Щодо візиту Президента України В.Ф.Януковича до Брюсселя
За результатами візиту „ІюОбзервер” розмістило відповідну публікацію під заголовком „Лідер України подарував Баррозо футбольний м”яч”, в якій робить акцент на символічності подарованого Главою української держави Президентові Європейської Комісії футбольного м”яча. „Януковичу необхідно забезпечити економічну та політичну стабільність в Україні відповідно до вимог ЄС, побудувати дороги та стадіони, щоб прийняти чемпіонат вчасно”, - пише Е.Реттман, додаючи до Україна до 2012 року сподівається підписати Угоду про асоціацію та ЗВТ з ЄС і скористатися сприятливою атмосферою навколо футбольного чемпіонату, щоб подати заявку на вступ до ЄС.
Видання звертає увагу на запевнення Президента В.Ф.Януковича у європейському майбутньому України та у неможливості повторення газової кризи.
Підкреслюючи дружелюбну налаштованість керівництва ЄС до українського гостя, „ІюОбзервер” водночас повідомляє, що „поміж посмішками та рукостисканням” ЄС закликав Україну дотримуватися демократичних здобутків помаранчевої революції.
Повертаючись у цій статті до питання іміджу Президента України в ЄС, автор відзначає, що цього тижня політичні опоненти В.Януковича натомість намагаються зробити все можливе, щоб підірвати його репутацію як проєевсівського реформатора. Журналіст широко цитую Г.Немирю, „який прибув до Брюсселя просувати резолюцію Європейської народної партії для засудження дій Януковича”. Зокрема, Г.Немиря характеризує сьогоднішню стабільність в Україні як досягнуту авторитарними засобами „потьомкінську” демократію, яка „не потрібна ані українському народу, ані ЄС”. Г.Немиря також розвіяв заяву В.Януковича про особливі відносини з Г.Ван Ромпеєм, - пише далі видання. „Він [В.Янукович] після приходу до влади зустрічався з російськими лідерами вісім разів. Я не думаю, що Президент Ромпей може суперничати з Президентом Медвєдєвим та Прем”єр-міністром Путіним у кількості зустрічей”.
Переговори лідерів ЄС з Президентом України Януковичем оминули політичні контроверсійні питання та були сфокусовані насамперед навколо безвізового діалогу та зони вільної торгівлі, - повідомляє журналіст європейського бюро „Радіо Вільна Європа” А.Лобякас. Водночас з виступу Президента України після зустрічі з Президентом Європейської Ради Г.Ван Ромпеєм, у ході якого В.Янукович висловив прагнення до „поступової” інтеграції в ЄС, журналіст робить висновок про зниження рівня євроінтеграційних амбіцій Президента України. „Український лідер не зробив публічної заяви про те, що його країна прагне одного дня стати членом ЄС”, - інформує автор.
Посилаючись на європейських дипломатів, журналіст припускає, що керівництво України облишило мету вступу України до ЄС, яку переслідував попередній президент В.Ющенко. „Формальна заявка на членство була б логічним наступним кроком Києва після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, за умови, якщо в Брюсселі буде сприятливий клімат”, - вважає А.Лобякас. „Зсув акцентів” тихо вітається у багатьох європейських столицях, де ідея можливого членства України в ЄС залишається далеко непопулярною, - продовжує він. Тим часом В.Янукович намагається зібрати дивіденди, використовуючи прагматичний підхід у відносинах з ЄС.
„Радіо Вільна Європа” так само як і „ІюОбзервер” звертає увагу на більш жорстку позицію України на переговорах по ЗВТ. Європейський Союз традиційно розглядає економічну інтеграцію партнерів як одностронній рух, коли сам блок майже ніколи не йде на поступки. Водночас, пише журналіст, Президент Г.Ван Ромпей обережно торкнувся цього питання, зауваживши, що вільна торгівля означатиме „модернізацію” країни та „наближення” українських законів та стандартів до вимог ЄС.
Що стосується стану демократії в Україні, автор публікації відзначає, що на фоні зростаючої кількості негативних повідомлень, лідери ЄС „у чітко скоординованих заявах” визнали, що вони знайомі з проблемою, але відмовилися від прямої критики українського колеги.
Наголос на політичній стабільності, гарантіях безперебійного постачання газу та поступовому наближенні України до ЄС зробила також англомовна служба інформаційного агенства „Дойче Прессе Агентур”. Агентство проте також відзначило, що візит був захмарений повідомленнями з України про утиски неурядових організацій та ЗМІ з боку Служби безпеки України.
Візит Президента України до Брюсселя анонсувався також виданнями „Нью Юроп” та „Європолітікс”.
Інше:
Тижневик „Нью Юроп” в номері за 12-18 вересня розміщує низку публікацій щодо України. Зокрема, у статті „Україна: Південний Потік не потрібний” повідомляється, з посиланням на Міністра закордонних справ України К.Грищенка, про прагнення України переконати РФ відмовитися від будівництва Південного Потоку. К.Грищенко стверджує, що будівництво Південного потоку - зайва трата коштів та додаткова екологічна проблема у Чорноморському басейні. У підтвердження слів К.Грищенка видання наводить також заяву Міністра палива та енергетики України Ю.Бойка, який назвав позицію щодо Південного потоку „принциповою позицією України”.
У цьому ж номері „Нью Юроп” вийшла також стаття дослідниці іспанського політологічного центру FRIDE Н.Шаповалової „Перетягування канату в Україні”, в якій автор доводить, що ознаки повернення України до Росії прояляються в ключовій сфері – в енергетичній безпеці. Поки ЄС намагається інтегрувати Україну до свого енергетичного ринку, РФ робить все можливе, щоб завадити проведенню в Україні відповідних реформ. Українська еліта не зацікавлена в цих реформах, але тримати статус-кво вона вже більше не в силах. Поки Україна робить кроки назустріч Енергетичному співтовариству, РФ не втрачає час і намагається „мирно заволодіти” основними енергетичними активами України. Дослідниця поділяє все частіше озвучувану тезу про те, що Україна цікава Росії не тільки як транзитер газу, а насамперед як його споживач. „Москві потрібна енергетично неефективна Україна, яка б залишалася одним з головних споживачів у світі і одним з основних російських клієнтів”. Натомість ЄС так і не може, попри всі зусилля та фінансування, „втримати” Україну. Причини цього – внутрішня політика України, де енергетика є насамперед політичною зброєю; політика самого ЄС, який обрав не надавати Україні перспективу членства, що могла б допомогти Україні стати незалежним та самостійним гравцем, вважає автор публікації. Крім того, енергетична політика ЄС має ті ж самі недоліки, що і загалом всі політика ЄС по відношенню до України: вона не має стратегічного бачення. Дієвим вирішенням ситуації, переконує Н.Шаповалова, може бути тільки політичне у широкому сенсі рішення: сьогоднішній підхід ЄС „почекаємо і подивимось” може лише зашкодити його власній енергетичній безпеці, - підсумовує автор статті.