Оцінки в європейських ЗМІ проведеного 30 вересня ц.р. у Варшаві Саміту Східного Партнерства є доволі стриманими.
Лейтмотивом повідомлень в європейських ЗМІ Брюсселя («Юропіан Войс», «ЄврАктів», «ІюОбзервер», «Європолітікс»), а також міжнародних провідних ЗМІ («Файненшл Таймс», «Інтернешинал Геральд Тріб’юн», «Уолл Стріт Джорнал», «Зююдойче Цайтунг») стало засудження європейськими лідерами переслідувань опозиції в Білорусі та погіршення стану демократії, зокрема в контексті процесу над Ю.Тимошенко, в Україні.
Інший аспект, які відзначили практично всі ЗМІ – відсутність основних європейських лідерів на Саміті, окрім канцлера Німеччини Ангели Меркель. Інтерпретація цьому факту надавалася різна: від зосередженості ЄС на проблемах в єврозоні та південному вимірі (“FT”, “IHT”) до російського впливу на лідерів Франції та Італії, що унеможливило їх візит до Варшави, щоб «не образити росіян» («Європолітікс»).
«Як би це не було незручно для дипломатів, зустріч в четвер ввечері та в п’ятницю співпала із закінченням політично навантаженого судового розгляду справи Ю.Тимошенко… Розгляд справи підкреслив труднощі, з якими стикаються західні європейці, коли намагаються схилити Україну наблизитися до ліберальної демократії і подалі від централізованої політичної моделі сусідньої Росії», - пише брюссельський кореспондент «Інтернешинал Геральд Тріб’юн» Стівен Касл. С.Касл також цитує у публікації експерта з питань Східної Європи Н.Попеску, який вважає, що справа Ю.Тимошенко – «це дуже тривожний сигнал про те, що Янукович йде до монопольного контролю над владою, щоб повторити приклад В.Путіна в Росії – але ще швидше, ніж Путін». На думку експерта, колишнього радника з європейських питань прем’єр-міністра Молдови, «Україна – ще не Білорусь, але може нею стати у наступні декілька років».
На думку іншого експерта Г.Грабе, директора Інституту Відкритого суспільства в Брюсселі, ЄС припускається помилки, об’єднуючи під одну парасольку шість країн Східного партнерства з абсолютно різними устремліннями. Остання також переконана, що криза в ЄС, рецесія, а також наявність багатьох спікерів призводить до того, що ЄС виглядає менш впливово, ніж він є насправді. Натомість імідж Росії як сильного регіонального гравця при такому розкладі виграє.
Інша провідна газета - англійська «Файненшл Таймс» - як напередодні саміту, так і після нього, закликає ЄС змінити свою Східну політику та йти «до справжнього східного партнерства». Зокрема, у редакційній статті від 03 жовтня редакція «ФТ» закликає швидко укласти «торговельну угоду з Україною». «Правильно виступав Н.Клегг [віце-прем’єр-міністр Великобританії], аргументуючи за те, щоб ЄС пропонував більше інтеграції, включно з перспективою членства, будь-якій країні Східного партнерства, яка прагне вступити до блоку та відповідає критеріям», - пише видання. «Наявність перспективи членства створює стимул для внутрішніх реформ, підвищує економічні стандарти та почуття відповідальності на міжнародній арені». Видання втім визнає, що країнам Східного партнерства не легко дивитися тільки в сторону ЄС через геополітичну близькість Росії. Крім того, зазначається у статті, демократія та верховенство право у більшості країн-сусідів також не дозволяє виправдати всі розмови про вступ до ЄС. Відтак перспектива членства – це далека перспектива навіть для України, яка заявляє про своє бажання її мати. «Тому Східному партнерству треба сконцентруватися на досяжних практичних цілях», серед яких – розвиток бізнес культури та торговельних режимів, сумісних з європейськими правилами. На відстані витягнутої руки знаходиться угода з Україною. «Деякі уряди ЄС хочуть заблокувати її через судовий процес над Ю.Тимошенко. Безумовно, суд є дуже прикрим прикладом політичного залякування. Але якщо київська влада припинить це, як їм це варто зробити, ЄС має відповісти тим, щоб залишати перспективи торговельної угоди відкритими», - пише редакція «Файненшл Таймс».
