У березневому випуску бюлетеня Центру досліджень європейської політики (СEPS), Брюссель, опубліковано коментар Директора Центру Майкла Емерсона під заголовком «Українське питання»[1].
У коментарі дослідник пише, що після парафування Угоди про асоціацію постає питання, коли вона буде підписана і на яких умовах. Він відзначає, що в ЄС існують дві конкуруючі думки. Одна з яких – це звільнення Ю.Тимошенко як передумова, інша – підписання має відбутися без жодних передумов чи затягувань. За другого варіанту, якщо українська влада не буде проявляти інтерес до імплементації Угоди чи дотримання політичних цінностей, ЄС може скористатися механізмом ратифікації як важелем. На думку М.Емерсона «інструмент обумовленості не втрачається» за такого сценарію.
Ті, хто виступає за відкладення підписання, керуються бажанням не робити «подарунок» Партії регіонів напередодні виборів, продовжити тиск на Президента В.Януковича з метою проведення чесних і справедливих виборів, а також допомогти звільнити Ю.Тимошенко з в’язниці.
Натомість аргументи противників затягування підписання полягають в тому, щоб пов’язати Україну договірними зобов’язаннями; заохотити українське суспільство та реформістські настрої та уникнути появи відчуття в українців, що ЄС їх залишає на самоті; не дати В.Путіну, використовуючи влучний час і нагоду, заманити Україну в російський Митний союз, що автоматично означатиме провал ЗВТ з ЄС.
ЄС має визначитися, наскільки широко доцільно використовувати принцип «політичної обумовленості» у зовнішніх зносинах, особливо у випадках, де країна-партнер не має перспективи членства, і де інші конкуруючі зовнішні сили досягають мети, не зважаючи на аналогічні політичні норми, - пише дослідник. На його думку, попри те, що Україна стає більш авторитарною, вона все ж у ніякому разі не Сирія і не Білорусь. Апологети жорсткої «політичної обумовленості» повинні чітко проаналізувати плюси і мінуси для країни-партнера у дотриманні вимог ЄС. М.Емерсон переконаний, що ситуація, коли країна-партнер не має перспективи членства різко відрізняється від тої, коли така перспектива надана. На жаль, констатує дослідник, ЄС послідовно відмовляється надати Україні перспективу членства. Без перспективи членства, співвідношення плюсів та мінусів при зміні політичного курсу не є вражаючим для діючого режиму. Особливо сьогодні, коли «до рівняння треба додати інші потужні сили», зокрема Китай, який «пропонує величезні гроші по всьому світу, слідуючи при цьому доктрині нульової обумовленості, відомої як невтручання». Ближче до України такою потужною силою є Росія, яка вживає всіляких заходів для того, щоб схилити Україну, яка до цього часу відмовлялася, до вступу до Митного Союзу, - йдеться в публікації.
Відтак, на думку М.Емерсона, ЄС має підтримати Україну у відмові від пропозиції щодо участі в Митному союзі. Такою чіткою підтримкою має стати оперативне підписання Угоди про асоціацію з укладенням поглибленої та всеосяжної ЗВТ з ЄС. Питання політичної обумовленості треба залишити на наступний період ратифікації Угоди, вважає він.