Українське питання в ЗМІ:

Публікація звіту Європейської Комісії щодо реалізації європейської політики сусідства, а також річних звітів щодо країн, охоплених ЄПС (зокрема, України), знайшла відображення в низці брюссельських спеціалізованих ЗМІ. Переважно ЗМІ переповідають виступ Комісара Ш.Фюле, відзначаючи, що Комісія „хвалиться” успіхом ЄПС. Водночас видання „Юропіан Войс” в статті „Сусіди ЄС реформуються повільно” наголошує, що попри вихваляння Комісії, реального прогресу в країнах ЄПС досягнуто не було. Там, де прогрес таки відбувся (демократичні зміни в Молдові), він став наслідком інших процесів, а не ЄПС.

У публікації „ІюОбзервер” „ЄС заявляє, що не змагається з РФ за східне сусідство” повідомляється з посиланням на Комісара Ш.Фюле, що політика ЄС щодо східних партнерів не є змаганням з РФ. Водночас, російський вплив в регіоні продовжує залишатися відкритим питанням для ЄС, пише видання. ЄС наразі веде переговори по двосторонній угоді з РФ, де „питання сусідства та нашої спільної конструктивної роботи є частиною обговорення”, - цитує Ш.Фюле видання. „У той самий час Комісія відкрита до пошуку шляхів залучення Росії до проектів та ідей щодо того, як поєднати наші дії (soft power)”, - додав він.

Українське питання висвітлювалося в ЗМІ також в контексті візиту Міністра закордонних справ України К.Грищенка до Брюсселя. „ІюОбзервер” процитував Міністра закордонних справ Польщі – одного з організаторів зустрічі у форматі „Друзі України+Україна”, - який висловив переконання, що політичний імпульс інтенсифікації візового діалогу має бути однаковим для всіх: як для Росії, так і для країн Східного партнерства. Ця заява була зроблена на фоні окремих повідомлень про те, що РФ може отримати „дорожню карту” безвізового режиму раніше за Україну, на саміті ЄС-РФ у Ростові-на-Дону.

Крім того, польський міністр Р.Сікорський в коментарі підкреслив, що Україні не варто розраховувати на своє геополітичне положення для того, щоб наблизитися до ЄС. „Україна наблизиться до ЄС, тільки якщо виконає те, що сама пообіцяла”.

Європейський Союз:

Основним питанням, яке обговорюється в брюссельських ЗМІ цього тижня, - це заходи для стабілізації євро та створення стабілізаційного фонду єврозони. Рішення міністрів фінансів єврозони щодо заснування стабілізаційного фонду (потенційно в 750 млрд.євро) для попередження ризику дефолту ЗМІ оцінюють як „історичний крок”. Вперше, пише „Юропіан Войс”, за 12-річну історію свого існування Європейський центральний банк почав скуповувати бонди урядів країн єврозони для того, щоб допомогти країнам рефінансувати власні борги. 12 травня ЄЦБ видав шестимісячні кредити банківському сектору за фіксованою процентною ставкою, щоб підтримати ліквідність банків. Додаткові тримісячні кредити будуть випущені 26 травня та 30 червня.

Поряд з цими заходами Європейська комісія вимагає передачі більших повноважень від національних урядів. Серед пропозицій по зміцненню економічної координації – створення постійного „механізму розв’язання криз”, узгодження національних бюджетів насамперед з ЄК та Радою ЄС, а вже потім передача їх до національних парламентів, застосування санкцій до країн-членів, які ведуть безвідповідальну фіскальну політику тощо. Як інформує „Європолітікс”, президент ЄК Ж.М.Баррозо за підтримки Комісара з монетарних питань О.Рена відзначив, що цей план є „здоровим глуздом”. „Ми маємо це зробити, інакше ми будемо відчувати на собі наслідки рішень, прийнятих ким-небудь іншим”, - цитує Баррозо видання. „Ви не можете мати монетарний союз без того, щоб мати економічний союз. Країни-члени повинні мати сміливість сказати, чи хочуть вони мати економічний союз, чи ні. І якщо ні, тоді про монетарний союз треба просто забути раз і назавжди”.

У цьому зв’язку привертає до себе увагу публікація звіту „групи мудреців” ЄС під проводом колишнього іспанського прем’єр-міністра Ф.Гонсалеса. В звіті зазначається, що для Європи настав вирішальний момент: або реформуватися, або занепадати. Презентуючи звіт 8 травня, Ф.Гонсалес дуже критично висловлювався щодо відповіді ЄС на кризу в євро зоні, зазначивши, що рішення про допомогу Греції та про створення стабілізаційного фонду мало бути прийнятими ще три місяці тому.

Водночас критики преси зазнав і сам звіт: одним з його найбільших недоліків є те, що він виявився несвоєчасним: публікація звіту (який теоретично має бути провідником ідей ЄС) майже співпала в часі з прийняттям „самостійних” відповідних рішень міністрами та ЄК. Другим недоліком є по суті відсутність „стратегічного мислення”. „Юропіан Войс” у редакційній статті пише, що звіт фактично повторює загальновживані фрази ЄС як щодо політики сусідства, так і щодо подальшого розширення. „Мудреці” „боязливо” обходять питання, що робити з Україною – „слоном в кімнаті”, відзначає видання. Розходження між країнами-членами відобразилися на членах групи, і відтак вони не придумали нічого іншого, пише газета, окрім „словесного повторення” визначення „справжніх кордонів Європи” як „оцінки заслуг і відповідності критеріям членства кожного кандидата”.

,