В авторській статті Т.Де Валя, старшого партнера Фонду Карнегі у Вашингтоні, яку «Файненшл Таймс» надрукував напередодні саміту, міститься заклик негайно розробити нову Ostpolitik. Регіон східної Європи – це там, де ЄС дійсно може щось змінити. Ще більш актуальним це питання стає, на думку автора, з оголошенням про повернення В.Путіна. Як представить альтернативу російській все більш авторитарній моделі – над цим, на думку автора, має замислитися зараз ЄС. Саме у Східній Європі, куди більше, ніж в арабському світі, ЄС є провідною зіркою для мільйонів людей, які почуваються європейцями, але є розчарованими неадекватними урядами і постійною бідністю. Якщо ЄС захоче, він може запропонувати цим країнам дещо більше, ніж Росія, вважає експерт. Так, європейською стандартною політикою є «притримати велику моркву - тобто перспективу членства – і бути м’якшим у повсякденних питаннях, таких як реформи та проведення виборів, щоб мати змогу підтримувати діалог з правлячими елітами». Насправді все має бути навпаки, переконаний Т.Де Валь: лідери ЄС повинні зробити загальну заяву про те, що в теорії будь-яка з шести країн Східного партнерства може вступити до Союзу, якщо (з великої букви), вона досягне відповідних стандартів. Тобто надати надію майбутнього членства в ЄС не повинно бути табу. Втім помилковим буде «економити» на таких питаннях як вибори чи торговельні угоди. Автор пояснює це тим, що переговори по поглибленій та всеохоплюючій ЗВТ даватимуть у майбутньому привілейований доступ до внутрішнього ринку ЄС. Брюссель повинен використовувати всі засоби впливу, які він тут має, оскільки у всіх шести країнах присутні непрозорі та монополістичні кутки в економіках, на яких треба проливати світло. Єдиним об’єднуючим принципом нової Ostpolitik має стати розуміння того, що прості громадяни набагато більш про-європейські, ніж їх лідери. Тому все має бути зроблено для того, щоб візові вимоги були скасовані, а студенти та професіонали могли з легкістю подорожувати. «Відкладіть в сторону вашу боргову кризу. Представлення бачення більшої та вільнішої Європи – це проект, під яким навіть Німеччина та Греція можуть підписатися», - закликає він.
Європейські ЗМІ Брюсселя натомість оцінювали саміт Східного партнерства крізь призму планів польського президентства щодо цього саміту. «Відносний успіх» саміту, за оцінками «Європолітікс», полягав в тому, що польське президентство досягло одну з двох поставлених цілей, а саме вилучення посилення на «довготерміновість» у безвізовому діалозі. Натоміть визнання «європейської перспективи» не було підтримано. «Ця боротьба була програна з самого початку, зважаючи на економічну кризу та втому від розширення», - цитує видання одного з європейських дипломатів. Як повідомляє видання, країни чітко розділилися на нових і старих членів ЄС, де перші хотіли розгляди СхП як крок назустріч членству в ЄС, а другі не хотіли брати на себе жодних зобов’язань. «В наших інтересах сьогодні поглиблювати інтеграцію, але ми не повинні говорити цим країнам те, що не є правдою, бо це може їх розстроїти», - цитує видання держсекретаря Франції з європейських справ Ж.Леонетті.
Щодо українського питання, «Європолітікс» зауважує, що лідери встановили собі за мету «можливе» завершення переговорів по ЗВТ з Україною у грудні. Втім, ситуація з Ю.Тимошенко не сприяє дискусії. З посиланням на дипломатичні джерела «Європолітікс» повідомляє, що атмосфера на обіді за участі В.Януковича була особливо «крижаною». За інформацією видання, В.Януковичу докоряли за переслідування опозиції інші країни-партнери. Також промайнула погроза, що Європейський парламент може не ратифікувати ЗВТ, якщо не буде докладено зусиль на демократичному напрямку, пише видання.
Натомість за оцінками «ЄврАктів» найбільшим провалом саміту стала не відсутність європейської перспективи для окремих країн-партнерів, а відмова цих країн підтримати заяву по ситуації в Білорусі. «Дипломатичне фіаско затьмарює Саміт Східного партнерства», - пише портал. Як повідомляє у свою чергу «ІюОбзервер» з посиланням на дипломатів, Грузія відмовилася від заяви по Білорусі через побоювання помсти у вигляді визнання Абхазії та Південної Осетії. Україна натомість боялася зашкодити торговельним зв’язками з сусідньою Білоруссю.
Водночас, як випливає з публікацій «ЄврАктів» і «ІюОбзервер», негативна оцінка саміту була надана насамперед всередині самої Польщі, що видання пояснюють проведенням парламентських виборів в країні 09 жовтня. Термін «фіаско» було вжито опозиційною партією Я.Качинського, який звинуватив уряд та МЗС Польщі у провалі підготовки до саміту, свідченням чому є відмова країн-партнерів підписати заяву по Білорусі.