Україна-ЄС:

Українське питання впродовж тижня знайшло відображення в брюссельських ЗМІ в контексті енергетичної проблематики, а також в контексті 100 днів діяльності Президента В.Януковича і прийняття у першому читанні закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики.

Як повідомлялося раніше, питання енергетичного діалогу Україна-РФ в контексті об’єднання „Газпрому” та НАК „Нафтогаз” активно дебатується в Брюсселі. У статті „Українська труба: бізнес чи політика” (Нью Юроп) аргументується доцільність якнайшвидшого поглинання української компанії „Газпромом”. Водночас відомий експерт наукового центру CEPS Майкл Емерсон у своїй статті „Настав час для тристороннього газотранспортного консорціуму в Україні” виступає за створення такого консорціуму. У 2009 році ЄК пішла слідом за Ющенком, який не хотів залучати Росію, і провела інвестиційну конференцію, з якої російська делегація просто пішла, адже почувалася виключеною з процесу, - пише автор. І з прикрістю відзначає, що наразі ЄК так само не продемонструвала очевидного інтересу в пропозиції Президента Януковича щодо створення тристороннього консорціуму. Серед причин, які мають спонукати ЄС до участі в такому консорціумі М.Емерсон перераховує насамперед економічну вигоду (гарантований прибуток від транзиту), посилення європейської енергетичної безпеки, демонстрацію здатності ЄС швидко і стратегічно реагувати у сфері зовнішньої політики та безпеки, і нарешті, створення політичної синергії між ЄС, РФ і спільним сусідством, де Україна є центральною країною. Це реальний шанс, вважає автор, але Комісія нічого не робить, „втрачаючи його”.

Радіо «Вільна Європа” та брюссельське електронне видання „ІюОбзервер” звертають увагу на виступ Президента Януковича з нагоди 100 днів перебування на посаді. „Українські нові керівники: чого вони хочуть?” - такий заголовок дає вебсайт радіо „Вільна Європа”. В країні, яка впродовж років була паралізована політичною та економічною кризою, Президент заявляє, що встановить стабільність та благополуччя, розвернувши на 180 градусів політику своїх прозахідних попередників. З лютого, коли В.Янукович вступив на посаду, він здійснив рішучі зміни, спрямовані насамперед на відновлення занепалих відносин України з РФ, - пише видання. Також повідомляється про прийняття у першому читанні закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики, яким встановлюється позаблоковий статус України і припиняється інтеграція до НАТО. Саме останній момент привернув увагу видання „ІюОбзервер”, яке відзначає, що хоч Україна „залишила свої прагнення щодо НАТО”, мета європейської інтеграції залишилася непорушною. Видання водночас цитує представників опозиції, зокрема Б.Тарасюка та С.Соболєва, які підкреслили, що Україна віддалиться таким чином також і від ЄС.

ЄС-Ізраїль:

Центральною темою в європейських ЗМІ цього тижня стало повідомлення про атаку в міжнародних водах армією Ізраїля „Флотилії Свободи” , яка транспортувала гуманітарну допомогу до сектору Газа. Дії Ізраїлю рішуче засудили Високий представник ЄС К.Ештон, Президент Ради ЄС Г.Ван Ромпей, Президент Європейського парламенту Є.Бузек та основні політичні групи. Окремі протести проти дій Ізраїлю пройшли перед будинком Берламон – центральним офісом Європейської Комісії в Брюсселі.

Реакція ЗМІ була так само різкою. ЄС має переглянути власні підходи у співробітництві з Ізраїлем, - переконує редакція „Юропіан Войс”. Цей інцидент настільки серйозний, що його не можна ігнорувати чи забути про нього. Поки встановлюються всі обставини випадку, ЄС має не втрачати час і зробити ревізію всіх можливих санкцій проти Ізраїлю за порушення міжнародного права, включно з торговими. ЄС має провести оцінку шкоди, яку завдали дії Ізраїлю відносинам ЄС з іншими країнами на Близькому Сході, і особливо відносинам блоку з Туреччиною. Мати тісні відносини з останньою, яка до того ж, є країною-членом НАТО, є принциповим, незважаючи на те, чи стане Туреччина членом ЄС чи ні, - переконує редакція тижневика. „Зовнішня політика, яка толерантно ставиться до ізраїльських актів насилля і водночас віддаляє Туреччину, не має права називатися зовнішньою політикою” – підсумовує видання.

