Митне співробітництво є сферою, що найбільш динамічно розвивається у відносинах між Україною та ЄС.
Відповідно до звітів ЄК по Україні у рамках Пакету розширення третій рік поспіль Україна отримує оцінку 4 «добра готовність» в частині стану наближення до митного права ЄС і оцінку 3 «добрий прогрес» в частині швидкості впровадження реформ у митній сфері. Серед країн Пакету розширення 2025 це є одними з найкращих показників.
Такий прогрес досягнутий на тлі збройної агресії росії за підтримки Білорусі проти України 24.02.2022, яка мала вкрай негативні наслідки для митної сфери України, Європейського континенту та світу. Половина пунктів пропуску була закрита (в т.ч. всі пункти пропуску на кордоні з росією та білорусією), закриті всі аеропорти, блоковані морські порти, агресори порушили митний кордон України, тимчасово захопили частину митної території України і стали відкривати там російські митниці тощо. Попри це, у звіті Єврокомісії про розширення за 2025 рік зазначено, що Держмитслужба здебільшого зберегла свій оперативний та адміністративний потенціал. Процес євроінтеграції продовжився.
Для набуття членства в ЄС Україна повинна імплементувати до національного правового поля акти ЄС у митній сфері. Робота над цим почалась в рамках Угоди про Асоціацію і завдань, визначених Додатком XV «Наближення митного законодавства» до Угоди про асоціацію, оновленому 25.10.2022. На виконання цього Додатку:
Захист прав інтелектуальної власності під час перетину кордону приведено у відповідність до норм ЄС шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» (№ 202-IX від 17 вересня 2019 р.).
01.10.2023 Україна приєдналась до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 року та Конвенції про єдиний режим транзиту від 20 травня 1987 року зі змінами. Підключення до системи NCTS (New computerised transit system) є найвагомішим досягненням на шляху євроінтеграції. 22.06.2026 Україна офіційно перейшла на застосування оновленої Нової комп’ютеризованої транзитної системи — NCTS Фаза 6. Цей крок наблизив українські митні процедури до стандартів Європейського Союзу та дозволив об'єднати транзитну декларацію з даними з безпеки і праці.
Протягом 2024-2025 рр. Верховна Рада України схвалила низку законів (№ 3926 від 22.08.2024, № 4473 від 04.06.2025, № 4578 від 21.08.2025), якими внесено зміни до Митного кодексу України в частині наближення його положень до норм Митного кодексу ЄС.
25.06.2024 офіційно розпочалися переговори про вступ до ЄС, що висунуло вимогу щодо повної відповідності митного законодавства України праву ЄС. 27.05.2026 Кабінет Міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу України. У зв’язку з формуванням нового складу уряду, уряд повторно схвалив проєкт нового Митного кодексу 27.07.2026 і направив його на розгляд Верховної Ради України (законопроєкт № 15450). Верховна Рада України повинна ухвалити новий Митний кодекс до кінця року, а до 1 грудня 2027 року він повинен набути чинності й запрацювати.
05.09.2022 р. на полях Ради Асоціації Україна-ЄС підписана Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України в «Митниці», Програмі Союзу для співробітництва в митній сфері та Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування "Fiscalis". В згаданих Програмах беруть участь всі країни-члени і кандидати у члени ЄС. Мета Програм – посилення співпраці і потенціалу митних і податкових органів країн-учасниць.
З ЄС активно обговорюється започаткування обміну попередньою митною інформацією - ефективним інструментом боротьби з митним шахрайством.
У 2026 році отримала подальший розвиток програма авторизованих економічних операторів (АЕО) в Україні . На 05.08.2026 в Україні вже налічувалось 136 АЕО, з них 7 АЕО-Б (з безпеки та надійності). Саме наявність АЕО-Б враховується з метою взаємного визнання АЕО, яке ставлять на меті Україна та ЄС. Узгоджена Дорожня карта взаємного визнання АЕО між Україною та ЄС, опрацьовуються відповідність законодавства, аналізуються ІТ аспекти взаємного визнання АЕО – тобто, розпочались консультації Україна-ЄС стосовно взаємного визнання АЕО.
З 01.01.2019 між Україною та ЄС у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Конвенція ПЄМ). 07.12.2023 р. під час 15-го засідання Спільного комітету ПЄМ представники України взяли участь у схваленні змін до Конвенції ПЄМ, які набрали чинності з 01.01.2025 р. Триває робота з переведення угод про вільну торгівлю, укладених Україною, на оновлені правила преференційного походження ПЄМ.
01.01.2024 набрав чинності закон про криміналізацію товарної контрабанди.
Угодою про асоціацію передбачено застосування Митних прототипів (Customs Blueprints). Стандарт 12 «Слідча та правоохоронна діяльність» митних прототипів прямо передбачає вжиття заходів для забезпечення правоохоронних та слідчих функцій митних органів. Національна стратегія доходів (прийнята Урядом 27.12.2023 р.) містить положення про надання протягом 2024-2027 рр. митним органам права здійснювати ОРД та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів.
Крім того, Національна стратегія доходів є дорожньою картою реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування. НСД передбачає всеосяжну митну реформу:
Реалізація Антикорупційної програми Державної митної служби та запровадження атестації митників, використання натільних відеокамер для відеофіксації виконання фізичного контролю товарів та спілкування з громадянами на кордоні.
