Україна:
Економічна криза погіршує українсько-румунські відносини
„Нью-Юроп”: Демонстрації і громадські хвилювання, що відбуваються у Бухаресті викликані нездатністю влади Румунії подолати фінансову кризу без допомоги Міжнародного валютного фонду, що погодився допомогти Румунії впоратися з дефіцитом державного бюджету. Але надаючи фінансову допомогу, МВФ нав’язує важкі умови, що зазвичай стосуються обмеження соціальних витрат та, як наслідок, погіршення рівня життєвих стандартів, зниження заробітної платні та збільшення пенсійного віку.
Доволі часто з метою переведення уваги населення від внутрішніх проблем Бухарест загострює увагу на зовнішньополітичних проблемах – наприклад, східний кордон з Україною або недоречність існування Молдови як незалежної держави.
Нещодавня заява Парламентської Асамблеї ОБСЄ, що проголосила нацистську Німеччину та сталінський Радянський Союз головними підбурювачами Другої світової війни, призвела до того, що румунська влада зазначила, що інтеграція Бессарабії, Північної Буковини і Південної Бессарабії до СРСР в 1940 р. була одним із злочинів радянського режиму і вимагає скасування радянсько-румунської угоди в рамках пакту Молотова-Ріббентропа.
Бухарест сподівається, що ця риторика дозволить йому посилити тиск на Україну та Молдову і змусити Київ і Кишинів продовжувати йти на поступки Румунії. Це також слушний момент для взаємодії з Молдовою – наразі в країні при владі прорумунський уряд, діючий президент проголошує себе румуном і підштовхує країну до возз’єднання з Румунією, незважаючи на незгоду зі сторони половини молдаван.
Набагато складнішою проблемою є румунська політика щодо України, що містить все більше територіальних претензій і спричиняє напруження у регіоні. Здавалося, що після виграшу Румунії у Гаазькому суді справи щодо острову Зміїний всі „кордонні” питання вирішено. Бухарест заволодів найбагатшою на нафту та газ частиною шельфу моря, що раніше належала Україні. Але цього румунській влади виявилося недостатньо і вона висунула черговий набір територіальних претензій, на цей раз чисто географічного характеру.
Тепер Румунія вимагає від України поступитись островом Майкан, що знаходиться в дельті Дунаю на кордоні Румунії. Згідно з міжнародним правом, якщо дві країни розділені річкою, кордон проходить саме в середині її фарватеру (якщо немає окремої домовленості між ними). Відомо, що такої угоди між Україною та Румунією немає. В цій ділянці Дунаю кордон проходив між українським островом Майкан та румунським Бабин. Але потім річка обміліла і фарватер наразі проходить між о.Майкан і українською територією, що надає Румунії, на її думку, право вимагати перегляду її кордонів з Україною.
Згідно з Ялтинською угодою 1945 р., Румунія була змушена віддати Радянському Союзу острови Зміїний, Майкан, Єрмаков та кілька безіменних островів у дельті Дунаю. Зараз в Румунії, що стосується України, відмовляються визнавати ці міжнародні акти і посилаються на останні заяви Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Але цього разу все може бути не так просто, як відбулось з о. Зміїний. Сучасна українська влада є надзвичайно прагматичною. Вона віддає перевагу об’єднанню зі своїми такими економічними і політичними союзниками, як Росія, Білорусь, Казахстан. Їм не потрібні порожні обіцянки з боку Заходу. Це інша Україна, яка цього разу не дозволить Румунії виграти справу так просто. Ймовірно, Україна не буде самотня у цій суперечці, особливо з проросійським урядом в Україні. Москва, швидше за все, не залишиться осторонь. Москва ясно бачить, що можливий перегляд Ялтинської угоди загрожує її власним інтересам в регіоні, особливо, якщо вона має серйозний намір відновити контроль над українською зовнішньою політикою. Москву схвилювали нещодавні ініціативи щодо запрошення США розмістити ракети на території Румунії. Враховуючи зростаючу присутність збройних сил США в Румунії та в Чорноморському регіоні, посилення Румунії за рахунок України, можливого союзника Росії, буде, нарешті, причиною опору Москви.
Залишається сподіватися, що Бухарест розуміє небезпеку погіршення сучасного стану міжнародної політики через територіальні претензії до України та перегляд результатів Другої світової війни та не ризикне втілювати таку стратегію.
20-та річниця Декларації про державний суверенітет України
„Нью-Юроп”: 16 липня 1990 р., Верховна Рада ухвалила декларацію про державний суверенітет України, що було першим кроком на шляху проголошення незалежності держави у 1991 р.
