Протягом поточного тижня низка економічних новин з України привернула увагу європейських ЗМІ Брюсселя.

Зокрема, „ЄврАктів” повідомляє про підписання між „Нафтогаз-Україна” та американською компанією “ExxonMobil” меморандуму про співпрацю у розвідці запасів сланцевого газу в Україні. Україна прагне збільшити власний видобуток газу та розробити альтернативні джерела. Серед планів – будівництво також терміналу зрідженого газу у Чорноморському регіоні, повідомляє видання. Україна намагається диверсифікувати енергоносії та зменшити залежність від Росії, яка забезпечує 60% потреб України, адже високі ціни на російський газ не дозволяють країні конкурувати на міжнародних ринках. Тим часом Росія попередила Україну, що сланцевий газ не зменшить залежність країни від російського газу, повідомляє видання з посиланням на С.Комлева, голову експортного департаменту „Газпрому”. Українські запаси сланцевого газу не є „доведеними ресурсами”, вважає співробітник „Газпрому”, але визнає, що оцінювані обсяги два трильйони куб.м. мають „вражаючий ефект” на громадськість. Російський фахівець також висловив сумнів щодо економічної доцільності використання сланцевого газу.

Тижневик „Нью Юроп” на своїх сторінках друкує новини про зростання рівня банківських депозитів в країні, про що заявив представник Міжнародного валютного фонду в Україні М.Альєр. Останній вбачає велике досягнення України в тому, що країні вдалося врятувати банківську систему від колапсу. Водночас він підкреслив, що українські приватні банки потребують рекапіталізації так само, як і державні. Інша новина, яка привернула увагу тижневика, - згода МВФ на „поступову” пенсійну реформу в Україні. Окрему увагу тижневик звертає на заяву Президента України В.Януковича про зростання економічних показників в Україні, зокрема, ВВП на 14,5%. Зростання експорту дозволило покращити показники надходжень в бюджет і зменшило його дефіцит з 19% до 5,5%.

Серед новин, які мали негативне забарвлення, варто відзначити повідомлення, поширене київським офісом агентства „Франс-Прес” щодо блокування з боку ЄС виділення допомоги Україні через незгоду з позицією уряду України відносно закону про державні закупівлі. „Ми називаємо це технічним рішенням, але насправді воно дуже політичне”, - цитує „Франс-Прес” одного з дипломатів ЄС на правах анонімності, який також висловив впевненість, що це рішення може мати непрямий вплив на переговори між Україною та ЄС по угоді про асоціацію. Видання додає від себе, що після приходу до влади В.Янукович „вразив” ЄС відновленням політичної стабільності. Але згодом „стурбував” Захід арештами опозиції та утисками преси. Втім, інформацію про призупинення бюджетної підтримки ЄС було пізніше спростовано речником ЄК Н.Батлер, яка повідомила, що переговори між європейською стороною та Урядом України тривають. Аналогічний коментар було розповсюджено Представництвом України при ЄС.

Негативний вплив на діловий імідж України може мати також коротке повідомлення в „Нью Юроп” про скарги концерну „Арселор Міттал” щодо нескінчених перевірок податковими органами, заборгованості держави з повернення ПДВ, а також вимогою податкових органів сплатити податок наперед.

Українське питання в міжнародному контексті

Безпосередньо українське питання протягом тижня в європейських ЗМІ Брюсселя більше не висвітлювалося. Проте була низка повідомлень в регіональному контексті, які стосувалися також і України. Зокрема, на початку тижня „ІюОбзервер” повідомив про „лист шістьох ” (міністрів закордонних справ Франції, Кіпру, Греції, Словенії, Мальти, Іспанії) на адресу Високого Представника ЄС К.Ештон, в якому пропонувалося збільшити фінансову допомогу Південним сусідам за рахунок зменшення асигнувань Східним сусідам ЄС. У цьому зв’язку польський міністр європейських справ М.Довгілевич висловив сподівання, що баланс не буде порушено, оскільки сусіди на Сході потребують такої ж самої допомоги, як і на Півдні, повідомляє „Європолітікс”.

Про газову кризу січня 2009р. згадало видання „Файненшл Таймс”. У публікації, метою якої було підкреслили особисту неприязнь між Президентом ЄК Ж.М.Баррозо та Прем’єр-міністром РФ В.Путіним напередодні візиту Путіна до Брюсселя, повідомлялося, що газова криза призвела до ще більшої ворожості між двома лідерами, оскільки В.Путін вважав, що Баррозо „несправедливо приписував Росії провину за кризу”. Цю інформацію „ФТ” наводить з посиланням на телеграми, оприлюднені „Wikileaks”.

,