Україна:

Енергетика

На початку тижня низка брюссельських видань, зокрема „ІюОбзервер”, „ІюБізнес” повідомили про пропозицію Президента України В.Януковича щодо будівництва газопроводу територією України до Європи. Розгорнутих публікацій в ЗМІ Брюсселя навколо цієї теми не було. Водночас на брифінгу в Європейській Комісії представник Deutsche Presse Agentur поставив питання речнику ЄК про реакцію Європейського Союзу на цю пропозицію, отримавши у відповідь: „ми не маємо поки що інформації. Ми повернемося до вас з цього питання пізніше”. Пізніше DPA розповсюдило новину з посиланням на речницю Комісара з питань енергетики Г.Оттінгера, яка відзначила, що ЄК „поки що не отримала нічого офіційного з Києва” щодо цього питання.

В контексті енергетики також привертає до себе увагу публікація в електронному спеціалізованому виданні „ЄврАктів” щодо посилення діяльності компанії ДТЕК в Брюсселі. „Українська енергетична група планує збільшити присутність в Брюсселі”, поки урядовці працюють над Угодою про асоціацію, яка створить рамки для відносин України та ЄС на наступні роки, - пише видання з посиланням на представника компанії в Брюсселі Ю.Риженкова. У публікації повідомляється, що ДТЕК є приватною компанією, 100% якої належить мільярдеру Рінату Ахметову. Компанія займається вугледобуванням та виробництвом електроенергії. В розмові з „ЄврАктів” представник компанії торкнувся питань тарифів на електроенергію в Україні. „Ми хочемо, щоб систему було змінено. Я думаю, що немає підстав для того, щоб промисловість спонсорувала населення та домашні господарства в такому обсязі”, - візначив Ю.Риженков, підкреслюючи, що реальні тарифи в Україні на електроенергію для споживачів в п”ять разів нижчі за економічно обґрунтовані. Щодо тарифів для промислового споживання – вони подібні до тих, які застосовуються в центральноєвропейських країнах, повідомив представник компанії. Представник компанії також повідомив про потенціал ДТЕК щодо експорту електроенергії до ЄС, а також про наміри розвивати вітрову енергетику в Україні.

Україна: інше

Європейський авторитетний тижневик „Юропіан Войс” в колонці, яку веде кореспондент по центральній та східній Європі видання The Economist, розміщує публікацію під заголовком „Справжні шпіони опікуються витратами, а не шпіонажем” . У матеріалі, присвяченому інтересам сучасних розвідувальних служб країн центральної та східної Європи, автор пише, що повідомлення служб засновуються в наш час насамперед на чутках та умовиводах, а не на секретній інформації. Мало хто в цих країнах займається шпіонажем як таким, насамперед через відсутність коштів, а також через відсутність потреби. Головні інтереси сфокусовані насамперед на діяльності сусідніх країн, повідомляє автор. Так, польська AW хоче знати, що відбувається в Білорусі, Калінінграді та Україні. Насамперед їх цікавить, хто командує та контролює там російські сили. Інші питання – процеси прийняття рішень в Україні та в Білорусі. Діяльністю насамперед сусідів також цікавиться угорська служба, особливо коли це торкається інтересів угорців в сусідніх країнах, продовжує автор. Відтак вони не цураються розвідувальних операцій також проти сусідніх країн-членів НАТО як Словаччина та Румунія. В цьому контексті автор також згадує українську СБУ. Останнім часом служба переживає важкі часи, припускає тижневик. Раніше вона протистояла російській ФСБ та СЗР, а тепер „її офіцери відчувають брак політичної підтримки”.

ЄС:

Основні події по лінії ЄС, які знаходять висвітлення в ЗМІ продовж поточного тижня, пов’язані з останньою пленарною сесію Європейського парламенту перед початком літніх канікул, яка розпочалася 05 липня в Страсбурзі.

Серед основних питань порядку денного – прийняття рішення щодо заснування Європейської служби зовнішньої діяльності, голосування по угоді між ЄС та США щодо обробки та передачі фінансових даних з метою боротьби з тероризмом; дебати щодо економічного урядування в ЄС та в єврозоні, а також щодо нагляду над національними бюджетами; прийняття резолюції щодо початку переговорів з Ісландією про вступ до ЄС, розгляд пріоритетів бельгійського головування в ЄС.

