Саміт ЄС:
Центральною темою в ЗМІ Брюсселя протягом 14 – 19 червня стали підготовка та проведення Саміту лідерів ЄС. В рамках пошуку рішень для стабілізації євро та відновлення довіри до фінансової системи єврозони, керівники країн-членів ЄС досягли згоди, за декількома виключеннями, щодо введення національних банківських зборів. Також досягнуто згоди щодо того, щоб на саміті G20 в Торонто виступити за досягнення міжнародної домовленості про введення банківського збору. „У нас є спільна позиція”, - цитують ЗМІ Президента Ради ЄС Германа Ван Ромпея.
Втім, заява Ромпея приховує розбіжності в самому ЄС щодо того, чи варто діяти на національному рівні доки не буде досягнуто глобальної домовленості, пише „Юропіан Войс”, згадуючи про окрему позицію чеського та італійського прем”єрів у цьому питанні. „ІюОбзервер” відзначає, що ЄС не легко буде переконати такі країни як Бразилія та Китай щодо доцільності введення банківського збору на глобальному рівні. Крім того, пише видання, аналітики попереджують, що будь-яка система, яка примушує банки відкладати гроші для майбутнього „порятунку”, може сама по собі стати стимулом для ризикованої поведінки банків.
Іншим рішенням, якого досягли лідери країн-членів з метою повернути довіру до фінансової системи ЄС, стало питання оприлюднення „стрес-тестів”, які проводяться наразі щодо провідних банків блоку. Традиційно країни-члени уникали оприлюднення „стрес-тестів” через побоювання, що інвестори та депозитарії кинуться забирати гроші з банку, якщо з”ясують, що останньому бракує капіталу, щоб покрити втрати у разі раптової кризи. Це може призвести до банкрутства банку, або, що гірше, до фінансової кризи, пише „Юропіан Войс”. Водночас лідери дійшли згоди, що такий крок є необхідним, адже ринок побоююється, що банки насправді у гіршому стані, ніж про це кажуть уряди. „Нам треба завірити інвесторів або шляхом розвіювання необґрунтованих підозр або шляхом вирішення проблем, що залишилися”, - цитує видання Президента ЄК Ж.М.Баррозу.
„Найцікавішою” деталлю саміту, на думку „Інтершинал Геральд Тріб”юн”, стало рішення лідерів ЄС в часи кризи євро ухвалити вступ Естонії до єврозони з 01 січня 2011. Видання підкреслює, що Естонія стане третьою країною посткомуністичного блоку після Словенії та Словаччини, а також першою пострадянською республікою, яка вступить до зони євро.
Лідери країн-членів ЄС також прийняли рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Ісландією, що робить Ісландію наразі четвертим офіційним кандидатом на вступ до ЄС після Хорватії, Туреччини та Македонії. Водночас в заяві саміту міститься попередження про необхідність дотримання „існуючих зобов’язань” в рамках європейського економічного простору. Нідерланди та Великобританія продовжують висувати компенсаційні вимоги після банкрутства ісландського банку Icesave, повідомляє „Юропіан Войс”.
Рада Співробітництва Україна-ЄС:
За результатами Ради Співробітництва Україна-ЄС спеціалізоване брюссельське видання „Європолітікс” в публікації „Україна та Молдова досягають прогресу” інформує, що одразу після Росії Україні надали план дій щодо безвізового режиму з ЄС. Високий представник ЄС К.Ештон повідомила, продовжує видання, що міністри закордонних справ країн-членів погодилися „перейти до повноцінної операційної фази безвізового діалогу з Україною, який засновуватиметься на плані дій щодо візової лібералізації”, - цитує її видання. Вона уточнила, що план дій міститиме „всеохопний перелік заходів, які Україна має здійснити для отримання безвізового режиму короткотермінових поїздок для власних громадян.
Водночас автор додає, що на відміну від ситуації з балканськими країнами, через „сильний спротив” з боку Німеччини, Австрії, Нідерландів та Данії, даний план дій не передбачатиме автоматичного скасування віз після виконання всіх вимог.
