Україна: вибори Президента України
Напередодні виборів Президента України 17 січня основні спеціалізовані брюссельські видання розмістили публікації щодо виборчих перегонів між основними кандидатами в Україні, аналізу програм кандидатів та суспільних настроїв в Україні.
Щодо оцінок українських кандидатів в президенти брюссельськими медіа, варто відзначити, що ЗМІ аналізують програми та діяльність тільки трьох кандидатів – В.Ющенка, Ю.Тимошенко та В.Януковича. Переважно стверджується, що на даному етапі важко передбачити, як проголосують українські виборці, третина з яких ще не визначилася. Водночас видається так, що інші 15 кандидатів ЗМІ серйозно не розглядають. З названих трьох кандидатів найбільше схиляються до Тимошенко: зокрема, телеканал Євроньюз в середу в рубриці “No Comment” впродовж 2-3 хвилин транслював відеоряд з агітаційних виступів прем”єр-міністра, відвідання нею автозаводу ЗАЗ, вручення нагород. Водночас жодного кадру з іншими кандидатами в Президенти показано не було. Юропіан Войс, визнаючи, що спрогнозувати результати виборів буде важко, вважає, що у другому турі виборці все ж таки скоріше віддадуть голоси Тимошенко, ніж Януковичу.
Діючого президента В.Ющенка ЗМІ характеризують як найбільш проєвропейського з кандидатів, який, проте, не має шансів на другий термін. Серед причин, чому і коли Україна під проводом Ющенка пішла не в правильному напрямі, називається, зокрема „втрата зв’язку” з електоратом; незбалансована зовнішня політика, зокрема, напружені відносини з Росією; зростання корупції (хоча, як зауважує Ройтерс, „руки самого президента були чисті”); нерозбірливість в людях та часта зміна команди; акцент не на першочергових пріоритетах (зокрема, на відновленні національної ідентичності та культури); неспроможність за роки президентства добитися довіри східних та південних регіонів України (Е.Вільсон). Підкреслюється як негативний момент для іміджу діючого президента антагонізм з прем’єр-міністром Тимошенко (Рейтерс, ЄврАктів, ІюОбзервер, Юропіан Войс).
В характеристиці прем’єр-міністра Ю.Тимошенко переважає наголос на її вмінні вести публічні кампанії, але відзначається наявність популісткьої жилки (ЄврАктів, Юропіан Войс, Ройтерс). На думку ЗМІ, є також ознаки того, що вона бореться насамперед за підтримку РФ, і саме з нею Москві хотілося б мати справи, незважаючи на те, що офіційно РФ дистанціювалося від президентських виборів в Україні (ЄврАктів, Юропіан Войс).
Щодо лідера опозиції В.Януковича, то його насамперед продовжують асоціювати з поразкою на демократичних виборах у 2004 році. Незважаючи на те, що ЗМІ часто вживають щодо нього вислів „найбільш проросійський” кандидат, увага акцентується скоріш на його зв’язках з впливовими бізнес-групами на Сході України, а не з РФ. Звертається також увага, що незважаючи на час та використання іноземних радників для ведення PR-кампаній, йому не вдалося позбавитися образу „комуністичного бюрократа” (Юропіан Войс).
Наголошується, що між Тимошенко та Януковичем - основними претендентами на вихід у другий тур - майже не має ідеологічної різниці (Юропіан Войс). Їхнім спільним знаменником є те, що вони є представниками сучасної української політичної еліти, безпосередньо пов”язаної з тими чи іншими бізнес-групами. Така ситуація в політичній еліті призводить до захисту переважно не загальнонаціональних інтересів, а обмеженого переліку приватних чи корпоратних інтересів і відповідно до відсутності довготермінової стратегії розвитку країни (Юропіан Войс). Звертає на себе увагу брюссельських ЗМІ також факт „ігнорування” основними претендентами питання відносин з ЄС: питання інтеграції в ЄС „невидиме” у ході президентській кампанії, „єесівська риторика” відсутня (ІюОбзервер).
Зважаючи на це, видання „Юропіан Войс” у статті „Інший відтінок помаранчевого” стверджує, що хоч результат виборів і не визначений, очікувати драми 2004 року не варто. Демократичні зміни 2004 року, за даними соціологічного опитування, проведеного американським науковим центром Pew Research Center, задовольняють далеко не всіх українців, випливає з публікації. Україна займає останнє місце серед країн центральної та східної Європи у питанні громадської підтримки демократії та ринкової економіки. Іншим болючим питанням залишається корупція, де Україна є на одному рівні з РФ та С’єрра-Ліоне.
Аналітик Німецького інституту міжнародних та безпекових відносин Сазан Стюарт у коментарі „Найбільший виклик України” для Юропіан Войс також вважає, що розрив між правлячою елітою та громадянським суспільством з 2004 року ще більше зріс, і довіра до державних інституцій впала. За таких обставин Україні буде важко мобілізувати великі маси, які б чинили пресинг на правлячу еліту заради проведення реформ. Водночас, вважає авторка, такий тиск потрібен: як з боку суспільства, так і з боку міжнародної спільноти. З боку суспільства – це насамперед тиск на локальному рівні (а не революції), з боку міжнародної спільноти – наполягання на дотримані погоджених умов (наприклад, у співпраці з МВФ). Найкращий варіант, на думку автора, коли громадянське суспільство в Україні та зовнішні фактори знайдуть можливість діяти спільно.
