Неофіційний переклад з англійської

 

Ендрю Гарднер, 07.02.2013

Спроба повернутися до розмов про лібералізацію візового режиму.

Український уряд за декілька днів запропонує анти-дискримінаційний закон, щоб усунути те, що виявилося в останні місяці однією з головних перешкод на шляху до лібералізації візового режиму з ЄС для українців.

Леонід Кожара, міністр закордонних справ України, повідомив «European Voice», що новий закон зіткнеться з опором з боку Православної церкви і, що введення в Росії закону про покарання за пропаганду гомосексуалізму додасть перешкод на шляху його прийняття. Проте, міністр зазначив: "Я думаю, що наші євроінтеграційні прагнення будуть домінувати над цим та іншими політичними розрахунками. «Ця поправка (антидискримінаційна) заблокує можливість прийняття парламентського законопроекту, який загрожує великими штрафами і тривалими термінами тюремного ув'язнення тим, хто винен у «пропаганді гомосексуалізму». Такий законопроект був прийнятий у першому читанні в жовтні. Нова поправка щодо боротьби з дискримінацією є частиною пакету реформ, необхідних для завершення першої, законодавчої фази процесу, що повинен привести до послаблення візових умов.

Пакет реформ може поліпшити атмосферу напередодні відкладеного Саміту Україна-ЄС, який має відбудеться в Брюсселі 25 лютого ц.р., а також наблизити обидві сторони до заявленої мети - підписання Угоди про асоціацію для України до кінця листопада.

Всупереч традиції, Саміт у 2012 році так і не відбувся, офіційно – через те, що проведення  парламентських виборів 28 жовтня зумовило проблеми в графіку. Проте ця затримка додала до побоювань в Києві, що саміт став жертвою занепокоєння ЄС ув’язненням колишнього Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко та трьох членів її уряду, двох з яких вже звільнено.

У ЄС наполягають, що Україна має відреагувати на занепокоєння ЄС щодо «вибіркового правосуддя» до підписання Угоди про асоціацію. Україна заявляє, що виконає рішення Європейського Суду з прав людини і що наразі проводить реформування судової системи. Але проблемних питань згодом може стати ще більше, враховуючи, що Ю.Тимошенко висунуте звинування у вбивстві українського політика у 1996 році.

Л. Кожара дав чітко зрозуміти, що позиція України полягає в тому, щоб питання прав на подорожі [до ЄС – прим. ПУ при ЄС] розглядалося окремо. «Ми не хочемо, щоб безвізовий режим з ЄС розглядався як політичне питання», - сказав Міністр, стверджуючи, що - «наявність віз до ЄС створює у пересічного українця уявлення про існування нового Берлінського муру на західному кордоні».

Окрім переконування ЄС у відданості втілювати реформи, перед Україною стоїть ще один виклик  - домовитися про виділення нового кредитного пакету Міжнародного валютного фонду (МВФ) у $ 15,4 млрд (€ 11.4 млрд.) та відповісти на пропозицію Росії щодо членства в Євразійському Митному союзі. Енергетика грає роль у всіх цих трьох відносинах.

Після серії газових воєн між Росією та Україною, ЄС сумнівається у надійності України як транзитера. Зі свого боку, МВФ обумовив виділення фінансової підтримки підвищенням цін на газ для населення, що ще більше підштовхує Київ до переговорів з Москвою про зниження ціни на газ.

27 січня Росія виставила Україні рахунок на 7 млрд. доларів (5,2 млрд.євро) за невибраний газ відповідно до положень контракту «бери, або плати», підписаного урядом Ю.Тимошенко. За словами Л. Кожари, цей контракт передбачав 300% штраф за непридбаний газ.

Л.Кожара сказав, що Україна не платитиме, а Росія «жодним чином не прореагувала на ідею арбітражу». На його думку, вимога Росії є свідченням занепокоєння «швидким спадом споживання в Україні», яке, за його словами, знизилося з 50 млрд. до 33 млрд. кубометрів газу за останні два роки і має далі знизитися до 17 млрд. у 2013-2014 роках.

«Що зрозуміло, так це те, що домінування Газпрому в Україні припинено», - зазначив він. Україна почала видобувати більше газу самостійно та використовувати більше вугілля та атомної енергії, а також планує побудувати термінал скрапленого газу для того, щоб збільшити диверсифікацію. Україна також готова підвищити ціни на газ для споживачів – крок назустріч вимогам МВФ.

Іншою точкою розходження з Москвою є можливість української асоціації з Євразійським Митним союзом. Україна хоче приєднатися тільки до окремих його елементів, «які не суперечать нашим зобов’язанням з ЄС», - сказав Кожара. Втім він зазначив, що «члени Митного союзу – Росія, Білорусь та Казахстан – наполягають, що Україна або стала повним членом, або взагалі не приєднувалася».