Агентство „Блумберг” за результатами інтерв’ю з Прем’єр-міністром Азаровим після проведення Ради співробітництва Україна-ЄС повідомляє, що Україна до середини липня має завершити продаж євробондів в рамках зусиль, спрямованих на відновлення співпраці з МВФ. „Наразі ми розміщуємо євробонди і це тривала процедура” – цитує М.Азарова агентство. Представників МФВ чекають в Києві 21 червня. „Я планую, що ми завершимо переговори до кінця червня та підійдемо до нової програми”, - відзначив М.Азаров в інтерв’ю агентству.
Прем”єр-міністр України також повідомив, що Україна „потенційно зацікавлена” у спільному проекті між „Нафтогазом-Україна” та „Газпромом”, який може передбачати обмін активами. Ця ідея „розробляється, обмірковується Газпромом, Нафтогазом та відповідними міністерствами”, - цитує „Блумберг”.
У ході інтерв”ю глава Уряду України також запевнив, що європейські споживачі не повинні боятися перебоїв у постачанні газу, аналогічних до січня 2009 року. „Нам треба забезпечити, щоб Нафтогаз мав належне керівництво, а також щоб було стабільне керівництво в країні, коли президент та прем”єр – одна команда. Ми однозначно упередимо будь-який потенційний збій у постачанні газу до Європи”, - зазначив М.Азаров.
Україна: інше
В загальному контексті євроінтеграційних прагнень України привертає до себе увагу публікація в „ЄврАктів”, підготовлена на основі опитування громадської думки в Білорусі, Молдові, Україні та РФ, проведеного дослідниками уельського університету. Відповідно до опитування, найбільш прихильно до ЄС ставляться громадяни Молдови. Натомість в Україні „більшість респондентів не схвалюють прозахідну орієнтацію української зовнішньої політики і надають переваги збалансованим відносинам з РФ та з ЄС”. Думки щодо об”єднання з РФ традиційно поділяються відповідно до регіонів: проєвропейська західна Україна та більш проросійсько орієнтована південносхідна. Примітним є те, що за оцінками дослідників, ЄС викликає позитивні емоції у менш, ніж половині українських респондентів. Третина заявляє про негативні відчуття. Загалом, відносини ЄС з Україною сприймаються скоріш як негативні. Українці переконані, що ЄС вважає Україну «слабкою та другорядною країною на задвірках». Натомість в Молдові вдвічі більше респондентів надають перевагу зміцненню відносин з ЄС, а не з Росією, - пише „ЄврАктів”.
Іншою цікавою публікацією в „ЄврАктів” цього тижня є інтерв’ю французького міністра з європейських справ П.Леллуша щодо відносин Туреччини з ЄС. В інтерв’ю сторони торкаються європейської перспективи України. П.Леллуш переконаний, що спільне майбутнє Європи – це створення континентального созу (від Атлантики до Уралу), в якому буде ядро з 27 країн, яке збільшиться, можливо, за рахунок Західних Балкан. „Потім йдуть великі сили впливу, якими є Росія, зрозуміло, Туреччина, а завтра і Україна з її величезним потенціалом, після того, як вона ефективно вирішить певні політичні проблеми”, - заявляє П.Леллуш в інтерв’ю „ЄврАктів”. На питання журналіста, чи бачить він Україну скоріш в такому континентальному союзі, ніж в ЄС, французький міністр відповідає: „Я думаю, ніхто сьогодні не ставить питання про вступ до ЄС. Але така перспектива дуже важлива для внутрішньої модернізації України. Це схоже на Туреччину: я думаю, це двигун модернізації та демократизації для впорядкування політичної системи” . Є перспектива наближення до ЄС, що не обов’язково має бути вступом, говорить далі П.Леллуш, додаючи, що зрештою в самому ЄС настільки багато проблем, що абсолютним пріоритетом є наведення порядку вдома. Європа була побудована не для того, щоб розширюватися, а для того, щоб гарантувати мир та стабільність. Для досягнення цього існують інші речі, а не тільки „відмічання частин різних глав”. Історія і процеси змінюються, переконує П.Леллуш. Можна чудово уявити собі країну, яка дуже близька до родини ЄС, і водночас не інтегрується так, як це зробили шість країн-засновниць в самому початку, вважає він.