Україна:
Українське питання цього тижня висвітлювалося в Брюсселі побіжно, в контексті оцінки зовнішньополітичних пріоритетів іспанського, поточного бельгійського головування в ЄС, а також підготовки поляків до головування у 2011р. Зокрема, „ІюОбзервер” відмічає, що іспанське головування з точки зору зовнішньої політики було повністю сумбурним. „Юропіан Войс” у редакційній статті щодо підсумків головування Іспанії, згадуючи відміну саміту ЄС-США, невдачу Саміту з Союзом для Середземномор’я, також погоджується, що на зовнішньому фронті іспанцям так і не вдалося довести свою спроможність бути лідером. Критики дістала також неспроможність Іспанії швидко реагувати на внутрішні проблеми (криза національних боргів країн-членів, зокрема, в самій Іспанії) та на непередбачувані обставини (виверження вулкану). „ІюОбзервер” натомість відзначає, що порівняно з „непомітним” головуванням Іспанії і очікуваним обранням бельгійським головуванням другорядної ролі під час свого президентства до кінця 2010 р., поляки натомість вже почали активно готуватися до власного головування у кінці 2011 р. і заявили про свої серйозні амбіції, „відіславши делегацію з 22 міністрів та заступників для зустрічей з Європейською Комісією в Брюсселі”. Серед цілей поляків, зокрема, „просування питання інтеграції до ЄС пострадянських країн, таких як Україна”, - пише видання.
Окремо варто відзначити чергове інтерв’ю, яке друкує видання „ЄврАктів” з чильниками Європейського Союзу та країн-членів, щодо перспектив розширення ЄС, в якому Комісар ЄС з питань розширення Ш.Фюле торкається питання України.
Зокрема, Комісар відзначає, що контакти з новою адміністрацією в Києві засвідчили, що Україна більше не буде застосовувати автоматичний підхід у питанні приєдання до позицій ЄС. „Вирішувати, звичайно, їм” – каже Ш.Фюле, - „але я дуже сподіваюсь, що ця позиція відкриє шлях для нашої спільної роботи над цими питанням, щоб в результаті наші позиції були якщо не спільними, то принаймні подібними, і не звузить натомість нашу співпрацю у сфері зовнішньої політики”.
Комісар також відзначив, що прийнята урядом України програма економічних реформ створює хорошу базу для співпраці, і звернув увагу на пропозицію українській стороні щодо проведення додаткових твіннінгових проектів, які б сприяли імплементації цих реформ та фактичному наближенню України до ЄС.
Коментуючи інтерв’ю Комісара, редакція „ЄврАктів” у публікації під заголовком „Фюле попереджує про розбіжності з Україною та Турцією” повідомляє, що Україна та Турція засвідчили бажання проводити зовнішню політику, яка не обов’язково співпадає із зовнішньою політикою ЄС. Декілька днів тому, пише видання, Постійний представник РФ при ЄС В.Чижов заявив брюссельській пресі, що інтереси України на самітах Групи Восьми могла б представляти РФ. Також про можливість представлення Росією інтересів України на міжнародних самітах заявив минулого місяця Міністр закордонних справ України К.Грищенко, - інформує видання.
Видання також повідомляє про прийняття рішення Радою ЄС щодо виділення Україні макрофінаносовї допомоги у формі позики у 500 млн.євро. Підкреслюється, що Європейська Комісія регулярно перевірятиме, чи відповідає економічна політика Україні цілям виділеної допомоги, і чи повною мірою виконуватимуться всі погоджені умови.
Брюссельські ЗМІ, зокрема „ІюОбзервер”, також звернули увагу на повідомлення з України про призначення К.Єлісєєва Представником України при ЄС. Як відзначило видання у новинній стрічці, К.Єлісєєв відомий в Брюсселі жорсткою манерою вести переговори.
Стосовно енергетичного порядку денного відносин Україна-ЄС, у публікації „Україна шукає допомоги ЄС в переговорах з Росією по газу” Е.Реттман з „ІюОбзервер” повідомляє з посиланням на віце-прем’єр-міністра України С.Тігіпка, що Україна готова розглядати питання злиття „Нафтогазу” з „Газпромом” тільки за участі в угоді як європейської, так і російської сторони. Злиття „Нафтогазу” тільки з одним „Газпромом” не відповідає повною мірою інтересам України. Заява С.Тігіпка є свідченням того, пише видання, що нова дружня до Москви адміністрація українського президента В.Януковича хоче відстояти свою позицію, незважаючи на російський тиск.
