Мої очікування від 16-го Саміту Україна-ЄС 25 лютого ц.р. цілком зрозумілі та достатньо амбітні, адже саме з цієї зустрічі почнеться зворотний відлік до моменту підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Вільнюсі в листопаді цього року. У той же час, будь-які рішення Саміту не повинні створювати у нас «помилкове відчуття безпеки».

Так, останнім часом Україна і ЄС змогли відновити динаміку політичних контактів. Але роль Саміту на даний час є стимулом для подальшої рішучої діяльності.

Для того, щоб підписати Угоду, нам потрібно більше, ніж поточна конструктивна позиція Високого Представника у закордонних справах К.Ештон і Комісара Ш.Фюле, потрібна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС та згода Європейського парламенту. Іншими словами, щоб підписати Угоду з ЄС, ми повинні створити сприятливу атмосферу.

Це те світло, в якому ми розглядаємо критерії, встановлені Висновками Ради ЄС у закордонних справах щодо України від 10 грудня 2012 року. Після недавнього візиту Комісара Ш.Фюле до Києва український Уряд ухвалив План першочергових заходів на 2013 рік, спрямованих на сприяння європейській інтеграції України.

Ми працюємо у контексті асоціації, у загальному розумінні, що реформи, про які йдеться, є визначальними для України та її народу. Зазначені критерії ЄС відповідають нашій програмі реформ в Україні, у контексті поліпшення виборчого законодавства, судових та економічних реформ, а також належного виконання Порядку денного асоціації. Ми вже надали ЄС матеріали щодо впровадження зазначених реформ і маємо намір домогтися більш істотного прогресу в травні.

Головним очікуванням Саміту є те, що він створить належне підґрунтя до підписання Угоди про асоціацію, підтвердивши відповідні наміри обох сторін. Ми також очікуємо на конкретні домовленості у галузі енергетичної безпеки, зокрема, підтвердження принципу солідарності в рамках Договору Енергетичного Співтовариства та бажання зробити конкретні кроки в напрямку модернізації української газотранспортної системи.

А домовленість щодо виділення макрофінансової допомоги Україні зможе доповнити будь-які майбутні угоди між Україною і МВФ, і, таким чином, стане важливою перемогою.

З метою усунення наявних недоліків та стимулювання поліпшення інвестиційного клімату в Україні, що зробить його більш привабливим для європейських компаній, ми також започаткуємо двосторонній діалог по бізнес-клімату.

І останнє, але не менш важливе, я очікую, що на Саміті пролунають обнадійливі сигнали щодо впровадження безвізового режиму між Україною та ЄС. Моє тверде переконання, що обидві сторони повинні докладати максимум зусиль, щоб задовольнити очікування один одного.

EurActiv,