Напередодні парламентських виборів Костянтин Єлісєєв закликає Європейський Союз посилити політичні та економічні відносини з Україною.
Костянтин Єлісєєв є Послом України в Європейському Союзі

"На початку жовтня я перебував у Києві для участі в щорічній нараді послів. Це - великий форум для обговорення нагальних проблем зовнішньої політики України. Для мене це було також шансом поглянути на Україну напередодні парламентських виборів.

Виборчий сезон – це завжди чутливий час. Насамперед, через намагання політичних сил занадто драматизувати, змальовувати кожні вибори як судний день, як останнє змагання добра і зла.

І якщо це здається цілком зрозумілим з політичної точки зору, то, без сумніву, для єдності нації та її інтересів – це шкідливо. Попри це, ця карта регулярно розігрується. І Україна – не виняток. Ця карта розігрувалася у 2010, 2012 роках, і, очевидно, може бути розіграна і в 2015 році.

Отже, ще одні вибори в Україні можуть пройти під знаком розмов про судний день. Але, відклавши все це в сторону, що ж відбувається насправді? В чому полягає суть виборів?

Насамперед, ми маємо міцний законодавчий пакет правил, вчасно розроблений і ухвалений конституційною більшістю в парламенті за участю ключових опозиційних сил.

Зрозуміло, що європейські інституції можуть мати певні зауваження та рекомендації для подальшого покращення. Але вони також мають визнати, що ці правила відображають загальний консенсус української політичної еліти щодо проведення парламентських виборів станом на 2011-2012 роки.

По-друге, виборче середовище є надзвичайно змагальним. Є ціла група опозиційних сил, що йдуть на вибори об’єднано або окремо. Триває глобальна економічна криза, яка негативно впливає на українську економіку. Триває низка болісних, але давно потрібних політичних та економічних реформ, розпочатих Урядом. Уряд повністю усвідомлює політичні виклики 2012 року, що змушує зміцнити дисципліну та мобілізуватися по відношенню до виборчого процесу.

Будь-яка провладна партія у розпал непопулярних реформ починає виборчу боротьбу з гірших позицій. Опозиція отримує кращі карти. Вона може звертати увагу на економічні труднощі. Попри ув’язнення Ю.Тимошенко, їй вдалося об’єднатися, досягти згоди щодо участі у виборах і суперничати у рівних умовах з іншими політичними силами. Опозиція також користується моральною підтримкою багатьох на Заході.

І попри це «Об’єднана опозиція» відстає в опитуваннях. Новим переможцем здається стає чемпіон світу з боксу Віталій Кличко та його партія «Удар», яка за останніми результатами опитувань, йде другою після пропрезидентської Партії регіонів.
Це ще один доказ непередбачуваності, а отже, і свободи виборчого процесу.

Тут постає важливе питання: як міжнародні спостерігачі оцінять вибори? Їхнє слово буде дійсно мати значення.

Усвідомлюючи це, Уряд відкритий до місій міжнародних спостерігачів. Навіть зараз – на доволі ранньому етапі – вже більше тисячі спостерігачів працюють на місцях, і наскільки мені відомо, без жодних перешкод з боку влади.

З іншого боку, я переконаний, що вони не повинні робити жодних завчасних, а тим більше політично вмотивованих заяв. Українська політика – це важке поле, для якого не є новиною, як це не прикро, ані провокації, ані маніпуляції. Тому було б не справедливо наділяти спостерігачів більшим мандатом, ніж той, який вони мають. Вони мають бути суддями виборів-2012, а не української демократії як такої. І у довготерміновій перспективі – європейського майбутнього України.

28 жовтня відбудуться вибори. А потім настане «день після», - коли країна усвідомить свій суверенний вибір і політичну реальність, яка з нього випливає. Поки Україна аналізуватиме результати голосування, світ аналізуватиме Україну.

На жаль, очікування напередодні виборів невиправдано низькі. Часами це нагадує дежавю. Начебто в Україні не було вражаючих здобутків в сфері демократії у 2000-х роках, і ще більш вражаючих реформ останніми роками. Начебто Україна не несла на собі роками важкий тягар встановленої Газпромом ціни природного газу і при цьому не покинула шлях європейської інтеграції. Наче не було десятків давно потрібних законопроектів, прийнятих парламентом, і нових проєесівських постанов, схвалених КМУ. Начебто не стоїмо на порозі Угоди про асоціацію, включно із зоною вільної торгівлі, і візової лібералізації.

Україна є чітко орієнтованою на ЄС демократією. Ми не маємо будувати відносини Україна-ЄС з нуля. Вибори будуть належними. А Україна залишиться на європейському шляху. Через одну просту причину: це є курс на реформи, яких Україна потребує.

А оскільки ці трансформації відповідають інтересам кожного, то я ще раз закликаю своїх колег з ЄС: підпишіть Угоду про асоціацію! Не тому, що ми її хочемо, а тому, що ми її заслуговуємо. Тому що це найкраща гарантія розвитку України відповідно до європейських стандартів та її майбутнього як незалежної і суверенної країни.

,