавілля, які мають місце в окупованому Криму.

Хотів би звернути увагу на останню заяву Жозепа Борреля до шостих роковин тимчасової окупації, оприлюднену 16 березня. У заяві було відзначено, що вкрай важливим залишається повний, вільний та безперешкодний доступ міжнародних захисників прав людини до всієї території України, включно з Кримом та Севастополем. ЄС нагадав про резолюцію Генеральної асамблеї ООН 74/168 від 18 грудня 2019 року та закликав до її повного виконання, включно із зобов’язаннями Російської Федерації у рамках відповідного міжнародного гуманітарного права.

Однак держава-окупант ігнорує такі моніторингові ініціативи.


ЄС ГОТОВИЙ АКТИВУВАТИ МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДЛЯ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ У БОРОТЬБІ З ЛІСОВИМИ ПОЖЕЖАМИ

- Ви провели розмову з єврокомісаром з кризового менеджменту Янезом Ленарчичем. Як давно ЄС надає Україні послуги супутникової системи «Copernicus» для моніторингу ситуацій з лісовими пожежами у Чорнобильській зоні? Чи обмежується така увага Чорнобилем, або ж стосується й інших спалахів, наприклад, на Житомирщині? Чи зверталися ми офіційно по допомогу?

Дійсно, я мав дуже гарну розмову з комісаром Янезом Ленарчичем. Загалом, для мене особисто дуже важливо і символічно, що в будь-якій ситуації ЄС завжди одним із перших серед наших партнерів пропонує свою допомогу.

ЄС готовий активувати Механізм цивільного захисту (EU Civil Protection Mechanism), і в рамках цього механізму розглянути існуючі можливості для допомоги. Для нас принципово важливо, що ми зберігаємо і підтримуємо постійні контакти з Євросоюзом, передусім, по лінії Державної служби з питань надзвичайних ситуацій. Тобто, існують усі можливості для оперативного залучення спроможностей ЄС, у разі виникнення такої потреби.

Ми, звісно, беремо до уваги досвід залучення Механізму цивільного захисту до ліквідації пожеж в Італії та Франції. Важливо, що ДСНС чудово розуміє наявність інструментів, які можуть оперативно залучатися до ліквідації пожеж.

Що стосується системи космічного спостереження, то це окремий механізм ЄС для ефективного реагування на надзвичайні ситуації.

Дійсно, 14 квітня Координаційним центром з реагування на надзвичайні ситуації Європейської комісії було активовано картографічний інструмент Центру реагування на надзвичайні ситуації програми «Copernicus» для моніторингу та сприяння ліквідації пожеж навколо ЧАЕС. 15 квітня аналітично оброблені знімки з європейського супутника вже були доступні онлайн та передані в Київ.

В інтересах України картографічний інструмент використовують лише вдруге. В 2016 році сервіс було застосовано на запит ЄК для підготовки деталізованих карт розселення людей навколо річки Тиса на кордоні Румунії, Угорщини та України через загрозу забруднення річки від сольових шахт біля м. Солотвино.

Але тут також варто зазначити, що доступ до супутникових даних «Copernicus» у нас існує ще з 2018 року і не обмежується лише сферою надзвичайних ситуацій.

Крім цього, в січні 2020 року в Києві відкрито регіональний «дзеркальний» центр програми «Copernicus», що забезпечує швидкий доступ до даних супутників "Sentinel”. Ці знімки можуть бути використані в інтересах української економіки, транспорту, фермерства, екологічного моніторингу і, в тому числі, для аналізу надзвичайних ситуацій подібних тим, які ми бачимо сьогодні.

Фото Місії при ЄС
Фото ПУ при ЄС


В УМОВАХ КРИЗИ КОРОНОВІРУСУ ЄС ПІДСТАВИВ УКРАЇНІ НАДІЙНЕ ПЛЕЧЕ

- У зв’язку із пандемією COVID-19, яким чином здійснюються контакти між ЄС і Україною? Як це відбилося на двосторонній співпраці між Україною та ЄС, зокрема у вимірі економічної та гуманітарної співпраці?

- Почну з головного. Допомога ЄС для України у контексті боротьби з коронавірусом укотре продемонструвала, що ЄС залишається нашим надійним партнером й готовий підставити плече та допомогти.

Хочу ще раз подякувати ЄС за пакет допомоги Україні у боротьбі з пандемією коронавірусу в розмірі 190 млн євро, про який було оголошено ще 8 квітня, а також за додаткову гуманітарну допомогу в розмірі 13 млн євро для населення на Донбасі, яке потерпає від агресії РФ.

Окрім цього, 22 квітня Єврокомісія оголосила про “виняткову” макрофінансову допомогу країнам Європейської політики сусідства та розширення у зв’язку з пандемією коронавірусу. Частка України – 1,2 млрд євро.

