Порушення кримінальної справи проти колишнього Президента України Л.Кучми продовжувало уважно відслідковуватися в європейських ЗМІ. В редакційній статті „Файнешл Таймс” пише, що висунення звинувачення Л.Кучмі після 11 років розслідування справи Г.Гонгадзе – це важливий крок. „Важко переоцінити важливість розв’язання цієї страшної справи для України та для її сьогоднішнього президента В.Януковича, який заявляє про бажання наблизити країну до Європейського Союзу”. Прозорий та чесний судовий процес над колишнім Президентом України дозволив би або відмити його ім’я або, у разі засудження, здійснити правосуддя у справі, яка роками переслідує Україну. „Водночас, є серйозні сумніви у такому вирішенні справи”, - вважає „ФТ”. Втім, якби вдалося забезпечити прозорий та чесний процес, це домогло б зміцнити імідж Президента Януковича щодо готовності вести боротьбу із корупцією, просувати економічні реформи. Це також допомогло б йому відповісти критиками, які закидають йому викоренення демократичних свобод з моменту приходу до влади. „Якщо він серйозно говорить про готовність прийняти європейські цінності, у нього багато роботи попереду. ЄС та США будуть уважно стежити за цією справою”, - підсумовує видання.
Порушення кримінальної справи проти колишнього Президента України також цікавило ЗМІ у ході неформальних зустрічей. Так, під час зустрічі з Представником України при ЄС журналіст видання „Ді Вельт” охарактеризувала процес проти Кучми і ситуацію навколо Ю.Тимошенко як „політичне шоу”.
У коментарі для „ІюОбзервер” оглядач київського Інституту світової політики С.Солодкій вбачає у порушенні справи проти Л.Кучми та дозволі Ю.Тимошенко відвідати Брюссель „намагання українського керівництва продемонструвати своє демократичне обличчя” перед партнерами з ЄС. Справжньою причиною, яка вимусила українське керівництво шукати уваги ЄС, на думку С.Солодкого, є розуміння того, що справжнім партнером Києва може бути тільки ЄС, а не Росія, відносини з якою ніколи не зможуть сягнути такого рівня. „Розчарування в Росії” - причина того, що В.Янукович кинув основні сили на завершення переговорів по ЗВТ та Угоді про Асоціацію. Це не пройшло повз уваги Росії, яка „із задоволенням потирає руки, спостерігаючи за непорозуміннями між Києвом та Брюсселем”, пише автор публікації, нагадуючи про попередження російського віце-прем’єр-міністра І.Шувалова про неминуче „реагування” з боку Москви у разі, якщо Україна та ЄС домовляться по ЗВТ.
Висновок, який робить автор публікації, зводиться до того, що відносини України та ЄС знаходяться наразі на поворотному етапі. „Можете бути скептичними щодо демократичних цінностей української влади. Але це факт, що особисте майбутнє В.Януковича та майбутнє цієї адміністрації знаходиться в руках Угоди про асоціацію”. Але в її руках також майбутнє Європи. Доля угоди вирішить, чи ЄС на східному кордоні матиме зрілу демократію з 46-мільйонним населенням, чи непередбачувані кремлівські околиці. Автор закликає сторони йти на компроміс. Питання не в „коньяку” чи зерні. Питання більш глибші, історичні: „торгуючись за пару мільйонів євро, ЄС може втратити вплив на стратегічну країну”, - переконаний С.Солодкий.
Доля переговорів по ЗВТ між Україною та ЄС висвітлювалася також у статті „Україна посилає неоднозначні сигнали” П.Кордубана на сайті „Eurasia Daily Monitor”, посилання на який дає моніторинговий портал „Глобал Юроп”. Україні все важче знайти рівновагу між Європейським Союзом та РФ, яких Київ розглядає як однаково важливих торговельних партнерів. Водночас є ознаки того, що якщо в цьому році не вдасться завершити переговори по ЗВТ з ЄС, Київ може прийняти рішення на користь Митного Союзу з Росією, Казахстаном та Білоруссю. У публікації так само згадується візит І.Шувалова, а також „менш тонкий” підхід В.Путіна, який дав зрозуміти, що Москва використовуватиме „як пряник, так і батіг” у відносинах з Україною, і зокрема, розглядає можливість введення торговельних бар’єрів для захисту власного ринку від продукції ЄС. Говорячи про неоднозначні сигнали, автор публікації наводить заяви посадових осіб України, зокрема, Прем’єр-міністра М.Азарова, зроблені за різних обставин. Так, за результатами зустрічі з М.Шульцем, було заявлено про продовження переговорів по ЗВТ з ЄС, а у ході зустрічі з британськими бізнесменами навіть про подачу у майбутньому заявки на членство в ЄС. Натомість, в інтерв’ю австрійській „Дер Стандард”, він відзначив, що переговори по ЗВТ не означають, що Україна відкине можливість митного союзу. Він припустив, що експерти мають оцінити, чи варто розглядати можливість членства в митному союзі, - повідомляє вебсайт. Міністр закордонних справ К.Грищенко також заявив, що Україна хоче співпрацювати з митним союзом у такому форматі, щоб не завадити переговорам про асоціацію і ЗВТ. Водночас Перший Віце-прем’єр-міністр України А.Клюєв на форумі СНД в Москві відзначив, що Україна одного дня може приєднатися до митного союзу.
