Європейські ЗМІ Брюсселя повідомляють про проведення заходів високого рівня в Києві з нагоди 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Основну увагу ЗМІ привертає саме донорська конференція по збору коштів для завершення будівництва саркофагу та інших чорнобильських проектів. Не дивно, що оголошення напередодні конференції суми внеску Європейської Комісії у 110 млн.євро зайняло одне з центральних місць в інформаційному просторі Брюсселі. Про внесок ЄК – найбільшого донора проектів – повідомляють „ІюОбзервер”, „ЄврАктів”, „ІюБізнес”, „Ажанс Юроп”, „Парламент”. Про конференцію повідомляють також бельгійська „Ле Суар”, брюссельський кореспондент французької „Лез Еко”, інформаційні агентства „Ройтерс”, „Франс-Прес”, сайт „Дойче Велле”.

Втім, переважна більшість видань пише про низьку вірогідність того, що вся потрібна сума у 740 млн.євро буде зібрана. Цитуючи неназваного представника Європейської Комісії, ЗМІ інформують, що конференція може вважатися успішною, якщо вдасться зібрати 500 млн.євро. Зокрема, висловлюється сумнів щодо дійсної готовності Японії зробити свій внесок на фоні подій на АЕС „Фукусіма”.

„Лідери Групи Восьми індустріальних потужностей та Європейського Союзу збираються в Києві на конференцію з нагоди 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи”, - пише „Ройтерс” та „ЄврАктів”, додаючи, що ця подія опинилася у центрі уваги не в останню чергу через події на японській „Фукусімі”. З цим погоджується також „ІюОбзервер”: конференцію „планували декілька років, але останні події в Японії посили профіль цієї події”. Видання також додає, що річниця Чорнобиля припала на розпал дебатів в ЄС щодо майбутнього ядерної енергетики після японських подій. „Ройтерс” та „ЄврАктів” повідомляють також, що 19 квітня в Україні розпочинається низка заходів, присвячених 25-й річниці аварії на ЧАЕС.

„Європа продовжує платити за Чорнобильську катастрофу”, - пише брюссельський кореспондент французької газети „Лез Еко”. „Після двадцяти п’яти років після вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС, Україна все ще вимушена просити милостиню, щоб забезпечити безпеку на станції”. Роботи „пробуксовують, фактура постійно зростає”. За останніми розрахунками ЄБРР, потрібні ще 740 млн.євро як на будівництво саркофагу, так і на поводження з радіоактивними відходами, які залишилися після зупинки трьох інших реакторів станції у 2000 році. Журналістка, як і інші її колеги, повідомляє про перший внесок Європейської Комісії, озвучений її Президентом Ж.М.Баррозо, так само висловлює сумнів щодо можливості зібрати більше, ніж 500 млн.євро, „незважаючи на те, що аварія на Фукусімі виводить на перший план питання ядерної безпеки”. Франція, чиї дві компанії реалізують проект нового саркофагу, „також має полізти в кишеню за грошима”. Підсумовуючи статтю, лейтмотивом якої є постійно зростаюча вартість чорнобильських робіт, авторка цитує одного з французьких експертів, який братиме участь у науково-практичній конференції, і який іронічно зазначив: «Спільним [між Чорнобилем та Фукусімою] є те, що ядерні катастрофи мають початок, але ніколи не мають кінця”.

„ІюОбзервер”, на відміну від інших ЗМІ, пише, що чорнобильським заходам передували тижні „закулісних ігор” щодо розподілу впливу між ЄС та Росією, де кожна зі сторін „намагалася затягнути Київ у власну орбіту”. „Стосовно майбутньої угоди про асоціацію, ми обоє підтвердили наше прагнення закінчити переговори протягом цього року, але роботи ще багато”, - цитує видання Президента ЄК Ж.М.Баррозу за результатами його зустрічі з Президентом України В.Януковичем. „Досі Янукович намагався задовольнити обидві сторони, зазначаючи, що одна угода [Митний Союз та зона вільної торгівлі з ЄС – прим.ПУ при ЄС] не виключає іншу, в той час як посадові особи Комісії наполягають, що якщо Україна приєднається до російського клубу, підписання Угоди про асоціацію, основною частиною якої є зона вільної торгівлі, буде неможливим”, - пише журналіст Ендрю Вілліс. У цьому контексті ПУ при ЄС звернуло увагу автора публікації на невідповідність його висновку фактам: зокрема, було звернуто увагу на щорічне звернення Президента України до Верховної Ради, в якому Президент підкреслив пріоритетність завершення переговорів по Угоді про асоціацію у 2011 році і наголосив на „співпраці” з Митним Союзом РФ, Білорусі та Казахстану.

,