В статті окреслюються основні напрямки розвитку зовнішньої політики України та її пріоритети. Зокрема, зазначається, європейська інтеграція залишається пріоритетним напрямком зовнішньої політики України так само, як проведення внутрішніх реформ. Серед короткотермінових цілей визначене підписання Угоди про асоціацію, включно всеосяжну та поглиблену зону вільної торгівлі, а також Плану дій щодо безвізового режиму з ЄС.
Водночас для України також важливим є співробітництво з РФ – тут величезний потенціал співробітництва у сферах транспорту, транзиту, авіації, космосу, енергетиці.
Серед пріоритетних напрямків також розвиток стратегічного партнерства з США шляхом реалізації спільних проектів за участі ЄС та РФ.
ЄС:
Брюссель вимагає „права Міранди” в Європі
„ІЮОбзервер” та „ЮрАктів”: ЄК запропонувала створити у ЄС аналогічну американській „Міранді” систему – при затриманні злочинця або підозрюваного йому зачитуються його права та попередження. ЄК запропонувала прийняти загальноєвропейський „перелік прав та попереджень”, та надавати його затриманим у письмовій формі (формі листів) простою щоденною мовою.
Водночас питання полягає в тому, що 27 країн мають різні юридичні бази та мови, і ЄК занепокоєна, що це може призвести до певних проблем.
Ідея запровадження такої системи ґрунтується на тому, що людина не може скористатися своїми правами, якщо вона їх не знає.
Такі попередження вже існують в 12 країнах ЄС, серед них Німеччина та Нідерланди, де цю систему ввели на початку поточного року. Але Брюссель вимагає введення системи на всій території ЄС, надаючи кожній країні можливість вільно обирати своє власне формулювання, але, водночас, наполягаючи на тому, щоб цей документ було перекладено на 22 мови ЄС.
ЄС стурбований рівнем корупції в Румунії та Болгарії
„Нью-Юроп”, „ЮрАктив”, „ІЮОбзервер” та „ЮропіанВойс”: Питання боротьби з корупцією та конфлікту інтересів у питаннях державних закупівель залишаються важливими пунктами у щорічних звітах ЄК щодо прогресу у розвитку Болгарії та Румунії після їх вступу до ЄС.
ЄК в черговий раз вказала на високий рівень корупції, неефективність судової системи та поліції в країнах, а також великої кількості недоліків у здійсненні процедури державних закупівель. Все це може спричинити застосування санкцій зі сторони ЄС – відстрочення приєднання до Шенгенської зони.
Субсидування вугільних шахт буде припинено в 2014 році
„ІЮОбзервер”: ЄК оголосила про необхідність закрити збиткові шахти в ЄС до осені 2014 р. Нові правила набудуть чинності у січні 2011 р., і держави зможуть виділяти державні субсидії антрацитовим шахтам лише за наявності плану їх закриття до 15 жовтня 2014 року. Як підкреслив Єврокомісар з питань конкуренції, Хоакін Альмунія, „компанії повинні бути життєздатними і без субсидій. Це і питання справедливого відношення до конкурентів, що працюють без державної допомог, і інтересів державних фінансів, що значно обмежені”.
Польща виробляє більше половини кам’яного вугілля ЄС. Інша половина виробляється у Німеччині, Великобританії, Чехії та Іспанії. 42 тис. осіб в ЄС працюють у вугільному секторі і понад 55 тис. - в суміжних галузях.
Загальний обсяг допомоги сектору видобутку кам’яного вугілля в ЄС у 2008 р. склав 2,9 млрд. євро.
Наразі пропозиція буде обговорюватися державами-членами та Європейським Парламентом.
ЄК виділяє ITER 1,4 млрд. євро на проект щодо ядерного синтезу.
„ЮрАктив”, „ІЮОбзервер”: Враховуючи, що уряди країн-членів ЄС не виказують бажання зробити свої внески до багатомільйонного міжнародного проекту ITER щодо дослідження термоядерного синтезу, та з тим, щоб допомогти ЄС виконати взяті на себе зобов’язання щодо проекту, ЄК виступила з пропозицією надати ITER додаткові 1,4 млрд. євро.
ЄК забезпечить короткострокове фінансування на побудову демонстраційного реактору для проведення термоядерного синтезу у розмірі 1,4 млрд. євро. - 940 млн. євро буде взято з невикористаних фондів бюджету ЄС, а ще 460 млн. євро передислоковано з Сьомої рамкової програми.
З моменту початку реалізації проекту частка ЄС у проекті збільшилась втричі – з 2,7 млрд. євро до 6,6 млрд. євро.(мають бути надані до 2020 р.). 1,3 млрд. євро є обов’язковим внеском Франції, як приймаючої проект країни.
Єврокомісари з бюджетних питань та з питань досліджень Я.Левандовскі та М.Геоган-Квін зазначили, що цей проект є проектом майбутнього, адже ITER зможе забезпечити чисте, безпечне, невичерпне джерело енергії.