Інформуємо, що протягом поточного тижня події в Україні не привертали особливої уваги європейських ЗМІ Брюсселя. З’явилося декілька фактологічних новин, але аналітичні публікації були відсутні.
Так, тижневик „Нью Юроп” у номері за 06-12 березня 2011 продовжив вести українську сторінку та повідомляє, зокрема, про готовність України та ЄС завершити переговори по угоді про асоціацію, включно із ЗВТ, до кінця 2011 року. Про це було заявлено у ході візиту Першого Віце-прем’єр-міністра А.Клюєва до Брюсселя після зустрічі з Комісаром ЄС Ш.Фюле, інформує видання. Тижневик звертає увагу на підписання „домовленості” про виділення Україні 470 млн.євро у формі фінансової допомоги на період до 2013 року та на запрошення Ж.М.Баррозо відвідати міжнародну конференцію в Україні з нагоди 25-ї річниці аварії на ЧАЕС. Крім цього, „Нью Юроп” інформує про рішення ВРУ не проводжувати мораторій на продаж с/г земель після 01 січня 2015 року, про надання дозволу на приватизацію приблизно 20 енергетичних компаній в Україні, які були вилучені з переліку стратегічних об’єктів. Газета також коротко згадує про візит Міністра закордонних справ Німеччини Г.Вестервелле до України 02 березня.
Видання „Європолітікс” повідомляє про рішення Ради міністрів ЄС від 10 березня щодо угод про наукове та технологічне співробітництво з низкою країн. Зокрема, щодо України було прийнято рішення про продовження дії угоди на п’ять років.
Крім того, моніторинговий сайт новин ЄС „Global Europe” розмістив посилання на статтю Павла Кордубана в „Eurasia Daily Monitor” під заголовком: „ЄС розвиває зв’язки з Києвом незважаючи на занепокоєння щодо демократії”. Стаття за змістом є компіляцією останніх новин з відносин України-ЄС (зокрема, візит Ш.Фюле до Києва, раунду переговорів по ЗВТ в Україні, візиту А.Клюєва до Брюсселя, підписання Меморандуму про допомогу Україні на 2011-2013, візит Г.Вестервелле до Києва тощо), на основі яких автор робить висновок, що ЄС віддає перевагу економічній стороні відносин з Києвом, що повністю відповідає інтересам адміністрації В.Януковича. Поясненням цьому є в протилежному випадку повернення України до російської „орбіти”. Оскільки всі висновки публікації, як і сам контент, є по суті передруком новин „УНІАН
„Інтерфакс-Україна”, „Дзеркало тижня”, стаття, на думку ПУ при ЄС, не заслуговує на окрему увагу.
Україна в міжнародному контексті
На фоні засідань в Брюсселі міністрів закордонних справ країн-членів та в п’ятницю лідерів ЄС, присвячених виробленню спільної позиції щодо режиму лівійського лідера М.Каддафі, у спеціалізованому європейському тижневику „Юропіан Войс” з’явилася стаття професора університету м.Бірмінгема А.Менона. Публікація є прикметною тим, що експерт закликає у відповідь на демократичні зрушення в країнах Південного сусідства ЄС дати цим країнам перспективу членства в ЄС. Як заголовок „Час позбавитися втоми від розширення”, так і всі аргументи, вжиті в публікації, віддзеркалюють доводи, які традиційно наводяться експертами-прихильниками надання Україні перспективи членства.
Автор, зокрема, переконує, що перспектива членства – це єдиний дієвий стимул до реформ та економічного розвитку, доказом чого наводить європейські країни Грецію, Іспанію, Португалію, а також останню хвилю розширення. Розширення (на Південь – прим. ПУ при ЄС) не матиме негативного впливу на ЄС, переконаний автор. Більше того, він закликає ЄС не бути педантичним в географічному питанні. „Коли французи думали, що Алжир належить їм, вони наполягли - з успіхом – щоб „алжирські департаменти Франції покривалися Договором про НАТО”. „Європа, іншими словами, - це неоднозначне поняття, яке може (в межах) розтягуватися відповідно до потреби”, - вважає А.Менон.
Водночас, на відміну від „українського аргументу” на користь надання Україні перспективи членства відповідно до ст.49 Договору про ЄС, автор публікації йде далі та використовує аргумент політичного тиску. Він визнає, що розширення – це не той інструмент, яким можна легко грати, але „потенційні ризики триваючої нестабільності на Півночі Африки та потенційна перевага бачити появу стабільних демократій в регіоні означають, що треба ризикувати”. Половинні заходи та риторичні жести не спрацюють, - переконаний він.