Водночас в пресі простежується скептицизм щодо реальної готовності ЄС та його країн-членів зайняти чітку позицію щодо Ізраїлю. „Файненшл Таймс” одразу після інциденту повідомило, що Ізраїль, не втрачаючи хвилини і обмеживши доступ до учасників „Флотилії свободи, „запустив на повну свою PR машину” з тим, що викласти власну версію фактів. І хоча її багато хто ставить під сумнів, видання припускає, що як і у випадку з вбивством лідера Хамасу в ОАЄ, буде багато галасу, але небагато дій. Зрештою в ЄС звернули увагу насамперед на використанні в тому випадку європейських паспортів, а не на вбивстві агентами Моссада на чужій території. „Юропіан Войс” в авторській статті експерта з Близького Сходу Б.Еррманс також відзначає „обережність” країн-членів, які не наважуються тиснути на Ізраїль. Крім того, сам Європейський Союз, пише експерт, також утримався від використання існуючих у взаємних відносинах важелів впливу з тим, щоб Ізраїль дотримувався зобов’язань та дозволяв рух людей та товарів через кордони: ЄС привітав вступ Ізраїлю до Організації Економічного Співробітництва та Розвитку, „хоч вступ передбачає повагу до прав людини” – наголошує автор. Саме через те, що уряди країн-членів не звертають уваги на проблеми сектору Газа, рядові європейці беруть участь у громадських ініціативах з підтримки його населення, вважає експерт.

ЄС-РФ: Саміт в Ростові-на-Дону

Напередодні Саміту в ЗМІ та експертних колах активно дискутувалося питання можливості прийняття етапного рішення щодо надання РФ у майбутньому безвізового режиму. Йшлося про прийняття на Саміті „дорожньої карти” або „плану дій”, поступово риторику понизили до рішення про „спільні узгоджені кроки” з боку ЄС та РФ щодо безвізового режиму. Безпосередньо напередодні Саміту брюссельські ЗМІ припускали, що насправді епохальних рішень на саміті прийнято не буде і на перший план вийде питання дотримання прав людини в РФ (Юропіан Войс). Дійсно, по завершенню ЗМІ відзначили насамперед розгін правоохоронними органами в Москві та Санкт-Петербурзі маршів маніфестантів, підкреслили, що ЄС таки наголосив на пріоритетності дотримання прав людини (ІюОбзервер, Євроньюз). Щодо „розрекламованого” партнерства заради модернізації, журналістські кола звертають увагу на те, що попри окреслення сфер співпраці, жодного конкретного проекту співробітництва на передбачено (Файненшл Таймс). У безвізовому діалозі констатується відсутність прогресу та підкреслюється „розчарування” Росії тим, що навіть набагато менші та бідніші країни, на зразок Боснії та Албанії, досягли більшого прогресу, ніж РФ.

Авторитетні видання „Файненшл Таймс” та „Юропіан Войс” відзначають, що натомість завданням делегації ЄС на Саміті було насамперед отримати запевнення російської сторони щодо євро. РФ тримає 40% валютного резерву в євро. „Ми не хотіли б робити заяв, які б похитнули нашу економіку або економіку Європи”, - цитує Д.Мєдвєдєва „ФТ”. „Ми спостерігаємо за тим, що відбувається з євро... Ми вважаємо, що головне – допомогти нашим партнерами побудувати спільну стратегію, включно зі стратегію виходу з кризи”, - сказав Д.Мєдвєдєв.

,