Україна: зовнішня політика

Брюссельське видання „ЄврАктів” з посиланням на низку інформаційних агентств публікує статтю під заголовком „Україна залишиться осторонь військових альянсів”, в якій повідомляє, що новообраний Президент України закликав коаліцію провести через парламент закон, яким заборонятиметься участь України у будь-яких військових альянсах. Видання додає у цьому контексті цитату В.Януковича під час зустрічі з Міністром закордонних справ К.Грищенком: „Це закон, якого ми потребуємо найбільше”. Посилаючись на програму коаліції, видання пише, що зовнішньополітичні орієнтири коаліції - це позаблоковість. Водночас програми співробітництва з НАТО будуть продовжуватися, повідомляє видання. „ЄврАктів” подає також окремі коментарі українських експертів у цьому контексті, які з’явилися в українській пресі: В.Василенко, якого цитують „Экономические известия», вважає цей крок безвідповідальним і таким, що переверне цивілізаційні орієнтири України та матиме негативний вплив і на європейську інтеграцію України зокрема. Натомість інші коментатори вважають таке рішення обґрунтованим, пише „ЄврАктів”.

Україна: енергетика

„Східна Європа на порозі енергетичної кризи, говорить Світовий Банк”, - так озаглавлює статтю кореспондент з енергетичних питань щоденника „Європолітікс” Д.Аб Яго. У публікації повідомляється, що Європейська Комісія визнає, що звіт Світового банку щодо ситуації в енергетичній сфері в Східній Європі викликає стурбованість. Зокрема, Світовий Банк відзначає, що в наступні п’ять-шість років Східна Європа та Центральна Азія може зазнати енергетичної кризи. Для упередження кризи необхідні великі інвестиції – до 3% ВВП впродовж 2010-2013 років, а також запобіжні заходи як у сфері постачання, так і попиту. Зокрема – прийнятне законодавче поле, незалежні та неупереджені регулятори, недискримінаційний доступ до ринків, дотримання міжнародних стандартів, дотримання умов контрактів, запобігання зловживання монополістичним становищем, боротьба з корупцією в сфері енергетики. А також зменшення субсидіювання, за рахунок якого встановлюються низькі ціни на енергетику, покривати які немає чим. Всі ці заходи разом мають зменшити загально відому низьку енергоефективність регіону. Водночас цитований журналістом експерт Європейської Комісії наголошує на такому аспекті як необхідність поліпшення інвестиційного клімату. Не називаючи Україну прямо, Брендан Девлін водночас відзначає, що деякі країни продовжують розглядати інвестиції як „привілей”, який надається іноземним компаніям. Іншим дієвим фактором є Енергетичне співтовариство, через яке забезпечується більша надійність енергетичного сектору, зокрема з точки зору правового регулювання. Хоч експерт ЄК і відмовився надати коментар щодо прогресу України щодо вступу до Енергетичного співтовариства, видання нагадує, що минулого тижня ЄК надала негативну оцінку імплементації попереднім урядом України домовленостей з ЄС в енергетичному секторі.

ЄС: створення Служби зовнішньої дії

Чимало статей минулого тижня присвячено проекту К.Ештон щодо Служби зовнішньої дії ЄС. „В пошуках Наполеонів”, „Таблиця СЗД викликає суперечки”, „Служба зовнішньої дії ЄС у „французькому стилі” під вогнем”, „Дипломатична служба ЄС може затриматися на місяць” , - такими є основні заголовки за тиждень.

Приводом для появи таких заголовків стала передача на розгляд країнам-членам проекту органіграми СЗД, яка передбачає існування шести директоратів під керівництвом Генерального секретаря та двох заступників. Серед директоратів: директорат з питань бюджету та кадрів, з „тематичних” питань, таких як права людини та ООН, а також чотири „територіальні” директорати. Крім того, Генеральному секретарю також буде підзвітне розвідувальне бюро ЄС SitCen та три департаменти, що опікуються військовими та цивільними місіями ЄС. Крім того, йому будуть підпорядковані три „напівавтономні” відділи: юридичний, з питань аудиту та інспекцій, а також відділ стратегічного планування.

Як повідомляє „ІюОбзервер”, Європейська Комісія обраховує кількість старших дипломатів в Брюсселі як 570 осіб, і 281 – у закордонних делегаціях. Якщо додати асистентів та молодших співробітників, загальне число не повинно перевищувати 2000 осіб, пише видання.

