Брюссельський тижневик „Нью Юроп” друкує статтю депутата ВРУ Олександра Фельдмана „Україна Януковича: рік потому”.
У публікації О.Фельдман пише, що незважаючи на виклики, які стоять перед Україною, 2010 рік став роком прогресу і втілення низки важливих реформ, переходом від слова до діла. У зовнішній політиці показовим, на думку О.Фельдмана, є покращення відносин з РФ, отримання від ЄС Плану дій візової лібералізації та переведення переговорів щодо Угоди про асоціацію та ЗВТ у завершальну стадію.
Втім, наголошує депутат ВРУ, основні зрушення відбулися не на зовнішньополітичній арені, а всередині країни: реформа системи державних закупівель, енергетичного сектору, реформи у міграційній сфері, адміністративна реформа. Не всі реформи були зустрінуті позитивно в Україні, зокрема, новий Податковий кодекс був надзвичайно контроверсійним та вивів людей на вулиці. Результатом цього стало вотування кодексу Президентом та його подальше доопрацювання.
О.Фельдман також повідомляє, що Президент привертає чималу увагу ретельним розслідуванням всіх повідомлень про утиски преси та неурядових організацій. „Україна традиційно є демократичним лідером регіону, де громадянське суспільство відіграє активну та бурхливу роль. Це має бути збережено та посилено, відповідно до європейських амбіцій України. Україна нічого не виграє від послаблення демократії”, - переконаний депутат ВРУ.
О.Фельдман у статті робить акцент водночас на необхідності підтримки реформ України з боку ЄС: „західна підтримка є вирішальною”. „На жаль, на відміну від країн Центрально-Східної Європи та країн Західних Балкан, у керівництва України немає в запасі найсильнішої політичної зброї для подолання протестів перехідного періоду, а саме: перспективи членства в ЄС”, - пише автор.
О.Фельдман закликає ЄС продемонструвати серйозний підхід і надати Україні перспективу членства, яка сприятиме процесу реформ у наступні 5-7 років. Якщо відповідь буде позитивною, уряд Януковича, маючи європейську перспективу для країни, матиме змогу втілити значні реформи. Натомість негативна відповідь лише засвідчить відсутність стратегічного мислення ЄС не тільки по відношенню до України, а й до регіону в цілому