Видання „Європолітікс” припускає, що зважаючи на те, що енергетика виходить на перший план порядку денного відносин Україна-ЄС, саміт ЄС-Україна, скоріш за все буде присвячений енергетичним питанням.
ЄС:
Серед основних питань, які отримали висвітлення цього тижня в ЗМІ ЄС, є результати саміту G20 в Торонто, а також перехід головування в ЄС до Бельгії.
Саміт G20:
Саміт 20 найбільш розвинутих країн та країн, що розвиваються, погодився скоротити бюджетні дефіцити удвічі до 2013 року і „стабілізувати” їх до 2016 р. Натомість, як і передбачали європейські ЗМІ, досягти згоди щодо запровадження глобальної системи банківського податку та податку на фінансові інституції, не вдалося. „Де була Європа?” – така стаття з’явилася з цього приводу в „Юропіан Войс”. Авторка пише, що після саміту кожен виглядав переможцем: Німеччина та Великобританія отримали підтримку щодо власних заходів з економії коштів, Канада та США не поступилися у питанні банківських зборів, а Китай похвалили за рішення зробити свою валюту більш гнучкою. Проте на саміті знов не було чути ЄС як окремого гравця. Знов переважили проблеми країн-членів, і ЄС не зміг продемонструвати здатність широко та сміливо мислити.
„ІюОбзервер” також відзначає, що досягнення низки компромісів дозволило лідерам „зберегти обличчя”. Декларацію про скорочення бюджетних витрат подавали як перемогу європейських політиків. Однак, зауважує видання, багато хто з країн G20 схвалив подібні цілі ще до канадського саміту. Також посилилася дискусія між Вашингтоном та європейськими столицями щодо того, що заходи економії, які вводяться ЄС, можуть серйозно підірвати відновлення світової економіки. Ця теза все частіше починає лунати в ЗМІ ЄС, з посиланням насамперед на економістів та політиків. Зокрема, „ІюОбзервер” подає в цьому контексті цитату Президента США Б.Обами, який, привітавши компроміси Саміту, водночас попередив, що його країна більше не буде кінцевим глобальним споживачем. „Жодна нація не повинна думати, що її шлях до благополуччя лежить через експорт до Америки”.
Бельгійське головування в ЄС:
„Бельгія обере стриманий підхід до зовнішньої політики” – пише Т.Вогел в „Юропіан Войс” щодо програми діяльності бельгійського головування. Ця теза підтверджується також словами Міністра закордонних справ Бельгії, який наголосив на пріоритетності імплементації Лісабонської Угоди та заявив, що „ви не почуєте моїх поглядів щодо зовнішньої політики”, передає „ІюОбзервер”. Головним пріоритетом Бельгії у зовнішньополітичній сфері стане запуск Служби зовнішньої діяльності, а також продовження переговорів щодо розширення, зокрема з Хорватією. Щодо Туреччини, то видання очікує, що переговори просуватимуться повільно: можливо, вдасться відкрити лише один чи два розділи.
В інших сферах Бельгія зробить акцент на виході з економічної та боргової кризи, продовженні роботи над стратегією Європа 2020. Також бельгійське головування ставить собі за мету розробити процедуру, яка б регулювала запроваджену лісабонським договором можливість громадян ЄС бути суб’єктами законодавчої ініціативи, та має почати дебати щодо бюджету ЄС на 2014-2020рр.
Головування Бельгії, на відміну від французького та іспанського, не буде сповнене ініціатив, які виходитимуть червоним на перших сторінках газет, але якщо Бельгії вдасться досягти результатів по всіх поставлених задачах, вона зможе дати належну відповідь тим скептикам, які ставлять під сумнів здатність бельгійського тимчасового уряду належно справитись з головуванням, - переконаний С.Тейлор з „Юропіан Войс”.
Служба зовнішньої діяльності ЄС:
Після повідомлення минулого тижня про досягнення нарешті домовленості між представниками Європейського парламенту та секретаріатом К.Ештон щодо Служби зовнішньої діяльності та сподівання на швидке голосування в Європейському парламенті в середині липня, група Європейської народної партії виступила проти швидкого голосування в ЄП, що в черговий раз підняло питання про відтермінування фактичного початку роботи Служби. Як відзначають ЗМІ, частина депутатів від ЄНП поставила вимогу дати більше часу для осмислення суті домовленостей з Ештон. Водночас в четвер з’явилося повідомлення, що лідери політичних груп таки голосуватимуть по новій Службі зовнішньої діяльності наступного тижня в Страсбурзі, незважаючи на опозицію ЄНП.