Протягом тижня в Брюсселі відбулася низка подій за участі представників Інституту Горшеніна. Як повідомляло ПУ при ЄС, у ході зустрічі з пресою та науковими центрами, керівник медіа-проектів інституту, журналіст С.Кошкіна представила доповідь „Великий український бізнес та Уряд України”. За результатами заходу видання „ЄврАктів” розмістило публікацію „Українську плутократію виставили в Брюсселі”, в якій пише, що з даних, наведених інститутом, випливає, що український уряд є найбагатшим урядом у світі. У статті наводяться оприлюднені С.Кошкіною дані про статки А.Клюєва, Б.Колеснікова, С.Тігіпка, В.Балоги, Ю.Бойка, М.Злочевського, М.Азарова тощо. У власному коментарі до публікації „ЄврАктів” пише, що ЄС не має єдиного підходу до України - країни, яка є глибоко європейською у своїй культурі та історії, але центр тяжіння в якій зсунувся ближче до Росії після минулорічних виборів Президента Януковича.
Видання „Європолітікс” повідомляє цього тижня про відкриття у Києві представництва Європейського інвестиційного банку. Це перше представництво ЄІБ в країнах Східного партнерства, яке було відкрито після підписання у 2010 році Угоди між Урядом України та ЄІБ.
Тижневик „Нью Юроп”, продовжуючи вести українську сторінку, традиційно подає економічні новини. Так, з посиланням на генерального директора „Металгруппром” в Дніпропетровську, видання повідомляє про звернення СОТ до України з вимогою скасувати експортні мита на чорні та кольорові метали. Видання також повідомляє про виконання концерном „Арселор Міттал” своїх інвестиційних зобов’язань у 2010 році. Р.Старков, генеральний директор „АрселорМіталл- Кривий Ріг” зазначив: „Останні п’ять років ми були під суворим наглядом Фонду державного майна України, який контролював виконання зобов’язань. У 2011 ми завершили виконання всіх соціальних зобов’язань”, - інформує видання. Крім того, у короткій публікації „Азаров бачить стабілізацію економіки” видання, з посиланням на Прем’єр-міністра України, повідомляє, що у країні відбувається стабілізація соціально-економічних процесів, проте країну очікує тривалий період виходу з фінансової кризи. Прем’єр-міністр також підкреслив, що Україна не має іншої альтернативи, окрім як проводити реформи в країні, особливо пенсійну.
Україна в регіональному контексті
Лондонський політологічний центр „Європейська Рада Закордонних Справ” (ECFR) започаткувала новий проект під назвою „Рейтинг зовнішньої політики ЄС”. Використовуючи шкалу, аналогічну інвестиційним рейтингам, ECFR розробила рейтинг успішності здійснення ЄС політики по відношенню до основних партнерів у світі. Відлік йде від 2010 року – року набуття чинності Лісабонським договором, оцінюються 80 сфер, що згруповані за шістьма основними темами: Росія, США, ширша Європа, подолання криз та багатостороння політика. Прикметно, що політика ЄС у відносинах з Ширшою Європою (куди входить Україна), було оцінено низьким індексом C+. Для оцінки результативності зовнішньої політики ЄС дослідники використовували такі показники як „єдність” зусиль ЄС та країн-членів, виділені ресурси, реальний вплив політики на зміни в регіоні/сфері. Найбільш ефективною сферою у відносинах з країнами Східного партнерства визнані енергетична та торговельна сфери (рейтинг В+). Той факт, що максимальний рейтинг, яку отримала зовнішня політика ЄС у дослідників ECFR, є В+ (Good), свідчить, що експерти продовжують скептично ставитися до здатності ЄС-27 проводити скоординовану та ефективну зовнішню політику.