Планується налагодження співпраці з бізнес-сектором. Оперативним кроком буде розвиток служби підтримки бізнесу (Help Desk), яка швидко реагуватиме на запити бізнесу. Це допоможе оцінювати та дотримуватись балансу між контролем і спрощенням митних процедур. Очікується на подальший розвиток та широке застосування програми спрощень для бізнесу, у тому числі Авторизованого економічного оператора (АЕО) та системи NCTS (Спільна транзитна система).
Посилення міжнародного співробітництва, яке передбачає обмін митною інформацією між країнами та спільний контроль на пунктах пропуску.
Інституційний розвиток. Він включає підвищення зарплат митників до ринкового рівня, впровадження системи оцінки ефективності (KPI), а також удосконалення управління персоналом через контракти, ротацію та особисту відповідальність.
Розвиток ІТ та технічного оснащення - впровадження нових ІТ-рішень, сумісних з ЄС, оновлення системи митного оформлення, управління ризиками, а також оснащення пунктів пропуску сучасними технічними засобами, такими як сканери, ваги та системи відеонагляду тощо.
Затверджено Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Держмитслужби, яким встановлено перелік заходів, що їх Україна має виконати задля гармонізації митних процесів з європейськими стандартами. Особливу увагу було приділено виконанню всіх вимог щодо майбутніх інтеграцій до систем ЄС. За основу взято Багаторічний стратегічний план електронної митниці ЄС (Multi-annual strategic plan for electronic customs, MASP-C). Національний план має стати керівним документом з питань впровадження та розвитку митних інформаційних систем у наступні роки. Міністерство фінансів України затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року (наказ від 27.07.2026 № 406).
У квітні 2025 року успішно пройшов процес скринінгу наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС. Представники ЄС надали Україні позитивну оцінку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 438 від 01.04.2026 затверджено Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), яка містить детальну дорожню карту по Розділу 29 «Митний Союз».
10.04.2026 за результатами конкурсу за участі іноземних партнерів обрано і призначено Голову Держмитслужби – колишнього співробітника НАБУ пана Ореста Мандзія – з терміном повноважень 5 років.
Законопроєктом № 12360 від 25.12.2024 передбачено встановлення ключових показників ефективності (KPI) для митної служби відповідно до рекомендацій Всесвітньої митної організації (ВМО) для запровадження оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів з метою підвищення прозорості та підзвітності митних органів, оптимізації процесів прийняття управлінських рішень, усунення недоліків у діяльності. Станом на травень 2026 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект № 12360 про внесення змін до Митного кодексу України щодо КРІ митних органів в другому читанні та в цілому.
Представники України беруть активну участь у роботі ВМО. Це єдина у світі міжурядова міжнародна організація, яка має на меті розвиток міжнародного митного співробітництва і створення міжнародних митних стандартів. На полях ВМО розвивається митне співробітництво України з ключовими партнерами – ЄС і країнами – членами, США, Канадою, Великобританією, Австралією, Новою Зеландією, Японією, тощо.
Ст. 80d Угоди про Асоціацію передбачено, що Сторони “обмінюються інформацією та/або розпочинають консультації з метою вироблення, де це можливо, спільних позицій в міжнародних організаціях з митної справи, таких, як СОТ, ВМО…”. Держмитслужба тісно співпрацює з ГД ЄК ТАКСУД та іншими країнами ЄС у ключових комітетах Всесвітньої митної організації: Правоохоронному, Постійному технічному, з інституційної спроможності, з Гармонізованої системи тощо.
Теми, над якими Україна працює у ВМО включають: роль митниці у ситуаціях нестабільності і конфліктів; стійкість митниці у надзвичайних ситуаціях; обмін попередньою митною інформацією; цифровізація сертифікатів походження, тощо. Останні ініціативи української делегації включали оновлення Плану дій з ролі митниці у ситуаціях нестабільності і конфліктів, створення Збірки кращих практик і Рекомендацій ВМО на цю тему, дослідження щодо негативного впливу збройних конфліктів на торгівлю і митну систему.
Держмитсружба співпрацює з ВМО у рамках Програми з протидії корупції та сприяння доброчесності (A-CIP), яка фінансується Норвегією. Ця ініціатива допомагає впроваджувати міжнародні стандарти, підвищувати прозороцю та вдосконалювати внутрішні антикорупційні механізми української митниці.
Держмитслужба офіційно долучилася до програми A-CIP у травні 2024 року. Програма A-CIP спрямована на впровадження ефективних антикорупційних механізмів, підвищення прозорості та зміцнення культури доброчесності в митних адміністраціях по всьому світу. За роки співпраці в Україні відбулося вже два етапи опитування щодо сприйняття доброчесності (CIPS) у митних органах, організовано низку тренінгів із запобігання корупції, а також адаптовано практичні інструменти ВМО з управління етичними ризиками.
Корисні посилання:
Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu
Державна митна служба України: http://www.customs.gov.ua/
Генеральний директорат Європейської Комісії «Оподаткування та Митний союз» (DG TAXUD): https://ec.europa.eu/taxation_customs/home_en
Всесвітня митна організація: http://www.wcoomd.org/
Інформація про умови імпорту до ЄС товарів походженням з України (та інших держав): https://trade.ec.europa.eu/tradehelp/
Залишки квот онлайн: https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/taric/quota_consultation.jsp?Lang=en