Надзвичайно важливо, що, незважаючи на всі поточні виклики, ЄС надає комплексну підтримку нашій державі у цей непростий час.

Загалом, ми підтримуємо постійні робочі контакти з європейськими партнерами. Не можу сказати, що через пандемію їхня інтенсивність зменшилася.

Водночас, вдавати, що нічого не змінилося, теж не варто. На жаль, через пандемію було скасовано «Український тиждень в ЄП», візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Брюсселя, які планувалися на березень.

Так само доведеться переформатувати Промисловий діалог і, очевидно, провести засідання його робочих груп у форматі відеоконференцій. Цей діалог важливий для нас, насамперед, через наші прагнення укласти Угоду про так званий «промисловий безвіз». 

До речі, сподіваюсь, що під час цього саміту ми нарешті зможемо підписати Угоду про спільний авіаційний простір і це стане одним з його позитивних здобутків.

Загалом хочу вас запевнити, що наш діалог з ЄС залишається інтенсивним та комплексним. Хоча, звичайно, доводиться пристосовуватись до нових умов. Наприклад, відеоконференції вже стали невід’ємною частиною дипломатичного спілкування.

Цікаво також, що на фоні боротьби з коронавірусом відбувається активізація взаємодії наших науковців з їхніми європейськими колегами. Сподіваюсь, це надасть нового поштовху розвитку нашій співпраці з ЄС у цій сфері.


ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНЦІВ: КОНСУЛИ І ПОСОЛЬСТВА ПРАЦЮВАЛИ ЦІЛОДОБОВО

- МЗС України після спалаху коронавірусу здійснив масштабну операцію з повернення додому українців, які перебували на той час за кордоном. Скільки людей зверталося до Посольства в Бельгії і скільком вдалось допомогти?

- Ця «операція» дійсно була масштабною, мабуть наймасштабнішою операцією такого роду в історії сучасної української дипломатії та її консульської служби.

Після ухвалення українським Урядом рішення про закриття регулярного міжнародного авіасполучення, Посольство в Бельгії, як і решта дипустанов України, перейшло у цілодобовий режим роботи, який тривав близько двох тижнів.

Звернення приймались в електронному вигляді на всі офіційні адреси Посольства, працювало три цілодобові телефонні лінії та ще додаткові 3 стаціонарні лінії протягом робочого дня.

Багато наших громадян приходило безпосередньо до будівлі Посольства. Загальна кількість опрацьованих звернень, які надійшли засобами електронного зв’язку чи були подані особисто до Посольства, без урахування телефонних дзвінків з 14 по 27 березня, становить близько 800.

Фіксація звернень, обробка та їх аналіз, перемовини з авіаперевізниками та зворотна комунікація з громадянами, що прагнули невідкладно повернутись на Батьківщину, – це те, чим жили українські консули, та й, зрештою, весь дипломатичний склад Посольства в ті дні.

Безумовно, ми не концентрувалися лише на організації прямих рейсів із Брюсселя до Києва. Важливо було вивчити всі можливості для повернення – як суходолом, так і авіатранзитом через треті країни. В умовах все нових і нових обмежень на пересування та закриття кордонів більшістю європейських країн, це також було непростим завданням, яке вимагало постійної координації з колегами в інших країнах.

Таким чином, у період з 19 по 27 березня спеціальними рейсами МАУ Брюссель-Київ повернулась 2161 особа. Водночас важко оцінити кількість українців, які скористались іншими можливостями, чи то переїхавши у сусідні Нідерланди та вилетівши з Амстердама до Києва, чи то вирушивши складним маршрутом на власному авто через Німеччину, Австрію та Угорщину.

Наразі нам відомо про 91 громадянина України, що вирішили тимчасово залишитись у Бельгії чи в Люксембурзі. Ми підтримуємо з ними зв'язок та, в разі потреби, допомагаємо у продовженні строків їх законного перебування на території Бельгії й Люксембургу.

Крім того, близько 30 українців на сьогодні очікують на нові можливості для від’їзду додому. Всі ці громадяни свідомі та висловили готовність пройти двотижневу обсервацію після повернення в Україну.

З метою надання допомоги нашим громадянам, що продовжують перебувати у Бельгії та Люксембурзі, Посольством було створено онлайн-групу в соціальних мережах. Наразі у групі зареєстровано близько 500 учасників, і мені приємно відзначити, що більшість із них – це українці з місцевих громад, які висловлюють готовність допомогти своїм співвітчизникам.


«ВІРУСНІ» ОБМЕЖЕННЯ НА ПОДОРОЖІ В ЄС БУДУТЬ ЗНІМАТИСЯ, АЛЕ ПОСТУПОВО

- Наразі у зв’язку із спалахом хвороби діють обмеження щодо «несуттєвих» поїздок у ЄС. До якого часу можуть тривати такі обмеження?

