«Україна та ЄС дивляться в минуле, щоб побудувати майбутнє» - під таким заголовком розміщує «ЄврАктів» публікацію щодо проведених під егідою «Європейського політологічного центру» (ЕРС) дебатів за участі українського політолога К.Бондаренка. Останній «рішуче підтримав» тенденції в Україні після обрання Президентом України В.Януковича. Яким б «контроверсійним» не був би розвиток подій, на думку політолога, Україна розвивається нормально, і за 20 років незалежності досягла того, що західна Європа будувала три століття, інформує «ЄврАктів».
Стосовно закидів щодо авторитаризму діючого Президента В.Януковича, політолог провів паралелі між ним та французьким президентом Ш.Де Голлем та англійським прем’єр-міністром М.Тетчер, яких також часто звинувачували в авторитарних підходах. Бондаренко також намагався «розвіяти погляди», що діючий уряд переслідує колишніх лідерів країни, посилаючись на те, що проти представників діючої адміністрації заведено 350 справ, порівняно з 75 справами проти колишніх посадовців. «Україна рухається до ЄС, але не галопом, як за попереднього керівництва», - зазначив Бондаренко.
«ЄврАктів» також коментує «дипломатичну» позицію представників Європейської Комісії, які відзначили, що критичні враження в колах ЄС щодо поточної ситуації в Україні, виправдані вони чи ні, є так само важливими, як і реальність, якщо не більше. Не Комісія повинна запитувати, що робить Україна для подолання корупції, а саме Київ має розпочинати дискусію, говорячи «ми робимо це і це», - йдеться у публікації.
Натомість представник Брюссельського відділення Університету Кент вдався до критики підходів ЄС до відношенню до третіх країн, зокрема акценту на «формальній демократії», критерієм якої є участь людей у виборах. Натомість, переконаний Т.Казьє, ЄС має зосереджувати зусилля на просуванні «глибинної демократії», пояснюючи громадянському суспільству, як воно може ефективно контролювати політичний процес. Науковець також висловив занепокоєння тим, що візова лібералізація з Україною може стати заручницею ситуації в контексті арабських революцій. «Глибинна демократія та візова лібералізація мають бути основними питаннями порядку денного Україна-ЄС», - підсумував він, повідомляє «ЄврАктів».
Енергетика
«Україна шукає «пропаганду» енергозбереження» - інша стаття «ЄврАктів» протягом цього тижня, присвячена Україні. Приводом для її появи стало проведення Енергетичних Днів в Києві, медіа-партнером яких виступив «ЄврАктів». У публікації висвітлюються позиції окремих учасників заходу. Зокрема, більшість спікерів відзначила, що українська централізована система опалення, побудована ще за радянських часів, засновується на припущенні, що енергія нічого не коштує. Відтак керівник державної агенції енергоефективності М.Пашкевич наголосив на потребі популяризації та пропаганди енергозбереження в Україні, відзначивши, що найбільше у цьому зв’язку відстає металургія. Представники бізнесу, зі свого боку, підкреслювали, що в Україні дуже сильне «лоббі з енерго-неефективності», яке не дозволяє країні втілювати проекти з розвитку сонячної та вітрової енергетики, біопалива та модернізації районних систем опалення. Лунали також окремі сигнали щодо негативного бізнес-клімату в країні та розробки багатьох стратегій в Україні «під олігархів», а не простих українців. Втім, як зазначає видання, деякі учасники заходу погодилися, що діючий Президент України В.Янукович поділяє і дослуховується до сигналів щодо необхідності запровадження енергозберігаючих технологій і відповідних бізнес-реформ.
Уряд на заході був представлений заступником Міністра енергетики України В.Макухою, який, за оцінкою видання, майже не зупинявся на питанні енергоефективності, а підкреслив важливість збільшення видобутку газу та нафти в Україні, з огляду на «надзвичайно високу» залежність від імпортованої енергії з РФ. Більшість доповідачів акцентували увагу на потребі прозорості та забезпечення стабільності ринку як ключового фактору приходу інвесторів та єдино можливого шляху втілення проектів з енергозбереження та відновлювальних джерел енергії.