Офіційно К.Ештон повинна подати свою пропозицію не пізніше 30 березня, після остаточних дебатів у ході Ради міністрів закордонних справ (22 березня) та у ході Комітету у закордонних справах ЄП (23 березня).

Водночас проект К.Ештон отримав чимало зауважень на даному етапі з боку країн-членів, які, як пишуть ЗМІ, проводжують активну боротьбу за владу і повноваження. Серед основних питань, що викликають наразі дискусії, є такі:

- К.Ештон намагається зменшити роль країн-членів при виробленні рішень через пониження ролі політико-безпекового комітету. Відповідно до проекту, головувати на ПБК, який об’єднує старших дипломатів країн-членів, буде співробітник СЗД, підпорядкований тільки заступнику Генерального секретаря, а не К.Ештон. Водночас деяких країн-членів влаштовує така пропозиція, повідомляє „ЄврАктів”, цитуючи дипломатів, які погоджуються з тим, що звітувати безпосередньо Ештон має тільки обмежена кількість людей, і пояснюють зауваження інших членів тим, що вони „не бачать, де їхні люди будуть розташовані в цій органіграмі”;

- Генеральний секретар за таким проектом має майже необмежені повноваження;

- Структура СЗД „копіює” французьку модель побудови міністерства закордонних справ;

- Французи намагаються зайняти провідні пости в СЗД: називаються, зокрема, імена П.Селлаля, генерального секретаря МЗС Франції, та П.Вімона, колишнього посла Франції в ЄС та США;

- Відділення в Службі зовнішньої дії військової частини від політичного управління (ПБК) і підпорядкування безпосередньо Генеральному секретарю видається окремим країнам-членам проблематичним. Як повідомляє „ІюОбзервер” з посиланням на німецького євродепутата Г.Ламбсдорфа, „Європейська безпекова політика не буде інтегрована в нормальну політичну координацію.... Відділ ESDP житиме власним життям”, - зауважує він. „Як країна-член ви втрачаєте. А потім, це будуть німецькі солдати, яких посилатимуть у ці місії”. Він також додає, що МЗС Німеччини цілком поділяє його позицію, повідомляє „ІюОбзервер”;

- Продовжуються дискусії щодо достатньої представленості дипломатів з нових країн-членів в Службі. Водночас висловлюються також побоювання співробітників Ради ЄС та Європейської Комісії, що країни-члени можуть висадити свій „десант” з дипломатів, які не пройшли належного відбору, як це є у випадках співробітників європейських інституцій;

- Є вірогідність того, що створення СЗД займе більше часу також через позицію Європейського парламенту. Як пише „ІюОбзервер”, депутати вже говорять про липень-вересень як час остаточного погодження. Зокрема, видання цитує Я.Саріуш-Вольського, який відзначає: „Може статися, що процес прийняття рішень займе набагато більше, ніж люди собі уявляють”.

ЄС: фінансова ситуація

Ситуація в Греції та загальна економічна криза в країнах-членах спровокувала доволі серйозні дебати навколо доцільності створення європейського аналогу Міжнародному валютному фонду (Європейський валютний фонд та Європейське боргове агентство). Зокрема, прем’єр-міністр Бельгії І.Летерм переконаний, що у майбутньому такий крок є неминучим, і за декілька років протидія країн-членів спаде.

Ідея щодо ЄВФ була запропонована Німеччиною і передбачає створення нового фонду, який би надавав позики у надзвичайних ситуаціям країнам, які перебувають на грані дефолту. Проте як німецька пропозиція щодо ЄМФ, так і пропозиція Летерма щодо боргового агентства, вимагають передачу ЄС повноважень країн-членів у податковій сфері та більшу координацію національних бюджетів на європейському рівні.

Крім того, серйозного розголосу в ЄС набула заява канцлера Німеччини А.Меркель щодо доцільності виключення з єврозони країн, які допускають регулярне порушень економічних правил блоку. За інформацією „ЄврАктів”, Ж.М.Баррозу в інтерв’ю для „Франс 24”, яке вийде напередодні саміту ЄС, наголосив у відповідь, що виключення країни з єврозони суперечить положенням Договору ЄС. „Відповідно до Лісабонського договору, жодна країна не може бути виключена з єврозони”. „Окремі ідеї можуть висловлюватися на майбутнє, але це просто неможливо відповідно до Договору”, - зазначив він, повідомляє „ЄврАктів”.

,