Європейська служба зовнішньої діяльності:

Як повідомляють ЗМІ, група Європейської народної партії, яка заперечувала проти голосування по ЄСЗД за швидкою процедурою, відмовилася від своїх претензій та погодилася голосувати 08 липня. Основні баталії навколо створення Служби наразі позаду – пише „Юропіан Войс”. Високий Представник ЄС К.Ештон, виступаючи напередодні перед євро депутатами відзначила, що „це голосування Європейського парламенту – це історичний крок”. Водночас ЗМІ відмічають, що затягуючи дискусію навколо створення ЄСЗД впродовж останніх трьох місяців, Європейський парламент хотів лише продемонструвати свою вагу. Зокрема „Юропіан Войс” в редакційній статті каже, що парламент „торгувався”, але в результаті „депутати багато говорили, але мало чого досягли”. Тижневик доволі гостро критикує підхід євродепутатів до питань зовнішньої політики, характеризуючи його як „незрілий”.

Дозволи на буріння нафти в ЄС:

Серед інших подій в Європейському парламенті, які привернули увагу ЗМІ („ІюОбзервер”, „Євроньюз”, „Юропіан Войс”) став заклик Комісара ЄС з питань енергетики Г.Оттінгера до країн-членів припинити видачу дозволів на глибоководне буріння нафти до того, як не буде точно встановлено причини катастрофи у Мексиканській затоці. Комісар підкреслив, інформує „ІюОбзервер”, що хоч рішення в цих питаннях залишаються за країнами-членами, „було б добре мати загальні європейські стандарти та європейський контролюючий орган” та повідомив, що вже розпочав переговори з найбільшими нафтовими компаніями щодо майбутніх пропозицій про існування такого органу, планування операцій з порятунку, відновлення навколишнього середовища тощо.

Пенсійна реформа:

Іншим питанням, якому європейська преса почала присвячувати все більше уваги, є реформування пенсійної системи ЄС. Намагаючись вирішити питання підняття пенсійного віку у всьому ЄС, але побоюючись потенційних хвиль протестів профспілок, Брюссель намагається вивести рішення з політичної сфери і створити натомість автоматичний юридичний підхід, - пише „ІюОбзервер”. Як тільки очікувана тривалість життя в країні зростає, пропонується запровадити відповідне підвищення пенсійного віку.

В середу Комісія розпочала публічні шестимісячні дебати щодо пошуку виходу з ситуації. Консультації є спільною ініціативною Комісарів з питань зайнятості Л.Андора, з питань внутрішнього ринку та послуг М.Барньє та з питань економічної і монетарної політики О.Рена. „Кількість пенсіонерів в Європі порівняно з тими, хто фінансує їхні пенсії, має збільшитися вдічі до 2060 року. Теперішня система просто не витримає”, - зазначив Л.Андор, повідомляє прес-служба ЄК. Наразі на одного пенсіонера в ЄС приходиться чотири особи працездатного віку (15-64).

Відчувши наслідки кризи, окремі країни-члени почали оголошувати рішення про пенсійні реформи, які переважно зводяться по підняття пенсійного віку, - пише „Європолітікс”. Водночас одною з проблем такого вирішення, яку також відзначають експерти, є загроза збільшення рівня безробітних, особливо серед молодшого населення. Відтак Комісія попереджує, що рішення треба шукати не лише в піднятті пенсійного віку.

Експерти, опитані „ІюОбзервер” та „Європолітікс”, не мають єдиної думки щодо альтернативних шляхів виходу з ситуації. Серед найчастіше пропонованих варіантів – запровадження європейського аналогу американської системи Social Security, яка б гарантувала кожному пенсіонеру достойне життя після виходу на пенсію. Джерелом наповнення фонду мають стати збільшені збори до фонду, додаткові податки на трансакції, фінансові операції тощо. Чимало експертів висловлюються за ширше використання схем додаткового приватного пенсійного страхування.

,