Україна: візит Президента України до Брюсселя
Всі брюссельські ЗМІ анонсували перший візит новообраного президента України В.Януковича до Брюсселя. Рішення Президента обрати Брюссель викликало хвилю повідомлень позитивної тональності в ЗМІ. За результатами візиту в понеділок-вівторок основні друковані та електронні ЗМІ („ІюОбзервер”, „ЄврАктів”, „Юропіан Войс”, „Європолітікс”), а також європейські телеканали, зокрема „Євроньюз”, повідомили про заявлений В.Януковичем в ході візиту пріоритет європейської інтеграції України.
В.Януковича сприймають переважно як проросійського, але факт, що після інаугурації перший візит був до Брюсселя є свідченням того, що Україна однаково цінить відносини як з ЄС, так і з Росією, пише „Юропіан Войс”, посилаючись зокрема на запевнення Президента поліпшувати відносини з РФ. „ЄС вітає „прагматичного” українського президента”, - інформує „ІюОбзервер”, зауважуючи, що ЄС закликав українського лідера насамперед вивести країну з політичної та фінансової кризи і відкласти питання перспективи вступу до ЄС на другий план.
Натомість „ЄврАктів” звертає насамперед увагу на те, що хоч європейська інтеграція і залишається пріоритетом для України, але до НАТО Президент України під час перебування в Брюсселі не заїхав. Відзначається також наголос Президента України на тому, що його плани вивести на новий рівень відносини з Росією знаходять схвалення і в ЄС. Інша ремарка видання - В.Янукович в Брюсселі говорив українською мовою, незважаючи на те, що його рідна мова російська.
Щодо загальної оцінки візиту в ЗМІ, то вона є дуже позитивною. Наголошується, що Баррозо запропонував В.Януковичу „повний пакет” у разі здійснення необхідних реформ: зокрема макрофінансову допомогу ЄС при відновленні співпраці України з МВФ, активізацію переговорів по угоді про асоціацію, активізацію безвізового діалогу тощо.
Україна-ЄС: безвізовий діалог
Питання безвізового режиму знайшло цього тижня відображення в місцевій пресі переважно через його обговорення міністрами закордонних справ країн-членів напередодні візиту Президента України. Воно також піднімалося під час зустрічей Президента в Брюсселі. Крім того, протягом тижня з’явилися окремі публікації щодо збільшення шукачів притулку з балканських країн, які отримали безвізовий режим в грудні 2009.
Так, тижневик „Нью Юроп” повідомляє, що питання активно обговорювалося міністрами закордонних справ країн-членів. Представники країн центральної та східної Європи активно проштовхували ідею надання Україні „Дорожньої карти”. На її користь також виступив італійській міністр Ф.Фраттіні, аргументуючи, як повідомляє видання тим, що логічно розробляти для України те саме, що розробляється для РФ. Традиційний у цьому питанні адвокат України польський міністр Р.Сікорський підкреслив, що „Дорожня карта – це не гарантія. Дорожня карта тільки говорить, якою дорогою вам йти, щоб дійти до мети, але якщо ви зупинитесь по дорозі, то і не дійдете”. Латвієць М.Рікстінс зауважив, що українцям спочатку треба пройти внутрішні реформи перед тим, як „вони зможуть сподіватися на безвізові поїздки до ЄС”. Інші міністри, за повідомленням тижневика, не коментували пропозицію.
Водночас видання підсумовує, що сама ідея про візові спрощення для розширеної категорії країн, зокрема Білорусі, РФ, України, продовжує набирати обертів в останні місяці в Брюсселі. На заваді такій тенденції, як натомість припускає видання „ІюОбзервер”, може стати досвід Бельгії, яка за останні місяці після введення безвізового режиму для балканських країн зазнала збільшення в два рази заявок про надання притулку, зокрема від громадян Македонії. Як повідомляє видання, прем’єр Бельгії Ів Летерм має обговорити це питання з керівниками балканських країн. Крім того речник Європейської комісії М.Черконе закликав балканські країни провести роз’яснювальну роботу серед громадян. „Переважна більшість цих заявок спричинена матеріальними інтересами і вірогідність того, що вони будуть задоволені, низька”, - цитує його видання. „Ця свобода йде пліч-о-пліч з відповідальністю”, - наголосив речник ЄК.
ЄС: енергетика
За повідомленнями ЗМІ, 4 березня Європейська Комісія затвердила фінансування 43 проектів щодо з’єднання газових та електросистем вартістю 2,3 млрд.євро в рамках „пакету відновлення”, узгодженого минулого року у відповідь на газову кризу між Україною та РФ. Гроші повинні бути використані протягом наступних 18 місяців і можуть покривати не більше 50% загальних інвестицій у кожен проект. За повідомленням „ІюОбзервер”, комісар ЄС з питань енергетики Г.Оттінгер назвав це рішення епохальним в історії ЄС, адже досі ніколи подібні суми не інвестувалися в енергетичну інфраструктуру.
ЄС: Служба зовнішньої дії
Продовжують тривати доволі гострі дискусії в пресі щодо створення Служби зовнішньої дії ЄС. Зауваження лунають фактично з усіх фронтів: з боку країн-членів, з боку Європейської комісії, а також з боку Європейського парламенту. Є побоювання, що через інституційну боротьбу створення Служби займе більше часу, ніж передбачалося. Зокрема, євродепутати висловлюють невдоволення тим, що вони усунуті від процесу формування служби. Преса, зокрема „Європолітікс”, також пише, що нові члени ЄС занепокоєні можливим дисбалансом щодо представленості країн в новій службі. Зокрема, вони побоюються, що провідні посади займатимуть представники „старого” ЄС.
Як повідомляє „Юропіан Войс”, пропозиція Високого Представника ЄС К.Ештон щодо формування Служби обговорювалася на зустрічі послів країн-членів 03 березня, обговорюватиметься в п’ятницю 05 березня в Кордобі на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів. Крім того, К.Ештон має представити її в Страсбурзі під час сесії Європейського парламенту 10 березня. Далі дискусія триватиме в Комісії в четвер 11 березня.
Серед „проблемних” з інституційної точки зору питань є такі: відповідно до пропозиції К.Ештон, Служба має поглинути всіх радників, що ведуть окремі країни в Комісії (country desks) та в Секретаріаті Ради ЄС, окрім тих, які ведуть країни-кандидатів або потенційних кандидатів на членство в ЄС; голови представництв ЄС контролюватимуть роботу всіх посадових осіб, що там працюють, незалежно від того, чи вони призначені зі Служби зовнішньої діяльності, чи з Комісії; розробка стратегій в галузі допомоги на розвиток має перейти до компетенції Служби. Натомість, пише „Юропіан Войс”, Європейська комісія має зовсім іншу думку з цих трьох пунктів. Вона хоче залишити за собою відповідальність за зовнішню допомогу на розвиток (development aid), залишити в Комісії офіси, які ведуть країни-партнерів, зокрема Україну та Близький Схід, а також забезпечити, щоб призначені по квоті Комісії працівники представництв ЄС звітували відповідним генеральним директоратам, а не Службі зовнішньої дії.
Окрім того, в пропозиції Ештон передбачається, що Служба зовнішньої дії охопить також розвідувальний підрозділ та військові і цивільні сили реагування ЄС.
Відтак розбіжності у баченні майбутньої структури служби можуть призвести до того, як пише газета з посиланням на дипломатів з країн-членів, що Служба не запрацює в квітні, як це передбачалося раніше.