«Нью Юроп» у статті «Росія обходить Україну: дві третини газу, що йде зараз через цей регіон, підуть через Південний поток» повертається до теми Південного Потоку. Кореспондент видання з нагоди проведення в Афінах Середземноморської конференції з газу та нафти взяв коментар у виконавчого директора проекту Південний Потік Марселя Крамера. Останній заявив, що Україна продовжуватиме відігравати важливу роль у транзиті газу до Європи, але її частка у транзиті зменшиться із введенням в дію Південного Потоку. Він підкреслив, що Україна сама по собі є великим газовим ринком. «В Росії це дуже добре розуміють, але в пресі іноді занадто драматизують», - цитує М.Крамера видання. Повертаючись до презентації Південного Потоку в Брюсселі (яка була критично зустрінута європейськими експертами та ЗМІ), М.Крамер позитивно відзначив участь в ній Комісара ЄС з питань енергетики та підкреслив, що Г.Оттінгер «чітко сказав, що Південний Потік є важливим для ЄС. Іншого разу він також казав, що особисто підтримає його», - цитує видання. Представник Південного потоку також заявив, що проект Південний потік не може не підтримуватися, коли він є важливим для «однієї третини країн-членів ЄС» . Паралельно автор публікації взяв коментар також у заступника директора Центру Разумкова В.Чалого, який применшив вплив Південного Потоку на Україну. Газопровід в обхід України – «це виклик, але не загроза». В.Чалий зазначив, що Україна залишатиметься важливою транзитною країною. Він наголосив також на проектах з модернізації ГТС, будівництві терміналу зрідженого газу тощо. Експерт також висловив припущення, що Південний потік має на меті не стільки обійти Україну, скільки досягти власних геополітичних цілей, отримавши прямий доступ до споживача. В.Чалий також підкреслив, що основою проблемою України з енергетична неефективність.
Відносини Україна-ЄС в контексті наступного польського головування
У контексті наближення головування Польщі в ЄС, видання «ІюОбзервер» розміщує низку публікацій щодо очікувань від головування, зокрема, «Східні країни очікують на «природну симпатію» Польщі». Автор публікації констатує, що події в північній Африці відволікли увагу ЄС від східних сусідів. Посилаючись на представника України при ЄС К.Єлісєєва, видання зазначає, що польське головування може допомогти повернути ці країни до порядку денного ЄС. «Фокусувати всю увагу, всі ресурси на один напрямок, і водночас ігнорувати окремих сусідів, особливо таких важливих як Україна, – це на найкращий підхід. Польське головування створить великі шанси для України для того, щоб зробити прорив у відносинах Україна-ЄС», - цитує видання К.П.Єлісєєва. Автор публікації повідомляє, що Україна прагне завершити переговори до Угоді про асоціацію з ЄС до кінця року, і насамперед, до виборів в Росії і в Україні 2012 року. Водночас українська сторона розчарована безліччю «конференцій, семінарів та круглих столів» щодо «обміну досвіду», які нічим конкретним не завершуються. Аналогічний сигнал дала також Представник Молдови при ЄС Д.Кужба, яка згадала про «природну симпатію» між країнами колишнього радянського блоку. Символічною датою у польському календарі є проведення у Варшаві у вересні Саміту Східного партнерства. Втім, констатує журналіст, наразі в регіоні, охопленим цією ініціативою, «важко знайти білу пляму»: Вірменія є корумпованою зосередженою на собі країною, в постійному конфлікті з Азербайджаном та Туреччиною. Азербайджан – автократія у полоні нафтової індустрії. Білорусь залишається під керівництвом Лукашенка, демократичні цінності в Грузії занепадають, «Україна продовжує фліртувати в РФ, збільшуючи тиск на свободу преси», в той час як у Молдові стара комуністична еліта становить зростаючу загрозу про-європейській коаліції. Великим замовчуваним питанням залишається перспектива членства для цих країн, яких ЄС «тримає на відстані протягнутої руки». Україна найбільш амбіційна у цьому питанні, - пише журналіст, посилаючись на заяву Президента України В.Януковича, який зазначив, що будь-яка угода без перспективи членства «буде пустою». К.П.Єлісєєв охарактеризував перспективу як «світло в кінці тунелю» для людей, що мають пройти через болісні реформи. На перспективу членства розраховує також Молдова, пише журналіст, додаючи, що країна навряд чи зможе розраховувати на вступ до ЄС, доки не буде остаточно вирішене Придністровське питання.