Голосування за демократію: вибори президента в Україні - К.Брайант, В.Хойєр, П.Лелуш, М.Довгілевич («Дзеркало тижня», 04 лютого 2010)
Вітання українському народу! 17 січня українці зробили справді демократичний вибір у першому турі виборів президента і 7 лютого скажуть своє остаточне слово щодо того, хто стане наступним президентом України. Це поворотний момент для української демократії, що є важливою рисою національної ідентичності країни XXI століття.
Україна важлива для Європи та решти світу. Вона багато чого запропонує світові, якщо зможе знайти спосіб реалізувати свій потенціал сповна. Три основні чинники привертають до себе увагу. По-перше, Україна — велика європейська країна, з якою у нас спільні історія, культура та цінності і з якою у наших країн тривалі й особливі зв’язки. По-друге, в України з ЄС спільний кордон. Тому незалежна, стабільна, демократична і квітуча Україна життєво важлива для нас. По-третє, після ряду вільних і чесних виборів, проведених за останні п’ять років, Україна встановила стандарт проведення виборів у Східній Європі.
Україна, яка зможе продовжити консолідацію демократії і плюралізму засобів масової інформації, стане прикладом для інших країн регіону. Це також посилить позицію України для подальшого зміцнення відносин із ЄС.
Ми вітаємо оцінку міжнародної місії спостерігачів на чолі з ОБСЄ, яка дійшла висновку, що перший тур виборів президента було проведено якісно і відповідно до більшості зобов’язань, узятих на себе Україною перед ОБСЄ (Організацією з безпеки і співробітництва в Європі) та Радою Європи, а також Європейським Союзом.
Перший тур виборів пройшов спокійно та організовано, і його результати були загалом широко визнані. Репутація України за кордоном як лідера демократії в регіоні може лише поліпшитися, якщо цих стандартів буде дотримано і в наступному турі. Надалі надання максимальної підтримки і доступу спостерігачам відповідає інтересам усіх і кожного. В ОБСЄ є досвід, необхідний для того, аби оцінити заяви про фальсифікації й запропонувати способи поліпшення законодавчої бази та процедури обробки результатів виборів. Саме тому кількість спостерігачів, що їх надають наші країни, становить значну частину від загальної кількості спостерігачів ОБСЄ.
Хоча багато українців і друзів України відчувають розчарування, викликане проблемами, які продовжують стримувати розвиток України, ми також визнаємо той великий прогрес, досягнутий із часу помаранчевої революції. Було б неправильно казати, що помаранчева революція зазнала поразки і що демократія не підходить регіонові й Україні. Усі, хто стежив за передвиборною кампанією, знають, що засоби масової інформації стали вільнішими й різноманітнішими — як і сам політичний ландшафт. А механізм проведення виборів, як, наприклад, списки виборців, став більш захищеним від фальсифікацій і маніпуляцій.
Які виклики постануть перед новим президентом? Попри те, що чимало було досягнуто з моменту здобуття незалежності для трансформації України в демократичну країну з благополучною ринковою економікою, багато що ще потрібно зробити. Новому президентові слід буде забезпечити умови для успішного здійснення єдиної економічної стратегії зі встановлення такої необхідної макроекономічної стабілізації, стійкої фіскальної політики і верховенства права. Необхідні подальші структурні реформи, зокрема в енергетичному секторі, де внутрішні ціни мають бути приведені у відповідність до міжнародних, які тепер Україна платить за контрактами; водночас необхідно розвивати систему цільових соціальних платежів. Представники бізнесу наших чотирьох країн із нетерпінням очікують впровадження заходів для створення передбачуваного і безпечного бізнес-середовища в Україні без корупції і задушливої бюрократії. Проведення інституційної і правової реформ, особливо судової, має вирішальне значення.
Для здійснення цієї амбіційної програми новому президенту треба буде тісно працювати з Верховною Радою та урядовими органами. Сильніша, послідовніша Україна, якою добре керують, буде краще підготовлена зустріти ці виклики і в майбутньому витримувати тертя.
Дехто заявляє, що Україні доводиться вибирати між Європою і Росією, — ми з цим не згодні. Саме географічне розташування України означає, що добросусідські відносини з Росією є природними і жодним чином не суперечать таким самим нормальним відносинам із Європою. Більше того, посилені зв’язки з Європою тільки поліпшать становище України поруч із Росією.
Європейський Союз готовий і надалі підтримувати Україну в здійсненні цих важливих завдань. Ми раді, що обидва кандидати, які вийшли у другий тур, у своїх передвиборних кампаніях використовують програми, що чітко обіцяють тісніший зв’язок з Європейським Союзом, співробітництво з Міжнародним валютним фондом і добросусідські відносини з Росією. Європейський Союз готовий надати Україні додаткову фінансову допомогу, якщо програму МВФ буде відновлено. Також у рамках програми ЄС «Східне партнерство» реалізуються значущі проекти і надається підтримка у створенні соціально-економічного потенціалу. За умови проведення необхідних реформ, які відповідають вимогам МВФ, наші чотири країни готові відновити підтримку новому президенту у його або її переговорах із МВФ. Ми сподіваємося, що ЄС і Україна швидко дійдуть згоди щодо нового Договору про асоціацію (який містить також Угоду про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі), що допоможе модернізувати українську економіку і дасть їй можливість повернутися до темпів зростання, які передували економічному спаду. Ми впевнені: народ України значно виграє від такої угоди.
Ми сподіваємося, що наступний тур голосування буде проведений відповідно до міжнародних стандартів і відбудеться в такій самій мирній атмосфері. Вибори з чітким і широко визнаним результатом забезпечать найкращу можливість для подальшого зміцнення української демократії.