Українське питання знайшло висвітлення в ЗМІ цього тижня насамперед в контексті візового питання. Напередодні Саміту ЄС-РФ (31 травня, Ростов-на-Дону) в брюссельських ЗМІ з’явилася низка публікацій на основі, зокрема, інтерв’ю представника РФ при ЄС В.Чижова, щодо можливості надання Росії „дорожньої карти” безвізового режиму у ході саміту (ІюОбзервер, Європолітікс, Радіо „Вільна Європа). За висловом редактора „ЄврАктіва” Г.Готєва, цей саміт вже називають „візовим самітом”. В цьому контексті Україна, яка за висловом „Європолітікс”, впродовж тривалого часу безнадійно намагається отримати „дорожню карту безвізового режиму”, перебуває у полі зору європейських медіа. „Країни-члени розійшлися у питанні візової лібералізації для Москви” (Європолітікс), „Росія прагне рівноправного партнерства з ЄС” (Вільна Європа), „Польща прагне ґрунтовної політики ЄС-РФ” (ІюОбзервер).
Водночас залишилося менш ніж два тижні до саміту, а країни-члени все ще не прийняли рішення щодо того, що робити з візовою лібералізацією для Москви, пише Ж.Сопінська в „Європолітікс”. Країни розділилися на дві групи: перша (на чолі з Німеччиною, Францією, Іспанією, Італією) виступає за підписання на саміті документу - „переліку спільних кроків” – з тим, щоб перейти від „пояснювального” до „оперативного” етапу. Друга група країн (під проводом Польщі і за підтримки чехів, австрійців, нідерландців, бельгійців та країн Балтики) проти того, щоб Москва отримала більше, ніж Україна та інші країни СхП. В цьому контексті успіхом в ЗМІ став користуватися вислів Р.Сікорського, який попередив, що візова лібералізація – це „валюта”, яку ЄС має використовувати розумно”. У розвиток його слів, посол Польщі при ЄС Я.Томбінський відзначив, що візи ЄС – це політичне та безпекове питання в пострадянських країнах. У своєму інтерв’ю „ІюОбзервер” Я.Томбінський також підкреслює, що перспектива безвізового режиму для Росії має супроводжуватися аналогічною пропозицію Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні. Як варіант, ЄС може заявити про це у неформальних ремарках під час прес-конференції після саміту в Ростові, або у висновках Ради міністрів закордонних справ в червні.
Посадові особи ЄС, на яких посилається А.Лобякас з „Вільної Європи” припускають, що навряд чи політичні причини чи недостатній рівень безпеки російських документів завадять тому, щоб Росія таки отримала „дорожню карту” на саміті. Водночас, дипломати кажуть, що якщо її отримає Росія, Україні так само буде надано подібну „дорожню карту”, - інформує „Вільна Європа”.
Як повідомляє „Європолітікс” питання „дорожньої карти” для РФ буде додатково обговорюватися на Постійній Раді Співробітництва ЄС-РФ 25-26 травня.
На цьому фоні примітно виглядає заголовок, який дає „ЄврАктів” інтерв’ю із заступником Міністра закордонних справ України К.Єлісєєвим: „Україна – наступна в безвізових поїздках до ЄС”. На запитання журналіста, чи йдеться для України про таку „дорожню карту”, яка недавно привела Сербію, Македонію, Чорногорію до безвізового режиму, К.Єлісєєв відповів: „так, дійсно. І можете записати: наступною країною в переліку стане Україна”. К.Єлісєєв відзначив, що не хотів би висловлювати припущень щодо результатів саміту РФ-ЄС, але кожна країна має оцінюватися за власними заслугами. Україна заслуговує на отримання позитивного рішення щодо дорожньої карти, яка привела б до безвізового режиму, оскільки досягла суттєвого прогресу в імплементації низки передумов, - заявив К.Єлісєєв.
Візит Президента РФ Д.Мєдвєдєва в Україну:
На відміну від зустрічі в Харкові, останній візит Д.Мєдвєдєва в Україну не висвітлювався брюссельськими ЗМІ.
Європейський Союз: Європейська політика сусідства
У розвиток попередніх публікацій, брюссельське видання “Юропіан Войс” (група „The Economist”) у статті Т.Вогела „Хиткі партнерські ініціативи ЄС” продовжує критику Європейської політики сусідства. На сьогодні обидві ініціативи ЄС – як Союз для Середземномор’я, так і Східне партнерство – занепадають. „Трансформаційної” сили в країнах-партнерах вони не продемонстрували. Головним закидом видання є те, що ЄС обрав „технічний” підхід у роботі з країнами-партнерами і не дав відповіді на політичні виклики. Зокрема, такі сфери співробітництва як цивільний захист, культура, молодіжні обміни та гендерна політика у співробітництві між ЄС та партнерами, які звіт щодо ЄПС перераховує як досягнення, „не є проблемними сферами ані для середземноморських, ані для східних партнерів чи то у внутрішньополітичному вимірі, чи то у відносинах з ЄС”, - переконує автор. Це сфери технічного співробітництва. Натомість реальний інтерес ЄС зараз змістився в сторону боротьби з тероризмом та нелегальною міграцією. Більшість з цих питань – політично проблематичні питання. Те, що ЄС обрав технічний аспект співпраці, тільки зіграло на руку авторитарним режимам південного регіону, вважає видання. Східне Партнерство – більш політичне. Але події в Україні та в Молдові засвідчили, що локомотивом трансформацій є внутрішньополітична ситуація, а не схвалення з боку ЄС. Відтак сумнівно, що запропоновані ЄС стимули будуть достатніми для того, щоб провести реформи там, де місцева еліта до цього не готова, - підсумовує Т.Вогел.