На відміну від „Юропіан Войс”, який не передбачає „драматичного” розвитку подій, „ІюОбзервер” припускає, що „є ознаки того, що люди знов вийдуть на вулиці для досягнення результату”, що зумовлюється, зокрема, втратою довіри українського народу до державних інституцій. „Напередодні українських виборів „температура підвищується”, - пише у цьому зв”язку спеціалізоване електронне видання „ЄврАктів”, посилаючись на попередження Ю.Тимошенко оспорити результат в суді, якщо вона запідозрить, що вибори було підтасовано.
Україна-Європейський Союз: енергетика
У номері за 14 січня щоденне видання „Євпрополітікс” інформує про проведення 12 січня засідання газової координаційної групи під головуванням ЄК. В публікації під заголовком „Комісія намагається заспокоїти газових експертів” повідомляється, що презентація ЄК щодо стану енергетичної безпеки в Європі була доволі оптимістичною. Основною причиною занепокоєння, водночас, залишаються президентські вибори в Україні та фінансовий стан „Нафтогазу”, повідомляє видання. „Стратегія Комісії – казати, що все ОК, в той час коли це не так”, - цитує Європолітікс одного з учасників засідання, який звертає увагу, що 6 лютого – день чергового розрахунку за газ – це якраз день напередодні другого туру президентських виборів. Наступна зустріч групи – 15 лютого, „після виборів Президента України”, пише видання.
Тижневик „Нью-Юроп” у першому номері 2010 року розмістив низку інтерв’ю з комісарами з попереднього складу Європейської Комісії. У цьому зв’язку звертає на себе увагу інтерв’ю з ек-комісаром з питань енергетики А.Пібалгсом, який на питання щодо майбутнього проекту нафтопроводу Південний Потік заявив: „це питання також безпосередньо пов’язане з транзитом газу через Україну. Через кризу та завдяки енергоефективності ми не потребуємо стільки газу, скільки очікувалося ще рік-два тому. Тому належне використання української транспортної системи могло б допомогти уникнути інвестування в Південний Потік, але подивимось”.
У контексті можливості повторення газових криз А.Пібалгс відзначив, що Комісія проводжує бути пильною. „Ми живемо від місяця до місяця. У разі чого, ми провели велику підготовчу роботу, але також Росія та Україна роблять все можливе, щоб уникнути конфлікту цієї або наступної зими. Але передумови до нього все ще є... Ще роки два треба для того, щоб відповісти на ваше питання, що ризиків немає”.
Україна-Європейський Союз: політичні відносини
Європейські інформаційні агентства Франс Прес, Ройтерс та європейські сайти ІюБізнес та ІюОбзервер повідомили про заяву Ю.Тимошенко про забезпечення Україні вступу до ЄС впродовж 5 років, у разі обрання її президентом України. Франс-Прес охарактеризував цю заяву як „пристрасну обіцянку”. Інших коментарів в пресі щодо цієї заяви наразі поки що немає.
Європейський Союз: парламентські слухання кандидатів до наступного складу Європейської Комісії
Основною подією цього тижня в ЄС є триваючі парламентські слухання нової колегії Європейської комісії. Варто відзначити, що майбутній Комісар з питань розширення та ЄПС С.Фюле здобув позитивні відгуки не тільки євродепутатів, а й європейської преси. За п’ятибальною шкалою видання Юропіан Войс поставила йому 4. Натомість виступ Високого Представника ЄС та Віце-президента ЄК К.Ештон вже вдруге не зміг вразити ані депутатів, ані пресу, виступ і відповіді якої „не надихали” (Юропіан Войс). Після тригодинних слухань так і не стало зрозумілим, чи К.Ештон взагалі цікавиться міжнародними відносинами, - пише в своєму портреті кандидата Юропіан Войс. Європолітікс у свою чергу також вважає, що у виступі Ештон не змогла продемонструвати достатнього відчуття своєї справи, але водночас і не знайшла сильної опозиції. Видання пише, що виступ свідченням того, що вона відчуває підтримку за плечима, особливо з боку соціалістів, і почувалася впевнено, знаючи, що вже отримала посаду. За п’ятибальною шкалою, Юропіан Войс дав їй 2 бали.
Найбільші дискусії, як і очікувалося раніше, тривають навколо комісара від Болгарії, наразі міністра закордонних справ країни Р.Желєвої. Її відповіді щодо інформації про начебто незаконне суміщення посади євродепутата з веденням приватного бізнесу не задовольнили парламентарів. Так само депутати не були переконані щодо її знання власного портфелю: питання гуманітарної допомоги, відповіді на кризи. За інформацією „ЄврАктів” , парламентський комітет з розвитку, який проводив слухання Желєвої, дав негативний висновок щодо кандидата. Кандидат не дала задовільних відповідей на питання, а також не продемонструвала конкретних знань щодо таких гарячих точок як Афганістан, Конго, Судан та Газа, „очевидно не знаючи, де деякі з них знаходяться”, пише видання, посилаючись на внутрішній документ комітету. ЗМІ не виключають можливості того, що Президент ЄК Баррозо відмовиться від подальшого захисту Р.Желєвої, і кандидатом від Болгарії може стати діючий міністр оборони країни, який має достатній досвід роботи у безпековій сфері.
Голосування в ЄП по всій колегії Європейської Комісії заплановане на 26 січня.