- Європейська комісія у співпраці з Європейською радою підготувала дорожню карту поетапного припинення заходів, запроваджених для стримування спалаху коронавірусу COVID-19, одним із етапів якої є поступове зняття обмежень на внутрішніх та зовнішніх кордонах ЄС.

Відзначається, що Європейська спільнота продовжує перебувати в режимі «пожежогасіння», при цьому відповідні надзвичайні заходи, вжиті державами-членами та ЄС, продовжують працювати. Однак ці заходи та невизначеність дорого коштують людям, суспільству та економіці, й не можуть тривати нескінченно.

Рекомендації поетапного припинення обмежувальних заходів фокусуються на трьох головних передумовах: суттєве сповільнення поширення коронавірусу, достатні спроможності системи охорони здоров’я та спроможності нагляду й моніторингу.

При цьому в документі визнається, що закриття кордонів уже не може бути ключовим заходом для стримування пандемії. Зокрема, що поширення вірусу не може бути стримане за допомогою кордонів, а дії, що вживаються в ізоляції, мають усе менший ефект.

Відтак, під час спільної пресконференції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель відзначили, що вбачають за доцільне дотримуватись поетапного підходу до відкриття внутрішніх та зовнішніх кордонів ЄС, результатом якого має бути відновлення нормального функціонування Шенгенської зони.

При цьому, контроль на внутрішніх кордонах ЄС слід скасовувати узгоджено. Обмеження на подорожі та прикордонний контроль необхідно припиняти у разі, коли епідеміологічна ситуація прикордонних регіонів знизиться до відповідного рівня. Зовнішні кордони ЄС мають бути відкриті на другому етапі та з урахуванням поширення COVID-19 за межами ЄС.


ЄВРОСОЮЗ ВИЗНАЧИВ, ХТО МОЖЕ В’ЇХАТИ В ЄС ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ

- Що може бути «суттєвою» причиною для такої поїздки, і як її можна здійснити?

- Відповідно до рекомендацій «Щодо впровадження тимчасового обмеження на необов’язкові подорожі до ЄС, спрощення транзитного режиму для репатріації громадян ЄС, впливу на візову політику», тимчасове обмеження на поїздки поширюється на всі поїздки без поважної причини громадян третіх держав світу до держав-членів ЄС.

Тимчасове обмеження не стосується громадян держав-членів ЄС, які повертаються додому, членів їх сімей, а також громадян третіх держав, які є довгостроковими резидентами ЄС. Обмеження також не поширюються на цілий перелік фахівців, які здійснюють подорожі з професійною метою. До цього переліку входять медичні працівники, науковці у сфері охорони здоров'я, прикордонники, транспортники, дипломати, співробітники міжнародних організацій – список довгий.

Винятки також стосуються, наприклад, військовослужбовців і працівників, які надають гуманітарну допомогу, під час виконання ними своїх функціональних обов’язків. У цьому ж ряді – сезонні працівники у сфері сільського господарства. Не вважаються «несуттєвими» подорожі транзитних пасажирів, людей, поїздки яких пов’язані з невідкладними обставинами. Окрема увага приділяється особам, які потребують міжнародного захисту або подорожують з інших гуманітарних причин.

З метою вирішення можливих проблемних питань на транспорті Україна була долучена до оперативної мережі ЄС з питань «зелених коридорів». Контактним пунктом з української сторони є міністерство інфраструктури України.


В УМОВАХ КРИЗИ ЄС ПЕРЕДБАЧИВ МОЖЛИВІСТЬ ТРАНСКОРДОННОГО РУХУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ СЕЗОННИХ ПРАЦІВНИКІВ

- Єврокомісія оголосила про необхідність свободи транскордонного руху для «цінних» працівників. Чи стосується це транскордонного руху між ЄС і Україною, зокрема стосовно сезонних працівників, які традиційно працювали навесні та влітку, наприклад, у Польщі та в інших країнах ЄС?

- Так, стосується.

На додаток до рекомендацій «Тимчасові обмеження на необов’язкові подорожі до ЄС», Європейська комісія підготувала нові рекомендації від 30 березня «Щодо впровадження тимчасового обмеження на необов’язкові подорожі до ЄС, спрощення транзитного режиму для репатріації громадян ЄС, впливу на візову політику».

Відповідно до цих додаткових рекомендацій, до переліку осіб із особливими функціями або потребами, на яких не поширюються обмеження на необов’язкові подорожі з третіх країн на територію «ЄС+», було додано сезонних працівників у сфері сільського господарства.

Дмитро Шкурко, Брюссель

https://bit.ly/2KtIKB6 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux