Україна-ЄС

Нобелівська премія миру

Українське питання минулого тижня сплило на поверхню інформаційного поля Брюсселя певним чином випадково: цілеспрямовано критикуючи рішення Сербії як країни-кандидата на вступ до ЄС „бойкотувати” церемонію вручення Нобелівської премії миру китайському дисиденту, речниця Європейської Комісії на запитання одного з журналістів побіжно згадала Україну серед країн-сусідів ЄС, які, наскільки їй було відомо, не братимуть участь у церемонії.

З такої відповіді два європейські видання, зокрема „ІюОбзервер” та „ЄврАктів”, які уважно відслідковують розвиток відносин України з ЄС, зробили висновки про те, що Україна прийняла рішення не відвідувати церемонію під впливом тиску Китаю.

Так, „ІюОбзервер” повідомляє: „Україна – інша прокитайська країна у Нобелівському питанні - також прагне вступити до ЄС, відповідно до заяв свого Президента Віктора Януковича. Втім вона не має статусу країни-кандидата (на відміну від Сербії – прим).”. „ЄврАктів” у свою чергу інтерпретує слова речниці так: „Філоте сказала, що Комісія з жалем взяла до уваги те, що Україна – країна, що входить до ініціативи ЄС Східне партнерство – також, як повідомляється, приєдналася до бойкоту”.

Міністр закордонних справ Сербії у цьому зв’язку прокоментував, що для Белграда питання прав людини є дуже важливим, але так само важливими є відносини з Китаєм. „Китай – один з найбільш важливих двосторонніх партнерів Сербії”, - заявив В.Єреміч.

Варто відзначити, що критики у Нобелівському питанні з боку депутатів Європейського парламенту дістала також Високий Представник ЄС К.Ештон. „Ані Високого Представника ані двох президентів спеціально не запрошували. ЄС буде нормально представлений керівником делегації ЄС, який супроводжуватиме всіх 27 послів країн-членів ЄС”, - цитує „ІюОбзервер” відповідь речника Кетрін Ештон. Від себе видання водночас додає, що Китай - найбільший торговельний партнер ЄС після США. Крім того, керівництво ЄС потребує підтримки Китаю в іранському питанні.

Позицію України у цьому питанні озвучив Міністр закордонних справ України К.Грищенко в інтерв’ю 13 грудня 2010 виданню „ЄврАктів”.

Енергетика

Кореспондент з енергетичних питань тижневика „Нью Юроп” К.Геропулос у випуску за 12-18 грудня ц.р. розмістив публікацію „Нова українсько-російська криза: спробуйте”, приводом для появи якої стали, вочевидь, наближення Нового року та заява Президента РФ Д.Мєдвєдєва в ході прес-конференції після саміту РФ-ЄС, що найкращою гарантією безперебійного постачання газу є вчасна оплата. У публікації автор цитує В.Княжницького, посла з особливих доручень МЗС України, який виключає можливість настання повторної газової кризи між Україною та РФ, зокрема, також через нові обставини на світовому та європейському ринку газу. „Можуть бути дискусії щодо ціни газу, можуть бути дискусії щодо обсягів”, але питання транзиту та постачання „вирішені, і тут немає чого хвилюватися”, - цитує видання В.Княжницького. „Зрештою, у кого вистачить сміливості організовувати нову кризу, коли американський сланцевий газ вже прийшов в Європу?” – запитує представник МЗС, пояснюючи, що в Європі є достатньо газу, отриманого вже минулого місяця з США. В.Княжницький також припускає, що у недалекому майбутньому США можуть стати ще одним потужним експортером газу в Європу.

Натомість аналітик російського Альфа-Банку П.Сорокін, якого також цитує видання, аргументує на користь того, що саме створення спільного підприємства між „Нафтогазом” та „Газпромом” може гарантувати надійний транзит газу та безперебійні постачання в саму Україну. „Якщо сторонам вдасться домовитися щодо параметрів, спільне підприємство може бути одною з можливостей, щоб примирити відносини сторін, принаймні на певний час”. Представник російського банку далі продовжує, що Україна у важкій ситуації, оскільки може втратити обсяги транзиту російського газу, який може піти через Північний та Південний потоки.

Країни-члени:

Франція

Протягом минулого тижня Франція в черговий раз висловила заперечення проти розширення Шенгенської зони на Румунію та Болгарію. Дві країни планували приєднатися до Шенгенської зони навесні 2011 року, але, очевидно, цей термін буде перенесено. З цим погодився також представник угорського уряду, як повідомляє „ЄврАктів”, серед пріоритетів головування якого було забезпечення приєднання Румунії та Болгарії до Шенгену.

Зокрема, як передає видання „ЄврАктів”, французький міністр з європейських питань Лоран Вокіє заявив у парламенті, що Франція не буде брати участі у „послабленні кордонів та здатності Європи контролювати потоки мігрантів”. Міністр пояснив, що Франція виходить з розуміння, що „у Румунії та Болгарії двері не зачинені”. Зокрема, продовжує „ЄврАктів”, в Європу потраплять потоки мігрантів через румунський кордон з Молдовою. Незрозумілим через формування нового уряду в Молдові залишається також майбутнє підписаного і досі нератифікованого між двома країнами договору про державний кордон. „ЄврАктів” інформує, що французький міністр дав також зрозуміти, що додатковою перешкодою приєднанню Болгарії та Румунії до Шенгенського простору є рівень корупції в країнах.

ЄС-треті країни

Cаміт ЄС-Росія

]

„Найкращий саміт” за останні часи, „чудовий” саміт – пишуть європейські видання Брюсселя, про Саміт ЄС-Росія, цитуючи вислови Президентів Європейської Ради та Європейської Комісії Г.Ван Ромпея та Ж.М.Баррозо. Основним результатом Саміту, за оцінками ЗМІ, є підтвердження з боку Президента РФ Д.Мєдвєдєва готовності Росії приєднатися після 17 років переговорів до СОТ у 2011 році.

Європейські лідери також привітали прогрес у реалізації Партнерства заради Модернізації, підкресливши, водночас, що Росія має концентруватися не тільки на технологіях та інноваціях, але й на верховенстві права. Д.Мєдвєдєв відповів, що поділяє такий погляд, але також зазначив, що європейська та російська позиція „не повністю співпадають” – повідомляє „Європолітікс”.

У візовому питанні сторони почнуть розробку переліку „спільних кроків”, імплементація яких має привести до початку переговорів про скасування віз між Росією та РФ. Напередодні Саміту Посол Росії при ЄС В.Чижов заявив, що нещодавно настрій ЄС у візовій політиці щодо Росії змінився, - повідомляє „ЄврАктів”.

За оцінками „ІюОбзервер” , „Ассошийтед Прес”, основний результат Саміту – домовленість щодо СОТ – є одним з елементів ширшого історичного примирення. Іншими елементами цього процесу є запрошення Росії з боку НАТО брати участь у схемі ракетної оборони, „рідкісний” візит Президента Медвєдєва до Польщі та обіцянка розсекретити архіви про розстріли польських офіцерів у Катині у 1940 році. Комісар ЄС Ш.Фюле, виступаючи минулого тижня у Варшаві, у промові також відзначив, що „далекоглядною метою ЄС є залучити Росію до міжнародного та багатостороннього порядку (rules-based international and multilateral order), заснованого на верховенстві права, включно з СОТ, оскільки прозорість та передбачуваність є ключем до хороших економічних та політичних відносин”.

Саміт ЄС-Індія

Доволі широко у європейських ЗМІ Брюсселя анонсувалося проведення Саміту Індія-ЄС в очікуванні, що він надасть поштовху швидкому завершенню переговорів між ЄС та Індією щодо ЗВТ. Дійсно, за результатами саміту ЗМІ повідомляють, що найвірогідніше угоду буде підписано весною 2011 року. Керівництво ЄС, зокрема Президент Європейської Ради Г.Ван Ромпей та Президент ЄК Ж.М.Баррозо, характеризують Саміт виключно позитивно, а майбутню угоду – як взаємовигідну. Прем”єр-міністр Індії погодився, що угода про ЗВТ створить нові можливості для бізнесу, але водночас висловив занепокоєння щодо наслідків угоди для малого та середнього бізнесу, зокрема фермерів. Серед питань, які потребують врегулювання, залишаються питання соціальних стандартів в Індії (зокрема, використання дитячої праці), а також питання інтелектуальної власності (в контексті виробництва Індією дешевих ліків-генериків).

Окреме питання, якого сторони торкнулися у ході Саміту, - допомога ЄС Пакистану. Як повідомляли європейські ЗМІ, у вересні 2010 року ЄС прийняв рішення надати торгові преференції Пакистану з тим, щоб допомогти країни економічно відродитися після руйнівних повеней. Водночас азійські країни, зокрема, Індія (а також Бангладеш, В’єтнам) не дозволяють ЄС отримати необхідний дозвіл для цього у СОТ. Як інформує „Європолітікс”, у ході Саміту індійський прем’єр не став розвивати цю тему, зазначивши, що торговельні угоди не є належним засобом відповіді на природні катастрофи, і підкреслив, що Індія готова надавати пряму гуманітарну допомогу жертвам повеней.

Туреччина

Європейське видання „Юропіан Войс” передбачає, що переговори між ЄС та Туреччиною щодо вступу до ЄС протягом цього тижня зайдуть у глухий кут. Такий висновок видання робить, виходячи з того, що у ході бельгійського головування вперше не було відкрито нового розділу у переговорах, а переговори, які планувалося провести 22 грудня, - скасовано. Питання Туреччини також планується обговорити у ході зустрічі міністрів закордонних та європейських справ країн-членів у понеділок та вівторок. Очікується, що міністри схвалять висновки, в яких дійдуть згоди про відсутність прогресу за останній рік у наближенні Туреччини до ЄС.

,